15 липня 2015 р.м. ХерсонСправа № 821/1824/15-а
Херсонський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Циганій С.І., розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом управління Пенсійного фонду України в Білозерському районі Херсонської області до фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 про стягнення недоїмки зі сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування,
встановив:
Управління Пенсійного фонду України в Білозерському районі Херсонської області (далі - позивач, УПФУ в Білозерському районі) звернулось до фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (далі - відповідач), в якому просить стягнути недоїмку зі сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування в сумі 8582,72 грн.
Свої вимоги мотивує тим, що відповідач є платником єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування та має недоїмку зі сплати даного внеску за період 2011р.-2012р. в загальній сумі 8582,72 грн. Відповідачу було надіслано вимоги про сплату недоїмки від 15.05.2012р. №Ф45 на суму 4010,30 грн. та від 11.04.2013р. №19Ф на суму 4572,42 грн. Вказана сума недоїмки підприємцем в добровільному порядку не сплачена, тому просить стягнути її у судовому порядку.
В судове засідання, представники сторін не з'явилися, при цьому позивач надав клопотання про розгляд справи за відсутності його представника.
Відповідач явку свого представника у судове засідання не забезпечив, про причини неявки суд не повідомив, заперечень на позов не надав. Відповідача належним чином повідомлено про дату, час та місце розгляду справи, про що свідчить рекомендоване повідомлення про вручення поштового відправлення.
Виходячи з вищевикладеного, керуючись ст.128 КАС України, суд вважає за можливе розглянути справу в порядку письмового провадження.
Дослідивши матеріали справи, суд прийшов до висновку про обґрунтованість позовних вимог виходячи з наступного.
ОСОБА_1 зареєстрована як фізична особа-підприємець 22.08.2001р. та перебуває на обліку в управлінні Пенсійного фонду України в Білозерському районі.
15.05.2012р. управлінням Пенсійного фонду України в Білозерському районі сформовано вимогу №Ф45 про сплату заборгованості на суму 4010,30 грн. відносно фізичної особи-підприємця ОСОБА_1
11.04.2013р. управлінням Пенсійного фонду України в Білозерському районі сформовано вимогу №19Ф про сплату заборгованості на суму 4572,42 грн. відносно фізичної особи-підприємця ОСОБА_1
Суд застосовує законодавство, що діяло на момент виникнення спірних правовідносин.
Відповідно до п.2 ч.1 ст.1 Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування" від 08.07.2010р. №2464-VI (далі - Закон №2464-VI) єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування (далі - єдиний внесок) - консолідований страховий внесок, збір якого здійснюється до системи загальнообов'язкового державного соціального страхування в обов'язковому порядку та на регулярній основі з метою забезпечення захисту у випадках, передбачених законодавством, прав застрахованих осіб та членів їхніх сімей на отримання страхових виплат (послуг) за діючими видами загальнообов'язкового державного соціального страхування.
Пунктом 4 частини 1 статті 4 Закону №2464-VI визначено, що платниками єдиного внеску є, зокрема, фізичні особи - підприємці, в тому числі ті, які обрали спрощену систему оподаткування, та члени сімей цих осіб, які беруть участь у провадженні ними підприємницької діяльності.
Згідно із п.1 ч.2 ст.6 Закону №2464-VI платник єдиного внеску зобов'язаний, зокрема, своєчасно та в повному обсязі нараховувати, обчислювати і сплачувати єдиний внесок.
Відповідно до п.3 ч.1 ст.7 Закону №2464-VI єдиний внесок нараховується для платників, зазначених у пункті 4 частини першої статті 4 цього Закону, які обрали спрощену систему оподаткування, - на суми, що визначаються такими платниками самостійно для себе та членів сім'ї, які беруть участь у провадженні ними підприємницької діяльності, але не більше максимальної величини бази нарахування єдиного внеску, встановленої цим Законом. При цьому сума єдиного внеску не може бути меншою за розмір мінімального страхового внеску за кожну особу.
За приписами абз.3 ч.8 ст.9 Закону №2464-VI платники єдиного внеску, зазначені у пункті 4 частини першої статті 4 цього Закону, зобов'язані сплачувати єдиний внесок, нарахований за календарний рік, до 10 лютого наступного року, крім фізичних осіб - підприємців, які обрали спрощену систему оподаткування, та членів сімей таких осіб, які беруть участь у провадженні ними підприємницької діяльності, які сплачують єдиний внесок, нарахований за календарний квартал, до 20 числа місяця, що настає за кварталом, за який сплачується єдиний внесок.
