Справа №460/1027/15-к
Провадження №1кп-460/239/15
16.07.2015 рокум.Яворів
Яворівський районний суд Львівської області в складі:
головуючого судді ОСОБА_1
секретаря ОСОБА_2
з участю прокурора ОСОБА_3
захисника ОСОБА_4
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Яворові
кримінальне провадження, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №42014140410000093 від 23.09.2014 року, про обвинувачення:
ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця та жителя АДРЕСА_1 , українця, громадянина України, з середньо-технічною освітою, одруженого, маючого на утриманні малолітню дитину, військовослужбовця за мобілізацією військової частини - польова пошта НОМЕР_1 (колишня військова частина НОМЕР_2 ), військове звання рядовий, раніше не маючого судимості,-
в скоєнні кримінального правопорушення, передбаченого ст.408 ч.1 КК України,-
обвинувачений ОСОБА_5 , який з 21.05.2014 року був призваний на військову службу за мобілізацією та в подальшому перебував на посаді навідника оператора 6 механізованої роти 2 механізованого батальйону військової частини - польова пошта НОМЕР_1 , яку з 03.03.2014 року переведено у вищу ступінь бойової готовності, після завершення стаціонарного лікування у Військово-медичному клінічному центрі Західного регіону України, з 15 серпня 2014 року вчасно не з'явився на військову службу без поважних причин, а прибув в АДРЕСА_2 за зареєстрованим місцем проживання своєї майбутньої дружини ОСОБА_6 , де проводив час на власний розсуд. В денний час 12 червня 2015 року обвинувачений ОСОБА_5 добровільно повернувся в розташування військової частини - польова пошта НОМЕР_1 , де про своє прибуття повідомив командування та приступив до виконання своїх службових обов'язків несення військової служби. Своїми діями обвинувачений ОСОБА_5 як військовослужбовець військової служби за мобілізацією з 15.08.2015 року вчасно не з'явився з лікувального закладу на військову службу без поважних причин, тривалістю понад місяць, тобто вчинив кримінальне правопорушення, передбачене ст.407 ч.3 КК України.
Під час судового розгляду свою вину в пред'явленому обвинуваченні за ст.408 ч.1 КК України обвинувачений ОСОБА_5 визнав та по суті обвинувачення показав, що до призову на військову службу за мобілізацією він проживав в АДРЕСА_1 в багатодітній сім'ї. З 21 травня 2014 року він був мобілізований і став проходити військову службу у військовій частині НОМЕР_2 в АДРЕСА_3 . З червня по серпень 2014 року він знаходився в зоні проведення антитерористичної операції, під час бойових дій отримав травми, згорів його одяг та військовий квиток. Після повернення він був госпіталізований у військовий госпіталь, звідки 14 серпня 2014 року
2
був виписаний. Після виписки він поїхав додому, а перед тим подзвонив до ротного ОСОБА_7 , який сказав, що повідомить коли необхідно з'явитися в частину. Після того, до нього більше ніхто не дзвонив, він знаходився в Річки Жовківського району, де 14 листопада 2014 року одружився. В січні 2015 року до нього подзвонив слідчий Слободзян, який сказав з'явитися у військову частину. Коли він з'явився в м.Яворів, то йому повідомили, що 2 батальону немає, також немає його в списках. На другий день він знову прибув у військову частину, але йому знову повідомилм, що його немає в списках і щоб він їхав додому. Пізніше він з'явився на виклик до слідчого Слободзян, який його допитав і сказав йому їхати додому. Жодного наміру ухилятися від військової служби в нього не було, 12 червня 2015 року він прибув у військову частину, де приступив до виконання обов'язків військової служби. В скоєному розкаюється.
Крім визнання своєї вини обвинуваченим ОСОБА_5 , його винуватість в інкримінованому злочині стверджується наступними доказами по справі.
