24 червня 2015 р.м. ХерсонСправа № 821/4823/14
Херсонський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Войтович І.І., розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом Публічного акціонерного товариства Проектно-будівельна фірма "Херсонбуд" до Державної податкової інспекції у м. Херсоні Головного управління Міндоходів у Херсонській області про скасування податкового повідомлення-рішення,
встановив:
До Херсонського окружного адміністративного суду звернулось Публічне акціонерне товариство проектно - будівельна фірма «Херсонбуд» (далі - позивач) з адміністративним позовом до Державної податкової інспекції у м. Херсоні Головного управління Міндоходів у Херсонській області (далі - відповідач) про скасування податкового повідомлення-рішення від 17.09.2014 року №0002882200.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що спірне податкове повідомлення-рішення прийнято на підставі Акта перевірки в якому встановлено, що позивачем не віднесено до складу податкових зобов'язань з податку на додану вартість та не відображено в податковій декларації з ПДВ суму реалізації ПАТ «Укрсоцбанк» предмету іпотеки, вважає такі висновки контролюючого органу протиправними. Просить позовні вимоги задовольнити та скасувати податкове повідомлення - рішення від 17.09.2014 року №0002882200.
Представник позивача подав суду заяву в якій просить розгляд справи провести в порядку письмового провадження. Позовні вимоги підтримує в повному обсязі.
Представник відповідача подав суду заяву в якій просить розгляд справи провести в порядку письмового провадження без його участі. Крім того, подав письмові заперечення на адміністративний позов з яких вбачається, що проти позову заперечує з підстав викладених в таких запереченнях.
Відповідно до ч. 4 ст.122 КАС України, особа, яка бере участь у справі, має право заявити клопотання про розгляд справи за її відсутності. Якщо таке клопотання заявили всі особи, які беруть участь у справі, судовий розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами.
Виходячи з вищевикладеного, суд вважає за можливе розглянути адміністративну справу в порядку письмового провадження.
Розглянувши позовну заяву та дослідивши письмові докази, судом встановлено наступне.
Публічне акціонерне товариство проектно - будівельна фірма «Херсонбуд» зареєстровано розпорядженням Виконавчого комітету Херсонської міської ради від 24.12.1993 р. за №14991200000001598. Взято на податковий облік в ДПІ у м. Херсоні ГУ Міндоходів у Херсонській області 16.11.1991 р. №33, станом на дату підписання акта перебуває на обліку в ДПІ у м. Херсоні.
Також, судом встановлено, що у період з 21.08.2014 року по 22.08.2014 року відповідачем проведена позапланова виїзна перевірка позивача, з питань дотримання вимог податкового законодавства з податку на додану вартість за червень 2014 р. по взаємовідносинам з контрагентом - постачальником ПАТ «Укрсоцбанк» та їх відображення у податковій звітності.
За результатами перевірки складено акт від 28.08.2014 р. №295/21-03-22-01/01273243. ( а.с. 9- 17).
З вищенаведеного акта вбачається, що перевіркою встановлено порушення п.187.1 ст.187, п.188.1 ст.188, п.201.1 ст.201, п.201.4 ст.201, п.201.6 ст. 201, п.201.10 ст.201 Податкового кодексу України від 2 грудня 2010 року №2755- VІ (із змінами та доповненнями) в результаті чого, занижено податок на додану вартість (рядок 25 декларації) на загальну суму 2203400,00 грн., у тому числі за червень 2014 р. - 2 203 400,00 грн.
Також, з наведеного акта вбачається, що таких висновків податковий орган дійшов з огляду на те, що позивачем не відображено в бухгалтерському та податковому обліку за червень 2014 р. операції по передачі права власності ПАТ «Укрсоцбанк» на предмети іпотеки.
На підставі вищенаведеного акта перевірки позивача, відповідачем прийнято податкове повідомлення - рішення від 17.09.2014 року №0002882200, яким Публічному акціонерному товариству проектно - будівельна фірма «Херсонбуд» визначено грошове зобов'язання з податку на додану вартість із вироблених в Україні товарів (робіт, послуг) в сумі 27610000,00 грн., у тому числі за основним платежем в сумі 2203400,00 грн., та за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами) в сумі 557600,00 грн. (а.с.22).
Не погоджуючись із прийнятим відповідачем податковим повідомленням-рішенням, позивач звернувся до суду.
Надаючи правову оцінку відносинам, що виникли між сторонами, суд виходить з наступного.
