23 червня 2015 року 810/2384/15
Київський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Щавінського В.Р., при секретарі судового засідання - Сіренко Ю.П., за участю представника позивач, розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Києві адміністративну справу
за позовом Фізичної особи - підприємця ОСОБА_1
до Броварської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби у Київській області
про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень, -
ФОП ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Броварської ОДПІ ГУ ДФС у Київській області з вимогою визнати протиправним і скасувати податкові повідомлення-рішення від 02.02.2015 р. №0003731701 та від 02.02.2015 р. №0003721701.
У обґрунтування своєї правової позиції вказує, що Броварською ОДПІ ГУ ДФС у Київській області проведено документальну позапланову виїзну перевірку дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства ФОП ОСОБА_1 за період з 01.01.2011 р. по 31.12.2013 р. За результатами перевірки складено ОСОБА_2 перевірки від 19.01.2015р. (далі - ОСОБА_2 перевірки).
Вказує, що на підставі ОСОБА_2 перевірки прийнято податкове повідомлення-рішення № НОМЕР_1 від 02.02.2015р., яким визначено суму грошового зобов'язання за основним платежем (податок на доходи фізичних осіб) в розмірі 15629, 84 грн. та штрафних санкцій в розмірі 4417,46 грн. та податкове повідомлення-рішення № НОМЕР_2 від 02.02.2015р. яким визначено суму грошового зобов'язання за основним платежем (податок на додану вартість) в розмірі 20840, 00 грн., та штрафних санкцій в розмірі 5210,00 грн.
Вказує, що він не погоджується з висновками ОСОБА_2 перевірки та вважає, що контролюючий орган неправильно визначив суму грошового зобов'язання та прийняв рішення, що суперечить законодавству та виходить за межі повноважень контролюючого органу, встановлених законами України.
У судових засіданнях представник позивача підтвердив обставини викладені у позовній заяві, позовні вимоги підтримав, просив їх задовольнити.
Відповідач в судове засідання не з'явився, про дату, час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином. Направив на адресу суду письмові заперечення на позов, провив відмовити в задоволенні позовних вимог та розглядати справу без участі представника відповідача.
Заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши матеріали справи, суд приходить до висновку, що позов підлягає задоволенню виходячи з наступного.
Як вбачається з матеріалів справи, працівниками Броварської ОДПІ ГУ ДФС у Київській області проведено документальну позапланову виїзну перевірку дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства ФОП ОСОБА_1 за період з 01.01.2011 р. по 31.12.2013 р. За результатами перевірки складено ОСОБА_2 перевірки в якому були зафіксовані виявлені порушення, а саме:
п.6 ст.128 Господарського Кодексу України та п.177.10 ст.177 розділу IV Податкового кодексу України, а саме неведення та ненадання до перевірки Книги обліку доходів та витрат;
п. 177.4. п. 177.2. ст.177 , п. 138.2 ст.138, п.139.1 ст.139 Податкового кодексу України №2755- VI із змінами та доповненнями, а саме заниження суми загального оподатковуваного доходу на 104198.94 грн. у т.ч. за 2011р. - 1937,85 грн., за 2012р. - 57148,30 грн., за 2013р. - 45112,79 грн., в результаті чого визначено суму податкових зобов'язань з податку на доходи фізичних осіб від здійснення підприємницької діяльності на 15629,84 грн., у т.ч. за 2011р. - 290,68 грн., за 2012р. - 8572,25 грн., за 2013р. - 6766,92 грн.
- п. 198.4. ст.198, п. 198.6 ст. 198 Податкового кодексу України, перевіркою встановлено завищення податкового кредиту на суму 20840,00 грн., у тому числі за грудень 2011р. на 388,00 грн., за січень 2012р. на 347,00 грн., за лютий 2012р. на 772,00 грн., за березень 2012р. на 1951,00 грн, за квітень 2012р. на 1408,00 грн., за травень 2012р. на 417,00 грн., за червень 2012р. на 500,00 грн., за липень 2012р. на 917,00 грн., за серпень 2012р. на 633,00 грн., за вересень 2012р. на 1556,00 грн., за жовтень 2012р. на 735,00 грн., за листопад 2012р. на 1300,00 грн., за грудень 2012р. на 892,00 грн., за січень 2013р. на 1003,00 грн., за лютий 2013р. на 700,00 грн., за березень 2013р. на 409,00 грн., за квітень 2013р. на 1080,00 грн., за травень 2013р. на 582,00 грн., за червень 2013 на 1082,00 грн., за липень 2013р. на 926,00 грн., за серпень 2013р. на 1114,00 грн., за вересень 2013р. на 772,00 грн., за жовтень 2013р. на 581,00 грн., за листопад 2013р. на 400,00 грн., за грудень 2013р. на 374,00 грн.