Письмовим повідомленням командира військової частини - польова почта НОМЕР_1 від 19.09.2014 року про виявлення неприбуття до розташування військової частини солдата ОСОБА_5 , який був виписаний із ВМКЦ ЗР м.Львова 14.08.2014 року. /а.к.п.3/
Довідкою військової частини - польова пошта НОМЕР_1 №879 від 23.01.2015 року про неприбуття солдата ОСОБА_5 з ВМКЦ Західного регіону 14.08.2014 року та відсутність на військовій службі по даний час. /а.к.п.69/
Актом службового розслідування по факту самовільного залишення вйськової частини 18.08.2014 року солдатом ОСОБА_5 /а.к.п.35-36/
Показаннями свідка ОСОБА_8 в судовому засіданні про те, що вона зустрічалася з ОСОБА_5 з березня 2013 року. Після повернення з АТО ОСОБА_5 потрапив в госпіталь, а після виписки приїхав до неї. Про те, що він має їхати на військову службу ОСОБА_5 нічого не говорив. В листопаді вони одружилися, через вагітність в неї з'явився токсикоз і чоловік постійно знаходився вдома. В грудні 2014 року вона з свекрухою їздили в Жовкву, де давали пояснення з приводу відсутності на службі ОСОБА_5 . Після чого до чоловіка дзвонив слідчий з військової прокуратури і вона разом з ОСОБА_5 двічі їздила в м.Яворів у військову частину, де ОСОБА_5 ходив по кабінетах, але йому сказали, що його немає в списках і щоб він їхав додому. Чоловік постійно знаходився з нею, в нього був мобільний телефон, його бачив дільничний інспектор. ІНФОРМАЦІЯ_2 у них народився син ОСОБА_9 .
Письмовим повідомленням ВМКЦ Західного регіону за №1575 від 14.08.2014 року про перебування солдата ОСОБА_5 на стаціонарному лікуванні з 11.08.2014 року по 14.08.2014 року.
Оцінюючи докази по даній справі, які були досліджені та перевірені в судовому засіданні, в їх сукупності, суд приходить до висновку, що під час судового розгляду не доведено умислу обвинуваченого ОСОБА_5 на скоєння дезертирства, тобто в нез'явленні на військову службу після проходження лікування без поважних причини з наміром ухилитися від військової служби. Разом з тим в судовому засіданні доведено вину обвинуваченого ОСОБА_5 у нез'явленні з 15.08.2014 року вчасно з лікувального закладу на військову службу без поважних причин тривалістю понад один місяць, а тому дії обвинуваченого ОСОБА_5 слід перекваліфікувати з ст.408 ч.1 КК України на ст.407 ч.3 КК України.
Обставиними, що пом'якшують покарання обвинуваченому ОСОБА_5 , суд визнає з'явлення із зізнанням, щире каяття та активне сприяння розкриттю злочину, відсутність заподіяної шкоди, скоєння злочину внаслідок збігу обставин в державі під час проходження військової служби, а також тяжких сімейних обставин, приймав участь в проведенні антитерористичної операції, факт проживання в багатодітній сім'ї, наявність на утриманні малолітної дитини. Обставин, що обтяжують покарання обвинуваченому, органом досудового розслідування та судом не встановлено.
З врахуванням вищенаведених обставин справи та особи обвинуваченого, встановлених обставини, що пом'якшують покарання обвинуваченому, відсутність
3
обставин, що обтяжують покарання обвинуваченому, враховуючи особу обвинуваченого, який вперше притягується до кримінальної відповідальності, позитивно характеризується, його відношення до скоєного злочину та бажання продовжувати військову службу, суд приходить до переконання, що з метою виправлення та попередження скоєння нових злочинів, обвинуваченому ОСОБА_5 слід обрати покарання в межах санкцій частини статті доведеного злочину у виді позбавлення волі, із звільненням від відбування основного покарання з випробуванням.
Керуючись ст.ст.368, 370 КПК України, суд,-
ОСОБА_5 визнати винуватим в скоєнні злочину, передбаченого ст.407 ч.3 КК України, та обрати покарання за ст.407 ч.3 КК України у виді 02/два/ роки позбавлення волі.
На підставі з ст.75 КК України звільнити засудженого ОСОБА_5 від відбування призначеного основного покарання у виді позбавлення волі з випробуванням, з іспитовим строком на 01/один/ рік, якщо він протягом іспитового строку не вчинить нового злочину і виконає покладені на нього обов'язки.
Відповідно до ст.76 КК України зобов'язати засудженого ОСОБА_5 під час іспитового строку не виїзджати за межі України на постійне місце проживання без дозволу кримінально-виконавчої інспекції.
Контроль за поведінкою засудженого військовослужбовця ОСОБА_5 покладається на командира військової частини, а у випадку звільнення з військової служби - на кримінально-виконавчу інспекцію за місцем проживання засудженого.
Вирок може бути оскаржений до Апеляційного суду Львівської області протягом 30 днів з дня його проголошення шляхом подання апеляційної скарги через Яворівський районний суд Львівської області.
Вирок виготовлено в нарадчій кімнаті в одному примірнику.