Київської області
01032, м. Київ - 32, вул. С.Петлюри, 16тел. 239-72-81
"24" червня 2015 р. Справа № 911/1873/15
Господарський суд Київської області у складі судді Лопатіна А.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні справу
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Науково-виробниче об'єднання «Екотех», м. Київ
до Комунального підприємства Макарівської районної ради «Макарівтепломережа», Київська область, смт. Макарів
за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача Макарівської районної ради Київської області, смт. Макарів
про стягнення 296500,04 грн.
за участю представників: згідно з протоколом судового засідання.
Обставини справи:
Товариством з обмеженою відповідальністю «Науково-виробниче об'єднання «Екотех» (надалі позивач) заявлено позов до Комунального підприємства Макарівської районної ради «Макарівтепломережа» (надалі відповідач) про стягнення 296500,04 грн., з яких: 250000,00 грн. боргу, 21911,19 грн. 3% річних та 124588,85 грн. інфляційні втрати.
Позовні вимоги обґрунтовані невиконання відповідачем умов договору №1 про постачання теплової енергії в гарячій воді від 01.09.2011 р. у частині оплати вартості теплової енергії поставленої відповідачеві позивачем.
Ухвалою господарського суду Київської області від 30.04.2015 р. порушено провадження у справі та її розгляд призначено на 27.05.2015 р.
27.05.2015 р. через канцелярію господарського суду Київської області представник відповідача подав клопотання про відкладення розгляду справи у зв'язку з неможливістю явитися у судове засідання.
Ухвалою господарського суду Київської області від 27.05.2015 р., у зв'язку з неявкою у судове засідання представників учасників судового процесу, розгляд справи відкладено на 09.06.2015 р.
Ухвалою господарського суду Київської області від 09.06.2015 р., у зв'язку з неявкою у судове засідання представників відповідача та третьої особи, розгляд справи відкладено на 24.06.2015 р.
23.06.2015 р. через канцелярію господарського суду Київської області представник відповідача подав відзив на позов, у якому просить відмовити у задоволенні позовних вимог.
У судове засідання 24.06.2015 р. з'явився представник позивача та представник відповідача, представник третьої особи не з'явився, хоча про місце, дату та час розгляду даного спору був повідомлений ухвалою господарського суду Київської області від 09.06.2015 р.
Враховуючи те, що нез'явлення третьої особи не перешкоджає розгляду справи по суті, а матеріали справи є достатніми для вирішення спору в даному судовому засіданні, суд вважає за можливе розглянути позов у відсутності третьої особи, за наявними у справі матеріалами згідно з вимогами статті 75 Господарського процесуального кодексу України.
Заслухавши присутніх учасників судового процесу, а також дослідивши матеріали справи, суд
встановив:
01 вересня 2011 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «Науково-виробниче об'єднання «Екотех» (енергопостачальна органцізація) та Комунального підприємства Макарівської районної ради «Макарівтепломережа» (споживач) було укладено договір про постачання теплової енергії в гарячій воді № 1 (далі договір), відповідно до п. 1.1. якого енергопостачальна організація бере на себе зобов'язання за свій рахунок встановити котли потужністю 2000 кВт для постачання теплової енергії в гарячій воді та постачати споживачу теплову енергію для опалення на умовах, вказаних у додатку №1 до цього договору, згідно температурного графіка 95-70 градусів по цельсію, а споживач зобов'язується отримувати та оплачувати одержану теплову енергію для опалення за тарифами (цінами) в терміни, передбачені цим договором.
Згідно з п. 7.1 договору вартість теплової енергії згідно цього договору вказана у додатку №1 та становить на час підписання протоколу договірної ціни (додаток №1) складає по домовленості 775,00 грн. в т.ч. ПДВ 20 % 129,17 грн.
Енергопостачальна організація щомісяця подає звіт про фактичне споживання споживачем теплової енергії. Дата зняття споживачем показів приладів обліку - останній день звітного місяця; подання звіту споживачу - не пізніше 03 числа місяця наступного за звітним (п. 5.4. договору).
