Копія
Справа № 2-а-6142/10/2270/7
24 грудня 2010 рокум. Хмельницький
Хмельницький окружний адміністративний суд
в складі:головуючого-суддіОСОБА_1
при секретарі ОСОБА_2
за участі:представника позивача ОСОБА_3, представників відповідача ОСОБА_4, ОСОБА_5,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "БК"Новобуд" до Державної податкової інспекції у м. Хмельницькому про визнання протиправними та скасування податкових вимог і податкових повідомлень-рішень, -
Позивач звернувся до суду з адміністративним позовом в якому вказує, що за результатом виїздної планової перевірки з питань дотримання вимог податкового та іншого законодавства за період з 14.08.2006 року по 31.12.2008 року винесені ряд податкових повідомлень-рішень і йому направлені податкові вимоги. Ці рішення відповідача є незаконними, враховуючи наступне. Між позивачем та фізичною особою-підприємцем ОСОБА_6, ПП "Таргет Юніверс", ТзОВ "Тиса", БРФ існували договірні відносини, що підтверджується договорами, платіжними документами, документами, які підтверджують факт виконання робіт. Позивач правомірно включив суми податку на додану вартість до податкового кредиту за податковими накладними контрагентів - фізичної особи-підприємця ОСОБА_6, ПП "Таргет Юніверс", ТзОВ "Тиса", БРФ. Також є правомірними дії позивача по включенню до валових витрат сум, які сформовані при взаємовідносинах з цими особами. Помилковими є висновки в акті перевірки: про не підтвердження позивачем права на податковий кредит та валові витрати з огляду на те, що у ФОП ОСОБА_6 відсутня ліцензія на здійснення штукатурних робіт, не має працівників і він з січня 2009 року не звітує; з грудня 2008 року не звітування ПП "Таргет Юніверс" і подачу податкової декларації з податку на прибуток №43681 за півріччя 2008 року у якій не відображено1850000 гривень щодо реалізації 3 штукатурних станцій; ТзОВ "БРВ "Тиса" з травня 2008 року не звітує і його місцезнаходження не встановлено. Не подання належним чином оформленої податкової звітності до органів податкової служби, відсутність інформації про місцезнаходження суб"єкта підприємницької діяльності, відсутність ліцензії на виконання певних робіт не тягне за собою автоматичного визнання всіх угод укладених цими суб"єктами нікчемними. Перевіряючими не дано належної оцінки факту, що згідно договору підряду укладеного з ФОП ОСОБА_6, той має право виконувати роботи із залученням субпідрядників.
Посилаючись на Конституцію України, Закони України " Про оподаткування прибутку підприємств", "Про податок на додану вартість", просить визнати протиправними та скасувати податкові вимоги №1\41 від 14.01.2010 року та №2\175 від 19.02.2010 року і податкові повідомлення-рішення №0003142301\3\9263, №0001742301\3\9262, №0001732301\3\9264 від 13.11.2009 року.
У суді представник позивача позовні вимоги підтримав, покликаючись на ті ж докази, що у позовній заяві.
Представники відповідача позов не визнали, про що подали письмове заперечення, яке підтвердили у суді.
Заслухавши учасників судового розгляду і дослідивши докази, суд вважає, що позовні вимоги не підлягають задоволенню, враховуючи наступне.
Згідно податкового повідомлення-рішення №0001742301\3\9262 від 13.11.2009 року встановлено порушення п.4.1 ст.4, п.п. 7.4.1 п.7.4 ст. 7 Закону України "Про податок на дадану вартість" і визначено податкове зобов"язання за основним платежем 888964 гривень, а за штрафними (фінансовими) санкціями - 444782 гривень.
Податковим повідомленням-рішенням №0001732301\3\9264 від 13.11.2009 року встановлено порушення п.4.1, п.5.1, п.п. 5.2.1 п.5.2, п.п.5.3.9 п.5.3 ст.5, п.п.8.1.2 п.8.1 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" і визначено податкове зобов"язання за основним платежем 589058 гривень, а за штрафними (фінансовими) санкціями - 282551 гривень.
Згідно податкового повідомлення-рішення №0003142301\3\9263 від 13.11.2009 року встановлено порушення п.4.1 ст.4, п.п. 7.4.1 п.7.4 ст. 7 Закону України "Про податок на дадану вартість" і визначено податкове зобов"язання за основним платежем 3140 гривень, а за штрафними (фінансовими) санкціями - 1737 гривень.
Першою податковою вимогою №1\41 від 14.01.2010 року визначено узгоджене податкове зобов"язання станом на 13.01.2010 року по податку на прибуток основний платіж - 584750 гривень, штрафні (фінансові) санкції - 282721 гривень і по податку на додану вартість основний платіж - 886694 гривень, штрафні (фінансові) санкції - 446519 гривень, а всього на суму 2200684 гривень.
