Київської області
01032, м. Київ - 32, вул. С.Петлюри, 16тел. 239-72-81
"30" червня 2015 р. Справа № 911/1888/15
Розглянувши матеріали справи за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Наукове виробниче об'єднання «Екотех», м.Київ
До Комунального підприємства Макарівської районної ради «Макарівтепломережа», смт. Макарів
Про стягнення 1587183,06 грн.
Суддя А.Ю.Кошик
Представники:
Від позивача: Мулярчук О.А., Якубовський В.А.
Від відповідача: Чолак С.Х.
До Господарського суду Київської області надійшла позовна заява Товариства з обмеженою відповідальністю «Наукове виробниче об'єднання «Екотех» (далі - позивач) до Комунального підприємства Макарівської районної ради «Макарівтепломережа» (далі - відповідач ) про стягнення 1587183,06 грн.
Провадження у справі №911/1888/15 порушено відповідно до ухвали суду від 28.04.2015 року та призначено справу до розгляду на 14.05.2015 року.
Відповідач, належним чином повідомлений про час і місце розгляду спору, у судове засідання 14.05.2015 року без поважних причин не з'явився, про причини неявки суд не повідомив, відзив на позов не подав. Розгляд справи відкладався на 16.06.2015 року.
15.06.2015 року до господарського суду від відповідача надійшов відзив на позовну заяву в якому відповідач проти позову заперечує та просить суд відмовити позивачу у задоволенні позовних вимог.
Представник позивача у судовому засіданні 16.06.2015 року позовні вимоги підтримав. Розгляд справи відкладався до 30.06.2015 року.
Представник відповідача у судовому засіданні 16.06.2015 року проти заяви про збільшення розміру позовних вимог заперечив. Розгляд справи відкладався до 30.06.2015 року.
В судовому засіданні 30.06.2015 року позивач позовні вимоги підтримав, відповідач проти позову заперечував.
Відповідно до вимог ч. 2 ст. 82 Господарського процесуального кодексу України, рішення прийнято господарським судом за результатами оцінки доказів, поданих позивачем, у нарадчій кімнаті.
Згідно ст. 85 Господарського процесуального кодексу України, після закінчення розгляду справи у судовому засіданні було оголошено рішення.
Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін та дослідивши надані сторонами докази та пояснення, судом встановлено наступне.
Як вбачається з викладених у позові обставин та підтверджується матеріалами справи, 24.09.2013 року було укладено Договір №3 про постачання теплової енергії в гарячій воді (надалі - Договір) між Товариством з обмеженою відповідальністю «Наукове виробниче об'єднання «ЕКОТЕХ» (позивач) та Комунальним підприємством Макарівської районної ради «Макарівтепломережа» (відповідач).
Відповідно до розділу 1 Договору №3 від 24.09.2013 року Енергопостачальна організація бере на себе зобов'язання з постачання теплової енергії в гарячій воді та постачання Споживачу теплової енергії для опалення в обсягах і в порядку, передбачених Договором, а Споживач зобов'язаний оплачувати одержану теплову енергію та теплову енергію для опалення Енергопостачальній організації за встановленими цінами та в терміни, передбачені Договором.
Статтею 629 Цивільного кодексу України встановлено, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Позивач виконував свої обов'язки за Договором та постановами Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сфері енергетики про що свідчать підписані керівником КП МРР «Макарівтепломережа» щомісячні акти про вироблену теплову енергію.
На виконання умов Договору позивач протягом жовтня 2013 року - лютого 2015 року поставив, а відповідач прийняв теплову енергію на загальну суму 4 223 613,26 грн., що підтверджується актами приймання-передачі робіт (надання послуг) № 29 від 29.10.2013 року на суму 125992,78 грн., №36 від 26.11.2013 року на суму 206 801,22 грн., №50 від 25.12.2013 року на суму 413 028,77 грн., № 4 від 25.01.2014 року на суму 466 425,32 грн., № 21 від 25.02.2014 року на суму 517 476,85 грн., № 30 від 25.03.2014 року на суму 329 514,41 грн., № 40 від 22.04.2014 року на суму 98 622,28грн., № 74 від 25.11.2014 року на суму 358 134,20 грн., № 96 від 25.12.2014 року на суму 503 516,91 грн., № 14 від 25.01.2015 року на суму 658 863,53 грн., № 21 від 25.02.2014 року на суму 545 236,99 грн.