- п. 1 ст. 1, п. 4, 5 ст. 4, п. 2, 3 ст. 7, п. 11 ст. 8, ст. 9 Закон України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування" від 08.07.2010 p. N 2464-VI із змінами та доповненнями, Інструкції про порядок нарахування і сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, затверджена постановою правління ПФУ від 27.09.2010 p. N 21-5із змінами та доповненнями, а саме податкові зобов'язання зі сплати єдиного соціального внеску занижені на суму 36157,03 грн., у т.ч. за 2011р. - 672,43 грн., за 2012р. - 19830,46 грн., за 2013р. - 15654,14 грн.
За результатами розгляду матеріалів перевірки Броварською ОДПІ ГУ ДФС у Київській області винесено податкове повідомлення-рішення № НОМЕР_1 від 02.02.2015р., яким визначено суму грошового зобов'язання за основним платежем (податок на доходи фізичних осіб) в розмірі 15629, 84 грн. та штрафних санкцій в розмірі 4417,46 грн. та податкове повідомлення-рішення № НОМЕР_2 від 02.02.2015р. яким визначено суму грошового зобов'язання за основним платежем (податок на додану вартість) в розмірі 20840, 00 грн., та штрафних санкцій в розмірі 5210,00 грн.
Надаючи правову оцінку оскаржуваним податковим повідомленням-рішенням суд вважає за необхідне вказати наступне.
Відповідно до п. 2.5.2. Акту перевірки при перевірці правомірності включення сум ПДВ до складу податкового кредиту за березень 2012 р., встановлено, що ФОП ОСОБА_1 включено до складу податкового кредиту суми 500,00 грн. податку на додану вартість по податковим накладним, виписаним ФОП ОСОБА_2 відсутня податкова накладна. За таких обставин Броварська ОДПІ ГУ ДФС у Київській області дійшла висновку про порушення ФОП ОСОБА_1 п. 198.6 ст. 198 ПК України.
Судом встановлено, що на підставі Договору № 151211.1 від 15.12.2011р.. за яким ФОП ОСОБА_1 доручає, а IIП ОСОБА_2 приймає на себе зобов'язання по розробці WEB-сайту згідно розробки у відповідності з Технічним завданням (Додаток 1) програмного забезпечення; виконати розміщення, налаштування та тестування сайту на сервері ВВ ОСОБА_1, відповідно до Технічного завдання на розробку сайту (Додаток 1). зокрема п. 6. яким визначено каталог продукції: вхідні металічні двері, протипожежні двері, замки дверні, циліндри і т.д., яка підлягатиме розміщенню на сайті та відповідно подальшої реалізації, ПП ОСОБА_2 виконав розробку та налаштування сайту: «КОМПЛЕКСНОЕ РЕШЕНИЕ» за наступною інтернет-адресою: http://www.dveri-okna-zamki.com.ua/.
Як встановлено перевіркою, фактично ФОП ОСОБА_1 здійснював роздрібну торгівлю дверними полотнами, фурнітурою інтер'єра, дотягувачами. дверними механізмами, дверними замками та їх встановленням, монтажними роботами, що відповідає видам господарської діяльності згідно з реєстраційними даними. А тому, замовлення ФОП ОСОБА_1 на розробку сайту, основною ціллю якого є розміщення товарів, які реалізовуються скаржником. їх рекламування, відповідає його господарській діяльності.
Рахунком-фактурою № ОЛ-0000284 від 01.03.2012 р., ОСОБА_2 № ОК-00000105 здачі- прийняття робіт (надання послуг) від 05.03.2012 р. Податковою накладною № 1 від 05.03.2012р, підтверджується виконання зобов'язань за Договором № 151211.1 від 15.12.2011 р. як Замовником - ПП ОСОБА_1. так і Виконавцем - ПП ОСОБА_2 вказані документи складені у відповідності до умов договору та вимог законодавства, а тому понесені витрати ФОП ОСОБА_1 правомірно включені до складу витрат, понесених у зв'язку із здійсненням господарської діяльності.
Відповідач вважає, що в ході перевірки не підтверджено використання ФОП ОСОБА_1 рекламних послуг наданих ТОВ «ГУГЛ» для обслуговування та управління підприємницької діяльності на загальну суму 73808,33 грн., неправомірно включено до складу витрат суму 27770,61 грн. за придбання канцелярських товарів, принтера, перетворювача напруги, ноутбук. мишки, монітора та комплектуючих до ПК, картриджа, послуги зв'язку, інформаційної вивіски, пакети типу майка, шуруповерта, телекомунікаційних послуг, оскільки не підтверджено не підтверджено факт використання їх в господарській діяльності ФОП ОСОБА_1 та відсутність у останнього офісного приміщення.
