Справа № 464/5048/15-ц
пр.№ 2/464/1482/15
15.07.2015 року
Сихівський районний суд м.Львова в складі:
головуючого - судді Мички Б.Р.
при секретарі Дулюк Н.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Львові цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів на утримання неповнолітніх дітей, -
Позивач звернулася до суду з позовом, в якому просить стягувати з відповідача - ОСОБА_2 аліменти на її користь на утримання неповнолітніх дітей - ОСОБА_3, 23.06.1998р.н., та ОСОБА_4, 03.10.2007р.н., в твердій грошовій сумі в розмірі 1500грн. на кожну дитину, щомісячно, починаючи з дня пред'явлення позову і до досягнення ними повноліття.
В обґрунтування своїх вимог покликається на те, що з 14 лютого 1998 року перебуває з відповідачем в зареєстрованому шлюбі, в якому мають двох неповнолітніх дітей - ОСОБА_3, 23.06.1998р.н., та ОСОБА_4, 03.10.2007р.н., які навчаються в ЗОСШ №32 в 1-ому та 11-ому класі відповідно. На даний час вони з відповідачем фактично припинили шлюбні відносини, проживають окремо, діти залишилися проживати з нею. Стверджує, що відповідач почав ухилятися від виконання батьківського обов'язку з утримання неповнолітніх дітей, не надає відповідних коштів на утримання дітей. Вона ж не має змоги самостійно забезпечити дітей всім необхідним. Зазначає, що відповідач має змогу надавати дітям матеріальну підтримку, працює неофіційно будівельником, їздить на заробітку в м.Москву, отримує нерегулярний, мінливий дохід, а тому вважає встановлення аліментів в твердій грошовій сумі найбільш доцільним.
Позивач та її представник в судовому засіданні позовні вимоги підтримали, надали суду пояснення аналогічні до змісту позовних вимог, просять такі задоволити. Додатково зазначили, що на даний час в провадженні Сихівського районного суду м.Львова перебуває цивільна справа про розірвання шлюбу між сторонами.
Відповідач та його представник в судовому засіданні позовні вимоги визнали частково, не заперечили щодо встановлення аліментів та не в такому розмірі, як просить позивач. Відповідач пояснив суду, що дійсно отримує нерегулярний, мінливий дохід, який останнім часом є незначним, а тому просить суд встановити аліменти в твердій грошовій сумі в розмірі по 400грн. на кожну дитину, щомісячно.
Заслухавши пояснення учасників процесу, дослідивши матеріали справи, з'ясувавши дійсні обставини справи та перевіривши їх доказами, суд приходить до переконання, що позовні вимоги слід задоволити частково, виходячи з наступного.
Відповідно до ст. 141 СК України мати, батько мають рівні права та обов'язки щодо дитини, незалежно від того, чи перебували вони у шлюбі між собою. Розірвання шлюбу між батьками, проживання їх окремо від дитини не впливає на обсяг їхніх прав і обов'язків і не звільняє від обов'язків щодо дитини.
Відповідно до ст.180 СК України кожен з батьків повинен приймати участь в утриманні дитини до досягнення нею повноліття.
Згідно з ч. 3 ст.181 СК України за рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері, батька і (або) у твердій грошовій сумі.
Відповідно до ст.182 СК України при визначенні розміру аліментів суд враховує стан здоров'я та матеріальне становище дитини, самого платника аліментів, наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина, інші обставини, що мають істотне значення.
Відповідно до ст.184 СК України, якщо платник аліментів має нерегулярний, мінливий дохід, частину доходу одержує в натурі, а також за наявності інших обставин, що мають істотне значення, суд за заявою платника або одержувача може визначити розмір аліментів у твердій грошовій сумі.
Відповідно до ст.191 СК України аліменти на дитину присуджуються за рішенням суду від дня пред'явлення позову.
