25.10.10 Справа № 17/134-10.
За позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю «Гостинний двір», м.Суми
до відповідача: Виконавчого комітету Сумської міської ради, м. Суми
про визнання права власності
Суддя КОВАЛЕНКО О.В.
Представники:
Від позивача: ОСОБА_1, довіреність від 18.10.2010 р.
Від відповідача: не з'явився.
У засіданні брали участь: секретар судового засідання Котенко Н.М.
СУТЬ СПОРУ: позивач просить суд визнати за ним право власності на нежитлове приміщення, облаштоване окремим входом, вбудоване у житловий будинок (літера А-2 згідно технічного паспорту), площею 44,3 кв.м., розташоване за адресою: м. Суми, вул. Кірова, 22, реконструйоване та переплановане у відповідності до вимог законодавства України, чинних будівельних та інших норм.
Представник відповідача в судове засідання не з'явився, письмового відзиву на позов не подав, про час та місце розгляду справи повідомлений належним чином, тому відповідно до вимог ст. 75 ГПК України справа розглядається за наявними в ній матеріалами.
Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши докази по справі, суд встановив:
Товариству з обмеженою відповідальністю «Гостинний двір» належить на праві власності нежиле приміщення, розташоване на першому поверсі житлового будинку №22 по вул. Кірова, м. Суми, що підтверджується свідоцтвом про право власності від 05.11.2009 року, виданим виконавчим комітетом Сумської міської ради, копія якого міститься в матеріалах справи.
Рішенням виконавчого комітету Сумської міської ради від 02.03.2010 р. №142 ТОВ «Гостинний двір» був наданий дозвіл на переведення та реконструкцію житлового приміщення - квартири АДРЕСА_1, площею 44,7 кв.м. в нежитлове приміщення - чайну.
З матеріалів справи вбачається, що рішенням Сумської міської ради від 14.04.2010 р. №3626-МР було затверджене містобудівне обґрунтування перепланування житлових приміщень під розміщення чайної з облаштуванням окремого входу (ТОВ «Гостинний двір») за адресою: м. Суми, вул. Кірова, 22.
В свою чергу, на замовлення позивача, ТОВ «ЛЮКО-С» було виготовлене містобудівне обґрунтування, яке було погоджене з Управлінням архітектури та містобудування Сумської міської ради, Управлінням Державного комітету земельних ресурсів в м. Суми, Управлінням культури і туризму Сумської обласної державної адміністрації, Головним Державним санітарним лікарем м. Суми.
Приватним підприємством «Модерн» було підготовлено робочий проект реконструкції нежилого приміщення під чайну «Капучино» з облаштуванням окремого входу за адресою: м. Суми, вул. Кірова, 22, який також був погоджений у встановленому законом порядку.
Так, Сумською міською санітарно-епідеміологічною станцією було надано висновок на проект будівництва №84 від 30.03.2010 р. про погодження проекту реконструкції нежилого приміщення під чайну «Капучино». У відповідності з протоколом №12 від 30.04.2010 року постійної комісії управління архітектури та містобудування Сумської міської ради по розгляду та затвердженню містобудівних обґрунтувань був погоджений проект реконструкції нежилого приміщення під чайну «Капучино». Згідно з експертним висновком управління з питань наглядово-профілактичної діяльності ГУ МНС України в Сумській області від 17.05.2010 р. №1981 порушень вимог пожежної безпеки у проектній документації на реконструкцію нежилого приміщення під чайну «Капучино» не виявлено.
02.07.2010 р. позивач звернувся з листом №78 до Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю у Сумській області з проханням надати роз'яснення про необхідність отримання дозволу на виконання робіт по переплануванню нежитлових приміщень на об'єкті «Реконструкція нежитлового приміщення під чайну «Капучино» з улаштуванням окремого входу за адресою: вул. Кірова, 22». На даний лист позивач отримав відповідь-роз'яснення №7/18-1600 від 06.07.2010 р., згідно якого будівельні роботи з перепланування нежитлових приміщень за адресою: м. Суми, вул. Кірова, 22, не потребують надання дозволу на виконання підготовчих чи будівельних робіт.
Крім того, в матеріалах справи міститься повідомлення позивача про початок виконання будівельних робіт, на які не вимагається дозвіл, від 12.07.2010 р., адресоване Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю у Сумській області (а.с. 41).