Згідно другої податкової вимоги №2\175 від 19.02.2010 року визначене узгоджене податкове зобов"язання на загальну суму 2200762,05 гривень.
Свідок ОСОБА_7 у суді пояснив, що приймав участь у перевірці позивача, як працівник податкової міліції. Ним опитувався ФОП ОСОБА_6, письмове пояснення якого від 24.07.2009 року надано суду, який ствердив, що виконував будівельні роботи тільки на одному об"єкті - басейні з кінця літа 2007 року до 2008 року за що отримав кошти готівкою у сумі 45000 гривень від представника ТзОВ " БК "Новобуд". Жодних договорів по проведенню взаєморозрахунків він не укладав. У нього не офіційно працювало три чоловіки з якими він розраховувався готівкою. Крім цього, свідок пояснив, що ним були встановлені особи, які фактично виконували штукатурні, плиточні і інші роботи в басейні, а саме громадяни ОСОБА_8П, ОСОБА_9 і інші, пояснення яких надає суду. За результатом перевірки ТзОВ "БК "Новобуд" 13.06.2009 року і 08.09.2009 року винесені постанови про відмову у порушенні кримінальної справи за ст.212 КК України на підставі п.2 ст.6 КПК України.
Судом також встановлено, що Управлінням СБУ у Хмельницькій області в 2009 році проводилась перевірка законності використання коштів обласного бюджету, виділених у 2007-8 роках Хмельницькому обласному центру фізичного виховання учнівської молоді на виконання робіт по капітальному ремонту приміщень басейну, де генеральним підрядником було ТзОВ "БК "Новобуд", а одним із підрядників ФОП ОСОБА_6 За результатом перевірки 23.05.2009 року і 09.11.2009 року на підставі п.1 ст.6 КПК України відмовлено у порушенні кримінальної справи за ознаками злочину передбаченого ч.5 ст.191 КК України. З постанови про відмову у порушенні кримінальної справи від 09.11.2009 року вбачається, що співробітникам відділу БКОЗ Управління не вдалося встановити місцезнаходження ОСОБА_6
Згідно довідки про встановлення фактичного місцязнаходження платника податків від 28.12.2007 року і повідомлення ДПІ у Жовтневому районі м.Луганська про відсутність юридичної особи за місцемзнаходження від 29.01.2008 року місцезнаходження ПП "Таргет-Юнівес" не встановлено.
Довідкою ДПІ у Шевченківському районі м.Києва №137339\7\23-11 від 12.08.2009 року ствержено, що ТзОВ "Тиса", БРФ визнано банкрутом, початок ліквідації 10.07.2009 року.
На підтверження фактів виконання робіт і їх оплати позивачем надано суду копія договору на виконання робіт (договір підряду) №72 від 22.06.2008 року, укладений Львівсько-Волинський воєнізований гірничорятувальний (аварійно-рятувальний) загін (Замовник) і ТзОВ "БК "Новобуд" (підрядник) щодо проведення будівельних робіт на загальну суму 2274200 гривень. До цього договору надані копії довідок про вартість виконаних підрядних робіт (форма №КБ-3) в яких не заповнені графи субпідрядник і печаток Замовника, чому суд дає критичну оцінку і вважає, що вони не можуть бути прийняті до уваги, так як не є належним доказом. Крім цього, суду надано договір підряду №32 від 08.09.2008 року укладений між ТзОВ "БК "Новобуд" (Замовник) і ФОП ОСОБА_6 (Підрядник) на виконання будівельних робіт у Львівсько-Волинському воєнізованому гірничорятувальному (аварійно-рятувальний) загоні з копіями довідок про вартість виконаних робіт, актів приймання виконаних підрядних робіт і платіжних доручень про перерахування ОСОБА_6 коштів. Тобто, на думку суду, фактично одну й ту саму роботу двічі виконували і оплачували, беручи до уваги очевидну сумнівність наданих копій документів і пояснення ОСОБА_6 даному працівнику податкової міліції.
