73027, м. Херсон, вул. Робоча, 66, тел. 48-51-90
"10" червня 2011 р. Справа № 2-а-7427/10/2170
Херсонський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді: Кравченко К.В.,
при секретарі: Сердюк О.О.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом
державного підприємства «Дослідне господарство «Маркеєво»Інституту тваринництва степових районів ім..ОСОБА_1 «Асканія-Нова -національного наукового селекційно-генетичного центру з вівчарства
до Чаплинської міжрайонної державної податкової інспекції
про визнання нечинними податкових повідомлень-рішень,
встановив:
В грудні 2010 року державне підприємство «Дослідне господарство «Маркеєво» Інституту тваринництва степових районів ім..ОСОБА_1 «Асканія-Нова - національного наукового селекційно-генетичного центру з вівчарства (надалі-позивач) звернулось до Херсонського окружного адміністративного суду з позовом до Чаплинської міжрайонної державної податкової інспекції (надалі - відповідач, ДПІ), в якому просило визнати недійсними наступні податкові повідомлення-рішення ДПІ від 26.11.2010р.:
- №0000251600/0, яким позивачу нарахований штраф по податку на додану вартість в розмірі 20% на суму 1818,60 грн. грн. за затримку сплати на 87 календарних днів ПДВ в розмірі 9093 грн.;
- №0000261600/0, яким позивачу нарахований штраф по податку на додану вартість в розмірі 10% на суму 212,10 грн. грн. за затримку сплати на 10 календарних днів ПДВ в розмірі 2121 грн.;
- №0005231510/0, якими позивачу нарахований штраф по податку на прибуток в розмірі 20% на суму 374,93 грн. за затримку сплати цього податку на 70 календарних днів в розмірі 1874,67 грн..
Спірні повідомлення-рішення винесені на підставі акту від 12.11.2010р. №167/16-30728190 про результати невиїзної документальної перевірки своєчасності сплати податків до бюджету, в якому зазначається, що позивач затримав на 87 днів сплату ПДВ на суму 1936 грн. за податковим повідомленням-рішенням №0000942310 від 05.08.10р.; затримав на 73 дні сплату ПДВ на суму 11 грн. по податковій декларації за липень 2010р. №8069 від 20.08.10р.; затримав на 42 дні сплату ПДВ на суму 7146 грн. по податковій декларації за серпень 2010р. №8510 від 20.09.10р.; затримав на 10 днів сплату ПДВ на суму 2121 грн. по податковій декларації за вересень 2010р. №10070 від 19.10.2010р.; затримав на 70 днів сплату податку на прибуток на суму 1874,67 грн. за податковим повідомленням-рішенням №0000952310/0 від 05.08.10р..
Відповідно до позовної заяви та пояснень представників позивача в судовому засіданні позивач вважає безпідставним застосування до нього спірними рішеннями штрафних санкції за несвоєчасну сплату зобов'язань по ПДВ та по податку на прибуток з тих підстав, що нараховані позивачу зобов'язання по ПДВ та по податку на прибуток податковими повідомленнями-рішеннями від 05.08.10р №0000942310 та №0000952310/0 були оскаржені в судовому порядку, а тому не могли вважатися узгодженими до завершення судового розгляду, а сам факт добровільної сплати позивачем в жовтні 2010р. ПДВ в сумі 1936 за рішенням №0000942310 не свідчить про несвоєчасність сплати цього неузгодженого податкового зобов'язання. Позивач зазначає, що погашення зобов'язань по ПДВ за податковими деклараціями №8069 від 20.08.10р., №8510 від 20.09.10р. та №10070 від 19.10.2010р. відбувалось своєчасно - 30.08.10., 30.09.10 та 01.11.10р. відповідно, але відповідач самовільно направляв ці суми на погашення інших зобов'язань за попередні періоди, у зв'язку із чим погашення зобов'язань за цими деклараціями здійснювалось відповідачем за рахунок поточних платежів позивача з цього податку у наступних періодах. Таким же чином відповідач самовільно зарахував сплачений позивачем 25 жовтня 2010р. податок на прибуток в сумі 1500 грн. за ІІІ кВ. 2010р. в рахунок погашень неузгоджених зобов'язань з цього податку за оскарженим податковим повідомленням-рішенням №0000952310/0 від 05.08.10р.. Такі дії ДПІ по погашенню зобов'язань з ПДВ та податку на прибуток позивач вважає неправомірними.
