Справа № 1313/3037/12 Головуючий у 1 інстанції: Карбовнік І.М.
Провадження № 11/1390/1353/12 Доповідач: Пешков М. І.
21 грудня 2012 року місто Львів
Колегія суддів Судової палати у кримінальних справах Апеляційного суду Львівської області у складі:
головуючого судді Пешкова М.І.
суддів Галина В.П., Березюка О.Г.
за участю прокурора Шахрайчук Н.І. потерпілої ОСОБА_1 3JI.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду апеляції засудженого ОСОБА_1 та потерпілої ОСОБА_2 на постанову Миколаївського районного суду Львівської області від 28 вересня 2012 року, -
встановила:
постановою Миколаївського районного суду Львівської області від 28 вересня 2012 року відмовлено у задоволенні спільного подання адміністрації Миколаївської виправної колонії № 50 та спостережної комісії при Миколаївській районної адміністрації про умовно-дострокове звільнення від відбування покарання засудженого
ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, українця, до засудження не працюючого, раніше не судимого.
ОСОБА_3 засуджено 13.07.2007 року Апеляційним судом Львівської області за ст.ст. 185 ч. і, 115 ч. 2 п. 9, 12,70 ч. і КК України на 12 (дванадцять) років позбавлення волі.
В мотивах постанови зазначено, що засуджений фактично відбув лише 8 років 16 днів. На час розгляду справи допустив одне порушення режиму утримання, у зв'язку із чим 13.09.2012 року притягувався до дисциплінарної відповідальності правилами начальника відділення та йому було оголошено попередження. Виходячи з цього ОСОБА_1 не довів своє вправлення та перевиховання.
На дану постанову засуджений ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати таку та застосувати до нього умовно-дострокове звільнення.
В обґрунтування апеляції ОСОБА_1В, зазначає, що при винесенні постанови суд не взяв до уваги цілий ряд обставин та фактів, що мали б значення для прийняття об'єктивного та неупередженого рішення. Серед них - п»ять заохочень від адміністрації виправних закладів (ВК №110 та №50), що характеризує його з позитивного боку.
З приводу того, що засуджений притягувався до дисциплінарної відповідальності у вигляді попередження вважає, то воно було єдиним за 8 років та відносно незначним, і тому адміністрація виправного закладу вбачає підстави для застосування щодо нього умовно-дострокового звільнення, незважаючи на цю обставину.
Крім цього, у своїй апеляції ОСОБА_1 зазначає цілий ряд обставин та фактів, що мали б мати значення для прийняття судом об'єктивного та неупередженого рішення.
У своїй апеляційній скарзі потерпіла ОСОБА_2 просить скасувати рішення Миколаївського районного суду, а також долучити її скаргу та усі надіслані нею матеріали до скарги засудженого ОСОБА_1
Вважає, що судом було проігноровано цілий ряд обставин, що говорять на користь ОСОБА_1, а саме: відбуття ним 2/3 з терміну ув'язнення; був засуджений за злочин у неповнолітньому віці, прекрасна характеристика з виправної колонії; успішну здачу ЗНО та вступ до вищого навчального закладу, творчу діяльність, співпрацю з громадськими організаціями та ін.
Заслухавши доповідь судді, виступ ОСОБА_2 на підтримання своєї апеляції та апеляції засудженого ОСОБА_1, думку прокурора Шахрайчук Н.І. про безпідставність апеляцій та залишення без зміни постанови суду, перевіривши матеріали справи та обговоривши наведені доводи, колегія суддів вважає, що апеляція підлягає до часткового задоволення, виходячи з наступного.
Відповідно до вимог ст. 107 КК України. Постанови ПленумуВерховного Суду України за № 2 від 26 квітня 2002 року«Про умовно-дострокове звільнення від відбування покарання і заміну невідбутої частини покарання більш м'яким» умовно-дострокове звільнення від відбування покарання можливе лише після повного та всебічного вивчення даних про особу засудженого. При цьому головною умовою прийняття такого рішення є доведеність при умовно- достроковому звільненні від відбування покарання - того, що засуджений сумлінною поведінкою і ставленням до праці довів своє виправлення.
Проте, суд при розгляді подання не звернув уваги на вказані вимоги закону, належним чином не дослідив наявність необхідних умов для умовно-дострокового звільнення засудженого та обґрунтував свою відмову у задоволенні подання непереконливими доводами.
За обставин допущеної неповноти при розгляді справи постанова не може бути визнана законною, підлягає скасуванню з направленням справи на новий судовий розгляд, при якому необхідно врахувати наведене та прийняти по справі судове рішення з дотриманням вимог кримінального і кримінально- процесуального законодавства.
Керуючись ст.ст. 365, 466.882 КПК України(в редакції i960 p.), колегія суддів, -
ухвалила:
Апеляції засудженого ОСОБА_1 та потерпілої ОСОБА_2 задовольнити частково.
Постанову Миколаївського районного суду Львівської області від 28 вересня 2012 року щодо ОСОБА_1 - скасувати, а справу направити на новий судовий розгляд до того ж суду у іншому складі.
Судді:
ОСОБА_4 ОСОБА_5 ОСОБА_6І,