14.07.2015 р. Справа№ 5015/2943/12
Позивач:Дочірня компанія "Газ України" Національної акціонерної компанії "Нафтогаз України", м. Київ
Відповідач: ЛМКП "Львівтеплоенерго", м. Львів
про стягнення боргу та штрафних санкцій за поставлений природній газ
За заявою ЛМКП "Львівтеплоенерго" від 02.07.2015р. №б/н (вх.№2821/15 від 03.07.2015р.) про розстрочку виконання рішення суду
Представники:
Позивача (Стягувач): не з'явився;
Відповідача (Боржник): Негря Г.Ю. - представник (довіреність від 02.10.2013р.).
Суддя Фартушок Т.Б.
Секретар Чеботар Є.О.
Суть спору:
Львівським міським комунальним підприємством "Львівтеплоенерго" подано Заяву про розстрочення (на 2 роки зі сплатою заборгованості рівними частинами) виконання Рішення Господарського суду Львівської області від 21.08.2012р. у справі № 5015/2943/12 про стягнення з Львівського міського комунального підприємства "Львівтеплоенерго" (79040, м. Львів, вул. Д.Апостола, 1, ідентифікаційний код 05506460) на користь дочірньої компанії "Газ України" Національної акціонерної компанії "Нафтогаз України" (04116, м. Київ, вул. Шолуденка, 1, ідентифікаційний код 31301827) 1621854,21грн. основного боргу, 37428,07грн. 3% річних, 16218,54грн. інфляційних нарахувань, 81696,04грн. пені, 35143,94грн. судового збору.
Ухвалою Господарського суду Львівської області по даній справі від 06.07.2015р. призначено розгляд заяви в судовому засіданні на 11год. 00хв. 14.07.2015р.
Представнику Відповідача (Боржника) оголошено права і обов'язки, визначені ст.ст. 20, 22, 28, 38 Господарського процесуального кодексу України. Крім того, в ухвалах Господарського суду Львівської області по даній справі, які скеровані Сторонам (підтвердженням чого є дані реєстрів вихідної кореспонденції Господарського суду Львівської області, наявні в матеріалах справи повідомлення про вручення поштових відправлень) зазначено, що права та обов'язки сторін визначені ст.ст. 20, 22, 28, 38 Господарського процесуального кодексу України.
Заяв про відвід судді не надходило.
Представник Позивача (Стягувача) в судове засідання не з'явився. 13.07.2015р. від Позивача надійшла телеграма вх. № 28961/15, у якій Стягувач просить не розглядати заяву без його участі, а також зазначене клопотання про відкладення розгляду заяви у зв'язку із неможливістю забезпечення явки представника в судове засідання, оскільки, несвоєчасно отримали ухвалу про призначення заяви до розгляду.
З приводу поданого клопотання суд зазначає наступне: у ч.1 ст.121 ГПК України зазначена вимога щодо необхідності розгляду заяви у десятиденний строк; крім того, відповідно до повідомлення про вручення поштового відправлення №79014 0984781 4, Стягувач 10.07.2015р. отримав копію ухвали Господарського суду Львівської області по даній справі від 06.07.2015р. Відтак, суд приходить до висновку про необґрунтованість доводів клопотання та відсутність правової підстави у суду для відкладення розгляду заяви, а відтак, відмови в задоволенні клопотання про відкладення розгляду заяви. Аналогічна правова позиція викладена у п.25 інформаційного листа Вищого господарського суду України від 11.04.2005р. №01-8/344.
Представник Заявника (Відповідача, Боржника) в судове засідання з'явилась, повідомила суду про часткове погашення суми заборгованості у сумі 685154,52грн. (про що додано докази до зави) та просила розстрочити виконання рішення суду від 21.08.2012р. у справі № 5015/2943/12 на 2 роки зі сплатою заборгованості рівними частинами; вимог ухвали Господарського суду Львівської області по даній справі від 06.07.2015р. щодо подання оригіналів документів, копії яких додані до позовної заяви, не виконала, повідомивши, що інші структурні підрозділи підприємства Боржника не встигли передати їй копії таких документів.
