копія
07 липня 2015 р. Справа №818/1555/15
Сумський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді - Соп'яненка О.В.
за участю секретаря судового засідання - Усенко І.М.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в м. Суми адміністративну справу за позовом товариства з обмеженою відповідальністю "Екфіла" до Державної податкової інспекції у м. Сумах Головного управління ДФС у Сумській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,-
Позивач звернувся до суду з позовом, який підтримав в судовому засіданні та мотивує тим, що відповідачем проведено документальну позапланову виїзну перевірку позивача за період з 01.01.2014 року по 01.12.2014 року. За наслідками перевірки 02.02.2015 року винесено податкове повідомлення-рішення про зменшення від'ємного значення суми податку на додану вартість по відносинах з ТОВ “Талис Плюс”. В ході перевірки відповідачем зроблено висновок, що операції з постачання нафтопродуктів ТОВ “Талис Плюс” позивачу на відбувались. Такі висновки зроблено лише в зв'язку з ненаданням позивачем документів про якість нафтопродуктів та на підставі висновків про результати звірки з контрагентом.
Документи, якими підтверджується правомірність формування позивачем податкового кредиту по відносинах з контрагентом, в акті перевірки відображені не в повному обсязі. Вважає, що договори, укладені позивачем, відповідають вимогам закону. Фактичне їх виконання сторонами підтверджується належним чином складеними документами. Відповідачем презумпцію правомірності правочину, встановлену Цивільним кодексом, не враховано.
В акті перевірки не відображено змінні звіти АЗС про оприбуткування нафтопродуктів, хоча в ході перевірки вони досліджувались ревізором. Факт реалізації нафтопродуктів та газу також підтверджується книгами обліку розрахункових операцій. Паспорти чи сертифікати якості, а також будь-які документи, якими засвідчується якість продукції, не є первинними документами для ведення бухгалтерського та податкового обліку. Всі наявні у позивача документи, крім тих, що були вилучені слідчим в ході обшуку, були надані на перевірку. З вилученими документами ревізор мав ознайомитися в кримінальній справі. Відповідач, посилаючись на акт про неможливість проведення зустрічної звірки з ТОВ “Талис Плюс” не врахував, що судовим рішенням, яке на час проведення перевірки позивачем вже набрало законної сили, дії по проведенню такої звірки визнано протиправними, відповідно не є правомірним і акт за наслідками звірки та відомості, що занесено до баз обліку, які ведуться податковими органами. Просить визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення.
Представник відповідача позов не визнав. Пояснив, що в ході перевірки встановлено завищення позивачем податкового кредиту по відносинах з ТОВ “Талис Плюс”. Так, на перевірку на було надано ніяких документів про якість продукції, що в сукупності з іншими документами підтверджують фактичне отримання товарів. Також не в повному обсязі надано документи, ведення яких обов'язкове при отриманні нафтопродуктів, не надано журналу форми 14-НК. Наданими товарно - транспортними накладними не підтверджується постачання товару контрагентом на адресу позивача. Відправником значиться зовсім інший суб'єкт. Також в ході розслідування кримінальної справи встановлено створення фіктивних підприємств, в тому числі ТОВ “Талис- Плюс”. Просить в задоволенні позову відмовити.
Вивчивши матеріали справи, суд вважає, що позов підлягає задоволенню. Судом встановлено, що відповідачем за постановою старшого слідчого СВ ФР ДПІ у Дніпровському районі ГУ Міндоходів у м. Києві проведено документальну позапланову виїзну перевірку ТОВ “Екфіла” з питань дотримання вимог податкового та іншого законодавства по відносинах з ТОВ “Талис Плюс” за період з 01.01.2014 року по 01.12.2014 року. За наслідками перевірки 31 січня 2015 року винесено податкове повідомлення-рішення № НОМЕР_1, яким зменшено розмір від'ємного значення суми податку на додану вартість за вересень 2014 року на 1832416 грн. (а.с. 21). Підставою для такого рішення є висновок відповідача про завищення позивачем податкового кредиту по відносинах з ТОВ “Талис Плюс” з придбання нафтопродуктів та газу. Суд вважає такі висновки безпідставними.