Листом №6205/05.01-06 від 06.09.2010 р. Управління земельних ресурсів Сумської міської ради повідомило позивача про те, що надання частини земельної ділянки в користування чи власність під вбудованими приміщеннями в житловий будинок земельним законодавством не передбачено.
Позивач мотивує свої вимоги тим, що під час виготовлення нового технічного паспорту на об'єкт нерухомості за адресою: м. Суми, вул. Кірова, 22, спеціалістами КП «Сумське міське бюро технічної інвентаризації» було зроблено відмітки: «Самочинно збудовані будинки (частини будинків) або переобладнані», у зв'язку з чим позивач позбавлений права зареєструвати право власності на вказане приміщення та розпорядитись власним майном в рамках повноважень власника.
Згідно зведеного акту вартості будівель та споруд, який міститься в матеріалах справи, вартість будівлі становить 37 015 грн. 00 коп.
Відповідно до ст. 321 ЦК України, право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права або обмежений в його здійсненні.
Здійснення права власності регламентується приписами ст. 319 ЦК України, якою, в тому числі, передбачено наступне:
- власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд;
- власник має право вчиняти щодо свого майна будь-які дії, які не суперечать закону;
- при здійсненні своїх прав та виконанні обов'язків власник зобов'язаний додержуватися моральних засад суспільства;
- усім власникам забезпечуються рівні умови здійснення своїх прав.
Відповідно до ст. 328 Цивільного кодексу України право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів, а право власності вважається набутим правомірно, якщо інше не випливає із закону або незаконність набутті права власності не встановлена судом.
Згідно вимог ст. 376 ЦК України право власності на самочинно збудоване нерухоме майно може бути за рішенням суду визнане особою, яка здійснила самочинне будівництво, якщо це не порушує прав інших осіб.
Відповідно до ч.1 ст. 16 ЦК України кожна особа, має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу, а ч. 2 вказаної статті ЦК України одним із способів захисту цивільних прав та інтересів визначено визнання права.
Ч. 1 ст. 392 ЦК України визначено, що власник майна може пред'явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності.
У відповідності до п.5 ОСОБА_2 арбітражного суду України від 31.01.2001 р. «Про деякі приписи законодавства, яке регулює питання, пов'язані із здійсненням права власності та його захистом» вказано, що судовий захист права власності та майнових інтересів власників - осіб, названих у статті 1 АПК (далі-підприємства і організації), здійснюється шляхом розгляду справ, зокрема, за позовами про визнання права власності підприємств і організацій, зокрема визнання недійсними актами державних та інших органів, що порушують майнові та охоронювані законом інтереси підприємств і організацій.
Згідно ст. 182 ЦК України право власності та інші речові права на нерухомі речі, обмеження цих прав, їх виникнення, перехід і припинення підлягають державній реєстрації. Державна реєстрація прав на нерухоме майно здійснюється у відповідності до вимог Тимчасового положення про порядок державної реєстрації прав власності на нерухоме майно, затвердженого наказам Міністерства юстиції від 07 лютого 2002 року № 7/5, відповідно до якого така державна реєстрація прав власності здійснюється на підставі правовстановлювальних документів. У відповідності до листа Міністерства юстиції України від 19.10.2007 року № 19-39-827, саме рішення суду є правовстановлювальним документом у разі визнання права власності судом, та саме рішення суду подається для державної реєстрації прав власності на нерухоме майно, при цьому документи, що підтверджують прийняття нерухомого майна до експлуатації, не вимагаються.
Зважаючи на те, що матеріалами справи підтверджується факт знаходження нерухомого майна, розташованого за адресою: м. Суми, вул. Кірова, 22, загальною площею 44,3 кв.м., у власності позивача, суд вважає позовні вимоги правомірними, обґрунтованими і такими, що підлягають задоволенню в повному обсязі.
Відповідно до статті 44-49 ГПК України судові витрати по сплаті держмита та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу покладаються на позивача.
Керуючись ст. ст. 82 - 85 Господарського процесуального кодексу України, суд
1. Позов задовольнити.
2. Визнати за Товариством з обмеженою відповідальністю «Гостинний двір» (40030, м. Суми, вул. Воскресенська, 9, код 32778573) право власності на нежитлове приміщення, облаштоване окремим входом, вбудоване у житловий будинок (літера А-2 згідно технічного паспорту), площею 44,3 кв.м., розташоване за адресою: м. Суми, вул. Кірова, 22, реконструйоване та переплановане у відповідності до вимог законодавства України, чинних будівельних та інших норм.
Суддя Коваленко Олександр Вікторович