копія:
15 липня 2015 р. справа № 818/471/14
Сумський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді - Прилипчука О.А.
розглянувши письмового провадження в приміщенні суду в м. Суми адміністративну справу
за позовом Публічного акціонерного товариства "Сумське машинобудівне науково-виробниче об'єднання ім. М.В. Фрунзе"
до Державної податкової інспекції у м. Сумах Головного управління Міндоходів у Сумській області
про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,-
11.02.2014 року Публічне акціонерне товариство "Сумське машинобудівне науково-виробниче об'єднання ім. М.В. Фрунзе" звернулося до суду із позовом, у якому просило визнати протиправним і скасувати податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у м. Сумах Головного управління Міндоходів у Сумській області форми "У" № НОМЕР_1 від 29 січня 2014 року про нарахування пені в розмірі 1294022,99 грн. за порушення строків розрахунків в сфері ЗЕД.
В обґрунтування позовних вимог зазначив, що податкове повідомлення - рішення прийняте на підставі акту перевірки від 24.12.2009 року та постанови Вищого адміністративного суду України від 07.11.2013 року у справі № 2-а-2102/10/1870. Вважає його протиправним, оскільки пеня за порушення валютного законодавства на момент виявлення порушення не відносилась до податкових зобов'язань. Відповідач на підставі ч. 5 ст. 4 Закону України "Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті" та статті 20 ПК України повинен був звертатися з позовом про стягнення пені, не виносячи при цьому податкове повідомлення - рішення. Оскаржуване податкове повідомлення - рішення прийняте замість відкликаного на підставі пп. 60.1.5 п. 60.1 ст. 60 ПК України рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій від 30.12.2009 року № 0001082201/90888. Однак положення ст. 60 ПК України можуть застосовуватись лише до тих податкових повідомлень - рішень, які були винесені з моменту набрання чинності Податковим кодексом України. Ні норми ПК України, ні норми податкового законодавства, діючого на час прийняття відкликаного рішення не передбачають можливості відкликання рішення податкового органу про застосування штрафних (фінансових) санкцій та винесення замісто нього податкового повідомлення-рішення. Зазначив, що передбачені статтею 250 ГК України строки притягнення позивача до відповідальності сплинули. Просив задовольнити позов.
Представники сторін по справі належним чином повідомлені про дату, час і місце розгляду справи, в судове засідання не з'явилися, причини неявки до суду не повідомили.
Відповідно до вимог ч. 6 ст. 12 та ч. 1 ст. 41 Кодексу адміністративного судочинства України під час судового розгляду справи в судовому засіданні забезпечується повне фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу, крім випадків неявки в судове засідання всіх осіб, які беруть участь у справі, чи у разі, якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється за відсутності осіб, які беруть участь у справі (у тому числі при розгляді справи в порядку письмового провадження).
Таким чином, у зв'язку з неявкою сторін, фіксування судового засідання по справі не здійснюється.
Дослідивши матеріали справи та оцінивши зібрані по справі докази в їх сукупності, суд приходить до висновку, що позовні вимоги не підлягають задоволенню виходячи з наступного.
Судом встановлено, що ДПІ в м. Суми проведено позапланову виїзну перевірку позивача з питань повернення валютних цінностей із-за меж України по окремим зовнішньоекономічним контрактам за період з 01 січня по 22 грудня 2009 року, про що 24.12.2009 року складено акт № 9048/220/05747991 (а.с. 20-23).
30.12.2009 року відповідачем прийнято рішення на підставі акту перевірки про застосування штрафних (фінансових) санкцій - пені у сфері зовнішньоекономічної діяльності в сумі 1368792,8 грн.
Постановою Сумського окружного адміністративного суду від 11.06.2010 р. у справі № 2-а-2012/10/1870, яка за наслідками апеляційного перегляду залишена без змін, зазначене рішення податкового органу скасовано, проте ухвалою Вищого адміністративного суду України від 07.11.2013 р. скасовано судові рішення першої та апеляційної інстанції, а позовні вимоги задоволено частково, а саме: скасовано рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій від 30.12.2009 р. № 0001082201/90888 щодо застосування санкцій в розмірі 74669 грн. 81 коп., а в задоволенні позову про скасування штрафних санкцій на суму 1294122,99 грн. відмовлено (а.с. 66-68).
29.01.2014 року ДПІ в м. Сумах на підставі акту перевірки № 9048/220/05747991 від 24.12.2009 року та ухвали ВАСУ від 07.11.2013 р. по справі № 2-а-2012/10/1870 прийнято податкове повідомлення - рішення форми "У" № НОМЕР_1, яким позивачу нараховано пеня ПАТ "СМНВО ім. М.В. Фрунзе" за порушення строків розрахунків у сфері ЗЕД в розмірі 1294022 грн. 99 коп. по окремим зовнішньоекономічним контрактам за період з 01 січня по 22 грудня 2009 року (а.с. 8).
Відмовляючи в задоволенні позовних вимог, суд виходить з того, що відповідач мав право приймати податкове повідомлення-рішення про нарахування пені в розмірі 1294022,99 грн. за порушення строків розрахунків у сфері ЗЕД.