Судом встановлено, що з 14 лютого 1998 року сторони перебувають у зареєстрованому шлюбі, в якому мають двох неповнолітніх дітей - ОСОБА_3, 23.06.1998р.н., та ОСОБА_4, 03.10.2007р.н.
На даний час в провадженні Сихівського районного суду м.Львова перебуває цивільна справа про розірвання шлюбу між сторонами, вони проживають окремо та неповнолітні діти залишилися проживати з позивачем, яка несе всі витрати по утриманню дітей. В добровільному порядку сторони не можуть дійти згоди щодо утримання неповнолітніх дітей.
Відповідач ОСОБА_2 працює неофіційно, отримує нерегулярний, мінливий дохід, що сторонами не оспорюється. Як вбачається з пояснень відповідача, останнім часом його дохід є незначним. Позивачу ОСОБА_1 встановлено інвалідність III групи безтерміново, що стверджується відповідною довідкою МСЕК.
У відповідності до ч.3 ст.10 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених ЦПК України. Згідно ч.1 ст.61 ЦПК України, обставини, визнані сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі, не підлягають доказуванню.
При визначенні розміру аліментів, суд враховує вік, стан здоров'я, матеріальне становище сторін та неповнолітніх дітей, те, що стягнення за виконавчими листами з відповідача не проводиться, у нього задовільній стан здоров'я /наявність захворювань жодними доказами не підтверджена/, інших утриманців він немає, діти сторін проживають та перебувають на утриманні позивача.
Враховуючи те, що відповідач ОСОБА_2 офіційно не працює, можливість для нього сплачувати аліменти в твердій грошовій сумі в розмірі по 1500грн. на кожну дитину, щомісячно, позивачкою не доведена.
З врахуванням вищевикладеного, суд приходить до переконання, що позовні вимоги щодо стягнення з відповідача аліментів на утримання дітей підлягають до задоволення частково, а саме, слід визначити аліменти у твердій грошовій сумі в розмірі по 630грн. на кожну дитину щомісячно, що на даний час відповідатиме половині суми необхідної для забезпечення потреб неповнолітніх ОСОБА_3, 23.06.1998р.н., та ОСОБА_4, 03.10.2007р.н., (половині прожиткового мінімуму для дітей відповідного віку), починаючи з 24.06.2015р. і до досягнення ними повноліття.
Відповідно до ст.367 ЦПК України суд допускає негайне виконання рішень у справах про стягнення аліментів у межах суми платежу за один місяць.
Відповідно до ст. 88 ЦПК України стороні, на користь якої постановлено рішення, суд стягує з другої сторони понесенні нею і документально підтверджені витрати. В разі, якщо позивача звільнено при зверненні до суду від сплати судового збору, ці витрати потрібно стягнути з відповідача. Позивач при зверненні до суду з позовом про стягнення аліментів від сплати судових збору звільнена законом. Таким чином з відповідача потрібно стягнути 246,60грн. судового збору в дохід держави.
На підставі ст.ст. 141, 180, 181, 182, 184, 191 СК України, та керуючись ст.ст. 1, 10, 60, 88, 209, 212-215, 218, ч.1 ст.367 ЦПК України, суд, -
Позов задоволити частково.
Стягувати з ОСОБА_2 в користь ОСОБА_1 аліменти на утримання неповнолітніх дітей - ОСОБА_3, 23.06.1998р.н., та ОСОБА_4, 03.10.2007р.н., в твердій грошовій сумі в розмірі 630грн. на кожну дитину, щомісячно, починаючи з 24 червня 2015 року, і до досягнення ними повноліття.
Рішення в частині стягнення аліментів у межах суми платежу за один місяць підлягає негайному виконанню.
Стягнути з ОСОБА_2 судовий збір в сумі 243,60грн. в дохід держави.
В задоволенні решти позовних вимог відмовити.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом десяти днів з дня його проголошення, а особою, у відсутності якої таке було постановлено, - протягом того ж строку з дня отримання його копії.
Головуючий
Оригінал. Виготовлено в одному екземплярі.