Харківський окружний адміністративний суд
61004, м. Харків, вул. Мар'їнська, 18-Б-3, inbox@adm.hr.court.gov.ua
Харків
15 липня 2015 р. № 820/2783/15
Харківський окружний адміністративний суд у складі
головуючого судді Лук'яненко М.О.,
за участі секретарі судового засідання Звягіна Я.І.,
представників сторін:
позивача - ОСОБА_1,
третьої особи - ОСОБА_2,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду адміністративну справу за позовом приватної фірми "Левада - 7" до Октябрського відділу державної виконавчої служби Полтавського міського управління юстиції, третя особа: товариство з обмеженою відповідальністю "ТЕРА" про визнання протиправною та скасування постанови, -
Позивач звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з позовною заявою, в якій просить суд: визнати протиправною і скасувати постанову від 07.02.2014 року про закінчення виконавчого провадження Октябрьського відділу державної виконавчої служби Полтавського міського управління юстиції по виконавчому провадженню 36427491.
В обґрунтування своїх позовних вимог позивач зазначив, що головним державним виконавцем Октябрського відділу державної виконавчої служби Полтавського міського управління юстиції відділу постановою від 07.02.2014 року закінчено виконавче провадження по виконанню наказу Господарського суду Харківської області №5023/537/12 від 27.03.2012 року. На думку, позивача оскаржувана постанова є незаконною та такою, що підлягає скасуванню.
Представник позивача та третьої особи позовні вимоги підтримали у повному обсязі, просили позов задовольнити.
Відповідач, в судове засідання не прибув, надав до суду клопотання, в якому просив слухати справу за його відсутності.
Вислухавши представника позивача та представника третьої особи, дослідивши матеріали справи, оцінивши належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок наявних у справі доказів у їх сукупності, суд дійшов наступного висновку.
Умови і порядок виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), що відповідно до закону підлягають примусовому виконанню у разі невиконання їх у добровільному порядку визначає Закон України "Про виконавче провадження" (далі - Закон).
Відповідно до статті 1 Закону, виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження та примусове виконання рішень інших органів (посадових осіб) - це сукупність дій органів і посадових осіб, визначених у цьому Законі, що спрямовані на примусове виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), які провадяться на підставах, в межах повноважень та у спосіб, визначених цим Законом, іншими нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону та інших законів, а також рішеннями, що відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню (далі - рішення).
Згідно статті 2 Закону, примусове виконання рішень покладається на державну виконавчу службу, яка входить до системи органів Міністерства юстиції України.
Примусове виконання рішень здійснюють державні виконавці, визначені Законом України "Про державну виконавчу службу" (далі - державні виконавці).
Приписами статті 8 Закону встановлено, що сторонами у виконавчому провадженні є стягувач і боржник.
Стягувачем є фізична або юридична особа, на користь чи в інтересах якої видано виконавчий документ. Боржником є фізична або юридична особа, визначена виконавчим документом.
Згідно пункту 1 частини 2 статті 17 Закону України "Про державну виконавчу службу", відповідно до цього Закону підлягають виконанню державною виконавчою службою такі виконавчі документи: виконавчі листи, що видаються судами, і накази господарських судів, у тому числі на підставі рішень третейського суду та рішень Міжнародного комерційного арбітражного суду при Торгово-промисловій палаті і Морської арбітражної комісії при Торгово-промисловій палаті.
Судом встановлено, що на виконанні в Октябрському відділі державної виконавчої служби Полтавського міського управління юстиції перебуває виконавчий документ, наказ Господарського суду №5023/537/12 від 27.03.2012 року про стягнення з ОСОБА_3 на користь ТОВ "Тера" грошових коштів у розмірі 211055,01 грн.
12.02.2013 року державним виконавцем Октябрського відділу державної виконавчої служби Полтавського міського управління юстиції винесено постанову про відкриття виконавчого провадження № ВП 36427491 (а.с. 111).
Державним виконавцем накладено арешт на все рухоме та нерухоме майно, про що винесено постанову про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження від 20.02.2013 року (а.с. 118), про що внесені відповідні дані в Єдиний реєстр заборон відчуження об'єктів нерухомого майна та Державний реєстр обтяжень рухомого майна (а.с. 119).
На підставі ухвали Господарського суду №5023/537/12 від 30.08.2012 року (а.с. 160-162) про надання боржнику - ОСОБА_3 відстрочки виконання рішення до 01.09.2013 року, відповідачем винесено постанову про зупинення виконавчого провадження від 11.06.2013 року № ВП 36427491 (а.с. 171).
