73027, м. Херсон, вул. Робоча, 66, тел. 48-51-90
"14" червня 2011 р. 14 год.02 хв.Справа № 2-а-1675/11/2170
Херсонський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді: Василяки Д.К.,
при секретарі: Танській Л.С., за участю представника позивача ОСОБА_1, представника відповідача ОСОБА_2, розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом відкритого акціонерного товариства "Новокаховське автотранспортне підприємство 16507" до управління Пенсійного фонду України в м. Нова Каховка Херсонської області про визнання недійсним рішення,
встановив:
Відкрите акціонерне товариство "Новокаховське АТП-16507" (далі-позивач) звернулось до суду з позовом до управління Пенсійного фонду України в м. Нова Каховка Херсонської області (далі-відповідач, Пенсійний фонд) про визнання рішення відповідача про застосування фінансових санкцій та нарахування пені за несплату або несвоєчасну сплату страхових внесків на загальну суму 12356,19 грн. від 16.03.11 року № 75 недійсним.
У судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав у повному обсязі, суду пояснив, що несвоєчасна сплата страхових внесків виникла внаслідок перерахуванням страхових внесків ДВС 12.03.11 року, в той час коли позивачем заборгованість сплачена 04.03.11 року. Також позивач вказує на те, що Законом України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування" виключено ч.1-9 ст. 106 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", внаслідок чого рішення відповідача прийняте безпідставно. На підставі викладеного просить позовні вимоги задовольнити.
Представник відповідача в судовому засіданні проти задоволення позовних вимог заперечував, посилаючись на те, що рішення прийнято з додержанням вимог Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування" та Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", у звязку з чим підлягає виконанню. На підставі викладеного просить відмовити у задоволенні позовних вимог.
Заслухавши пояснення сторін, дослідивши матеріали справи, суд вважає, що позовні вимоги задоволенню не підлягають, виходячи з наступного: абзацом 5 пункту Прикінцевих та перехідних положень Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування", встановлено, що стягнення заборгованості із сплати страхових внесків за діючими видами загальнообов'язкового державного соціального страхування та сум штрафних санкцій, нарахованих та/або не сплачених у період до 1 січня 2011 року, в тому числі страхових внесків, строк сплати яких на 1 січня 2011 року не настав, здійснюється фондами загальнообов'язкового державного соціального страхування відповідно до законодавства, що діяло на момент виникнення такої заборгованості або застосування штрафних санкцій. Погашення заборгованості з використанням коштів, що надходять у рахунок сплати єдиного внеску, забороняється.
На період до повного стягнення заборгованості із сплати страхових внесків за діючими видами загальнообов'язкового державного соціального страхування та сум штрафних санкцій, нарахованих та/або не сплачених у період до 1 січня 2011 року, в тому числі нарахованих внесків, строк сплати яких на 1 січня 2011 року не настав, та відповідних штрафних санкцій за фондами загальнообов'язкового державного соціального страхування зберігаються повноваження щодо контролю за правильністю нарахування, своєчасністю сплати страхових внесків, застосування фінансових санкцій, якими вони були наділені до набрання чинності цим Законом.
Відповідно до ч. 6 ст. 20 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" № 1058-ІV (далі-Закон № 1058-ІV), страхувальники зобов'язані сплачувати страхові внески, нараховані за відповідний базовий звітний період, не пізніше ніж через 20 календарних днів із дня закінчення цього періоду.
Відповідно до частин 2, 3 статті 106 Закону № 1058-ІV суми страхових внесків своєчасно не сплачені страхувальниками у строки, визначені статтею 20 цього Закону, в тому числі обчислені територіальними органами Пенсійного фонду, вважаються простроченою заборгованістю із сплати страхових внесків (далі-недоїмка) і стягуються з нарахуванням пені та застосуванням фінансових санкцій.
Згідно із Законом № 1058-ІV, який є спеціальним законом щодо загальнообов'язкового державного пенсійного страхування, до всіх боржників без винятку застосовуються фінансові санкції та нараховується пеня.
Відповідно до п. 2 ч. 9 ст. 106 Закону № 1058-ІV та п.п. 9.3.2 п. 9.3 ст. 9 Інструкції про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України, затвердженої постановою Правління Пенсійного фонду України від 19.12.2003 року № 21-1, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 16.01.2004 року № 64/8663 (далі-Інструкція) за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) страхувальниками страхових внесків, у тому числі донарахованих страхувальниками або територіальними органами Пенсійного фонду, накладається штраф у розмірі 10 відсотків своєчасно не сплачених сум.
При цьому складається рішення за формою згідно з додатком 14.
Розрахунок цієї фінансової санкції здійснюється на підставі даних картки особового рахунку платника.
При застосуванні штрафів, зазначених у цьому підпункті, приймається одне рішення після сплати (погашення) у повному обсязі недоїмки окремо за кожний базовий звітний період незалежно від кількості випадків сплати за вказаний період.
Одночасно на суми своєчасно не сплачених страхових внесків і фінансових санкцій нараховується пеня в розмірі 0,1 відсотка зазначених сум коштів, розрахована за кожен день прострочення платежу.
З матеріалів справи вбачається, що згідно рішення від 16.03.11 року № 75 до позивача застосовано фінансові санкції та нараховано пеню за несвоєчасну сплату страхових внесків за період з 20.12.07 по 12.03.11 року.
З урахуванням вищевикладеного, суд вважає, що відповідач, прийнявши рішення про застосування фінансових санкцій та нарахування пені від 16.03.11 року № 75, діяв в межах повноважень та у спосіб, що передбачені законами України.
За таких обставин суд вважає, що дії відповідача є правомірними, а позовні вимоги позивач є безпідставними та такими, що не підлягають задоволенню.
Керуючись ст. ст.2,7,12,17,19,158 -163, 167 КАС України, суд, -
постановив:
У задоволенні адміністративного позову відмовити.
Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Одеського апеляційного адміністративного суду через суд першої інстанції шляхом подачі апеляційної скарги в 10-денний строк з дня її проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі відповідно до ст. 160 КАС України чи прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.
Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо вона не була подана у встановлений строк. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.
Повний текст постанови виготовлений та підписаний 16 червня 2011 р.
Суддя Василяка Д.К.
кат. 10.1