Відповідно до письмових заперечень відповідача та пояснень представників ДПІ в судовому засіданні, ДПІ вважає позовні вимоги безпідставними, а спірні рішення правомірними та зазначає, що граничний строк погашення зобов'язань за повідомленнями-рішеннями від 05.08.10р. №0000942310 та №0000952310/0 настав 16.08.10р., а ухвала суду про відкриття провадження у справі за позовом позивача про їх оскарження надійшла до ДПІ лише 31.08.10р. і позивач не повідомляв ДПІ про факт судового оскарження цих рішень, тому зобов'язання за цими рішеннями стали узгодженими з 16.08.10р. і були внесені до картки обліку платника податків як прострочена заборгованість. Подальше погашення цих сум відбувалось вже в автоматичному режимі відповідно до інструктивних положень ДПА України. Наявність у позивача прострочених зобов'язань з ПДВ стала причиною віднесення сплачених позивачем 30.08.10., 30.09.10 та 01.11.10р. поточних платежів по ПДВ на погашення простроченої заборгованості з цього податку за попередні періоди, а тому погашення зобов'язань за податковими деклараціями №8069 від 20.08.10р., №8510 від 20.09.10р. та №10070 від 19.10.2010р. відбулось із порушенням строків.
Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення та заперечення представників сторін, суд прийшов до висновку про необхідність часткового задоволення позовних вимог, виходячи з наступного.
Штрафні санкції за спірними податковими повідомленнями-рішеннями застосовані на підставі пп.17.1.17 п.17.1 ст.17 Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" № 2181-ІІІ, яким передбачено, що у разі, коли платник податків не сплачує узгоджену суму податкового зобов'язання протягом граничних строків, визначений цим Законом, такий платник податків зобов'язаний сплатити штрафу таких розмірах: при затримці до 30 календарних днів, наступних за останнім днем граничного строку сплати узгодженої суми податкового зобов'язання, - у розмірі десяти відсотків погашеної суми податкового боргу; при затримці від 31 до 90 календарних днів включно, наступних за останнім днем граничного строку сплати узгодженої суми податкового зобов'язання, - у розмірі двадцяти відсотків погашеної суми податкового боргу; при затримці, що є більшою 90 календарних днів, наступних за останнім днем граничного строку сплати узгодженої суми податкового зобов'язання, - у розмірі п'ятдесяти відсотків погашеної суми податкового боргу.
На момент винесення спірних повідомлень-рішень порядок узгодження сум податкових зобов'язань, оскарження рішень контролюючих органів та визначення податкового боргу був врегульований ст.5 Закону №2181-ІІІ.
Пунктом 5.1. ст.5 Закону №2181-ІІІ передбачено, що податкове зобов'язання, самостійно визначене платником податків у податковій декларації, вважається узгодженим з дня подання такої податкової декларації.
Згідно пп.5.2.1. п.5.2 ст. 5 цього ж Закону податкове зобов'язання платника податків, нараховане контролюючим органом відповідно до пунктів 4.2 та 4.3 статті 4 цього Закону, вважається узгодженим у день отримання платником податків податкового повідомлення, за винятком випадків, визначених підпунктом 5.2.2 цього пункту (проведення платником податків процедури адміністративного оскарження рішення контролюючого органу).
Відповідно до пп.5.2.4. ст.5 Закону №2181-ІІІ день закінчення процедури адміністративного оскарження вважається днем узгодження податкового зобов'язання платника податків. При зверненні платника податків до суду з позовом щодо визнання недійсним рішення контролюючого органу податкове зобов'язання вважається неузгодженим до розгляду судом справи по суті та прийняття відповідного рішення.
З урахуванням строків давності платник податків має право оскаржити до суду рішення контролюючого органу про нарахування податкового зобов'язання у будь-який момент після отримання відповідного податкового повідомлення. У цьому випадку зазначене рішення контролюючого органу не підлягає адміністративному оскарженню. Платник податків зобов'язаний письмово повідомляти контролюючий орган про кожний випадок судового оскарження його рішень (пп.5.2.5 ст.5 Закону №2181-ІІІ).
Як встановлено судом, податкові повідомлення-рішення від 05.08.2010р. №0000942310 та №0000952310/0 були направлені відповідачем в адрес позивача по пошті із супроводжувальним листом від 07.08.201р. №217/10/23-130 та отримані позивачем 10.08.2010р., що підтверджено копією поштового повідомлення про вручення.
Позивач 18.08.2010р. направив в адрес Херсонського окружного адміністративного суду адміністративний позов про оскарження ряду податкових повідомлень-рішень, у тому числі і рішень ДПІ від 05.08.2010р. №0000942310 та №0000952310/0, що підтверджено наданими позивачем матеріалами. Даний позов надійшов до суду 20.08.2010р., а ухвалою від 25.08.10р. за цим позовом було відкрито провадження в адміністративній справі №4253/10/2170.