Перевіркою встановлено, що між ПАТ ПБФ «Херсонбуд» та ПАТ «Укрсоцбанк» укладено договір про задоволення вимог іпотекодержателя шляхом передачі іпотекодержателю права власності на предмет іпотеки від 26.06.2014 р. м. Київ. Договір посвідчено приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу ОСОБА_1, зареєстровано в реєстрі №730.
Відповідно до договору про задоволення вимог іпотекодержателя шляхом передачі іпотекодержателю права власності на предмет іпотеки від 26.06.2014 р. юридична особа ПАТ «Укрсоцбанк» (Іпотекодержатель) та юридична особа ПАТ ПБФ «Херсонбуд» (Іпотекодавець) приймаючи до уваги те, що Іпотекодержателем укладено кредитні договори, а також Іпотекодавець уклав із Іпотекодержателем Іпотечний договір №02.-23-051/8/014-34 посвідчений 08.02.2008 р. приватним нотаріусом Херсонського міського нотаріального округу ОСОБА_2 за реєстровим №1002, з урахуванням Додаткового договору №1 від 05.06.2014 р. , відповідно до якого Іпотекодавець передав Іпотекодержателю в іпотеку предмет іпотеки, а саме:
- Будівлі та споруди виробничої бази, що знаходяться за адресою: м. Херсон, вул. Патона, буд. 4;
- Будівлі та споруди виробничої бази, за адресою: м. Херсон, вул.. Нафтовиків, буд. 15-А;
- Комплекс нежитлових будівель та споруд, що знаходяться за адресою: м. Херсон, Бериславське шосе, будинок 13;
- Адміністративна будівля, що знаходиться за адресою: м. Херсон, вул.. Леніна, буд. 26.
- Офісні приміщення, що знаходяться за адресою: м. Херсон, пр.. Смоленський, буд. 61.
Відповідно до ч.2 ст.1050, ч.2 ст. 1054 Цивільного кодексу України (чинний на момент виникнення спірних правовідносин), кредит підлягає поверненню в повному обсязі, враховуючи, що у Іпотекодержателя згідно п.п.4.1, 4.2, 4.5.3 Договору іпотеки виникло право звернути стягнення на предмет іпотеки.
Сторони вирішили питання про звернення стягнення за Договором іпотеки на Предмет іпотеки шляхом досудового врегулювання відповідно до положень ст.. 36, ст.. 37 Закону України «Про іпотеку».
Як вбачається з матеріалів справи, а саме витягів з Державного реєстру прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності за Банком зареєстровано право власності на нерухоме майно, що розташоване: м. Херсон, вул. Патона, буд. 4; м. Херсон, вул.. Нафтовиків, буд. 15-А; м. Херсон, Бериславське шосе, будинок 13; м. Херсон, вул.. Леніна, буд. 26; м. Херсон, пр. Смоленський, буд. 61. (а.с. 83-115).
Посилаючись на те, що ПАТ ПБФ «Херсонбуд» не віднесено до складу податкових зобов'язань з податку на додану вартість та не відображено в податковій декларації з податку на додану вартість суму реалізації ПАТ «Укрсоцбанк» предмету іпотеки, загальна вартість якого відповідно вищевказаного договору про задоволення вимог іпотеко держателя шляхом передачі іпотеко держателю права власності на предмет іпотеки від 26.06.2014 р. становить 13220400,00 грн., ПДВ 2203400,00 грн., податковий орган мотивував прийняття спірного податкового-повідомлення рішення тим, що позивачем не включено до складу податкових зобов'язань суми від відчуження об'єктів застави та передачі права власності, у зв'язку з чим ним було занижено податок на додану вартість.
Суд погоджується з такою позицією податкового органу виходячи з наступного.
Відповідно до абзацу «а» пункту 185.1 статті 185 Податкового кодексу України об'єктом оподаткування податком на додану вартість є операції платників податку з постачання товарів, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до статті 186 цього Кодексу, у тому числі операції з передачі права власності на об'єкти застави позичальнику (кредитору), на товари, що передаються на умовах товарного кредиту, а також з передачі об'єкта фінансового лізингу в користування лізингоотримувачу/орендарю.
Підпунктом 14.1.191 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України визначено, що постачання товарів - це будь-яка передача права на розпоряджання товарами як власник, у тому числі продаж, обмін чи дарування такого товару, а також постачання товарів за рішенням суду.
Згідно підпункту 14.1.244 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України, під товаром слід розуміти, зокрема, матеріальні активи, до яких відноситься нерухоме майно.
