копія
24 червня 2015 р. Справа № 2а-1870/378/11
Сумський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді - Соп'яненка О.В. ,
суддів Соколова В.М., Кравченка Є.Д.,
за участю секретаря судового засідання - Усенко І.М.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в м. Суми адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до управління Пенсійного фонду України в м. Глухові та Глухівському районі, Державної казначейської служби України, третя особа: Прокуратура Сумської області, про визнання рішень протиправними, зобов'язання вчинити дії, стягнення коштів,-
Позивачка звернулась до суду з позовом, який після уточнення мотивує тим, що в період з 03 серпня 2003 року по 26 грудня 2006 року була незаконно відсторонена Глухівською міжрайонною прокуратурою від роботи на посаді викладача Глухівського коледжу ім. С.А. Ковпака. Постановою прокуратури та рішенням Глухівського міськрайсуду Сумської області від 15 грудня 2009 року на користь позивачки стягнуто компенсацію втраченого заробітку в сумі 58505 грн. 86 коп. Постановою Глухівського міськрайонного суду від 03 лютого 2012 року період незаконного відсторонення від роботи визнано страховим стажем. Цей страховий стаж був врахований органом Пенсійного фонду без будь-якої заробітної плати через те, що страхові внески за цей період не сплачувались. Розмір отриманої заробітної плати впливає на розмір пенсії, тому після врахування відповідачем часу відсторонення від роботи з нульовими показниками внесків пенсія позивачки зменшилась. Для відновлення пенсійних прав вважає необхідним стягнути з Державного казначейства України на користь Пенсійного фонду України страхові внески в сумі 23824 грн. з тих сум втраченого заробітку, які визначені судовим рішенням.
Після врахування страхового стажу за час відсторонення від роботи та розміру страхових внесків за цей період розмір її пенсії з 04 липня 2011 року мав становити 1819 грн. 72 коп., просить зобов'язати управління Пенсійного фонду призначити пенсію в такому розмірі.
Також просить стягнути з управління Пенсійного фонду України в м. Глухові та Глухівському районі 9000 грн. на відшкодування моральної шкоди, яка полягала у стражданнях в зв'язку з небажанням відповідача провести нарахування пенсії в законному порядку, тривалим розглядом в судах справ про оскарження таких протиправних дій. Дії відповідача не були направлені на відновлення порушених прав.
Представник відповідача - УПФ в м. Глухові та Глухівському районі позов не визнав. Пояснив, що розмір пенсії позивачки визначався виходячи з вимог закону та судових рішень. Відповідно до рішення суду до страхового стажу позивачки зараховано час відсторонення її від роботи за постановою в кримінальній справі. За цей період позивачка заробітної сплати не отримувала та страхові внески з цих доходів роботодавцем та нею самою не сплачувались. За таких обставин, цей період зараховано до страхового стажу з нульовими показниками. Правомірність таких дій була підтверджена судоми рішення в іншій справі. Підстави для призначення пенсії в розмірі, який вимагає позивачка, відсутні. Діями управління Пенсійного фонду України позивачці не заподіяно моральної шкоди. Просить в задоволенні позову відмовити.
Представник відповідача - Державної казначейської служби України позов не визнав. Пояснив, що вимога про стягнення коштів на користь Пенсійного фонду України не відповідає вимогам закону “Про порядок відшкодування шкоди, завданої громадянинові незаконними діями органів, що здійснюють оперативно-розшукову діяльність, органів досудового розслідування, прокуратури і суду”, яким передбачено відшкодування заподіяної шкоди за рахунок коштів Державного бюджету. Державна казначейська служба є спеціальним органом, що здійснює казначейське обслуговування бюджету, є самостійною юридичною особою. Відповідно до вимог закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування” страхові внески сплачуються страхувальниками. Державна казначейська служба України не є таким страхувальником по відношенню до позивачки, а тому не має обов'язку сплачувати страхові внески. Вимога про стягнення таких внесків на користь Пенсійного фонду України є безпідставною. Просить в задоволенні позову відмовити.
Вивчивши матеріали справи, суд вважає, що позов задоволенню не підлягає. Судом встановлено, що в період з 08.03.2003 року до 26.12.2006 року позивачка була відсторонена від роботи в зв'язку з розслідуванням кримінальної справи. Постановою Глухівської міжрайонної прокуратури від 29 червня 2009 року та рішенням Глухівського міськрайсуду Сумської області від 15 грудня 2009 року визначено суму та стягнуто з Державного бюджету України на відшкодування шкоди, заподіяної незаконними діями органів досудового слідства 58515 грн. 86 коп. втраченого заробітку (т. 1 а.с. 6-10).