У зв'язку з несплатою у встановлений ухвалою Господарського суду від 30.08.2012 року строк, боржником ОСОБА_3 суми боргу, відповідачем винесено постанову від 11.09.2013 року про поновлення виконавчого провадження (а.с. 176).
07.02.2014 року виконавче провадження закінчено на підставі п10 ч.1 ст. 49 Закону України "Про виконавче провадження" (а.с.179)
Крім того, ухвалою Господарського суду Харківської області від 14.10.2013 року по справі №5023/537/12 заяву приватної фірми "Левада-7" про заміну сторони у виконавчому провадженні задоволено. Здійснено заміну сторони у виконавчому провадженні, а саме:стягувача товариство з обмеженою відповідальністю "ТЕРА" на його правонаступника приватну фірму "Левада-7" (61140, м. Харків, вул. Ю. Ленінця, 75-А, код ЄДРПОУ 30035949) (а.с. 26-28).
Однак, дослідивши виконавче провадження, судом встановлено, що ухвалу суду про заміну сторони виконавчого провадження не виконано, не змінено стягувача на ПП "Левада-7"
Відповідно до ч.1 ст. 6 Закону України "Про виконавче провадження" державний виконавець зобов'язаний використовувати надані йому права відповідно до закону і не допускати у своїй діяльності порушення прав та законних інтересів фізичних і юридичних осіб.
Приписами ч. 1, 2 ст.11 Закону України "Про виконавче провадження" визначено, що державний виконавець зобов'язаний вживати передбачених цим Законом заходів примусового виконання рішень, неупереджено, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії.
Державний виконавець: здійснює заходи, необхідні для своєчасного і в повному обсязі виконання рішення, зазначеного в документі на примусове виконання рішення (далі - виконавчий документ), у спосіб та в порядку, встановленому виконавчим документом і цим Законом; надає сторонам виконавчого провадження та їх представникам можливість ознайомитися з матеріалами виконавчого провадження; розглядає заяви сторін та інших учасників виконавчого провадження і їхні клопотання; заявляє в установленому порядку про самовідвід за наявності обставин, передбачених цим Законом; роз'яснює сторонам їхні права і обов'язки.
Згідно з ч.1, 2 ст. 25 Закону України "Про виконавче провадження" державний виконавець зобов'язаний прийняти до виконання виконавчий документ і відкрити виконавче провадження, якщо не закінчився строк пред'явлення такого документа до виконання, він відповідає вимогам, передбаченим цим Законом, і пред'явлений до виконання до відповідного органу державної виконавчої служби. Державний виконавець протягом трьох робочих днів з дня надходження до нього виконавчого документа виносить постанову про відкриття виконавчого провадження.
Відповідно до ч.1 ст. 27 Закону України "Про виконавче провадження" у разі ненадання боржником у строки, встановлені частиною другою статті 25 цього Закону для самостійного виконання рішення, документального підтвердження повного виконання рішення державний виконавець на наступний день після закінчення відповідних строків розпочинає примусове виконання рішення.
У статті 49 Закону України "Про виконавче провадження" зазначено, що виконавче провадження підлягає закінченню у разі:
1) визнання судом відмови стягувача від примусового виконання рішення суду;
2) визнання судом мирової угоди між стягувачем і боржником у процесі виконання;
3) смерті або оголошення померлим стягувача чи боржника, визнання безвісно відсутнім боржника або стягувача, ліквідації юридичної особи - сторони виконавчого провадження, якщо виконання їх обов'язків чи вимог у виконавчому провадженні не допускає правонаступництва;
4) скасування рішення суду або іншого органу (посадової особи), на підставі якого виданий виконавчий документ, або визнання судом виконавчого документа таким, що не підлягає виконанню;
5) письмової відмови стягувача від одержання предметів, вилучених у боржника під час виконання рішення про передачу їх стягувачу, або знищення речі, що має бути передана стягувачу в натурі;
6) закінчення строку, передбаченого законом для відповідного виду стягнення;
7) визнання боржника банкрутом;
8) фактичного виконання в повному обсязі рішення згідно з виконавчим документом;
9) повернення виконавчого документа без виконання на вимогу суду або іншого органу (посадової особи), який видав виконавчий документ;
10) направлення виконавчого документа за належністю до іншого відділу державної виконавчої служби;
11) повернення виконавчого документа до суду чи іншого органу (посадової особи), який його видав, у випадку, передбаченому частиною третьою статті 75 цього Закону;
12) якщо рішення фактично виконано під час виконання рішення Європейського суду з прав людини;
13) непред'явлення виконавчого документа за відновленим виконавчим провадженням у строки, визначені статтею 51 цього Закону;
14) списання згідно із Законом України "Про деякі питання заборгованості за спожитий природний газ та електричну енергію" заборгованості, встановленої рішенням суду, яке підлягало виконанню на підставі виконавчого документа.
