83048, м.Донецьк, вул.Артема, 157, тел.381-88-46
іменем України
17.10.06 р. Справа № 12/258
Господарський суд Донецької області у складі судді Склярук О.І.
при секретарі судового засідання Здоренко В.В.
за участю представників сторін
від позивача - Ватутін М.І.
від відповідача - не з'явився
розглянув у відкритому судовому засіданні справу за позовом
Обласного комунального підприємства “Донецьктеплокомуненерго» м.Донецьк
в інтересах виробничої одиниці “Кіровськтепломережа» м.Кіровське
до відповідача Комунального підприємства “Саночистка» м.Кировське
про стягнення основного боргу у сумі 5521 грн 75 коп, 3 % річних у сумі 193 грн, інфляційних збитків - 702 грн 44 коп, пені у сумі 341 грн 68 коп.
та зустрічного позову
Комунального підприємства “Саночистка» м.Кировське
до Обласного комунального підприємства “Донецьктеплокомуненерго» м.Донецьк в інтересах виробничої одиниці “Кіровськтепломережа» м.Кіровське
про стягнення основного боргу у сумі 2 107 грн 55 коп. три відсотка річних у сумі 233 грн 73 коп та пені у сумі 195 грн 11 коп , збитків від інфляції у сумі 895 грн 18 коп.
Обласне комунальне підприємство “Донецьктеплокомуненерго» м. Донецьк звернулося до господарського суду з позовною заявою в інтересах виробничої одиниці “Кіровськтепломережа» м. Кіровське до Комунального підприємства “Саночистка» м. Кіровське про стягнення основного боргу у сумі 5521 грн 75 коп, 3 % річних у сумі 193 грн, інфляційних збитків - 702 грн 44 коп, пені у сумі 341 грн 68 коп.
В обгрунтування своїх позовних вимог позивач посилається на договори, не виконання відповідачем свого обов'язку щодо сплати вартості поставленої енергії, розрахунок заборгованості, три відсотка річних, тощо.
Відповідач, в свою чергу, звернувся до суду з зустрічною позовною заявою та просив суд стягнути з позивача суму основного боргу у розмірі 2107 грн 55 коп, 3 % річних у сумі 233 грн 73 коп, пені у сумі 195 грн 11 коп, збитки від інфляції у сумі 895 грн 18 коп.
В обгрунтування своїх позовних вимог позивач посилається на договори, не оплату виконаних послуг, розрахунок заборгованості, тощо.
Дослідивши обставини справи, вислухав пояснення представників сторін господарський суд встановив
03.12.2003 року між Обласним комунальним підприємством “Донецьктеплокомуненерго» та відповідачем було підписано договір № 28/1 про постачання теплової енергії.
Відповідно до умов цього договору відповідач повинен був сплачувати вартість отриманого тепла на умовах, визначених в договорі.
Відповідач свої зобов'язання виконував не належним чином внаслідок чого утворилася заборгованість за період з жовтня 2003 року по грудень 2005 року у сумі 3 494 грн 33 коп.
Посилання відповідача, що оплата за листопад 2005 року нарахована безпідставно, судом до уваги не приймається, так як з матеріалів справи вбачається, що відповідач користувався теплової енергією самовільно, що підтверджується протоколом про адміністративне правопорушення від 30.11.2005 року.
12.01.2006 року між позивачем та відповідачем було підписано договір № 7/353 про постачання теплової енергії, згідно якого позивач взяв на себе зобов'язання постачати відповідачу теплову енергію в потрібних обсягах на умовах , визначених договором. Строк договору до 15.04.2006 р.
Згідно додаткової угоди до договору від 12.02.2006 року відповідач повинен був сплачувати вартість зазначеної в договорі кількості теплової енергії згідно пред'явлених рахунків, не пізніше 15 числа місяця, наступного за розрахунковим.
Заборгованість за вказаним договором складає 2027 грн 42 коп
Позивач на вказані суми нарахував три відсотка річних у розмірі 193 грн та збитки від інфляції у сумі 702 грн 44 коп.
Крім того позивач просить суд стягнути з відповідача пеню у сумі , яку він нарахував за період з листопада 2005 року по квітень 2006 року у сумі 341 грн 68 коп. Перевіривши розрахунок пені суд вважає, що пеня складає 260 грн 73 коп. з чим погоджується і позивач.
Відповідно до ст. 256 ЦК України , який суд застосовує на підставі абзацу другого пункту 4 прикінцевих та перехідних положень Цивільного кодексу України, зобов'язання повинні виконуватися належним чином. Боржник, прострочивший виконання грошового зобов'язання повинен на вимогу кредитора сплатити суму основного боргу збільшену на індекс інфляції з простроченої суми та три відсотка річних ( ст.625 ЦК України)
Крім того, за порушення господарського зобов'язання винна сторона сплачує на користь іншій сторін пеню, штраф, неустойку ( ст.230 Господарського кодексу України)
За таких обставини позовні вимоги позивача щодо стягнення з відповідача суми основного боргу у розмірі 5 521 грн 75 коп. три відсотка річних у сумі 193 грн та збитки від інфляції у сумі 702 грн 44 коп, пеню у сумі 260 грн 73 коп . є такими, що підлягають задоволенню.
В задоволені інших позовних вимог суд відмовляє у зв'язку з безпідставністю.
Що стосується зустрічного позову, то судом встановлено наступне.