Судом встановлено, що відповідно до умов Договору про надання послуг № НОМЕР_3 від 16.01.2012 р. та від 19.11.2013 р., укладених між ФОП ОСОБА_1 (Замовник) та ТОВ «Гугл» з місцезнаходженням Україна (Гугл Україна), останній зобов'язується надати рекламні послуги Замовнику в об'ємі та якості та у строки, що зазначені в цьому договорі, а Замовник зобов'язується оплатити Гугл Україна ці послуги у відповідності з цим договором.
На виконання умов даних договорів ТОВ «Гугл Україна» надало рекламні послуги, що засвідчується складеними сторонами щомісячними ОСОБА_2 прийому та передачі послуг, податковими накладними. А ФОП ОСОБА_3 в свою чергу оплатив надані Гугл Україна рекламні послуги, що підтверджується виписками банку та бухгалтерськими документами.
У підтвердження використання ФОП ОСОБА_1 рекламних послуг наданих ТОВ «ГУГЛ» для обслуговування та управління підприємницької діяльності на загальну суму 73808,33 грн., у матеріалах справи наявний принт-скрини з інтернет-сайту «КОМПЛЕКСНОЕ РЕШЕНИЕ», де видно, які послуги та товари надавались ФОП ОСОБА_1 в межах здійснення ним своєї господарської діяльності, роздруківки з особистого кабінету користувача послугами ТОВ «ГУГЛ» в межах дії Договорів надання послуг № НОМЕР_3 від 16.01.2012 р. та від 19.11.2013 р., щомісячних фінансових звітів Гугл Україна.
Дані роздруківки з Особистого кабінету Google AdWords та інтернет-сайту «Комплексное решение» повністю підтверджують, що рекламні послуги ТОВ «Гугл» надавались ФОП ОСОБА_1 на підставі Договорів надання послуг № НОМЕР_3 від 16.01.2012 р. та від 19.11.2013 р,. надані послуги відповідають видам господарської діяльності ФОП ОСОБА_1 згідно з реєстраційними даними, а тому скаржником було правомірно включено до складу витрат - витрати за надані ТОВ «Гугл» рекламні послуги на загальну суму 73808,33 грн., оскільки останні надані з метою здійснення власної господарської діяльності.
Як вбачається з матеріалів справи, актом № ОУ-0000087 здачі-приймання робіт (надання послуг) від 07.06.2012 р., рахунком № СФ-0000132 від 19.04.2012 р., податковою накладною № 34 від 23.04.2012 р. підтверджується надання ТОВ «Ес ОСОБА_4» рекламних послуг в Київському метрополітені (колійна стіна на ст.м. Позняки), виготовлення постера 3,0 x 2,0 м. монтаж/демонтаж реклами в Київському метрополітені па ст.м. Позняки на загальну суму 5200,00 грн.
Також, фотозвітом, підтверджується, що постер виготовлений ТОВ «Ес ОСОБА_4», містить рекламну інформацію виключно по продукції ФОП ОСОБА_1Г, що міститься на сайті «Комплексное решение», а тому включення Позивачем до складу витрат - витрати за надані ГОВ «Ес ОСОБА_4» рекламні послуги на загальну суму 5200,00 грн. було правомірним та повністю відповідає його господарській діяльності.
Згідно зі ст. 1 Закону України «Про рекламу», реклама - інформація про особу чи товар, розповсюджена в будь-якій формі та в будь-який спосіб і призначена сформувати або підтримати обізнаність споживачів реклами та їх інтерес щодо таких особи чи товару.
Отже, під рекламними засобами слід розуміти будь-які засоби, що використовуються для реклами до її споживача в будь-якій формі та в будь-який спосіб. Законодавство не обмежує у способах проведення реклами, тобто будь-яка інформація (усна, письмова), що містить у собі інформацію про товариство, товар та його господарську діяльність, є рекламою.
Судом встановлено, що продаж канцелярських товарів, ноутбука, принтера, перетворювача напруги, ноутбук, мишки, монітора та комплектуючих до ПК картриджа, інформаційної вивіски, пакети типу майка, шуруповерта, надання послуг зв'язку, телекомунікаційних послуг та надання рекламних послуг з виготовлення та розповсюдження рекламної продукції, які здійснювались па користь ФОП ОСОБА_1 його контрагентами, замовлялись ним з метою виконання власних господарських зобов'язань та з наміром рекламування товарів, що реалізується позивачем.