Ухвалою суду від 22.11.2010р. було закрито провадження у справі №4253/10/2170 в частині позовних вимог про визнання недійсним податкового повідомлення-рішення ДПІ від 05.08.2010р. №0000942310, а стосовно податкового повідомлення-рішення ДПІ від 05.08.2010р. №000095310 постановою суду від 28.03.2011р. було відмовлено у задоволені позовних вимог. Зазначена ухвала суду від 22.11.2010р. у справі №4253/10/2170 набрала законної сили 30.11.2010р., а постанова суду від 28.03.2011р. не вступила в законну силу внаслідок її апеляційного оскарження.
Таким чином, належними доказами доведений факт своєчасного звернення позивача до суду з позовом про визнання недійсними зазначених рішень ДПІ, а тому податкові зобов'язання по податку на додану вартість, які визначені повідомленням-рішенням ДПІ від 05.08.2010р. №0000942310 стали узгодженими лише з моменту набрання чинності ухвали суду від 22.11.2010р. у справі №4253/10/2170 про закриття провадження у справі в частині визнання недійсним цього рішення, а податкові зобов'язання по податку на прибуток за податковим повідомленням-рішенням ДПІ від 05.08.2010р. №0000952310 залишаються неузгодженими до даного часу.
З цього слідує, що ДПІ безпідставно нараховувала позивачу з 16.08.2010р. штрафні санкції за несвоєчасну сплату зобов'язань, які визначені рішеннями від 05.08.2010р. №0000942310 та №0000952310/0.
Той факт, що позивач платіжним дорученням №310 від 25.10.10р. добровільно сплатив нараховані йому зобов'язання з ПДВ, у тому числі і ті, що визначені податковим повідомленням рішенням від 05.08.2010р. №0000942310, не робить зобов'язання за цим рішенням автоматично узгодженими з 16.08.10р..
Встановлені судом фактичні обставини судового оскарження позивачем рішень ДПІ свідчать про безпідставність нарахування відповідачем спірними рішеннями від 26.11.2010р. №0000251600/0 та №0005231510/0 штрафних санкцій за несвоєчасну сплату податкових зобов'язань, які визначені податковими повідомленнями-рішеннями від 05.08.2010р. №0000942310 та №0000952310.
Суд не бере до уваги посилання представника ДПІ на те, що позивач не повідомив ДПІ про факт оскарження в судовому порядку податкових повідомлень-рішень від 05.08.2010р. №0000942310 та №0000952310/0, оскільки пп.5.2.4. ст.5 Закону №2181-ІІІ чітко визначає, що при зверненні платника податків до суду з позовом щодо визнання недійсним рішення контролюючого органу податкове зобов'язання вважається неузгодженим до розгляду судом справи по суті та прийняття відповідного рішення.
При цьому невиконання платником обов'язку письмово повідомляти контролюючий орган про кожний випадок судового оскарження його рішень не робить податкові зобов'язання за такими рішеннями узгодженими при наявності факту їх своєчасного судового оскарження.
Слід також зазначити, що ДПА України в своєму листі від 26.03.2003 р. N 4839/7/19-3117 про Тимчасовий порядок відображення в обліку сум податкових зобов'язань, визначених податковими органами, щодо яких платники податків розпочали процедуру судового оскарження вказує на те, що у разі якщо ухвала суду про порушення провадження у справі надійшла до настання граничного терміну сплати податкового зобов'язання, мають бути нараховані в картці особового рахунку датою граничного терміну сплати та виключені з обліку тією ж датою; у разі якщо ухвала суду надійшла після настання граничного терміну сплати податкового зобов'язання, мають бути виключені з обліку в день отримання ухвали суду тією ж датою. Виключення з обліку здійснюється за допомогою операції "Виключено з обліку у зв'язку із судовим оскарженням основного платежу" або "Виключено з обліку у зв'язку із судовим оскарженням штрафної (фін.) санкції".
В цьому ж листі ДПА України звертає увагу на те, що суми податкових зобов'язань, які виключаються з обліку відповідно до вимог цього пункту, мають відповідати таким критеріям: 1) граничний термін сплати суми податкового зобов'язання настає після отримання Тимчасового порядку; 2) позовна заява до суду була подана платником податків після 22.02.2003 р., але не пізніше настання граничного терміну сплати такого податкового зобов'язання.
Отже, при відсутності у ДПІ повідомлення від позивача про оскарження в судовому порядку рішень від 05.08.2010р. №0000942310 та №0000952310, та при надходженні до ДПІ ухвали Херсонського окружного адміністративного суду про відкриття провадження у справі №4253/10/2170, ДПІ з урахуванням положень вищевказаного Тимчасового порядку необхідно було виключити з обліку податкові зобов'язання за вказаними повідомленнями-рішеннями в день отримання такої ухвали суду.