Рішенням Господарського суду Львівської області від 21.08.2012р. у справі № 5015/2943/12 вирішено стягнути з Львівського міського комунального підприємства "Львівтеплоенерго" (79040, м. Львів, вул. Д.Апостола, 1, ідентифікаційний код 05506460) на користь дочірньої компанії "Газ України" Національної акціонерної компанії "Нафтогаз України" (04116, м. Київ, вул. Шолуденка, 1, ідентифікаційний код 31301827) 1621854,21грн. основного боргу, 37428,07грн. 3% річних, 16218,54грн. інфляційних нарахувань, 81696,04грн. пені, 35143,94грн. судового збору.
12.02.2013 року головним державним виконавцем Залізничного відділу державної виконавчої служби Львівського міського управління юстиції Амбриз Р.А. винесено постанову про відкриття виконавчого провадження № ВП 36518823 (на виконання наведеного рішення).
Вимога Товариства про розстрочення виконання Рішення суду обґрунтована наступним: складним фінансовим становищем; наявністю значної кредиторської заборгованості; можливістю (у випадку нерозтермінування виконання рішення суду) зриву опалювального сезону та загрозою банкрутства підприємства Боржника; частковим виконанням рішення суду; збитковістю затвердженого тарифу, а відтак, - відсутністю вини Боржника.
Також, в обґрунтування заявлено вимоги стосовно розстрочення виконання рішення суду Боржник посилається на п.7.2 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України "Про деякі питання практики виконання рішень, ухвал, постанов господарських судів України" №9 від 17.10.2012 року.
Розглянувши заяву судом встановлено наступне.
1. Як зазначено в даній ухвалі вище, Боржник (Заявник) вимог ухвали Господарського суду Львівської області по даній справі від 06.07.2015р. щодо подання оригіналів документів, копії яких додані до позовної заяви,не виконав.
З врахуванням вищенаведеного та вимог ст.ст.32-36 ГПК України, суд зазначає про відсутність доказів, якими Заявник обґрунтовує необхідність розстрочення судового рішення, а відтак, відсутність можливості встановити обставини та винятковість випадку, які б давали підставу для розстрочення судового рішення, а відтак, в суду відсутні правові підстави до розстрочення судового рішення за поданою заявою.
2. Крім того суд зазначає, що відповідно до 121 ГПК України господарський суд має право надати відстрочку або розстрочку виконання рішення у виняткових випадках та при наявності обставини, що ускладнює виконання рішення або робить його неможливим.
Боржник є підприємством, яке надає послуги з теплопостачання та інше, всім категоріям споживачів та володіє обіговими коштами та активами, на які може бути накладене стягнення. Таким чином, обставини, які ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим, Боржником не доведені. Протилежного Заявником не доведено.
3. Щодо надання розстрочки виконання рішення суду стосовно наявності виняткових обставин, які також відсутні Стягувач зазначає наступне:
Посилання боржника на важкий фінансовий стан не є винятковою обставиною в розумінні ст. 121 ГПК України, за наявності якої можливе надання розстрочки виконання рішення. Крім того, важке фінансове становище утворилось внаслідок його власної господарської діяльності, а не в силу якихось об'єктивних обставин, що б унеможливило виконання договірних зобов'язань та рішення суду.
При цьому суд бере до уваги, що Стягувач є державним підприємством, і невиконання рішення суду у встановлені законом строки може вплинути на права Держави.