Рахунки на оплату теплової енергії та Акти приймання-передачі за фактично спожиту теплову енергію для опалення споживачів надсилалися відповідачу простими листами згідно журналу вихідної кореспонденції, про отримання яких свідчать підписані директором Комунального підприємства Макарівської районної ради «Макарівтепломережа» Актів виконаних робіт та часткова сплата грошових коштів за рахунками.
Таким чином, позивачем передано відповідачу теплову енергію та теплову енергію для опалення на загальну суму 4 223 613,26 грн.
Пунктом 7.2. Договору встановлено, що оплата послуг з постачання теплової енергії проводиться у безготівковому порядку з поточного рахунку Споживача на поточний рахунок Енергопостачальної організації на умовах, що до 25 числа звітного місяця, як визначено в пункті 5.4. Договору від 24.09.2013 року Енергопостачальна організація передає споживачу рахунок на оплату теплової енергії, відповідно до вартості теплової енергії вказаної в Додатку № 1 до цього Договору. Згідно з п. 7.4.2. Договору оплата теплової енергії має проводитись до 5 числа місяця, наступного за звітним.
Однак, відповідач в порушенням вимог чинного законодавства та умов Договору, свої зобов'язання з оплати отриманої теплової енергії своєчасно та в повному обсязі не виконував, здійснював часткові проплати з простроченням, частину боргу в сумі 1 072 533,76 грн. не сплатив. Відповідні обставини відповідачем не спростовані.
З огляду на вищезазначені обставини справи, судом встановлено факт неналежного виконання відповідачем своїх зобов'язань щодо сплати вартості отриманої від позивача теплової енергії за Договором у сумі 1 072 533,76 грн.
Пунктом 8.1. Договору передбачено, що у разі невиконання Споживачем умов п. 7.4.2. Договору він повинен сплатити Енергопостачальній організації крім суми заборгованості штрафні санкції.
У зв'язку з простроченням відповідачем виконання грошового зобов'язання з оплати теплової енергії, позивач просить стягнути з відповідача в порядку ст. 625 Цивільного кодексу України 480 978, 57 грн. інфляційних та 33 670,73 грн. 3% річних.
В ході розгляду спору відповідач надав відзив на позов, в якому проти позовних вимог заперечував, посилаючись на незаконність Договору та не встановлення тарифів.
Дослідивши матеріали справи та заперечення відповідача, суд зазначає, що на виконання п. 1.1. Договору для постачання теплової енергії мають Енергопостачальною організацією мали встановлюватись котли та забезпечуватись відповідний температурний графік. Згідно зі ст. 14. Закону «Про житлово-комунальні послуги», ціни/тарифи на комунальні послуги та послуги з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій формуються і затверджуються центральними органами виконавчої влади, національними комісіями, що здійснюють державне регулювання у відповідних сферах, та органами місцевого самоврядування відповідно до їхніх повноважень, визначених законом.
З дати підписання Договору Постановою №250 від 15.03.2012 року Національна комісія, що здійснює державне регулювання у сфері енергетики встановила ТОВ «НВО «ЕКОТЕХ» тариф на виробництво теплової енергії для котельні, що знаходиться за адресою: Київська область, смт. Макарів, вул. Проектна,2 Б - 576,89 грн. за 1 Гкал (без ПДВ).
Постановою №749 від 04.12.2012 року Національна комісія, що здійснює державне регулювання у сфері енергетики установила ТОВ «НВО «ЕКОТЕХ» тариф на виробництво теплової енергії для котельні, що знаходиться за адресою : Київська область, смт. Макарів, вул. Проектна,2 Б та Київська область, смт. Макарів, вул. Гагаріна, 1- 887,43 грн. за 1 Гкал (без ПДВ).
Постановою №1593 від 05.12.2012 року Національна комісія, що здійснює державне регулювання у сфері енергетики установила ТОВ «НВО «ЕКОТЕХ» тариф на виробництво теплової енергії для котельні, що знаходиться за адресою: Київська область, смт. Макарів, вул. Проектна,2 Б та Київська область, смт. Макарів, вул. Гагаріна, 1- 644,59 грн. за 1 Гкал (без ПДВ).
