01032, м. Київ - 32, вул. С. Петлюри 16тел. 235-24-26
про відмову у забезпеченні позову
"15" липня 2015 р. Справа № 911/2351/15
за позовом першого заступника прокурора Київської області, м. Київ, в інтересах держави в особі Київської обласної державної адміністрації, м. Київ,
до відповідачів: 1) Ірпінської міської ради Київської області, м. Ірпінь,
2) товариства з обмеженою відповідальністю «БГМ ЛТД», м. Ірпінь,
за участю третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача 1: 1)Паскал Владислав В'ячеславович, м. Київ,
2) Пасічник Олександр Олександрович, м. Київ,
3) Солякова Анастасія Вікторівна, м. Київ,
4) Нужденко Тетяна Петрівна, м. Київ,
5) Данкович Віталій Михайлович, с. Буштино Тячівського району Закарпатської області
про визнання недійсними рішень, державних актів на право власності на землю та витребування земельних ділянок з незаконного володіння
та за зустрічним позовом товариства з обмеженою відповідальністю «БГМ ЛТД», м. Ірпінь
до позивачів 1) Київської обласної державної адміністрації, м. Київ
2) Ірпінської міської ради Київської області, м. Ірпінь
за участю третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача: 1)Паскал Владислав В'ячеславович, м. Київ,
2) Пасічник Олександр Олександрович, м. Київ,
3) Солякова Анастасія Вікторівна, м. Київ,
4) Нужденко Тетяна Петрівна, м. Київ,
5) Данкович Віталій Михайлович, с. Буштино Тячівського району Закарпатської області
про визнання права власності на земельні ділянки
Суддя О.В. Конюх
за участю представників учасників судового процесу:
від прокуратури: Гармаш В.В., посвідчення від 17.09.2014р. № 028893;
від позивача: Козак Є.О., уповноважений, довіреність від 05.01.2015р. № 3-к;
від відповідача 1: не з'явився;
від відповідача 2: Бойко А.М., уповноважений, довіреність від 23.02.2015р.;
від третіх осіб: не з'явилися;
перший заступник прокурора Київської області звернувся до господарського суду Київської області з позовом від 25.05.2015р. № 051-167вих15 до відповідачів: Ірпінської міської ради Київської області та товариства з обмеженою відповідальністю «БГМ ЛТД», в якому просить суд 1) визнати недійсними рішення Ірпінської міської ради від 25.06.2010р. №№ 4763-90-V, 4776-90-V та 4765-90-V, в частині передачі Паскалу В.В., Пасічнику О.О. та Соляковій А.В. земельних ділянок площами по 0,10 га кожна; 2) визнати недійсними державні акти серії ЯЛ № 583533, серії ЯЛ № 583534 та серії ЯЛ № 583541 на право власності на земельні ділянки площами по 0,10 га кожна з кадастровими номерами 3210900000:01:177:0008, 3210900000:01:177:0009 та 3210900000:01:177:0016, за адресою: Київська область, м. Ірпінь, вул. Лермонтова, 2-є, 2-е та 2-о для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель та споруд, видані Паскалу Владиславу В'ячеславовичу, Пасічнику Олександру Олександровичу, з відмітками про відчуження вказаних земельних ділянок Нужденко Тетяні Петрівні, Данковичу Віталію Михайловичу та ТОВ «БГМ ЛТД» та реєстрацію у відділі Держкомзему у місті Ірпінь Київської області; 3) Витребувати з незаконного володіння у товариства з обмеженою відповідальністю «БГМ ЛТД» (08200, Київська область, м. Ірпінь, вул. 3-го Інтернаціоналу, 1-Б, код ЄДРПОУ 37911391) на користь держави в особі Київської обласної державної адміністрації земельні ділянки з кадастровими номерами 3210900000:01:177:0008, 3210900000:01:177:0009 та 3210900000:01:177:0016 загальною вартістю 361 020 грн.; 4) Визнати за державою в особі Київської обласної державної адміністрації право власності на право власності на земельні ділянки з кадастровими номерами 3210900000:01:177:0008, 3210900000:01:177:0009 та 3210900000:01:177:0016.
Позов обґрунтований тим, що на підставі рішень Ірпінської міської ради від 25.06.2010р. №№ 4763-90-V, 4776-90-V та 4765-90-V третім особам Паскалу В.В., Пасічнику О.О. та Соляковій А.В. було видано державні акти на право власності на земельні ділянки кадастрові номери 3210900000:01:177:0008, 3210900000:01:177:0009 та 3210900000:01:177:0016, які за інформацією управління Держземагентства в м. Ірпені знаходяться за межами міста Ірпінь, тобто не належали до юрисдикції Ірпінської міської ради відповідно до ст. 17, 38, 84, частини 1 пункту 12 Перехідних положень ЗК України. У зв'язку з вищевикладеним прокурор твердить про те, що рішення Ірпінської міської ради та державні акти на право власності на вказані земельні ділянки громадян Паскала В.В. та Пасічника О.О. підлягають визнанню недійсними в судовому порядку В подальшому зазначені земельні ділянки відчужувались громадянами Паскалом В.В., Пасічником О.О. та Соляковою А.В. за договорами купівлі-продажу громадянці Нужденко Т.П., яка земельні ділянки за договором купівлі-продажу відчужила громадянину Данковичу В.В., який в свою чергу, відчужив зазначені земельні ділянки відповідачу 2 - товариству з обмеженою відповідальністю "БГМ ЛТД". Посилаючись на ст. 387, 388 ЦК України та виходячи з позиції Узагальнення Верховного Суду України «Про практику розгляду судами цивільних справ про визнання правочинів недійсними», прокурор, не заявляючи вимог про визнання недійсними договорів купівлі-продажу, просить суд визнати право власності держави в особі Київської обласної державної адміністрації на спірні земельні ділянки та витребувати їх з чужого незаконного володіння.