Відповідно до ст. 198 п. п. 198.1-198.3 ПК України право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з: придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг. Датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною. Податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг (у разі здійснення контрольованих операцій - не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу) та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку. З наведеної норми вбачається, що підставою для віднесення сум до податкового кредиту є здійснення господарської операції з придбання товарів (послуг), та сплата (виникнення обов'язку сплати) в ціні товару (послуги) податку на додану вартість
Судом встановлено, що 01 червня 2014 року позивачем укладено договір поставки нафтопродуктів № 01/06-11П з ТОВ “Талис Плюс”. Договором передбачено постачання нафтопродуктів на умовах EXW - резервуари нафтобаз ПАТ “Дніпронафтопродукт” (а.с. 129-132). Фактична передача придбаного товару підтверджується актом приймання-передачі від 01.06.2014 року відповідно до якого представник позивача прийняв на нафтобазах, що належать ПАТ “Дніпронафтопродукт” нафтопродукти на загальну суму 10994494 грн. 92 коп., в тому числі ПДВ 1832415 грн. 82 коп. (а.с. 133). Також факт виконання сторонами умов договору підтверджується податковою накладною, банківською випискою, платіжним дорученням (а.с. 1354-136). На момент укладення договору та здійснення операції ТОВ “Талис Полюс” було зареєстровано як суб'єкт підприємницької діяльності та платник ПДВ (а.с. 149-153).
Придбані позивачем нафтопродукти зберігались ПАТ “Дніпронафтопродукт” за договором від 30 липня 2010 року (155-159). Перевезення здійснювалось ТД “Кременчукнафтопродуктсервіс” за договором перевезення №356 від 15 липня 2010 року (а.с. 160-170). Виконання умов договору підтверджується актом здачі-прийняття виконаних робіт, рахунком, бухгалтерською довідкою, копією платіжного доручення (а.с. 171-176).
Відповідно до ст. 85 п. п. 85.2, 85.9 ПК України платник податків зобов'язаний надати посадовим (службовим) особам контролюючих органів у повному обсязі всі документи, що належать або пов'язані з предметом перевірки. Такий обов'язок виникає у платника податків після початку перевірки. У разі коли до початку або під час проведення перевірки оригінали первинних документів, облікових та інших регістрів, фінансової та статистичної звітності, інших документів з питань обчислення і сплати податків та зборів, а також виконання вимог іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, були вилучені правоохоронними та іншими органами, зазначені органи зобов'язані надати для проведення перевірки контролюючому органу копії зазначених документів або забезпечити доступ до перевірки таких документів.
Такі копії, засвідчені печаткою та підписами посадових (службових) осіб правоохоронних та інших органів, якими було здійснено вилучення оригіналів документів, або яким було забезпечено доступ до перевірки вилучених документів, повинні бути надані протягом трьох робочих днів з дня отримання письмового запиту контролюючого органу.
Судом встановлено, що в ході обшуку у позивача вилучену велику кількість первинних документів, в тому числі і за період, який підлягав перевірці та по відносинах з ТОВ “Талис Плюс”. Протокол обшуку не містить детального опису вилучених документів (а.с. 177-178). В акті перевірки ревізором зазначено, що в ході проведення перевірки досліджена первинна документація, вилучена у позивача в ході обшуку. Будь-якого опису документів, з яким ознайомився ревізор з дозволу слідчого акт не містить. За таких обставин, суд вважає не доведеними твердження відповідача про відсутність обов'язкових документів обліку, зокрема форми № 14-НК.
Як встановлено самим відповідачем та відображено в акті перевірки в ході її проведення встановлено укладення позивачем договору поставки нафтопродуктів, передача товару засвідчена актом. Пально-мастильні матеріали зберігалися за договором зберігання та відвантажувались на адресу позивача зі складів ПАТ Дніпронафтопродукт”. Транспортування здійснювалось ТОВ “ТМ “Крекменчукнафтопродуктсервіс”, що підтверджується відповідними товарно-транспортними накладними. Операції з придбання були належним чином відображені в бухгалтерському обліку позивача. Розбіжності між задекларованими сумами податкового кредиту та сумами податкових зобов'язань ТОВ “Талис Плюс” виникли після внесення змін до баз даних ДПС України на підставі акту про неможливість проведення звірки з ТОВ “Талис Плюс”. Посилання відповідача на вказаний акт перевірки та на відомості, внесені до баз обліку суд вважає безпідставним. З наданої копії акту вбачається, що звірка з ТОВ “Талис Плюс” не була проведена, первинна документація не досліджувалась. Крім того, в акті відсутня будь-яка інформація про операції ТОВ “Талис Плюс” з позивачем. Постановою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 29 серпня 2014 року, яка набрала законної сили на момент проведення перевірки відповідачем, дії ДПІ в Дніпровському районі м. Дніпропетровська щодо проведення зустрічної звірки визнано протиправними (а.с. 46-78, 122-127).