Відповідно до п.п. 7.4. договору енергопостачальна організація терміном на до 3 числа місяця наступного за звітним, одночасно зі звітом, як визначено у п. 5.4. цього договору, передає споживачу рахунок на оплату теплової енергії. Рахунок на оплату розраховується з урахуванням раніше отриманої передоплати. Споживач до 5-го числа місяця, наступного за звітним, сплачує енергопостачальній організації фактично спожитої теплової енергії для опалення. Строком до 10-го числа місяця наступного за звітним сторони підписують акт приймання-передачі наданих послуг.
Договір набуває чинності з дня його підписання та діє до моменту виконання сторонами своїх зобов'язань згідно з договором (п. 11.1. договору)
Відповідно до умов вказаного вище договору позивачем було надано відповідачеві послуги з теплопостачання у період з листопада 2011 року по квітень 2012 року, що підтверджується актами здачі-приймання робіт (наданих послуг) № 12 від 02.11.2011 р. на суму 98626,50 грн., №15 від 25.11.2011 р. на суму 250866,20 грн., №29 від 29.12.2011 р. на суму 356110,67 грн., №6 від 25.01.2012 р. на суму 350298,19 грн., №17 від 24.02.2012 р. на суму 407650,00 грн., №21 від 26.03.2012 р. на суму 318525,00 грн., №34 від 20.04.2012 р. на суму 116249,40 грн., загалом на суму 1898325,96 грн.
З п. 7.4. договору вбачається, що відповідач мав здійснювати розрахунки з позивачем за надані послуги до 5-го числа місяця, наступного за звітним.
У свою чергу, як зазначає позивач, відповідач взяті на себе зобов'язання у частині оплати вартості наданих позивачем послуг за договором у повному обсязі не виконав, у зв'язку з чим у відповідача станом на дату судового засідання рахується заборгованість перед позивачем у розмірі 250000,00 грн. Відповідачем доказів, які б спростовували наявність вказаної заборгованості суду не надано.
З огляду на вищезазначені обставини справи, судом встановлено факт неналежного виконання відповідачем своїх зобов'язань щодо сплати вартості отриманої від позивача теплової енергії за вказаним вище договором у сумі 250000,00 грн. за період з листопада 2011 року по квітень 2012 року.
Відповідно до приписів статті 509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є таке правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
Згідно зі статтею 173 ГК України господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.
За змістом положень частини першої та частини сьомої статті 193 ГК України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Не допускаються одностороння відмова від виконання зобов'язань, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка виконання з мотиву, що зобов'язання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином.
Згідно з вимогами ст.ст. 525, 526 Цивільного кодексу України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Згідно з частиною першою ст. 275 ГК України за договором енергопостачання енергопостачальне підприємство (енергопостачальник) відпускає електричну енергію, пару, гарячу і перегріту воду (далі - енергію) споживачеві (абоненту), який зобов'язаний оплатити прийняту енергію та дотримуватися передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного обладнання, що ним використовується.
Приписами частини першої статті 530 ЦК України передбачено, що, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов'язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події.
Відповідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підстави своїх вимог і заперечень.
Відповідно до ст. 34 Господарського процесуального кодексу України господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.
В ході розгляду справи позивачем належними та допустимими доказами доведено, що за відповідачем існує заборгованість перед ТОВ «Науково-виробниче об'єднання «Екотех» у розмірі 250000,00 грн., у свою чергу, як зазначено вище, відповідачем доказів, які б спростовували факт наявності вказаної заборгованості не подано.
Оскільки заборгованість відповідача перед позивачем на час прийняття рішення не погашена, розмір вказаної заборгованості відповідає фактичним обставинам справи, вимога позивача про стягнення з відповідача 250000,00 грн. боргу підлягає задоволенню.
Суд критично ставиться до тверджень відповідача у відзиві на позов, що позивачем було завищено тарифи при укладенні договору про постачання теплової енергії в гарячій воді №1 від 01.09.2011 р. з 422,49 грн. за 1 Гкал до 775,00 грн. за 1 Гкал з посиланням на постанову Національної комісії регулювання електроенергетики України від 31.03.2011 р. №539, оскільки у вказаній постанові визначено позивачу тариф на виробництво теплової енергії без врахування витрат на її постачання відповідачеві.
До тверджень відповідача, вказаних у відзиві на позовну заяву щодо необхідності визнання судом з власної ініціативи недійсним договору про постачання теплової енергії в гарячій воді №1 від 01.09.2011 р., оскільки при укладенні останнього не було проведено конкурс, суд ставить критично, з огляду на той факт, що приписами ст.27 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» не передбачено необхідність проведення конкурсу на укладення договорів з послуг централізованого опалення, яким за своєю правовою природою є зазначений договір.