Постановою Глухівського міськрайонного суду Сумської області від 03 лютого 2012 року та постанови Харківського апеляційного адміністративного суду від 05 квітня 2012 року управління Пенсійного фонду України в м. Глухові та Глухівському районі зобов'язано зарахувати час відсторонення позивачки від роботи за період з 01 січня 2004 року по 30 листопада 2006 року до страхового стажу для обчислення пенсії, прирівняти період з 01 липня 2003 року по 30 листопада 2006 року до періоду роботи з 01 вересня 1979 року по 01 лютого 1983 року (т. 2 а.с. 37-40). На виконання постанови суду управління Пенсійного фонду України в м. Глухові та Глухівському районі зараховано час відсторонення позивачки від роботи до страхового стажу, прирівняно цей період до періоду роботи з 01.09.1979 року по 01.02.1983 року та проведено перерахунок пенсії. В позові, який розглядається, позивачка фактично вимагає провести зарахування страхових внесків з розміру внесків, отриманих нею на відшкодування втраченого заробітку, що суперечить зазначеним судовим рішенням про прирівняння періоду відсторонення з 01 липня 2003 року по 30 листопада 2006 року до періоду роботи з 01 вересня 1979 року по 01 лютого 1983 року.
Позивачка вимагає стягнути з Державної казначейської служби України на користь управління Пенсійного фонду України в м. Глухові та Глухівському районі 23824 грн. 40 коп. втрачених нею страхових внесків з сум, встановлених судовим рішенням на відшкодування заподіяної внаслідок неправомірних дій органів прокуратури шкоди. Відповідно до ст. 1 закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування” застрахована особа - фізична особа, яка відповідно до цього Закону підлягає загальнообов'язковому державному пенсійному страхуванню і сплачує (сплачувала) та/або за яку сплачуються чи сплачувалися у встановленому законом порядку страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування та до накопичувальної системи загальнообов'язкового державного пенсійного страхування; страхові внески - кошти відрахувань на соціальне страхування, збір на обов'язкове державне пенсійне страхування та страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, сплачені (які підлягають сплаті) згідно із законодавством, що діяло раніше; надходження від сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, що спрямовуються на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування; страхувальники - роботодавці та інші особи, які відповідно до закону сплачують єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування та/або є платниками відповідно до цього Закону. Відповідно до ст. 15 ч. 1 цього закону платниками страхових внесків до солідарної системи є страхувальники, зазначені в статті 14 цього Закону, і застраховані особи, зазначені в частині першій статті 12 цього Закону. Відповідно до ст. 20 обчислення страхових внесків застрахованих осіб, зазначених у пунктах 1, 2, 5 - 7, 9, 10, 12, 15, 17 і 18 статті 11 цього Закону, здійснюється страхувальниками на підставі бухгалтерських та інших документів, відповідно до яких провадиться нарахування (обчислення) або які підтверджують нарахування (обчислення) заробітної плати (доходу), грошового забезпечення, на які відповідно до цього Закону нараховуються страхові внески. З наведеного вбачається, що сплата страхових внесків з доходів найманих працівників здійснюється роботодавцями. Такі внески сплачуються на рахунки Пенсійного фонду України. Суд вважає безпідставним твердження позивачки, що не сплачені за період її відсторонення страхові внески втрачені нею особисто. Крім того, сплата страхових внесків за рахунок Державного бюджету також суперечить наведеним нормам.
Відповідно до ст. 43 ч. 1 Бюджетного кодексу України при виконанні державного бюджету і місцевих бюджетів застосовується казначейське обслуговування бюджетних коштів. Казначейство України забезпечує казначейське обслуговування бюджетних коштів на основі ведення єдиного казначейського рахунку, відкритого у Національному банку України. Відповідно до “Положення про Державну казначейську службу України” затвердженого Указом Президента України від 13 квітня 2011 року N 460/2011 Державна казначейська служба України (Казначейство України) є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра фінансів України (далі - Міністр). Казначейство України входить до системи органів виконавчої влади та утворюється для реалізації державної політики у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів. Основними завданнями Казначейства України є: 1) внесення пропозицій щодо формування державної політики у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів; 2) реалізація державної політики у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів. Казначейство України є юридичною особою публічного права, має печатку із зображенням Державного Герба України та своїм найменуванням, власні бланки, рахунки в Казначействі України. Як було встановлено судом, до моменту відсторонення від роботи позивачка працювала викладачем Глухівського коледжу ім. С.А. Ковпака та у трудових відносинах з Державною казначейською службою не перебувала, а тому у відповідача не виникло обов'язку сплати страхових внесків до Пенсійного фонду України з доходів позивачки.