Твердження відповідача про те, що відсутність документів, якими підтверджується якість товарів, є доказом того, що фактично товар позивачем не отримано, а тому немає підстав для формуванян податкового кредиту, суд вважає безпідставним. Відповідно до ст.1 Закону України “Про підтвердження відповідності“ сертифікат відповідності - документ, який підтверджує, що продукція, системи якості, системи управління якістю, системи екологічного управління, персонал відповідає встановленим вимогам конкретного стандарту чи іншого нормативного документа, визначеного законодавством; декларація про відповідність - документально оформлена в установленому порядку заява виробника, де дається гарантія відповідності продукції вимогам, встановленим законодавством підтвердження відповідності - видача документа (декларація про відповідність або сертифікат відповідності) на основі рішення, яке приймається після проведення відповідних (необхідних) процедур оцінки відповідності, що довели виконання встановлених вимог. Суд приходить до переконання, що будь-які документи, якими підтверджується якість, безпечність або відповідність товарів, подання яких вимагає відповідач, не свідчать про здійснення господарських операцій з такими товарами та зміни в зв'язку з цим в структурі активів, виникнення зобов'язань у позивача. Такі документи не є підставою для відображення в бухгалтерському чи податковому обліку будь-яких операцій з товарами. Крім того, відповідач не наділений повноваженнями контролю за якістю та відповідністю товарів в обігу. За таких обставин, позивач не зобов'язаний зберігати та надавати на перевірку позивачу документи, що засвідчують якість придбаних ним товарів.
Також суд вважає безпідставним посилання відповідача на наявність кримінального провадження та на постанову слідчого про призначення документальної перевірки, як на доказ порушення позивачем податкового законодавства (а.с. 39- 41). Відповідно до ст. 62 ч. 1 Конституції України особа вважається невинуватою у вчиненні злочину і не може бути піддана кримінальному покаранню, доки її вину не буде доведено в законному порядку і встановлено обвинувальним вироком суду. Відповідно до ст. 2 ч. 2 КК України особа вважається невинуватою у вчиненні злочину і не може бути піддана кримінальному покаранню, доки її вину не буде доведено в законному порядку і встановлено обвинувальним вироком суду. Відповідно до ст. 6 п. 2 Конвенції “Про захист прав людини і основоположних свобод” кожен, кого обвинувачено у вчиненні кримінального правопорушення, вважається невинуватим доти, доки його вину не буде доведено в законному порядку. З викладеного вбачається, що вина особи у вчиненні злочину в України може бути встановлена виключно вироком суду, а не постановою, протоколами допиту чи обвинувальним висновком в справі. Твердження про доведеність вини у вчиненні злочину без наявності обвинувального вироку суду, що набрав законної сили, є порушенням вимог ст. 6 п. 2 “Про захист прав людини і основоположних свобод”, на чому Європейський суд з прав людини неодноразово наголошував в своїх рішеннях. Зокрема, в справі "Грабчук проти України" Суд зазначив, що презумпція невинуватості порушена, якщо твердження посадової особи щодо особи, обвинуваченої у вчиненні злочину, відображає думку, що особа винна, коли цього не було встановлено відповідно до закону. Цього достатньо, навіть за відсутності жодного формального висновку, що існує деяка підстава припустити, що посадова особа вважає цю особу винною. Межі п. 2 ст. 6 Конвенції не обмежуються порушенням кримінальної справи, а поширюються на судові рішення, прийняті після того, як переслідування було припинено, або після засудження. Вироку суду щодо керівників ТОВ “Екфіла” або його контрагента ТОВ “Талис Плюс”, а також будь-які докази узгоджених дій,направлених на порушення податкового законодавства відповідачем не подано.
На підставі викладеного, суд вважає, що відповідачем не доведено неправомірності формування позивачем податкового кредиту по відносинах з ТОВ “Талис Плюс” та правомірності прийнятого податкового повідомлення-рішення. За таких обставин, суд вважає, що податкове повідомлення-рішення від 31 січня 2015 року № НОМЕР_1, яким зменшено розмір від'ємного значення суми податку на додану вартість за вересень 2014 року на 1832416 грн. є протиправним та підлягає скасуванню.
Керуючись ст. ст. 86, 94, 98, 158-163, 167, 186, 254 КАС України, суд, -
Адміністративний позов товариства з обмеженою відповідальністю "Екфіла" до Державної податкової інспекції у м. Сумах Головного управління ДФС у Сумській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення - задовольнити
Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення - рішення Державної податкової інспекції у м. Сумах № 000282203 від 31.01.2015 року, яким зменшено розмір від'ємного значення суми податку на додану вартість за вересень 2014 року на 1 832 416 грн.
Постанова може бути оскаржена до Харківського апеляційного адміністративного суду через Сумський окружний адміністративний суд шляхом подачі апеляційної скарги на постанову суду протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.
Суддя (підпис) О.В. Соп'яненко
З оригіналом згідно
Суддя О.В. Соп'яненко