Крім того, прокурор просить господарський суд вжити заходів забезпечення позову в порядку ст. ст. 66, 67 ГПК України шляхом накладення арешту на земельні ділянки площею 0,3 га з кадастровими номерами 3210900000:01:177:0008, 3210900000:01:177:0009 та 3210900000:01:177:0016, які знаходяться по вул. Лермонтова в м. Ірпінь Київської області.
Заява обґрунтована тим, що відповідач використовує земельні ділянки з кадастровими номерами 3210900000:01:177:0008, 3210900000:01:177:0009 та 3210900000:01:177:0016, які знаходяться по вул. Лермонтова в м. Ірпінь Київської області для будівництва, чим змінює їх фактичний стан та вартість, у зв'язку з чим захист прав та інтересів держави в особі Київської обласної державної адміністрації стане неможливим без вжиття додаткових заходів у вигляді накладеного на спірні земельні ділянки арешту.
Розглянувши в судовому засіданні за участю представників учасників провадження заяву про забезпечення позову, суд вважає її такою, що не підлягає задоволенню з огляду на наступне.
Відповідно до ст. 66 ГПК України господарський суд за заявою сторони або із своєї ініціативи має право вжити заходів до забезпечення позову. Забезпечення позову допускається в будь-якій стадії провадження у справі, якщо невжиття таких заходів може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення господарського суду. Відповідно до постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011р. №16 «Про деякі питання практики застосування заходів до забезпечення позову», умовою застосування заходів до забезпечення позову є достатньо обґрунтоване припущення, що майно (в тому числі грошові суми, цінні папери тощо), яке є у відповідача на момент пред'явлення позову до нього, може зникнути, зменшитись за кількістю або погіршитись за якістю на момент виконання рішення. Отже найдоцільніше вирішувати питання забезпечення позову на стадії попередньої підготовки справи до розгляду. Втім, не виключається можливість вжиття заходів до забезпечення позову й після порушення провадження у справі.
Стаття 67 ГПК передбачає лише винесення ухвали про забезпечення позову і не містить припису про обов'язковість проведення у зв'язку з цим судового засідання; відтак відповідне питання вирішується самим господарським судом з урахуванням обставин конкретної справи. Строк розгляду заяви про вжиття заходів до забезпечення позову процесуальним законом не встановлено; отже, суду слід виходити з того, що цей строк має бути розумно необхідним для ефективного запобігання тим негативним явищам.
Особа, яка подала заяву про забезпечення позову, повинна обґрунтувати причини звернення із заявою про забезпечення позову. З цією метою та з урахуванням загальних вимог, передбачених статтею 33 ГПК України, обов'язковим є подання доказів наявності фактичних обставин, з якими пов'язується застосування певного заходу до забезпечення позову. У вирішенні питання про забезпечення позову господарський суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів. Достатньо обґрунтованим для забезпечення позову є підтверджена доказами наявність фактичних обставин, з якими пов'язується застосування певного виду забезпечення позову. Про такі обставини може свідчити вчинення відповідачем дій, спрямованих на ухилення від виконання зобов'язання після пред'явлення вимоги чи подання позову до суду (реалізація майна чи підготовчі дії до його реалізації, витрачання коштів не для здійснення розрахунків з позивачем, укладення договорів поруки чи застави за наявності невиконаного спірного зобов'язання тощо). Саме лише посилання в заяві на потенційну можливість ухилення відповідача від виконання судового рішення без наведення відповідного обґрунтування не є достатньою підставою для задоволення відповідної заяви. Обрані заходи до забезпечення позову не повинні мати наслідком повне припинення господарської діяльності суб'єкта господарювання, якщо така діяльність, у свою чергу, не призводитиме до погіршення стану належного відповідачеві майна чи зниження його вартості.
Адекватність заходу до забезпечення позову, що застосовується господарським судом, визначається його відповідністю вимогам, на забезпечення яких він вживається. Оцінка такої відповідності здійснюється господарським судом, зокрема, з урахуванням співвідношення прав (інтересу), про захист яких просить заявник, з вартістю майна, на яке вимагається накладення арешту, або майнових наслідків заборони відповідачеві вчиняти певні дії. (пункт 3 постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011р. №16 «Про деякі питання практики застосування заходів до забезпечення позову»).
Прокурором не наведено жодних обставин та не представлено жодних доказів, які б свідчили про те, що без накладення арешту на земельні ділянки з кадастровими номерами 3210900000:01:177:0008, 3210900000:01:177:0009 та 3210900000:01:177:0016, які знаходяться по вул. Лермонтова в м. Ірпінь Київської області, рішення суду не буде виконано.
За таких обставин, заява першого заступника прокурора Київської області про забезпечення позову задоволенню не підлягає.
Беручи наведене вище до уваги, керуючись ст. ст. 66, 67, 86 Господарського процесуального кодексу України, суд
У задоволенні заяви прокурора про забезпечення позову шляхом накладення арешту на земельні ділянки з кадастровими номерами 3210900000:01:177:0008, 3210900000:01:177:0009 та 3210900000:01:177:0016, які знаходяться по вул. Лермонтова в м. Ірпінь Київської області відмовити.
Суддя О.В. Конюх