ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД 79018, м. Львів, вул. Чоловського, 2; e-mail: inbox@adm.lv.court.gov.ua; тел.: (032)-261-58-10
09 липня 2015 року справа № 18666/12
Львівський окружний адміністративний суд, в складі:
головуючого - судді Кухар Н.А.
секретар судового засідання Єдинак Г.Б.
розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Львові заяву ОСОБА_1 про перегляд за нововиявленими обставинами судового рішення у справі № 2а-320/11/1370, -
ОСОБА_1 звернувся до Львівського окружного адміністративного суду з заявою про перегляд за нововиявленими обставинами постанови Львівського окружного адміністративного суду від 30.06.2011 р. у справі № 2а-320/11/1307 за позовом Державної податкової інспекції в Миколаївському районі Львівської області до ОСОБА_1 про стягнення податку з власників транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів.
В обгрунтування даної заяви заявник посилається на те, що постановою слідчого СУ ГУМВС України у Львівській області відповідача визнано потерпілим по кримінальній справі № 181-0062.
Заявник в судове засідання не з'явився, подав клопотання про розгляд справи без його участі.
Позивач явки представника в судове засідання не забезпечив, хоча належним чином повідомлений про дату, час та місце розгляду заяви.
Фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється у відповідності до вимог ч.1 ст.41 КАС України.
Відповідно до ч. 2 ст. 252 Кодексу адміністративного судочинства України неприбуття у судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені, не перешкоджає розгляду заяви і перегляду судового рішення.
Дослідивши наявні в матеріалах докази, суд встановив наступне.
30.06.2011 року постановою Львівського окружного адміністративного суду у справі № 2а-320/11/13070 позов Державної податкової інспекції в Миколаївському районі Львівської області задоволено повністю та стягнуто з ОСОБА_1 (Львівська обл., Миколаївський район, с. Раделичі, вул. Миру, 15) на користь місцевого бюджету 28 740,00 грн. (двадцять вісім тисяч сімсот сорок гривень) податку з власників транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів.
Вказана постанова суду мотивована, тим, що з розрахунку суми податку з власників транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів при першій реєстрації транспортного засобу 30.04.2009 р. DAIMLER CHRYSLER (державний номерний знак ВС 8851 AK) 2001 року випуску вбачається, що ОСОБА_1 повинен був сплатити 28 740,00 грн. (об'єм двигуна 2 874 куб.см., ставка податку за 100 куб.см. - 1 000,00 грн.).
Зазначено, що ДПІу Миколаївському районі направлявся виклик відповідачу з питання сплати вищезгаданого податку з Доказів про зарахування вказаного податку в дохід державного бюджету відповідачем не надано, що є підставою його стягненню податковим органом в примусовому порядку.
Податок з визначених Законом України “Про податок з власників транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів” власників наземних транспортних засобів сплачується юридичними та фізичними особами за місцем реєстрації таких транспортних засобів на спеціальні рахунки територіальних дорожніх фондів республіканського бюджету Автономної Республіки Крим, обласних бюджетів та бюджетів міст Києва та Севастополя.
Відповідно до ч. 1 ст. 5 цього Закону податок з власників транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів сплачується фізичними особами - перед проведенням першої реєстрації в Україні, реєстрацією, перереєстрацією транспортних засобів, а також перед технічним оглядом транспортних засобів щорічно або один раз за два роки, але не пізніше першого півріччя року, в якому провадиться технічний огляд.
Відповідно до ст. 67 Конституції України кожен зобов'язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.
Закон України “Про податок з власників транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів” від 11.12.1991р., порушення якого встановлено податковим органом, та Закон України від 25.06.1991 року № 1251-XII “Про систему оподаткування”, Закон України від 21.12.2000 року № 2181-III “Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами” втратили чинність з 01 січня 2011 року, згідно з Податковим кодексом України від 02.12.2010 року № 2755-VI.
Закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі. Цей принцип закріплений у частині першій статті 58 Конституції України, за якою дію нормативно-правового акта в часі треба розуміти так, що вона починається з моменту набрання цим актом чинності і припиняється з втратою ним чинності, тобто до події, факту застосовується той закон або інший нормативно-правовий акт, під час дії якого вони настали або мали місце (рішення Конституційного Суду України від 09.02.1999 року № 1-рп/99). п/99).
Спірні правовідносини виникли до 01.01.2011 року, а тому положення Закону України “Про податок з власників транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів” та “Про систему оподаткування”, “Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами” застосовуються Судом при вирішенні спору.