Крім того, у відзиві на позовну заяву відповідач стверджує, що позивачем пропущено строк позовної давності та не доведено факту прострочення виконання зобов'язання. Вказані твердження є взаємосуперечливими та спростовуються п. 7.4.2. договору, відповідно до змісту якого споживач до 5 числа місяця наступного за звітним, сплачує енергопостачальній організації фактично спожиту теплову енергію для опалення, тобто, прострочення по сплаті заборгованості за послуги отримані у квітні 2012 року наступила з 06.05.2012р., у той час як позивач з позовом звернувся до суду 28.04.2014р. Разом з тим, п. 7.4.1 договору на позивача не покладено обов'язок направлення відповідачеві рахунку на оплату, як про це стверджує відповідач.
Разом з тим, твердження відповідача щодо необґрунтованості розрахунку інфляційних витрат, з підстав викладених у відзиві на позов, не відповідають дійсності та спростовуються наявними у матеріалах справи документами.
До тверджень відповідача щодо прощення позивачем боргу у розмірі 250000,00 грн., суд ставиться критично, оскільки у гарантійному листі від 21.06.2012 р. №7/06-12 немає будь-яких тверджень щодо прощення (звільнення) відповідача від заборгованості у розмірі 250000,00 грн., яка виникла на підставі договору про постачання теплової енергії в гарячій воді №1 від 01.09.2011 р.
Крім основного боргу, позивач просить стягнути з відповідача 21911,19 грн. 3% річних та 124588,85 грн. інфляційних втрат.
Відповідно до статті 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Здійснивши перерахунок 3% річних по заборгованості за поставлений товар, за період з 06.05.2012 р. по 24.04.2015р.по заборгованості на суму 116249,40грн. та за період з 08.06.2012 р. по 24.04.2015 р. по заборгованості на суму 133750,60 грн. (вказаний у розрахунку позивача), суд вимоги позивача щодо стягнення з відповідача 3% річних у розмірі 21911,19 грн. задовольняє повністю, оскільки аналогічний розрахунок виконано позивачем арифметично вірно.
Здійснивши перерахунок інфляційних втрат по заборгованості за поставлений товар, за період з 06.05.2012 р. по 24.04.2015р.по заборгованості на суму 116249,40грн. та за період з 08.06.2012 р. по 24.04.2015 р. по заборгованості на суму 133750,60 грн. (вказаний у розрахунку позивача), суд вимоги позивача щодо стягнення з відповідача інфляційних втрат у розмірі 124588,85 грн. задовольняє повністю, оскільки сума розрахунку суду значно більша суми заявленої до стягнення позивачем.
За таких обставин суд дійшов висновку, що з відповідача на користь позивача підлягає стягненню 250000,00 грн. боргу, 21911,19 грн. 3% річних, 124588,85 грн. інфляційних втрат, загалом 396500,04 грн.
Судові витрати, відповідно до частини четвертої статті 49 Господарського процесуального кодексу України, судом покладаються на відповідача.
Враховуючи вищезазначене, керуючись статтею 124 Конституції України, статтями 44, 49, 82-84 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд
вирішив:
1. Позов задовольнити.
2. Стягнути з Комунального підприємства Макарівської районної ради «Макарівтепломережа» (08000, Київська обл., Макарівський район, селище міського типу Макарів, вул. Гагаріна, будинок 1; код ЄДРПО України 24879244) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Науково-виробниче об'єднання «Екотех» (04116, м. Київ, Шевченківський район, вул. Маршала Рибалка, будинок 10/8; код ЄДРПО України 37027709) - 250000 (двісті п'ятдесят тисяч) гривень 00 коп. боргу, 21911 (двадцять одну тисячу дев'ятсот одинадцять) гривень 19 коп. 3% річних, 124588 (сто двадцять чотири тисячі п'ятсот вісімдесят вісім) гривень 85 коп. інфляційних втрат та 7930 (сім тисяч дев'ятсот тридцять) гривень 00 коп. судового збору.
Наказ видати після набрання рішенням законної сили.
Повне рішення складено 13.07.2015 року.
Суддя А.В. Лопатін