Суд не приймає до уваги, доводи представника позивача, що законодавством, що діяло на момент виникнення та узгодження зобов'язання та повинно застосовуватись під час стягнення пені, було передбачено інший порядок стягнення пені за порушення розрахунків у сфері ЗЕД, оскільки згідно ухвали Вищого адміністративного суду від 26.05.2015 року по справі №К/800/63181/14 зазначено, що визначення штрафних санкцій у якості податкового зобов'язання не робить неправомірним застосування податковим органом штрафних санкцій (пені) за наявності факту вчинення суб'єктом господарювання порушення (а.с. 142-144).
Відповідно до ч.1 ст.72 Кодексу адміністративного судочинства України обставини, встановлені судовим рішенням в адміністративній, цивільній або господарській справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.
Таким чином, суд приходить до висновку про безпідставність доводів позивача, що законодавством, що діяло на момент виникнення та узгодження зобов'язання та повинно застосовуватись під час стягнення пені, було передбачено інший порядок стягнення пені за порушення розрахунків у сфері ЗЕД ніж застосовано податковим органом.
Що стосується розміру пені застосованої податковим органом за порушення у сфері зовнішньоекономічної діяльності в розмірі 1294022,99 грн., суд зазначає наступне.
Судом встановлено, що ДПІ в м. Суми проведено позапланову виїзну перевірку позивача з питань повернення валютних цінностей із-за меж України по окремим зовнішньоекономічним контрактам за період з 01 січня по 22 грудня 2009 року, про що 24.12.2009 року складено акт № 9048/220/05747991 (а.с. 20-23).
30.12.2009 року відповідачем прийнято рішення на підставі акту перевірки про застосування штрафних (фінансових) санкцій - пені у сфері зовнішньоекономічної діяльності в сумі 1368792,8 грн.
Постановою Сумського окружного адміністративного суду від 11.06.2010 р. у справі № 2-а-2012/10/1870, яка за наслідками апеляційного перегляду залишена без змін, зазначене рішення податкового органу скасовано, проте ухвалою Вищого адміністративного суду України від 07.11.2013 р. скасовано судові рішення першої та апеляційної інстанції, а позовні вимоги задоволено частково, а саме: скасовано рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій від 30.12.2009 р. № 0001082201/90888 щодо застосування санкцій в розмірі 74669 грн. 81 коп., а в задоволенні позову про скасування штрафних санкцій на суму 1294122,99 грн. було відмовлено (а.с. 66-68).
29.01.2014 року ДПІ в м. Сумах на підставі акту перевірки № 9048/220/05747991 від 24.12.2009 року та ухвали ВАСУ від 07.11.2013 р. по справі № 2-а-2012/10/1870 прийнято податкове повідомлення - рішення форми "У" № НОМЕР_1, яким позивачу нараховано пеня ПАТ "СМНВО ім. М.В. Фрунзе" за порушення строків розрахунків у сфері ЗЕД в розмірі 1294022 грн. 99 коп. по окремим зовнішньоекономічним контрактам за період з 01 січня по 22 грудня 2009 року.
Згідно змісту постанови Вищого адміністративного суду від 07.11.2013 року по справі № 2-а-2102/10/1870 по справі за позовом Публічного акціонерного товариства "Сумське машинобудівне науково-виробниче об'єднання ім. М.В. Фрунзе" до Державної податкової інспекції у м. Сумах Головного управління Міндоходів у Сумській області про визнання протиправним та скасування рішення визначено правомірність нарахування позивачу штрафних санкцій у розмірі 1294022 грн. 99 коп. (а.с. 66-69).
Отже, правомірність нарахування розміру штрафних санкцій вже була предметом судового розгляду.
Відповідно до ч.1 ст.72 Кодексу адміністративного судочинства України обставини, встановлені судовим рішенням в адміністративній, цивільній або господарській справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.
Таким чином, суд вважає безпідставними доводи позивача, що законодавством, що діяло на момент виникнення та узгодження зобов'язання та повинно застосовуватись під час стягнення пені, було передбачено інший порядок стягнення пені за порушення розрахунків у сфері ЗЕД ніж застосовано податковим органом.
Враховуючи викладене, суд приходить до висновку, що позовні вимоги Публічного акціонерного товариства "Сумське машинобудівне науково-виробниче об'єднання ім. М.В. Фрунзе" до Державної податкової інспекції у м. Сумах Головного управління Міндоходів у Сумській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення - рішення не підлягають задоволенню.
Керуючись ст. ст. 86, 94, 98, 158-163, 167, 186, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
В задоволенні позовних вимог Публічного акціонерного товариства "Сумське машинобудівне науково-виробниче об'єднання ім. М.В. Фрунзе" до Державної податкової інспекції у м. Сумах Головного управління Міндоходів у Сумській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення - відмовити.
Постанова може бути оскаржена до Харківського апеляційного адміністративного суду через Сумський окружний адміністративний суд шляхом подачі апеляційної скарги на постанову суду протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.
Суддя (підпис) О.А. Прилипчук
З оригіналом згідно:
Суддя О.А. Прилипчук