Справа № 2-а-920/10/1970
14 квітня 2010 р.Ім.Тернопіль
Тернопільський окружний адміністративний суд, в складі:
головуючої судді Дерех Н.В.
при секретаріВальчук IM.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Тернополі адміністративну справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 міжрайонної державної податкової інспекції до суб'єкта підприємницької діяльності-фізичної особи ОСОБА_2 про стягнення заборгованості зі сплати єдиного податку до державного бюджету, суд-
ОСОБА_1 міжрайонна державна податкова інспекція (надалі позивач) звернулася до суду з адміністративним позовом до суб'єкта підприємницької діяльності-фізичної особи ОСОБА_3 ( надалі відповідач) про стягнення заборгованості зі сплати єдиного податку в сумі 1037,22 грн.
В судовому засіданні представник позивача ОСОБА_1 міжрайонної державної податкової інспекції позов підтримав з мотивів, викладених у позовній заяві та просить позов задовольнити, оскільки за суб'єктом підприємницької діяльності-фізичною особою ОСОБА_3 рахується заборгованості зі сплати єдиного податку в сумі 1037,22 грн.
Позивач в обґрунтування своїх позовних вимог посилається на те, що відповідач несвоєчасно та не в повному обсязі сплачував узгодженні суми податкового зобов'язання, що призвело до виникнення податкового боргу. В підтвердження викладеного додає рішення ОСОБА_1 районної ради від 27.03.2008 р. №236 «Про встановлення ставок єдиного податку для фізичних осіб - суб 'єктів підприємницької діяльності» з додатками, заяву від 10.12.2008р. про право застосування спрощеної системи оподаткування, обліку та звітності, розрахунок заборгованості по єдиному податку.
Відповідач суб'єкт підприємницької діяльності-фізична особа ОСОБА_3 в судове засідання повторно не прибув, про дату, час і місце слухання справи був повідомлений належним чином, не повідомив причини неприбуття. Тому суд вважає, що справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів.
Суд, заслухавши пояснення представника позивача, проаналізувавши матеріали справи вважає, що вказаний позов підставний та підлягає до задоволення, виходячи з наступних міркувань.
Відповідач по справі - суб'єкт підприємницької діяльності-фізична особа ОСОБА_3 зареєстрований як суб'єкт підприємницької діяльності - фізична особа ОСОБА_1 районною державною адміністрацією Тернопільської області 14.08.2007р.
Відповідно до вимог Указу Президента України від 3 липня 1998 року №727 „Про спрощену систему оподаткування, обліку та звітності суб'єктів малого підприємництва", установлено, що спрощена система оподаткування, обліку та звітності запроваджується для фізичних осіб, які здійснюють підприємницьку діяльність без створення юридичної особи.
Відповідачем по справі була подана заява від 10.12.2008 р. до ОСОБА_1 МДШ про право застосування спрощеної системи оподаткування, обліку та звітності, на підставі якої підприємцю видане свідоцтво про сплату єдиного податку.
Рішенням ОСОБА_1 районної ради від 27.03.2008р. №236 «Про встановлення ставок єдиного податку для фізичних осіб - суб'єктів підприємницької діяльності» визначено ставку на обраний підприємцем вид діяльності у сумі 180 грн.
Таким чином, відповідач взяв на себе обов'язок сплачувати щомісячно по 180 грн. єдиного податку.
З метою здійснення підприємницької діяльності, відповідач уклав трудові договори з найманими особами - ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6 та ОСОБА_7 з 01 січня 2009 року по 31 грудня2009року.
У відповідності з ч.4 п.2 Указу Президента «Про спрощену систему оподаткування, обліку та звітності» із змінами та доповненнями у разі, коли платник єдиного податку використовує у своїй підприємницькій діяльності найману працю, ставка єдиного податку збільшується на 50 (п'ятдесят) відсотків за кожну особу. А тому, за найманих працівників ОСОБА_4 В,В., ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7І відповідач зобов"язаний був сплачувати щомісячно 90 грн. із кожного.
Відповідно до ч. 6 п. 2 вищезазначеного Указу суб'єкт підприємницької діяльності -фізична особа сплачує єдиний податок щомісяця не пізніше 20 числа наступного місяця на окремий рахунок відділень Державного казначейства України.
Однак, відповідач в порушення вимог Указу Президента України „Про спрощену систему оподаткування, обліку та звітності суб'єктів малого підприємництва" не сплачує своєчасно податок.
Згідно п.п. 5.4.1 cm. 5 Закону України „Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" (надалі Закон 2181) узгоджена сума податкового зобов'язання, не сплачена платником податків у строки, визначенні Законом визначається сумою податкового боргу платника податків.
Підпунктом 2.1.4., 2.3.1. п. 2.1. cm. 2 Закону 2181 визначено контролюючим органом стосовно стати податків є податкові органи, які уповноважені здійснювати заходи з погашення податкового боргу.
Несплачені у встановлені Указом строки суми єдиного податку є податковим боргом відповідно до п. 1.3. ст. 1 Закону 2181.
Станом на дату подання даної позовної заяви за суб'єктом підприємницької діяльності-фізичною особою ОСОБА_3 рахується заборгованість зі стати єдиного податку в сумі 1037,22 грн., з яких 602,07 грн. штрафних санкцій.
На час розгляду справи в суді відповідач не представив доказів сплати заборгованості.
Згідно з п.п. 7.2.1 cm. 7 Закону України „Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" джерелами погашення податкового боргу платника податків за рішенням органу стягнення, які є виконавчими документами, є будь-які активи платника податків.
Відповідно до cm. З Закону України „Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" активи платника податків можуть бути примусового стягненні в рахунок погашення податкового боргу виключного за рішенням суду.
За таких обставин, оцінивши зібрані по справі докази, суд прийшов до висновку, що позовні вимоги про стягнення з суб'єкта підприємницької діяльності-фізичної особи ОСОБА_3 заборгованості із стати єдиного податку в сумі 1037,22 грн, за рахунок активів підлягають до задоволення як такі, що підтвердженні матеріалами справи, ґрунтуються на вимогах чинного законодавства та не спростовані належними та допустимими доказами відповідачем.
керуючись ст.ст.б, 50, 86, 128, 158, 163, 186 КАС України, Законом України «Про систему оподаткування» Законом України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» ,суд -
1. Позов ОСОБА_1 міжрайонної державної податкової інспекції до суб'єктапідприємницької діяльності-фізичної особи ОСОБА_3 про стягнення
заборгованості до державного бюджету - задовольнити.
2. Стягнути з суб 'єкта підприємницької діяльності-фізичної особи ОСОБА_3 ( вул. Піщана, 4, м. Кременець, Тернопільська область, ідентифікаційний код НОМЕР_1) за рахунок його активів заборгованість зі сплати єдиного податку в сумі 1037 (одну исячу тридцять сім) грн. 22 коп., шляхом перерахування на рахунок державного бюджету №34217379700317 код платежу 16050200 ГУДКу Тернопільській області.
Постанова суду набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження або апеляційної скарги.
Постанова може бути оскаржена до Львівського адміністративного апеляційного суду через Тернопільський окружний адміністративний суд шляхом подання заяви про апеляційне оскарження протягом десяти днів з дня її проголошення та апеляційної скарги протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження або без попереднього подання такої заяви, якщо скарга подається у строк, встановлений для подання заяви.
Головуючий суддя Дерех Н.В.
копія вірна
Суддя Дерех Н.В.