83048, м.Донецьк, вул.Артема, 157, тел.381-88-46
іменем України
12.10.06 р. Справа № 12/222пн
Господарський суд Донецької області у складі судді Склярук О.І.
при секретарі судового засідання Здоренко В.В.
за участю представників сторін:
від позивача - Бугаєнко С.О.
від відповідача - Гнітюк В.А., Столейко М.Д.
від третьої особи - Липчанський С.М.
розглянув у відкритому судовому засіданні справу за позовом
Комунального комерційного підприємства Донецької міської ради “Донецькміськтепломережа» м. Донецьк
до Житлово-будівельного кооперативу “Мир-197 м. Донецьк
за участю третьої особи: Донецької міської Ради м. Донецьк
про зобов'язання укласти договір на постачання теплової енергії.
Комунальне комерційне підприємство Донецької міської ради “Донецькміськтепломережа» м.Донецьк звернулося до господарського суду з позовною заявою до Житлово-будівельного кооперативу “Мир-197» м. Донецьк про зобов'язання укласти договір на постачання теплової енергії.
В обгрунтування своїх позовних вимог позивач посилався на відмову відповідача укласти договір, Закон України “Про житлово-комунальні послуги» , зокрема ст.29 цього закону та Закон України “Про теплопостачання».
Відповідач проти позову заперечував посилаючись, що він не є виконавцем житлово-комунальних послуг і не є споживачем цих послуг. Крім того, Законом України “Про теплопостачання» закріплено право споживачів, тобто власників квартир, на вибір теплопостачальної організації, а також на укладання саме з цією організацією договорів на надання послуг з теплопостачання.
До участі у справі було залучено в якості третьої особи яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на боці позивача - Донецьку міську Раду м. Донецьк, представники якої надали пояснення щодо порядку укладання договорів з балансоутримувачами комунального житлового фонду.
Дослідивши обставини справи, вислухав пояснення представників сторін господарський суд встановив
Відповідач є балансоутримувачем житлового будинку по вул. Жарікова,27 , який отримує послуги з опалення.
Власниками квартир, які знаходяться у цьому будинку є фізичні особи, що підтверджується інформацією, яка отримана з БТІ.
08.06.2006 року позивач надіслав відповідачу два примірника проекту договору про постачання теплової енергії № 2577, що підтверджується копіями супровідного листа № 47-ж від 08.06.2006 р.
Вказаний проект договору відповідач підписувати відмовився.
Позивач просить суд зобов'язати відповідача укласти вказаний договір.
Розглядаючи спір суд враховує наступне.
Згідно ст.187 Господарського кодексу України , спори, які виникають при укладанні господарських договорів з державного замовлення, або договорів укладання яких є обов'язковим на підставі закону, розглядаються господарським судом.
Стаття 19 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» встановлює, що відносини між учасниками договірних відносин у сфері житлово-комунальних послуг здійснюються виключно на договірних засадах.
Учасниками відносин у сфері житлово-комунальних послуг є: власник, споживач, виконавець, виробник. ( частина 2 ст. 19 Закону)
Виробник послуг може бути їх виконавцем ( частина 3 ст.19 Закону)
Особливими учасниками відносин у сфері житлово-комунальних послуг є балансоутримувач та управитель, які залежно від цивільно-правових угод можуть бути споживачем, виконавцем або виробником.
Згідно статті 29 Закону України «Про житлово-комунальні послуги», яка визначає особливості укладання договору у багатоквартирному будинку, договір на надання житлово-комунальних послуг у багатоквартирному будинку укладається між власником квартири, орендарем чи квартиронаймачем та балансоутримувачем або уповноваженою ним особою.
Частина друга цієї статті встановлює, що у разі, якщо балансоутримувач не є виконавцем, він укладає договори на надання житлово-комунальних послуг з іншим виконавцем.
Процедура погодження умов договору відбувається протягом одного місяця з дня внесення проекту договору однією із сторін.
Суд зазначає, що стаття 24 «Права та обов'язки балансоутримувача » Закону України «Про житлово-комунальні послуги» встановлює, що:
1. Балансоутримувач має право:
1) здійснювати функції утримання на балансі переданого йому за договором з власником майна та управляти їм чи передавати за договором повністю або частково функції управління управителю;
2) визначати порядок утримання, експлуатації та ремонту майна;
3) укладати договори на надання житлово-комунальних послуг;
4) приймати рішення щодо використання коштів на виконання капітального та поточного ремонтів;
5) здійснювати господарську діяльність у порядку, визначеному законом;
6) звертатися до суду про звернення стягнення на майно осіб, які відмовляються оплачувати рахунки за споживання житлово-комунальних послуг або відшкодовувати завдані збитки майну, що перебуває в нього на балансі.
2. Балансоутримувач зобов'язаний:
1) укладати договір з власником (співвласниками) на утримання на балансі відповідного майна;
2) утримувати на балансі майно, визначене договором з власником (співвласниками);
3) вести бухгалтерську, статистичну та іншу, передбачену законодавством, звітність відповідно до законодавства;
4) забезпечувати управління майном власними силами або укладати договір з юридичною особою на управління майном;
5) забезпечити умови для своєчасного проведення капітального і поточного ремонтів відповідно до встановлених стандартів, нормативів, норм та правил;
6) забезпечити належні експлуатацію та утримання майна, що перебуває на його балансі.