Стаття 42 Господарського кодексу України визначає як самостійну, ініціативну, систематичну, на власний ризик господарську діяльність, що здійснюється суб'єктами господарювання (підприємцями) з метою досягнення економічних і соціальних результатів та одержання прибутку. При цьому здійснення підприємницької діяльності на власний ризик означає покладення на підприємця тягаря несприятливих наслідків такої діяльності. Тому, враховуючи зазначену норму, надання розстрочки на підставі тяжкого фінансового стану боржника не може вважатися підставою для застосування положень п. 6 ст. 83 ГПК України, адже, враховуючи положення ч. 1 ст. 625 ЦК України, боржник у випадку порушення грошового зобов'язання не може посилатися на неможливість його виконання.
Однією з підстав виникнення господарського зобов'язання, згідно з ст.174 ГК України, є господарський договір.
Спірний договір є двостороннім правочином, за змістом якого ДК "Газ України" взяла на себе обов'язок поставити природний газ Боржнику, а останній в свою чергу взяв на себе обов'язок прийняти та оплатити отриманий природний газ на умовах та в строки встановлені договором. Даний правочин не розповсюджується на бюджетні відносини, а вчасність надходження коштів Боржнику для погашення йому різниці в тарифах не впливає на порядок та строки проведення розрахунків, оскільки дана обставина не обумовлена умовами Договору.
Підставою для проведення розрахунків між сторонами за спожитий природний газ є спірний договір, зокрема п. 6.1 Договору та підписані акти приймання-передачі природного газу, а тому, виходячи з положень статті 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору.
Крім цього суд бере до уваги, що згідно доводів самого ж Боржника, станом на час укладення договору № 06/11-859-БО-21 від 30.08.11р., низький рівень платоспроможності та наявність заборгованості у Боржника також мали місце, відтак, беручи на себе зобов'язання, в тому числі визначаючи строк виконання таких, Боржник міг врахувати стан здійснення розрахунків.
Таким чином, ні нормами чинного законодавства, ні Договором не передбачено звільнення від відповідальності у зв'язку з невиконанням державою взятих на себе зобов'язань по відшкодуванню різниці в тарифах на теплову енергію, яка виникла у зв'язку з невідповідністю фактичної вартості теплової енергії тарифам, що затверджувалися або погоджувалися відповідними органами державної влади чи органами місцевого самоврядування.
Крім того, Боржник у своїй заяві не наводить жодних доказів, про те, що виконати рішення суду неможливо, чи з певних причин складно, а обґрунтовує свою заяву негативними наслідками виконання такого рішення для Боржника, які настануть в майбутньому, що не передбачено ст.121 ГПК України.
4. При цьому із звіту про фінансові результати та балансу за 2013р. та 9 місяців 2014р. вбачається важкий фінансовий стан Боржника, проте, Боржником не надано жодних доказів в підтвердження можливості виконання рішення суду у зазначений ним строк.
Крім цього, беручи до уваги звіт про фінансові результати та баланс за 2013р. та 9 місяців 2014р. суд зазначає, що враховуючи збитковість Боржника у суду відсутні докази платоспроможності Боржника протягом наступних 2 років, та подані Боржником звіти аж ніяк не підтверджують можливість виконання ним рішення у спосіб, яки просить Боржник.
При цьому суд звертає увагу, що Заявником подано звіт про фінансові результати та баланс виключно за період 2013р.- 9 місяців 2014р.; за період ж з жовтня 2014р. по час подання скарги (в тому числі по червень 2015р.) Заявник (Боржник) жодними доказами не обґрунтовує свій фінансовий стан.
Відтак, Боржником не надано доказів про реальні заходи, які протягом певного часу дозволять йому виконувати погашення заборгованості за вищезазначеним судовим рішенням.
Заявником не доведено наявність обставин передбачених ст. 121 ГПК України, їх винятковість. Доказів здійснення заходів, які дозволять йому провести погашення заборгованості за вище зазначеним судовим рішенням суду не надав.