Процедуру нарахування і сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування (далі - єдиний внесок) страхувальниками, визначеними Законом України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування", нарахування і сплати фінансових санкцій органами Пенсійного фонду України, стягнення заборгованості зі сплати страхових коштів визначено Інструкцією про порядок нарахування і сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, яка затверджена постановою правління Пенсійного фонду України від 27.09.2010р. №21-5 (діяла на час виникнення спірних правовідносин) (далі - Інструкція).
Відповідно до п.3.4 Інструкції для платників, зазначених у підпункті 2.1.3 пункту 2.1 розділу II цієї Інструкції, які обрали спрощену систему оподаткування Єдиний внесок встановлюється у розмірі 34,7 відсотка суми, що визначається такими платниками самостійно для себе та членів сім'ї, які беруть участь у провадженні ними підприємницької діяльності, але не більше максимальної величини бази нарахування єдиного внеску, встановленої Законом. При цьому сума єдиного внеску не може бути меншою за розмір мінімального страхового внеску за кожну особу, що визначається розрахунково як добуток мінімального розміру заробітної плати на розмір внеску, встановлений законом на місяць, за який нараховується заробітна плата (дохід).
Пунктом 6 ч.1 ст.1 Закону №2464-VI (в редакції, яка діяла на час виникнення спірних правовідносин) визначено, що недоїмка - сума єдиного внеску, своєчасно не нарахована та/або не сплачена у строки, встановлені цим Законом, обчислена територіальними органами Пенсійного фонду України у випадках, передбачених цим Законом.
Статтею 25 Закону №2464-VI (в редакції, яка діяла на час виникнення спірних правовідносин) та п.6 Інструкції (діяла на час виникнення спірних правовідносин) передбачено, що територіальний орган Пенсійного фонду у порядку, за формою і в строки, встановлені Пенсійним фондом за погодженням з центральним органом виконавчої влади у сфері праці та соціальної політики, надсилає платникам єдиного внеску, які мають недоїмку, вимогу про її сплату.
Вимога про сплату недоїмки є виконавчим документом.
Платник єдиного внеску зобов'язаний протягом десяти робочих днів з дня надходження вимоги про сплату недоїмки сплатити суми недоїмки та штрафів разом з нарахованою пенею.
У разі незгоди з розрахунком суми недоїмки платник єдиного внеску узгоджує її з органом Пенсійного фонду в порядку, встановленому Пенсійним фондом за погодженням з центральним органом виконавчої влади у сфері праці та соціальної політики.
У разі якщо згоди з органом Пенсійного фонду не досягнуто, платник єдиного внеску зобов'язаний сплатити суми недоїмки та штрафів разом з нарахованою пенею протягом десяти робочих днів з дня надходження рішення відповідного органу Пенсійного фонду або оскаржити вимогу до органу Пенсійного фонду вищого рівня чи в судовому порядку.
У разі якщо платник єдиного внеску протягом десяти робочих днів з дня надходження вимоги не сплатив зазначені у вимозі суми недоїмки та штрафів разом з нарахованою пенею, не узгодив вимогу з органом Пенсійного фонду, не оскаржив вимогу в судовому порядку або не сплатив узгоджену суму недоїмки протягом десяти робочих днів з дня надходження узгодженої вимоги, територіальний орган Пенсійного фонду надсилає в порядку, встановленому законом, до підрозділу державної виконавчої служби вимогу про сплату недоїмки.
В зв'язку з несплатою фізичною особою-підприємцем ОСОБА_1 єдиного внеску своєчасно, УПФУ в Білозерському районі було сформовано та надіслано на адресу відповідача вимоги від 15.05.2015р. №Ф45 на суму 4010,30 грн. та від 11.04.2013р. №19Ф на суму 4572,42 грн.
Оскільки відповідачем вимоги УПФУ не оскаржено, а недоїмку в загальній сумі 8582,72 грн. не сплачено, суд приходить до висновку, що позовні вимоги є обґрунтованими та підлягають задоволенню.
Керуючись ст.ст.8, 9, 12, 19, 158-163, 167 КАС України, суд -
постановив:
Адміністративний позов задовольнити.
Стягнути з фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (ідентифікаційний номер НОМЕР_1) на користь управління Пенсійного фонду України в Білозерському районі Херсонської області (код ЄДРПОУ 21294891, р/р 37197104002101, МФО 852010 в ГУДКСУ) недоїмку зі сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування в сумі 8582,72 грн. (вісім тисяч п'ятсот вісімдесят дві гривні сімдесят дві копійки).
Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Одеського апеляційного адміністративного суду через суд першої інстанції шляхом подачі апеляційної скарги в 10-денний строк з дня її проголошення. В разі складення постанови у повному обсязі відповідно до ст. 160 КАС України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.
Суддя Циганій С.І.
кат. 10.1