Таким чином, законодавець визначив, що договір на надання житлово-комунальних послуг у багатоквартирному будинку повинен укладатися між споживачем ( в даному випадку власниками квартир) та балансотримувачем , в даному випадку відповідачем
Вказана стаття, яка є спеціальної нормою, і не містить можливості щодо укладання таких договорів між власником квартир, які розташовані в багатоквартирному будинку, та виробниками житлово-комунальних послуг.
Тому посилання відповідача на частину 2 ст.19 та частину 1 ст.29 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» , як на підставу у відмові в укладенні договору, є безпідставними.
Суд погоджується зі ствердженням відповідача, що виконавцем та виробником теплової енергії є саме позивач. Тому саме з ним , як з виконавцем або виробником послуг відповідач, як балансоутримувач, відповідно до приписів частини 1 та 2 ст. 29 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» повинен був укласти договір на постачання теплової енергії.
Про що прямо зазначено в частині 2 ст.29 Закону, а саме: « якщо балансотуримувач не є виконавцем послуг, він повинен укласти вказаний договір з іншим виконавцем».
Суд також зазначає, що згідно ст.13 Закону України “Про житлово-комунальні послуги» , комунальними послугами є централізоване постачання холодної та гарячої води, водовідведення, газо- та електропостачання, централізоване опалення, а також вивезення побутових відходів тощо);
В той же час , надання вказаних послуг також регулюється і Законом України «Про теплопостачання», як спеціальним Законом і який було прийнято після Закону України «Про житлово-комунальні послуги».
Згідно статті 19 вказаного Закону, одним із основних принципів господарювання, є право Споживача або суб'єкта теплоспоживання вибирання (змінювання) теплопостачальну організацію, якщо це технічно можливо, а також заборона Теплотранспортуючій організація на відмову споживачу теплової енергії у забезпеченні його тепловою енергією за наявності технічних можливостей на приєднання споживача до теплової мережі.
Стаття 24 вказаного Закону встановлює права та основні обов'язки споживача теплової енергії , а саме:
Споживач теплової енергії має право на:
- вибір одного або декількох джерел теплової енергії чи теплопостачальних організацій, якщо це можливо за існуючими технічними умовами;
- отримання інформації щодо якості теплопостачання, тарифів, цін, порядку оплати, режимів споживання теплової енергії;
- відшкодування згідно із законодавством збитків, заподіяних внаслідок порушення його прав, у разі виконання ним своїх зобов'язань відповідно до договору;
- приєднання до теплової мережі відповідно до нормативно-правових актів;
- отримання обсягів теплової енергії згідно з параметрами відповідно до договорів та стандартів;
- отримання перерахунку за спожиту теплову енергію з урахуванням здійсненого авансового платежу та показань приладів комерційного обліку теплової енергії протягом місяця після закінчення опалювального періоду.
Основними обов'язками споживача теплової енергії є:
- своєчасне укладання договору з теплопостачальною організацією на постачання теплової енергії;
- додержання вимог договору та нормативно-правових актів;
Відповідно до ст.1 Закону України «Про теплопостачання» споживач теплової енергії - фізична або юридична особа, яка використовує теплову енергію на підставі договору
Суд зазначає, що згідно статті 21 Конституції України, усі люди є вільні і рівні у своїй гідності та правах. Права і свободи людини є невідчужуваними та непорушними.
Стаття 22 Конституції України встановлює, що права і свободи людини і громадянина, закріплені цією Конституцією, не є вичерпними.
Конституційні права і свободи гарантуються і не можуть бути скасовані.
При прийнятті нових законів або внесенні змін до чинних законів не допускається звуження змісту та обсягу існуючих прав і свобод.
До матеріалів справи відповідач надав документи, які підтверджують, що фізичні особи, які є власниками квартир , мають бажання скористатися своїм право на укладання договору між ними та позивачем відповідно до приписів ст.24 Закону України «Про теплопостачання»
З огляду на вищевикладене та враховуючи, що відповідачем надані документи, які підтверджують , що власники квартир, споживачі, в розумінні Закону України «Про теплопостачання», мають наміри скористатися своїм правом , встановленим ст. 24 Закону України «Про теплопостачання» та укласти з позивачем окремі договори на постачання тепла , суд в задоволені позовних вимог відмовляє.
Посилання позивача, що згідно приписів ст.1 Закону України «Про теплопостачання» балансоутримувач будинку - це власник відповідного майна або юридична особа, яка за договором з власником утримує на балансі відповідне майно і уклала договір купівлі-продажу теплової енергії з теплогенеруючей або теплопостачальною організацією, а також договори на надання житлово-комунальних послуг з кінцевим споживачем, як на підставу для укладання спірного договору саме з відповідачем, при наявності заяв від споживачів на укладання цього договору саме з ними, судом в даному випадку не може бути взято до уваги:
- по-перше, як зазначалося вище ст.24 та ст.25 Закону України «Про теплопостачання» встановлюють право та обов'язок щодо укладання договору на теплопостачання саме зі споживачем
- Відповідач, в розумінні ст. 1 цього Закону, є тільки балансоутримувачем, а не споживачем.
- Вказаний Закон не містить виключний обов'язок щодо укладання договору саме з балансоутримувачем.
На підставі ст.ст. 21, 22 Конституції України, ст. 187 Господарського кодексу України, ст.ст. 19, 29, 24 Закону України «Про житлово-комунальні послуги», ст. 1 Закону України «Про теплопостачання» та керуючись ст.ст. 33, 43, 49, ст.ст. 82-85 ГПК України, господарський суд
В задоволені позову відмовити.
Суддя Склярук О.І.