01.05.2003 року між Комунальним підприємством “Саночиска» та ПЄ “Кіровськтепломережа» ОКП “Донецьктеплокомуненерго» ( правонаступником якого є позивач) було підписано договір № 25/70 про надання послуг із збирання, вивезення та розміщення твердих побутових відходів.
Згідно вказаного договору відповідач ( позивач за зустрічним позовом) брав на себе зобов'язання надавати послуги по збиранню та вивезенню твердих побутових послуг. Середньомісячна вартість послуг складала 123 грн 03 коп.
Згідно п.3.6. договору виконавець щомісячно здійснює перерахунок вартості наданих послуг та повідомляє Споживача про результати перерахунку.
Документів, які підтверджують виконання перерахунку, повідомлення споживача, висування відповідної вимоги в розумінні ст.530 ЦК України ( ст. 165 ЦК УРСР, в редакції 1964 року) щодо сплати вартості наданих послуг суду не надано.
01.01.2005 року між Комунальним підприємством “Саночистка» та Обласним комунальним підприємством “Донецьктеплокомуненерго» в особі виробничої одиниці “Кіровськтепломережа» було підписано договір № 25/23 про надання послуг із збирання, вивезення та розміщення твердих побутових відходів.
Згідно вказаного договору позивач ( відповідач за зустрічним позовом) повинен був сплачувати вартість отриманих послуг не пізніше 25 числа наступного за розрахунковим.
Відповідно до п.2.1. договору, загальний обсяг перевезень в місяць складає 12,67 м. куб за ціною 9 грн 71 коп. Середньомісячна вартість послуг становить 123 грн 03 коп.
Факт виконання робіт підтверджується актом виконаних робіт, котрий підписується сторонами не пізніше 1 числа місяця наступного за звітним.
Згідно розрахунку відповідача ( позивача) за зустрічним позовом , позивачу за первісним позовом надано послуг на суму 6 909 грн 04 коп.
В обгрунтування надання послуг за вищевказаним договором на суми, які перевищують, суми визначені в договорах, відповідачем ( позивачем за зустрічним позовом) надано копії путевих листів за 24.10, 27.10., 28.10. 2003 року, які не можуть бути достатніми доказами нарахування сум, визначених в розрахунку. Окрім того, відповідачем надано два розрахунку заборгованості, які містять суперечливу інформацію, а саме: в розрахунку, наданому до позовною заяви, вказано, що за вересень 2003 року нараховано 673 грн 53 коп,
за жовтень 2003 року - 868 грн 03 коп, листопад 2003 р. - 1086 грн 57 коп, грудень 2003 року - 835 грн 35 коп, в той же час в іншому розрахунку за ці періоди нараховано 615 грн 14 коп, 802 грн 73 коп, 123 грн 03 коп, 123 грн 03 коп.
Тому суд вважає, що відповідачем не доведено, що ним на виконання вищевказаних договорів було здійснено позивачу послуги на суми, що перевищують суми вказані в договорі.
Згідно наданого розрахунку відповідач просить суд стягнути з позивача заборгованість у сумі 2107 грн 55 коп, 3 % річних у сумі 233 грн 73 коп, збитки від інфляції у сумі 895 грн 18 коп, пеню у сумі 195 грн 11 коп.
Зробивши розрахунок згідно умов договорів , суд вважає, що позивач повинен був сплатити за обома договорами 2460 грн. А сплатив 4 134 грн 89 коп, при чому оплата здійснювалася у сумах, що значно перевищували, суми, які необхідно сплачувати за договором.
Тому, на думку суду, відповідачем не доведено як наявність заборгованості так і прострочення сплати послуг, а тому позовні вимог відповідача ( позивача за зустрічним позовом) щодо стягнення основного боргу, три відсотка річних та збитків від інфляції, а також пені є такими, що не підлягають задоволенню.
Посилання відповідача на акт звірки, яким сторони підтвердили наявність заборгованості, судом до уваги не приймається, так як вказаний документ не є безспірним доказом виникнення та наявності або відсутності заборгованості.
На підставі вищевикладеного, господарський суд в задоволені зустрічного позову відмовляє
Судові витрати покладається на обидві сторони, пропорційно задоволених вимог.
На підставі абзацу другого пункту 4 прикінцевих та перехідних положень Цивільного кодексу України, ст. 526, 625 ЦК України, ст.230 Господарського кодексу України та керуючись ст.ст. 33,43,49,82-85 ГПК України, господарський суд
Первісний позов задовольнити частково.
Стягнути з Комунального підприємства “Саночистка» м.Кировське вул. Театральна,26, ЄДРПОУ 33974620) на користь Обласного комунального підприємства “Донецьктеплокомуненерго» (м. Донецьк, вул.Донецька,38 ЄДРПОУ 26221744) в інтересах виробничої одиниці “Кіровськтепломережа» м.Кіровське заборгованість у розмірі 5 521 грн 75 коп. три відсотка річних у сумі 193 грн та збитки від інфляції у сумі 702 грн 44 коп, пеню у сумі 260 грн 73 коп , витрати по сплаті державного мита у сумі 100 грн 78 коп., витрати по сплаті за інформаційне-технічне забезпечення судового процесу у сумі 116 грн 58 коп.
В задоволені інших позовних вимог відмовити.
В задоволені зустрічного позову відмовити
Суддя Склярук О.І.