Щодо договору на виконання робіт (договір підряду) від 10.07.2007 року, який укладено між Хмельницьким обласним центром фізичного виховання учнівської молоді (Замовник) і ТзОВ "БК "Новобуд" (підрядник) на виконання капітального ремонту приміщень басейну на суму 4698000 гривень, договору субпідряду №ДГ-0000028 від 06.09.2007 року між ТзОВ "БК "Новобуд" (Замовник) і ФОП "ОСОБА_6 (Підрядник) на виконання робіт з демонтажу, вивезення сміття та штукатурних робіт приміщень басейну в м.Хмельницькому по вулиці Пилипчука,41 на суму 1800000 гривень, актів приймання виконаних підрядних робіт складених ТзОВ "БК "Новобуд" - замовник і генпідрядником - ФОП ОСОБА_6, копій платіжних доручень про перерахування коштів ОСОБА_6 і фотаблиць з яких вбачається факт виконання робіт у басейні, суд не ставить під сумнів виконання цієї роботи, але не приймає докази позивача про виконання ним робіт із залученням субпідрядника ОСОБА_6, який власноручно дав пояснення, що за виконану роботу в басейні отримав тільки 45000 гривень готівкою. Про правильність цього висновку суду вказує також ОСОБА_5 ревізії фінансово-господарської діяльності Хмельницького обласного центру фізичного виховання учнівської молоді за період з 01.07.2005 року по 01.01.2009 року №03-08\59 від 31.03.2009 року у якому на 44 сторінці вказано, що надано актів виконаних робіт по басейну ФОП ОСОБА_6 - субпідрядник на суму 311245320 гривень.
По договору №212\1 від 06.12.2007 року укладеного між Броварське вище училище фізичної культури (Замовник) і ТзОВ "БК "Новобуд" (Підрядник) на проведення капітального ремонту їдальні на суму 489428,40 гривень, договору №ДГ-0000032 від 17.12.2007 року між ТзОВ "БК "Новобуд" - генпідрядник і ТзОВ "Тиса" про виконання капітального ремонту їдальні Броварського вищого училища фізичної культури на суму 484534,12 гривень і доданих актів приймання виконах робіт, суд вважає, що ці докази є не належними, адже економічний ефект цієї операції 4894,28 гривень (489428,4 -484534,12) дуже не значний і не зрозуміла логіка укладання цієї угоди, що з урахування факту банкрутсва ТзОВ "Тиса" в 2009 році, вказує на правомірність висновку податкового органу, щодо цієї операції позивача.
Суд дає критичну оцінку договору №000000 ДГ- 4 від 05.05.2008 року, згідно якого продавець - ПП "Таргет-Юніверс" поставив ТзОВ "БК "Новобуд" - покупець три штукатурні станції на загальну суму 2220000 гривень, відповідно до спеціфікації №1 і податковій накладній №73\06 від 18.06.2008 року, адже доказів фактичної поставки суду не надано, а саме перевезення, дотримання інструкцій П-6, П-7. Фотографії станцій не спростовують цього висновку суду і відповідача, так як станції за цих обставин не можливо ідентифікувати. Більше цього, позивач згідно копій платіжних доручень № 76 від 01.07.2008 року на суму 742000 гривень і №134 від 08.08.2008 року на суму 190000 гривень перерахував ПП "Таргет-Юніверс"" - 932000 гривень і простим векселем (копія) серії АА №1020570 від 08.08.2008 року надав ПП "Таргет-Юніверс" - 128800 гривень, що разом становитиме 1060800 гривень, тобто проведено не повний розрахунок за штукатурні станції. Також суд враховує і той факт що з 2007 року ПП "Таргет-Юніверс" не знаходиться за місцемзнаходження і не можливо його встановити, згідно письмових інформації податкових органів (згадувалось вище). Крім цього, позивач через декілька місяців від дати придбання, укладає договір оренди майна з правом викупу №12 від 08.09.2008 року з ТзОВ "ВВП" на ці станції і фактично їх реалізує зважаючи на виписані податкові накладні №11 від 09.09.2008 року, №18 від 01.10.2009 року і №1 від 01.01.2010 року, чим підтверджує факт не використання їх у своїй господарській діяльності. На думку суду цей правочин не є укладеним, адже майно (станції) не передані позивачу, тому наслідки недійсності правочину, який не вчинено до нього не застосовуються.
Відповідно до ч.1 ст.215 ЦК України підставою недійсності правочину є недодержанння стороною (сторонами) вимог, які встановлені ст.203 ЦК України. саме на момент вчинення правочину, тобто не може бути визнаний недійсним правочин, який не вчинено.
Статтею 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" встановлено вимоги до первинних документів, які є підставою для бухгалтерського та податкового обліку. Згідно з цією нормою , підставою для господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це не можливо - безпосередньо після її закінчення.
Згідно п. 5.1 ст.5 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" валові витрати виробництва та обігу (далі - валові витрати) - сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних як компенсація вартості товарів (робіт, послуг), які придбаваються (виготовляються) таким платником податку для їх подальшого використання у власній господарській діяльності.
Податковий кредит - сума, на яку платник податку має право зменшити податкове зобов'язання звітного періоду, відповідно п.1.7 ст.1 Закону України "Про податок на додану вартість".