Крім того, відповідно до ст. 3 закону України “Про порядок відшкодування шкоди, завданої громадянинові незаконними діями органів, що здійснюють оперативно-розшукову діяльність, органів досудового розслідування, прокуратури і суду” у наведених в статті 1 цього Закону випадках громадянинові відшкодовуються (повертаються): 1) заробіток та інші грошові доходи, які він втратив внаслідок незаконних дій; 2) майно (в тому числі гроші, грошові вклади і відсотки по них, цінні папери та відсотки по них, частка у статутному фонді господарського товариства, учасником якого був громадянин, та прибуток, який він не отримав відповідно до цієї частки, інші цінності), конфісковане або звернене в доход держави судом, вилучене органами досудового розслідування, органами, які здійснюють оперативно-розшукову діяльність, а також майно, на яке накладено арешт; 3) штрафи, стягнуті на виконання вироку суду, судові витрати та інші витрати, сплачені громадянином; 4) суми, сплачені громадянином у зв'язку з поданням йому юридичної допомоги; 5) моральна шкода. Законом не передбачено відшкодування страхових внесків на користь Пенсійного фонду України. Позовні вимоги в цій частині суд вважає необґрунтованими.
Вважаючи незаконним закінчення виконавчого провадження, позивачка звернулась з позовом до суду, ухвалою Глухівського міськрайонного суду Сумської області від 01 березня 2013 року визнано протиправною бездіяльність державного виконавця, зобов'язано відновити виконавче провадження. Постановою Харківського апеляційного адміністративного суду від 04 липня 2013 року постанову Глухівського міськрайонного суду Сумської області від 01.03.2013 року скасовано, в задоволенні позову відмовлено. При цьому судом встановлено, що при проведенні перерахунку пенсії, з урахуванням збільшеного стажу роботи управлінням Пенсійного фонду України в м. Глухові та Глухівському районі правомірно враховано період відсторонення позивачки від роботи з нульовими показниками страхових внесків, а вимога ОСОБА_1 про врахування за цей період сум доходу, визначених постановою Глухівської міжрайонної прокуратури від 29 червня 2009 року та рішенням Глухівського міськрайсуду Сумської області від 15 грудня 2009 року для відшкодування заподіяної незаконними діями органів слідства шкоди, суперечить вимогам закону. (т. 2 а.с. 180-185). Відповідно до ст. 72 ч. 1 КАС України обставини, встановлені судовим рішенням в адміністративній, цивільній або господарській справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини. За таких обставин, суд вважає, що встановлення правомірності дій управління Пенсійного фонду України в м. Глухові та Глухівському районі при врахуванні часу відсторонення позивачки від роботи з нульовими показниками страхових внесків та правомірність відмови врахувати страхові внески з розміру коштів, отриманих на відшкодування заподіяної шкоди не потребується, а позовні вимоги в цій частині задоволенню не підлягають.
На підставі викладеного, суд вважає необґрунтованими вимоги про зобов'язання призначити пенсію в розмірі 1819 грн. та стягнення на відшкодування моральної шкоди 9000 грн.
Керуючись ст. ст. 86, 94, 98, 158-163, 167, 186, 254 КАС України, суд, -
В задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 до управління Пенсійного фонду України в м. Глухові та Глухівському арйоні, Державної казначейської служби України про зобов'язання призначити пенсію з 04 липня 2011 року в розмірі 1819 грн. 72 коп., стягнення з Державного казначейства України на користь управління Пенсійного фонду України у м. Глухові та Глухівському районі 23824 грн. 40 коп. втрачених страхових внесків, стягнення не виплаченої (недоплаченої) суми пенсійних виплат починаючи з 01 грудня 2006 року та 9000 грн. на відшкодування моральної шкоди -відмовити в зв'язку з необгрунтованістю.
Постанова може бути оскаржена до Харківського апеляційного адміністративного суду через Сумський окружний адміністративний суд шляхом подачі апеляційної скарги на постанову суду протягом десяти днів з дня отримання її копії.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.
Головуючий суддя О.В. Соп'яненко
судді В.М. Соколов
ОСОБА_2