10.2.3
Іменем України
13 липня 2015 рокуСєвєродонецькСправа № 812/52/15
Луганський окружний адміністративний суд у складі:
Головуючого судді: Тихонова І.В.
при секретарі судового засідання:ОСОБА_1
за участю:
представник позивача: не прибув,
представник відповідача: не прибув,
розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за адміністративним позовом Біловодського районного центру зайнятості до ОСОБА_2 про стягнення незаконно отриманого матеріального забезпечення на випадок безробіття у сумі 1028,92 грн.,-
09 квітня 2015 року до Луганського окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов Біловодського районного центру зайнятості до ОСОБА_2 про стягнення незаконно отриманого матеріального забезпечення на випадок безробіття у сумі 1028,92 грн.
Позов мотивовано тим, що громадянин ОСОБА_2 звернувся до Біловодського районного центру зайнятості в пошуках роботи 09.01.2013 року. За відсутністю підходящої роботи громадянину ОСОБА_2 09.01.2013 року було надано статус безробітного відповідно до ст.43 Закону України “Про зайнятість населення”. У заяві про надання статусу безробітного громадянин ОСОБА_2 під особистий підпис зобов'язався повідомляти спеціалістів Біловодського районного центру зайнятості про всі зміни щодо виникнення трудових відносин. З 16.01.2013 призначено та розпочато виплату допомогу по безробіттю. При звірянні даних з Державною податковою адміністрацією за І квартал 2014 було виявлено, що громадянин ОСОБА_2 під час перебування на обліку в Біловодському районному центру зайнятості мав трудові відносини з ДП СП “Олександрівське” з 12.11.2013 по 07.08.2014, про що він не повідомив свого спеціаліста - особистого консультанта. Виходячи з вищенаведеного, громадянин ОСОБА_2 порушив п.2,п.3 ст.36 Закону України “Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття” що привело до незаконного отримання матеріального забезпечення за період з 12.11.2013 по 07.08.2014, яке підлягає поверненню. На підставі даних, отриманий в ході розслідування страхового випадку директором Біловодського районного центру зайнятості 04.11.2014 було прийнято рішення щодо повернення незаконно отриманої допомоги по безробіттю з громадянина ОСОБА_2 в сумі 1028,92 грн. Громадянин ОСОБА_2 ознайомлений з наказом 05.11.2014 про що свідчить його підпис в наказі. Отримавши відповідний наказ 05.11.2014 громадянину ОСОБА_2 було надано п'ятнадцять календарних днів для добровільного погашення заборгованості. До теперішнього часу незаконно отримане матеріальне забезпечення в сумі 1028,92 грн., громадянином ОСОБА_2 не відшкодоване. На підставі викладеного позивач просив стягнути з ОСОБА_2 незаконно отримане матеріальне забезпечення на випадок безробіття у сумі 1028,92 грн.
Представник позивача в судове засідання не прибув, надав суду клопотання про розгляд справи без його участі.
Відповідач у судове засідання не прибув, повідомлявся належним чином, на адресу суду повернулись конверти (а.с.70-73).
Дослідивши матеріали адміністративної справи, розглянувши справу в межах заявлених позовних вимог і наданих доказів, оцінивши докази відповідно до вимог статей 69-72 Кодексу адміністративного судочинства України, суд дійшов наступного.
Відносини у сфері загальнообов'язкового державного соціального страхування на випадок безробіття врегульовані Законом України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття" від 2 березня 2000 року № 1533-ІІІ (надалі - Закон України № 1533-ІІІ).
Відповідно до статті 1 Закону України "Про зайнятість населення" в редакції, що діяла на момент виникнення спірних правовідносин, безробітний - особа віком від 15 до 70 років, яка через відсутність роботи не має заробітку або інших передбачених законодавством доходів як джерела існування, готова та здатна приступити до роботи.
Відповідно до статті 7 Закону України № 1533-ІІІ одним із видів соціальних послуг, які надаються безробітним, є пошук підходящої роботи та сприяння у працевлаштуванні, у тому числі шляхом надання роботодавцю дотації на створення додаткових робочих місць для працевлаштування безробітних; фінансування організації оплачуваних громадських робіт для безробітних у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.
Відповідно до частини 2 статті 36 Закону України № 1533-ІІІ застраховані особи, зареєстровані в установленому порядку як безробітні, зобов'язані своєчасно подавати відомості про обставини, що впливають на умови виплати їм забезпечення та надання соціальних послуг.