Підпунктом 7.4.1 п.7.4 ст.7 Закону України "Про податок на додану вартість" передбачено, що 7.4.1. Податковий кредит звітного періоду визначається виходячи із договірної (контрактної) вартості товарів (послуг), але не вище рівня звичайних цін, у разі якщо договірна ціна на такі товари (послуги) відрізняється більше ніж на 20 відсотків від звичайної ціни на такі товари (послуги), та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 6.1 статті 6 та статтею 81 цього Закону, протягом такого звітного періоду у зв'язку з:придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій в необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання у виробництві та/або поставці товарів (послуг) для оподатковуваних операцій у межах господарської діяльності платника податку. Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари (послуги) та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду. Якщо у подальшому такі товари (послуги) починають використовуватися в операціях, які не є об'єктом оподаткування згідно зі статтею 3 цього Закону або звільняються від оподаткування згідно зі статтею 5 цього Закону, чи основні фонди переводяться до складу невиробничих фондів, то з метою оподаткування такі товари (послуги), основні фонди вважаються проданими за їх звичайною ціною у податковому періоді, на який припадає початок такого використання або переведення, але не нижче ціни їх придбання (виготовлення, будівництва, спорудження).
Згідно підпункту "б" п.п. 4.2.2 п.4.2 ст.4 Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" контролюючий орган зобов'язаний самостійно визначити суму податкового зобов'язання платника податків у разі якщо дані документальних перевірок результатів діяльності платника податків свідчать про заниження або завищення суми його податкових зобов'язань, заявлених у податкових деклараціях.
Пунктом 6.1, п.п. 6.2.1 п.6.2 ст.6 Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" визначено, що у разі коли сума податкового зобов'язання розраховується контролюючим органом відповідно до статті 4 цього Закону, такий контролюючий орган надсилає платнику податків податкове повідомлення, в якому зазначаються підстава для такого нарахування, посилання на норму податкового закону, відповідно до якої був зроблений розрахунок або перерахунок податкових зобов'язань, сума податку чи збору (обов'язкового платежу), належного до сплати, та штрафних санкцій за їх наявності, граничні строки їх погашення, а також попередження про наслідки їх несплати в установлений строк та граничні строки, передбачені законом для оскарження нарахованого податкового зобов'язання (штрафних санкцій за їх наявності). У разі коли платник податків не сплачує узгоджену суму податкового зобов'язання в установлені строки, податковий орган надсилає такому платнику податків податкові вимоги. Якщо контролюючий орган, що провів процедуру узгодження суми податкового зобов'язання з платником податків, не є податковим органом, такий контролюючий орган надсилає відповідному податковому органу подання про здійснення заходів з погашення податкового боргу платника податків, а також розрахунок його розміру, на підставі якого податковий орган надсилає податкові вимоги.
Відповідно до п.п 17.1.3 п.17.1 ст.17 Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами", у разі коли контролюючий орган самостійно донараховує суму податкового зобов'язання платника податків за підставами, викладеними у підпункті "б" підпункту 4.2.2 пункту 4.2 статті 4 цього Закону, такий платник податків зобов'язаний сплатити штраф у розмірі десяти відсотків від суми недоплати (заниження суми податкового зобов'язання) за кожний з податкових періодів, установлених для такого податку, збору (обов'язкового платежу), починаючи з податкового періоду, на який припадає така недоплата, та закінчуючи податковим періодом, на який припадає отримання таким платником податків податкового повідомлення від контролюючого органу, але не більше п'ятдесяти відсотків такої суми та не менше десяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян сукупно за весь строк недоплати, незалежно від кількості податкових періодів, що минули.
Згідно ч.1 ст.71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких грунтуються її вимоги та заперечення.
Таким чином, суд прийшов до висновку, що суб"єкт владних повноважень, який заперечує проти позову довів, що він діяв в межах Закону і повноважень, а позивач не довів свої позовні вимоги, тому позов не підлягає до задоволення.
На підставі викладеного, керуючись Законами України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами", «Про державну податкову службу в Україні», "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні", "Про оподаткування прибутку підприємств", "Про податок на додану вартість", ЦК України і ст.ст. 4-15, 70-71, 86, 94, 98-99, 122, 158-163, 167, 186 КАС України, суд, -
У задоволенні адміністративного позову Товариства з обмеженою відповідальністю "БК"Новобуд" до Державної податкової інспекції у м. Хмельницькому, про визнання протиправними та скасування податкових вимог №1\41 від 14.01.2010 року та №2\175 від 19.02.2010 року і податкових повідомлень-рішень №0003142301\3\9263, №0001742301\3\9262, №0001732301\3\9264 від 13.11.2009 року відмовити.
Копії постанови надати сторонам, повний текст якої виготовлено 29.12.2010 року.
Постанова може бути оскаржена до Вінницького апеляційного адміністративного суду через Хмельницький окружний адміністративний суд протягом десяти днів з дня її проголошення, чи отримання.
Суддя/підпис/ОСОБА_1
"Згідно з оригіналом" Суддя ОСОБА_1