Відповідно до пункту 187.1 статті 187 Податкового кодексу України датою виникнення податкових зобов'язань з постачання товарів/послуг вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше: а) дата зарахування коштів від покупця/замовника на банківський рахунок платника податку як оплата товарів/послуг, що підлягають постачанню, а в разі постачання товарів/послуг за готівку - дата оприбуткування коштів у касі платника податку, а в разі відсутності такої - дата інкасації готівки у банківській установі, що обслуговує платника податку; б) дата відвантаження товарів, а в разі експорту товарів - дата оформлення митної декларації, що засвідчує факт перетинання митного кордону України, оформлена відповідно до вимог митного законодавства, а для послуг - дата оформлення документа, що засвідчує факт постачання послуг платником податку.
Отже, у платника податкове зобов'язання з податку на додану вартість виникає або в момент, що фіксує проведення розрахунків за поставлений товар, або в момент передачі (відвантаження) такого товару, в залежності від того, яка подія настала раніше.
Іпотекою, згідно Закону України «Про іпотеку», є вид забезпечення виконання зобов'язання нерухомим майном, що залишається у володінні і користуванні іпотекодавця, згідно з яким іпотекодержатель має право в разі невиконання боржником забезпеченого іпотекою зобов'язання одержати задоволення своїх вимог за рахунок предмета іпотеки переважно перед іншими кредиторами цього боржника у порядку, встановленому цим Законом
Відповідно до статті 37 Закону України «Про іпотеку» іпотекодержатель може задовольнити забезпечену іпотекою вимогу шляхом набуття права власності на предмет іпотеки.
Реєстрація права власності на нерухоме майно у разі звернення стягнення на предмет іпотеки шляхом набуття на нього іпотекодержателем права власності може свідчити про те, що кредиторські зобов'язання у позивача припинилися, а кошти, які раніше були перераховані банківською установою, можуть розглядатися як компенсація вартості набутого кредитором майна.
Суд зазначає, що погашення кредиту іпотекодавцем за рахунок набуття права власності на предмет іпотеки іпотекодержателем свідчить про те, що з відповідної дати перераховані кошти в межах кредиторської операції та перехід права власності можуть розглядатися як настання першої події у розумінні пункту 187.1 статті 187 Податкового кодексу України.
Відповідно до п. 200.1 ст.200 Податкового кодексу України, платник податку зобов'язаний надати покупцю (отримувачу) на його вимогу підписану уповноваженою платником особою та скріплену печаткою (за наявності) податкову накладну, складену за вибором покупця (отримувача) в один з таких способів: у паперовому вигляді; У податковій накладній зазначаються в окремих рядках такі обов'язкові реквізити: порядковий номер податкової накладної; дата виписування податкової накладної; повна або скорочена назва, зазначена у статутних документах юридичної особи або прізвище, ім'я та по батькові фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість, - продавця товарів/послуг; податковий номер платника податку (продавця та покупця); місцезнаходження юридичної особи - продавця або податкова адреса фізичної особи - продавця, зареєстрованої як платник податку; повна або скорочена назва, зазначена у статутних документах юридичної особи або прізвище, ім'я та по батькові фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість, - покупця (отримувача) товарів/послуг; опис (номенклатура) товарів/послуг та їх кількість, обсяг; ціна постачання без урахування податку; ставка податку та відповідна сума податку в цифровому значенні; загальна сума коштів, що підлягають сплаті з урахуванням податку; вид цивільно-правового договору; код товару згідно з УКТ ЗЕД (для підакцизних товарів та товарів, ввезених на митну територію України).
Пунктом 201.6. статті 201 Податкового кодексу України передбачено, що податкова накладна є податковим документом і одночасно відображається у податкових зобов'язаннях і реєстрі виданих податкових накладних продавця та реєстрі отриманих податкових накладних покупця.
Податкова накладна видається платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, на вимогу покупця та є підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.
При здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов'язаний надати покупцю податкову накладну та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних.
Підтвердженням продавцю про прийняття його податкової накладної та/або розрахунку коригування до Єдиного реєстру податкових накладних є квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі, яка надсилається протягом операційного дня.
Датою та часом надання податкової накладної та/або розрахунку коригування в електронному вигляді до центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику, є дата та час, зафіксовані у квитанції.
Якщо надіслані податкові накладні та/або розрахунки коригування сформовано з порушенням вимог, передбачених відповідно пунктом 201.1 статті 201 та/або пунктом 192.1 статті 192 цього Кодексу, протягом операційного дня продавцю надсилається квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі про неприйняття їх в електронному вигляді із зазначенням причин.