На підставі вищевикладеного, суд приходить до висновку про необхідність задоволення позовних вимог щодо визнання недійсним податкового повідомлення-рішення від 26.11.2010р. №0005231510/0 повністю, а податкового повідомлення-рішення №0000251600/0 в частині застосування штрафу на суму 378,2 грн., нарахованого за несвоєчасну сплату ПДВ в сумі 1936 грн. за податковим повідомленням-рішенням №0000942310 від 05.08.10р. (1936 х 20%=387,20).
Що стосується нарахованих спірними рішеннями №0000251600/0 та №0000261600/0 штрафних санкції за несвоєчасну сплату ПДВ за податковими деклараціями з цього податку за липень 2010р. №8069, за серпень 2010р. №8510 та за вересень 2010р. №10070, то суд вважає нарахування таких штрафних санкцій позивачу правомірним, виходячи з наступного.
Відповідно до п. 7.7 ст. 7 Закону № 2181-ІІІ, який був чинний на момент винесення спірних повідомлень-рішень, податковий борг погашається попередньо погашенню податкових зобов'язань, які не є податковим боргом, у порядку календарної черговості його виникнення.
Визначений порядок сплати та зарахування податків є єдиним для всіх платників податків та органів державної податкової служби України. При цьому такий порядок погашення податкового боргу здійснюється в картках особових рахунків платника податків в автоматичному режимі.
Пунктом 87.9 ст. 87 Податкового кодексу України, який набув чинності з 01.01.2010р. чітко встановлено, що у разі наявності у платника податків податкового боргу органи державної податкової служби зобов'язані зарахувати кошти, що сплачує такий платник податків, в рахунок погашення податкового боргу згідно з черговістю його виникнення незалежно від напряму сплати, визначеного платником податків. Спрямування коштів платником податків на погашення грошового зобов'язання перед погашенням податкового боргу забороняється, крім випадків спрямування цих коштів на виплату заробітної плати та єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування.
Виходячи з викладеного, суд погоджується з позицією ДПІ щодо наявності у позивача обов'язку погасити податковий борг попередньо погашенню податкових зобов'язань, які не є податковим боргом, у порядку календарної черговості його виникнення.
Ні в позовній заяві, ні в ході розгляду справи позивач не заперечував проти того факту, що на момент здійснення 30.08.10., 30.09.10 та 01.11.10р. поточних платежів по сплаті ПДВ за податковими деклараціями №8069 від 20.08.10р., №8510 від 20.09.10р. та №10070 від 19.10.2010р. за позивачем рахувалась прострочена заборгованість з цього податку за попередні періоди, на погашення якої ДПІ і зарахувала вказані платежі. Наявність такої заборгованості відображено в картці особового рахунку позивача по ПДВ, витяги з якої долучені до матеріалів справи.
Отже, твердження позивача про своєчасність сплати ПДВ за податковими деклараціями №8069 від 20.08.10р., №8510 від 20.09.10р. та №10070 від 19.10.2010р. суд вважає хибними, а тому погоджується із правомірністю нарахування позивачу на підставі пп.17.1.7 п. 17.1 ст. 17 Закону № 2181-ІІІ штрафних санкції за несвоєчасну сплату узгоджених податкових зобов'язань по податку на додану вартість за вказаними податковими деклараціями з ПДВ.
Керуючись ст. 8, 9, 12, 19, 158, 159, 160-163, 167 Кодексу Адміністративного судочинства України, суд
постановив:
Позовні вимоги державного підприємства «Дослідне господарство «Маркеєво» Інституту тваринництва степових районів ім..ОСОБА_1 «Асканія-Нова - національного наукового селекційно-генетичного центру з вівчарства до Чаплинської міжрайонної державної податкової інспекції задовольнити частково.
Визнати недійсним податкове повідомлення-рішення Чаплинської міжрайонної державної податкової інспекції від 26.11.2010р. №0000251600/0 в частині застосування штрафу на суму 378,2 грн..
Визнати недійсним податкове повідомлення-рішення Чаплинської міжрайонної державної податкової інспекції від 26.11.2010р. №0005231510/0.
В решті позовних вимог відмовити.
Стягнути з Стягнути з Державного бюджету України на користь державного підприємства «Дослідне господарство «Маркеєво» Інституту тваринництва степових районів ім..ОСОБА_1 «Асканія-Нова - національного наукового селекційно-генетичного центру з вівчарства витрати зі сплати судового збору пропорційно задоволеним позовним вимогам в розмірі 1 грн. 70 коп..
Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Одеського апеляційного адміністративного суду через суд першої інстанції шляхом подачі апеляційної скарги в 10-денний строк з дня її проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі відповідно до ст. 160 КАС України чи прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.
Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо вона не була подана у встановлений строк. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.
Повний текст постанови виготовлений та підписаний 23 червня 2011 р.
Суддя Кравченко К.В.
кат. 8.2.1