Таким чином, суд відхиляє твердження відповідача про не встановлення тарифів на теплопостачання.
До тверджень відповідача, вказаних у відзиві на позовну заяву щодо необхідності визнання судом з власної ініціативи недійсним договору про постачання теплової енергії в гарячій, оскільки при укладенні останнього не було проведено конкурс, суд ставить критично, з огляду на той факт, що приписами ст.27 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» не передбачено необхідність проведення конкурсу на укладення договорів з послуг централізованого опалення, яким за своєю правовою природою є зазначений договір.
Згідно ст. 204 Цивільного кодексу України правочин є правомірними, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.
Згідно з частиною першою ст. 275 ГК України за договором енергопостачання енергопостачальне підприємство (енергопостачальник) відпускає електричну енергію, пару, гарячу і перегріту воду (далі - енергію) споживачеві (абоненту), який зобов'язаний оплатити прийняту енергію та дотримуватися передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного обладнання, що ним використовується.
Відповідачем не спростовано та по суті не заперечено факту отримання від позивача теплової енергії, отримана теплова енергія частково оплачена відповідачем, що також свідчить про визнання факту її отримання та необхідності оплати.
Відповідно до приписів статті 509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є таке правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
Згідно зі статтею 173 ГК України господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.
За змістом положень частини першої та частини сьомої статті 193 ГК України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Не допускаються одностороння відмова від виконання зобов'язань, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка виконання з мотиву, що зобов'язання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином.
Згідно з вимогами ст.ст. 525, 526 Цивільного кодексу України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Приписами частини першої статті 530 ЦК України передбачено, що, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов'язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події.
Відповідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підстави своїх вимог і заперечень.
Відповідно до ст. 34 Господарського процесуального кодексу України господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.
В ході розгляду справи позивачем належними та допустимими доказами доведено, що за відповідачем існує заборгованість перед ТОВ «Науково-виробниче об'єднання «Екотех» у розмірі 1072 533,76 грн., у свою чергу, як зазначено вище, відповідачем доказів, які б спростовували факт наявності вказаної заборгованості не подано.
Оскільки заборгованість відповідача перед позивачем на час прийняття рішення не погашена, розмір вказаної заборгованості відповідає фактичним обставинам справи, вимога позивача про стягнення з відповідача 1072 533,76 грн. боргу підлягає задоволенню.
Щодо вимоги позивача про стягнення з відповідача 480 978, 57 грн. інфляційних та 33 670,73 грн. 3% річних, суд зазначає, що відповідно до статті 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Здійснивши перерахунок 3% річних та інфляційних, судом встановлено, що нарахування проведені у відповідності до вимог чинного законодавства, за фактичні період заборгованості. Твердження відповідача щодо необґрунтованості розрахунку інфляційних витрат, з підстав викладених у відзиві на позов, не відповідають дійсності та спростовуються наявними у матеріалах справи документами.
За таких обставин суд дійшов висновку, що з відповідача на користь позивача підлягає стягненню 1 072 533,76 грн. основного боргу, 33 670,73 грн. 3% річних, 480 978,57 грн. інфляційних.
Судові витрати, відповідно до частини четвертої статті 49 Господарського процесуального кодексу України, судом покладаються на відповідача.
Враховуючи вищезазначене, керуючись статтею 124 Конституції України, статтями 33, 34, 49, 82-84 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд
вирішив:
1. Позов задовольнити повністю.
2. Стягнути з Комунального підприємства Макарівської районної ради «Макарівтепломережа» (08000, Київська обл., Макарівський район, селище міського типу Макарів, вул. Гагаріна, будинок 1; код ЄДРПО України 24879244) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Науково-виробниче об'єднання «Екотех» (04116, м. Київ, Шевченківський район, вул. Маршала Рибалка, будинок 10/8; код ЄДРПО України 37027709) 1 072 533,76 грн. основного боргу, 33 670,73 грн. 3% річних, 480 978,57 грн. інфляційних та 31 743,66 грн. витрат по сплаті судового збору.
Наказ видати після набрання рішенням законної сили.
Суддя А.Ю. Кошик
дата підписання 16.07.2015 р.