Якщо протягом операційного дня не надіслано квитанції про прийняття або неприйняття, така податкова накладна вважається зареєстрованою в Єдиному реєстрі податкових накладних.
Реєстрація податкових накладних та/або розрахунків коригування до податкових накладних у Єдиному реєстрі податкових накладних здійснюється не пізніше п'ятнадцяти календарних днів, наступних за датою їх складання.
Порядок ведення Єдиного реєстру податкових накладних встановлюється Кабінетом Міністрів України. Покупець має право звіряти дані отриманої податкової накладної на відповідність із даними Єдиного реєстру податкових накладних.
Відсутність факту реєстрації платником податку - продавцем товарів/послуг податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних та/або порушення порядку заповнення податкової накладної не дає права покупцю на включення сум податку на додану вартість до податкового кредиту та не звільняє продавця від обов'язку включення суми податку на додану вартість, вказаної в податковій накладній, до суми податкових зобов'язань за відповідний звітний період.
Надходження такої заяви із скаргою є підставою для проведення документальної позапланової виїзної перевірки зазначеного продавця для з'ясування достовірності та повноти нарахування ним зобов'язань з податку за такою операцією. (п. 201.10 ст. 201 Податкового кодексу України).
Враховуючи вищевикладене, суд вважає, що позивачем занижено податкові зобов'язання з податку на додану вартість на суму реалізації ПАТ "Укрсоцбанк" предмету іпотеки - майнових комплексів, загальна вартість яких складає 13220400,00 грн. з них ПДВ 2203400,00 грн., у тому числі: Будівлі та споруди виробничої бази, що знаходяться за адресою: м. Херсон, вул. Патона, буд. 4 на загальну суму 2640000,00 грн. з урахуванням ПДВ 440000,00 грн.; Будівлі та споруди виробничої бази, за адресою: м. Херсон, вул. Нафтовиків, буд. 15-А на загальну суму 1320000,00 грн. з урахуванням ПДВ 220000,00 грн.; Комплекс нежитлових будівель та споруд, що знаходяться за адресою: м. Херсон, Бериславське шосе, будинок 13 на загальну суму 1920000,00 грн. з урахуванням ПДВ 320000,00 грн.; Адміністративна будівля, що знаходиться за адресою: м. Херсон, вул. Леніна, буд. 26 на загальну суму 6 780 000,00 грн. з урахуванням ПДВ 1130000, 00 грн; Офісні приміщення, що знаходяться за адресою: м. Херсон, пр. Смоленський, буд. 61. на загальну суму 560400,00 грн. з урахуванням ПДВ 93400,00 грн.
У зв'язку з наведеним суд дійшов висновку, що викладені в позовній заяві доводи позивача є необґрунтованими і такими, що не відповідають нормам чинного законодавства України, не можуть бути підставами для скасування податкового повідомлення-рішення, а тому задоволенню не підлягають.
Законом України від 19.09.2013 року 590-VІІ внесено зміни до деяких законодавчих актів України щодо сплати судового збору, зокрема і до Закону України "Про судовий збір". Під час подання адміністративного позову майнового характеру сплачується 10 відсотків розміру ставки судового збору. Решта суми судового збору стягується з позивача або відповідача пропорційно до задоволеної чи відхиленої частини вимоги. Оскільки, позивачем при подачі позовної заяви сплачено 487, 20 грн. судового збору, а спір вирішено на користь суб'єкта владних повноважень, і доказів понесення ним інших витрат пов'язаних з розглядом справи суду не надано, то з позивача підлягає стягненню решта суми судового збору 4384,80 грн.
Керуючись статтями 11, 14, 70, 71, 72, 86, 94, 128, 159-163, 167, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
постановив:
В задоволенні позову відмовити.
Стягнути з Публічного акціонерного товариства Проектно - будівельна фірма «Херсонбуд» (код ЄДРПОУ 01273243) в дохід Державного бюджету України судовий збір в сумі 4384,80 грн. (Чотири тисячі триста вісімдесят чотири гривні 80 коп.).
Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Одеського апеляційного адміністративного суду через суд першої інстанції шляхом подачі апеляційної скарги в 10-денний строк з дня її проголошення. В разі складення постанови у повному обсязі відповідно до ст. 160 КАС України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.
Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо вона не була подана у встановлений строк. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.
Суддя Войтович І.І.
кат. 8.3.3