Справа № 457/1856/14-ц
провадження №2/457/506/14
12 грудня 2014 року м. Трускавець
Трускавецький міський суд Львівської області
в складі головуючої-судді ОСОБА_1
з участю секретаря Луцької І.І.
розглянувши заяву ОСОБА_2 про забезпечення позову,-
встановив:
До Трускавецького міського суду подано позовну заяву ОСОБА_2 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Лізингова компанія «Автофінанс» про захист прав споживача, визнання договору фінансового лізингу нікчемним та застосування наслідків нікчемного правочину.
Позивач подав до суду належним чином оформлену заяву про забезпечення позову, в якій просить в порядку забезпечення позову накласти арешт на грошові кошти, належні ТзОВ «Лізингова компанія «Автофінанс» в розмірі 14935,50 грн., що є на р/р № 26006379153 у АТ «РАЙФФАЙЗЕН БАНК» м. Київ, МФО 380805, код отримувача коштів 38104479, або на будь-яких інших рахунках відповідача.
Дослідивши матеріали позовної заяви, заяви про забезпечення позову, суд приходить до висновку, що заява не підлягає до задоволенню з наступних підстав.
Забезпечення позову - це сукупність процесуальних дій, які гарантують виконання судового рішення у разі задоволення - позовних вимог. Забезпечення позову допускається, якщо не вжиття цих заходів може ускладнити або привести до неможливості виконання рішення суду. Під час вирішення питання щодо вжиття заходів забезпечення позову суд враховує інтереси як позивача, так і відповідача.
З наведеної норми вбачається, що загальною вимогою для розгляду і вирішення питання про забезпечення позову за ініціативою позивача можливе лише в разі наявності достатньо обґрунтованого припущення, що невжиття таких заходів може у майбутньому ускладнити виконання рішення суду чи привести до потреби докладати значні зусилля для відновлення прав позивача.
Відповідно до ст. 151 ЦПК України суд за заявою осіб, які беруть участь у справі, може вжити, передбачені ЦПК України, заходи забезпечення позову. Забезпечення позову допускається на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття заходів забезпечення може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду.
Статтею 152 ЦПК України передбачено, що позов забезпечується накладенням арешту на майно або грошові кошти, що належать відповідачеві і знаходяться у нього або в інших осіб. Види забезпечення позову мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами.
Згідно із ст. 153 ЦПК України заява про забезпечення позову розглядається судом, у провадженні якого перебуває справа, в день її надходження без повідомлення відповідача та інших осіб, які беруть участь у справі.
Згідно з п. 4 постанови Пленуму Верховного Суду України № 9 від 22.12.2006 року «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову» суд при розгляді заяви про забезпечення позову має пересвідчитись, що між сторонами виник спір та існує реальна загроза невиконання можливого рішення про задоволення позову, з'ясувати обсяг позовних вимог та відповідність виду забезпечення позову позовним вимогам. При встановленні зазначеної відповідності слід враховувати, що вжиті заходи не повинні перешкоджати господарській діяльності юридичної особи або фізичної особи, яка здійснює таку діяльність і зареєстрована відповідно до закону як підприємець. Вирішуючи питання про забезпечення позову, суд має брати до уваги інтереси не тільки позивача, а й інших осіб, права яких можуть порушені у зв'язку із застосуванням відповідних заходів. Наприклад, обмеження можливості господарюючого суб'єкта користуватися та розпоряджатися власним майном іноді призводить до незворотних наслідків. Особам, які беруть участь у справі, має бути гарантована реальна можливість захистити свої права.
Згідно п. 5 постанови Пленуму Верховного Суду України № 9 від 22.12.2006 року «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову» суд не повинен вживати заходів забезпечення позову, які пов'язані із втручанням у внутрішню діяльність господарських товариств.
Судом встановлено, що позивачем до заяви про забезпечення позову не додано жодних доказів, які б свідчили, що невжиття заходів забезпечення може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду; заява про забезпечення позову ґрунтується на припущеннях позивача. Також накладення арешту на рахунки може перешкодити чи навіть зупинити господарську діяльність Товариства з обмеженою відповідальністю «Лізингова компанія «Автофінанс».
Враховуючи вищенаведене та керуючись ст. 151, 152, 153 ЦПК України, с у д
У задоволенні заяви ОСОБА_2 про забезпечення позову - відмовити.
Ухвала може бути оскаржене в апеляційному порядку до апеляційного суду Львівської області через Трускавецький міський суд протягом п'яти днів з дня отримання її копії.
Суддя: ОСОБА_1