При цьому суд також зазначає, що відповідно до п.7.2 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України "Про деякі питання практики виконання рішень, ухвал, постанов господарських судів України" № 9 від 17.01.2012 року, на яку посилається і сам Боржник, підставою для відстрочки, розстрочки, зміни способу та порядку виконання рішення можуть бути конкретні обставини, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим у визначений строк або встановленим господарським судом способом. При цьому слід мати на увазі, що згоди сторін на вжиття заходів, передбачених статтею 121 ГПК, ця стаття не вимагає, і господарський суд законодавчо не обмежений будь-якими конкретними термінами відстрочки чи розстрочки виконання рішення; проте, вирішуючи питання про відстрочку чи розстрочку виконання рішення, зміну способу і порядку виконання рішення, господарський суд повинен враховувати матеріальні інтереси сторін, їх фінансовий стан, ступінь вини відповідача у виникненні спору, наявність інфляційних процесів у економіці держави та інші обставини справи, зокрема, щодо фізичної особи (громадянина) - тяжке захворювання її самої або членів її сім'ї, скрутний матеріальний стан, стосовно юридичної особи - наявну загрозу банкрутства, відсутність коштів на банківських рахунках і майна, на яке можливо було б звернути стягнення, щодо як фізичних, так і юридичних осіб - стихійне лихо, інші надзвичайні події тощо.
Суд звертає увагу Заявника на те, що заборгованість Відповідача перед Позивачем, встановлена рішенням Господарського суду Львівської області від 21.08.2012р. у справі №5015/2943/12, виникла у зв'язку з невиконанням Відповідачем умов Договору поставки природного газу для надання населенню послуг з опалення та гарячого водопостачання №06/11-859 БО-21 від 30.08.2011р.
Згідно з ч.1 ст.121 ГПК України при наявності обставин, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим, за заявою сторони, державного виконавця, прокурора або за своєю ініціативою господарський суд, який видав виконавчий документ, у десятиденний строк розглядає це питання у судовому засіданні з викликом сторін, прокурора і у виняткових випадках, залежно від обставин справи, може відстрочити або розстрочити виконання рішення, ухвали, постанови, змінити спосіб та порядок їх виконання.
Відповідно до приписів статті 33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Згідно зі статтею 43 Господарського процесуального кодексу України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі усіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.
Враховуючи наведене вище, ступінь вини Відповідача, беручи до уваги недоведеність Заявником можливості виконання рішення суду протягом 2 років, в тому числі і те, що в підтвердження таких доводів Заявником не надано жодного доказу, суд вирішив, що доводи заявника щодо неможливості виконання рішення Господарського суду від 21.08.2012р. у справі №5015/2943/12 є необґрунтованими та не доведеними, а тому в задоволенні заяви про розстрочку виконання судового рішення на 2 роки із сплатою заборгованості рівними частинами - потрібно відмовити.
При цьому суд зазначає, що заява Боржника з ідентичними доводами та доказами вже вирішувалась господарським судом, наслідок чого було винесення 22.04.2013р. ухвали Господарського суду Львівської області по даній справі про відмову у наданні розстрочки (відмовлено в задоволенні заяви), яка залишена без змін постановою Львівського апеляційного Господарського суду від 12.06.2013р. №5015/2943/12. Проте, в суда відсутні правові підстави для припинення провадження у справі, оскільки вирішення заяви про надання відстрочки не обмежує права особи щодо наступного звернення з такою заявою.
Враховуючи вищенаведене, керуючись нормами ст.ст. 86, 121 Господарського процесуального кодексу України, суд -
У задоволенні заяви Львівського міського комунального підприємства "Львівтеплоенерго" вх. №2821/15 від 03.07.2015р. про розстрочення виконання рішення Господарського суду Львівської області від 21.08.2012р. у справі №5015/2943/12 про стягнення з Львівського міського комунального підприємства "Львівтеплоенерго" на користь дочірньої компанії "Газ України" Національної акціонерної компанії "Нафтогаз України" 1621854,21грн. основного боргу, 37428,07грн. 3% річних, 16218,54грн. інфляційних нарахувань, 81696,04грн. пені, 35143,94грн. судового збору - відмовити.
Суддя Фартушок Т. Б.