Закон України від 25.06.1991 року № 1251-XII “Про систему оподаткування” визначає ставки, механізм справляння податків і зборів (обов'язкових платежів), за винятком особливих видів мита та збору у вигляді цільової надбавки до діючого тарифу на електричну та теплову енергію, збору у вигляді цільової надбавки до затвердженого тарифу на природний газ для споживачів усіх форм власності, і пільги щодо оподаткування не можуть встановлюватися або змінюватися іншими законами України, крім законів про оподаткування.
Відповідно до ст. 2 Закону під податком і збором (обов'язковим платежем) до бюджетів та до державних цільових фондів слід розуміти обов'язковий внесок до бюджету відповідного рівня або державного цільового фонду, здійснюваний платниками у порядку і на умовах, що визначаються законами України про оподаткування.
Згідно зі ст. 14 цього ж Закону до загальнодержавних належать, зокрема, такі податки і збори (обов'язкові платежі), як податок з власників транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів. власників
Відповідно до ст. 20 Закону контроль за правильністю та своєчасністю справляння податків і зборів (обов'язкових платежів) здійснюється державними податковими органами та іншими державними органами в межах повноважень, визначених законами.
Згідно зі ст. 1 Закону України “Про податок з власників транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів” в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин, платниками податку з власників транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів є громадяни України, іноземні громадяни та особи без громадянства (далі - фізичні особи), які здійснюють першу реєстрацію в Україні, реєстрацію, перереєстрацію транспортних засобів та/або мають зареєстровані в Україні згідно з чинним законодавством власні транспортні засоби, які відповідно до статті 2 цього ж Закону є об'єктами оподаткування.
Відповідно до ст. 3 цього ж Закону перша реєстрація в Україні - це реєстрація транспортного засобу в Україні, яка здійснюється уповноваженими державними органами України вперше щодо цього транспортного засобу.
Частиною 1 ст. 5 Закону України "Про податок з власників транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів" передбачено, що податок з власників транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів сплачується фізичними особами - перед проведенням першої реєстрації в Україні, реєстрацією, перереєстрацією транспортних засобів, а також перед технічним оглядом транспортних засобів щорічно або один раз за два роки, але не пізніше першого півріччя року, в якому провадиться технічний огляд.
Згідно з частиною 4 та 6 вищевказаної статті фізичні особи - платники податку зобов'язані пред'являти органам, що здійснюють першу реєстрацію в Україні, реєстрацію, перереєстрацію, зняття з обліку або технічний огляд транспортних засобів, квитанції або платіжні доручення про сплату податку за попередній (у разі здійснення сплати) та за поточний роки, а платники, звільнені від сплати цього податку, - відповідний документ, що дає право на користування цими пільгами. У разі відсутності документів про сплату податку, перша реєстрація в Україні транспортних засобів не проводиться.
Відповідно до ч. 1 п. 3 "Порядку державної реєстрації (перереєстрації), зняття з обліку автомобілів, автобусів, а також самохідних машин сконструйованих на шасі автомобілів, мотоциклів усіх типів, марок і моделей, причепів, напівпричепів, мотоколясок, інших прирівняних до них транспортних засобів та мопедів", затвердженого постановою КМ України № 1371 (далі - Порядок), державна реєстрація транспортних засобів проводиться в числі іншого, з метою здійснення контролю за дотриманням законодавства, що визначає порядок сплати податків і зборів.
У відповідності до ч. 4 п. 8 Порядку, державна реєстрація транспортних засобів проводиться за умови сплати їх власниками передбачених законодавством податків і зборів, а також внесення в установленому порядку інших платежів.
Пунктом 3.4 Інструкції про порядок здійснення підрозділами Державтоінспекції МВС державної реєстрації, перереєстрації та обліку транспортних засобів, оформлення і видачі реєстраційних документів, номерних знаків на них, затвердженої наказом МВС України № 379 (далі - Інструкція) встановлено, що працівниками РЕП ДАІ здійснюється контроль за внесенням обов'язкових платежів власниками транспортних засобів, у тому числі податку з власників транспортних засобів.
Згідно п. 3.11. Інструкції після проведення всіх перевірок у заяву про реєстрацію транспортного засобу уповноваженою посадовою особою РЕП ДАІ, яка приймає рішення, вноситься чіткий запис про прийняте щодо реєстрації транспортного засобу рішення, яке підтверджується підписом із зазначенням П.І.Б. та дати.
Пунктом 8 Порядку встановлено, що державна реєстрація транспортних засобів проводиться на підставі заяв власників, поданих особисто, і документів, що посвідчують їх особу, підтверджують правомірність придбання, отримання, ввезення, митного оформлення транспортних засобів.