Згідно з частиною 3 статті 36 Закону України № 1533-ІІІ сума виплаченого забезпечення та вартості наданих соціальних послуг застрахованій особі внаслідок умисного невиконання нею своїх обов'язків та зловживання ними стягується з цієї особи відповідно до законодавства України з моменту виникнення обставин, що впливають на умови виплати їй забезпечення та надання соціальних послуг.
Відповідно до пункту 6 спільного наказу Міністерства праці та соціальної політики України та Державної податкової адміністрації України від 13.02.2009 № 60/62 «Про затвердження Порядку розслідування страхових випадків та обґрунтованості виплат матеріального забезпечення безробітним» (далі - Порядок № 60/62) у разі встановлення центрами зайнятості відповідно до цього Порядку належності безробітної особи до категорії зайнятих така особа знімається з обліку як безробітна та повертає суму незаконно отриманого матеріального забезпечення і вартості наданих соціальних послуг з моменту виникнення обставин, що впливають на умови виплати матеріального забезпечення та надання соціальних послуг.
Судом установлено, що відповідач ОСОБА_2 звернувся до Біловодського районного центру зайнятості з заявою від 09.01.2013 про надання йому статусу безробітного (а.с. 57). Наказом Біловодського районного центру зайнятості від 09.01.2013 відповідачу було надано статус безробітного та призначено виплату допомоги по безробіттю (а.с. 43).
Відповідно до акта розслідування страхових випадків та обґрунтованості виплат матеріального забезпечення від 08.10.2014 № 86 виявлено, що безробітний був працевлаштований 01.01.2014 до ДП СП “Олександрівське” (а.с.35).
Згідно з наказом ДП «СП «Олександрівське» від 12.11.2013 № 389К ОСОБА_2 було прийнято на роботу з 12.11.2013 на посаду робітника з комплексного обслуговування сільськогосподарського виробництва (а.с.39).
Під час перебування на обліку в Біловодському районному центру зайнятості за період з 01.11.2014 по 09.01.2014 відповідач отримав матеріальне забезпечення на випадок безробіття в сумі 1028,92 грн. (а.с.11).
04.11.2014 Біловодським районним центром зайнятості винесено наказ № 11 «Про повернення коштів». З наказом відповідач ознайомлений 05.11.2014 про що свідчить його особистий підпис (а.с.10).
Таким чином, у судовому засіданні знайшов своє підтвердження факт порушення ОСОБА_2 порушив п.2, п.3 ст.36 Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування на випадок безробіття”, що призвело до незаконного отримання матеріального забезпечення за період з 12.11.2013 по 07.08.2014.
За таких обставин позовні вимоги про стягнення з відповідача незаконно отриманого матеріального забезпечення на випадок безробіття в сумі 1028,92 грн. суд вважає обґрунтованими й такими, що підлягають задоволенню.
Питання щодо розподілу судових витрат не вирішується, оскільки позивач звільнений від їх сплати у встановленому порядку, а статтею 94 Кодексу адміністративного судочинства України не передбачено їх стягнення у даних випадках.
Керуючись статтями 9, 10, 11, 17, 18, 71, 94, 158-163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
Адміністративний позов Біловодського районного центру зайнятості до ОСОБА_2 про стягнення незаконно отриманого матеріального забезпечення на випадок безробіття у сумі 1028,92 грн. задовольнити повністю.
Стягнути з ОСОБА_2 (92820, Луганська область, Біловодський район,с.Новоолександрівка, вул.Папаніна, 20 реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1) на користь Біловодського районного центру зайнятості (92800, Луганська область, смт. Біловодськ, вул. Козюменського, 15а) суму незаконно отриманого матеріального забезпечення на випадок безробіття в розмірі 1028,92 грн. (одна тисяча двадцять вісім гривень 92 копійки).
Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.
Постанова може бути оскаржена до Донецького апеляційного адміністративного суду через Луганський окружний адміністративний суд шляхом подання апеляційної скарги протягом десяти днів з дня проголошення постанови з одночасним поданням її копії до суду апеляційної інстанції. У разі складення постанови у повному обсязі відповідно до частини третьої статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.
Постанову складено в повному обсязі 13 липня 2015 року.
Суддя ОСОБА_3