Судом встановлено, що рішенням Октябрського районного суду м. Полтави від 05.10.2011 року за ОСОБА_3 визнано право власності на 1/2 частини квартири АДРЕСА_1 (а.с. 80, 202), яка згідно територіально-адміністративного поділу відноситься до Октябрського ВЛВС Полтавського міського управління юстиції.
З правилами ч. 2 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
З урахуванням викладеного вище, враховуючи всі обставини справи, беручи до уваги те, що у боржника наявне нерухоме майно, яке зареєстровано в Октябрському районі м.Полтава, та враховуючи ухвалу Господарського суду Харківської області про заміну сторони виконавчого та право ПП "Левада-7" брати участь у виконавчому провадженні, як стягувача, суд дійшов висновку про необхідність скасувати постанову про закінчення виконавчого провадження Октябрьського відділу державної виконавчої служби Полтавського міського управління юстиції по виконавчому провадженню 36427491 від 07.02.2014 року.
Щодо позовних вимог про визнання протиправною постанови про закінчення виконавчого провадження Октябрьського відділу державної виконавчої служби Полтавського міського управління юстиції по виконавчому провадженню 36427491 від 07.02.2014 року, суд зазначає, що вказана позовна вимога не підлягає задоволенню, оскільки поглинається вимогою про скасування оскаржуваної постанови, крім того, з урахуванням приписів ч.3 ст.162 Кодексу адміністративного судочинства України саме скасування оскаржуваної постанови07.02.2014 року №ВП36427491 є тим засобом захисту, який гарантуватиме захист прав позивача.
Відповідно до ч. 1 ст. 166 КАС України, суд, виявивши під час розгляду справи порушення закону, може постановити окрему ухвалу і направити її відповідним суб'єктам владних повноважень для вжиття заходів щодо усунення причин та умов, що сприяли порушенню закону. Про вжиті заходи суд повідомляється не пізніше одного місяця після надходження окремої ухвали.
Слід зазначити, що окрема ухвала є формою реагування суду на порушення норм права, причини та умови, що спричинили (зумовили) ці порушення, з метою їх усунення та запобігання таким порушенням у майбутньому.
Відтак, окрема ухвала може бути постановлена лише у разі, якщо під час судового розгляду встановлено склад правопорушення. Юридична кваліфікація правопорушення судом не здійснюється. Водночас, суд може в окремій ухвалі зазначити, елементи якого складу правопорушення слід перевірити. Якщо суд не встановив такого порушення, підстав для окремої ухвали немає.
Проаналізувавши вищенаведене, суд приходить до думки про відсутність підстав для постановлення окремої ухвали.
Враховуючи зазначене вище, суд дійшов висновку про задоволення позовних вимог в частині скасування постанови від 07.02.2014 року про закінчення виконавчого провадження Октябрського відділу державної виконавчої служби Полтавського міського управління юстиції по виконавчому провадженню 36427491. Решта позовних вимог задоволенню не підлягає.
Керуючись ст.ст. 8 і 19 Конституції України, ст.ст. 7-11, ч. 1 ст. 158, ст. 159, ч. ч. 1, 2 ст. 160, ст. 161, ч. 1 ст. 162, ст. 163, 186, 254 КАС України, суд, -
Адміністративний позов - задовольнити частково.
Скасувати постанову від 07.02.2014 року про закінчення виконавчого провадження Октябрського відділу державної виконавчої служби Полтавського міського управління юстиції по виконавчому провадженню 36427491.
Решту позовних вимог залишити без задоволення.
Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Харківського апеляційного адміністративного суду через Харківський окружний адміністративний суд шляхом подачі апеляційної скарги у 10-денний строк з дня отримання копії постанови.
Постанова набирає законної сили у порядку, передбаченому ст. 254 КАС України.
Повний текст постанови виготовлено 16 липня 2015 року.
Суддя М.О. Лук'яненко