З аналізу вищевказаних норм, суд приходить до висновку, що ніхто не може здійснити державну реєстрацію транспортного засобу без попередньої сплати за нього податку з власників транспортних засобів.
Згідно наданої позивачем постанови старшого слідчого СУ ГУ МВС України у Львівській області від 28.03.2012 року ОСОБА_1 визнано потерпілим у кримінальній справі № 181-0062, яка порушена за ознаками злочину передбаченого ст.ст.190 ч.4, 358 ч.1.3 КК України, щодо службових осіб Львівського ВРЕР УДАІ ГУ МВС України у Львівській області за фактом зловживання службовим становищем та перевищенням службових повноважень за ознаками злочинів ст.ст.364 ч.3, 365 ч.1 КК України.
Реєстрація транспортного засобу без сплати встановленого законом податку тягне за собою відповідальність не відповідача, а посадових осіб Львівського ВРЕР УДАІ ГУМВС України у Львівській області, які здійснили таку реєстрацію.
Судом встановлено та матеріалами справи підтверджено, що ОСОБА_1 перша реєстрація автомобіля марки DAIMLER CHRYSLER (державний номерний знак ВС 8851 AK) 2001 року випуску була проведена, тому документи, які стали підставою для реєстрації були оформлені належним чином. Відсутність надходження коштів (податку) в дохід бюджету не є підставою для стягнення їх саме з відповідача.
Згідно ст. 245 КАС України, постанова або ухвала суду, що набрала законної сили, може бути переглянута у зв'язку з нововиявленими обставинами.
Згідно ст. 253 КАС України, суд може скасувати постанову чи ухвалу у справі і прийняти нову постанову чи ухвалу або залишити заяву про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами без задоволення. При ухваленні нового судового рішення суд користується повноваженнями суду відповідної інстанції.
Стаття 70 КАС України встановлює правила належності доказів, які визначають об'єктивну можливість доказу підтверджувати обставину, що має значення для вирішення справи, а також правила допустимості доказів, що визначають легітимну можливість конкретного доказу підтверджувати певну обставину у справі. Предметом доказування, згідно з ч. 1 ст. 138 КАС України, є обставини (факти), якими обґрунтовуються позовні вимоги чи заперечення та які належить встановити при ухваленні судового рішення у справі.
Нововиявлені обставини за своєю юридичною суттю є фактичними даними, що в установленому порядку спростовують факти, які було покладено в основу судового рішення та від яких залежить виникнення, зміна чи припинення прав і обов'язків осіб, що беруть участь у справі, тобто юридичні факти.
В даному випадку заявник ставить під сумнів постанову суду з причин наявності обставини, що могла вплинути на судове рішення, але не була відома та не могла бути відома суду та особі, яка звертається із заявою, під час вирішення справи.
Заявником до матеріалів справи надано копію постанови старшого слідчого СУ ГУМВС України у Львівській області про визнання його потерпілим по кримінальній справи № 181-0062.
Таким чином, дії Державної податкової інспекції в Миколаївському районі Львівської області щодо нарахування позивачу податку з власників транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів є протиправними, а позовні вимоги задоволенню не підлягають.
З огляду на викладене постанову суду від 30.06.2011 року по даній справі слід скасувати та ухвалити нову постанову про відмову в задоволені позовних вимог.
Щодо судових витрат, то такі, у відповідності до вимог ст.94 КАС України, не підлягають стягненню зі сторін.
Керуючись ст.ст. 69, 70, 159-163, 167, 253 КАС України, суд, -
Заяву ОСОБА_1 про перегляд за нововиявленими обставинами судового рішення у справі № 2а-320/11/1370 - задоволити.
Постанову Львівського окружного адміністративного суду від 30.06.2011 року у справі № 2а-320/11/1370 за адміністративним позовом Державної податкової інспекції в Миколаївському районі Львівської області до ОСОБА_1 про стягнення податку з власників транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів - скасувати.
Прийняти нову постанову, якою в задоволенні адміністративного позову Державної податкової інспекції в Миколаївському районі Львівської області до ОСОБА_1 про стягнення податку з власників транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів - відмовити повністю.
Постанова суду першої інстанції може бути оскаржена до Львівського апеляційного адміністративного суду.
Згідно ст. 186 КАС України, апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього ж Кодексу апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.
Якщо суб'єкта владних повноважень було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.
Постанова суду першої інстанції, набирає законної сили у порядку та строки згідно ст. 254 КАС України.
Суддя (підпис) Кухар Н.А.
З оригіналом згідно.
Постанова станом на день виготовлення даної копії законної сили не набрала.
Помічник судді Опришко П.З.
Повний текст постанови виготовлений та підписаний 14.07.2015 року.