Отже, встановлюючи факт реального здійснення та фактичного виконання господарських операцій, спрямованих на отримання рекламних послуг, господарських операцій, спрямованих на придбання канцелярських товарів, принтера, перетворювача напруги, ноутбук, мишки, монітора та комплектуючих до ПК, картриджа, послуг зв'язку, інформаційної вивіски, пакети типу майка, шуруповерта, телекомунікаційних послуг, що підтверджено належним чином складеними первинними документами.
Відповідно до ухвали Вищого адміністративного суду України у справі № К800/22732/14 від 05.01.2015р. оцінка змісту рекламних матеріалів, який визначається платником самостійно під час провадження ним господарської діяльності, є втручанням податкового органу у таку діяльність. В рамках здійснення податкового контролю податковий орган лише перевіряє реальність операцій з придбання рекламних товарів та послуг, наявність у платника належним чином оформлених первинних документів на підтвердження факту понесення витрат за цими операціями, однак без оцінювання доцільності такої реклами, її ефективності, впливу змістового наповнення такої реклами на результат діяльності платника.
Аналогічні позиції Вищого адміністративного суду України щодо обмеження повноважень податкових органів виключно повноваженнями перевірки реальності операцій з придбання товарів та послуг, повноваженнями наявності у платника належним чином оформлених первинних документів на підтвердження факту понесення витрат за цими операціями, без оцінювання доцільності використання таких товарів та послуг у власній господарській діяльності, викладені в ухвалах К800/46210/14 від 16.12.2014р., К800/23715/13 від 23.06.2014р., К800/16480/13 від 10.02.2014 р.
Відповідно до п. 198.1 ст.198 ПК України право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає зокрема у разі здійснення операцій з придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг.
Згідно з п.198.2 ст.198 ПК України датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше; дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.
Пунктом 198.3 ст. 198 ПК України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.
Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.
Відповідно до п. 198.6 ст. 198 ПК України не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.
Відповідно до п.201.1 ст. 201 ПК України платник податку зобов'язаний надати покупцю (отримувачу) на його вимогу підписану уповноваженою платником особою та скріплену печаткою податкову накладну, у якій зазначаються в окремих рядках такі обов'язкові реквізити: а) порядковий номер податкової накладної; б) дата виписування податкової накладної; в) повна або скорочена назва, зазначена у статутних документах юридичної особи або прізвище, ім'я та по батькові фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість, - продавця товарів/послуг; г) податковий номер платника податку (продавця та покупця); ґ) місцезнаходження юридичної особи - продавця або податкова адреса фізичної особи - продавця, зареєстрованої як платник податку; д) повна або скорочена назва, зазначена у статутних документах юридичної особи або прізвище, ім'я та по батькові фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість, - покупця (отримувача) товарів/послуг; е) опис (номенклатура) товарів/послуг та їх кількість, обсяг; є) ціна постачання без урахування податку; ж) ставка податку та відповідна сума податку в цифровому значенні; з) загальна сума коштів, що підлягають сплаті з урахуванням податку; и) вид цивільно-правового договору; і) код товару згідно з УКТ ЗЕД (для підакцизних товарів та товарів, ввезених на митну територію України).
Пунктом 138.2 статті 138 ПК України визначено, що витрати, які враховуються для визначення об'єкта оподаткування, визнаються на підставі первинних документів, що підтверджують здійснення платником податку витрат, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку, та інших документів, встановлених розділом II цього Кодексу.
Відповідно до п. 2 ст. 3 Закону України від 16.07.1999 №996-XIV «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», податкова звітність ґрунтується на даних бухгалтерського обліку, що ведеться підприємством.
Підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, що містять відомості про господарські операції та підтверджують їх здійснення.
Підпунктом 139.1.1 п. 139.1 ст. 139 ПК України визначено, що не включаються до складу валових витрат витрати на потреби, не пов'язані з провадженням господарської діяльності, у тому числі на фінансування особистих потреб фізичних осіб, за винятком виплат, передбачених статтями 142 і 143 цього Кодексу, та в інших випадках, передбачених нормами цього розділу.
Таким чином вищевказаний висновок податкового органу про завищення платником податків ФОП ОСОБА_1 суми податкового кредиту за березень 2012 р. на суму 500,00 грн. та заниження суми загального оподаткованого доходу на 104198,94 грн., в результаті чого визначено суму податкових зобов'язань з податку на доходи фізичних осіб від здійснення підприємницької діяльності на 15629,894 грн., є не обґрунтованим, а податкові повідомлення-рішення від 02.02.2015 р. №0003731701 та від 02.02.2015 р. №0003721701винесено протиправно, а тому має бути скасовано.
Згідно ч.1 ст.94 КАС України якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 8, 69, 70, 71, 72, 94, 128, 158-163, 167, 2442 КАС України, суд, -
1. Позов задовольнити.
2. Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Броварської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби у Київській області від 02.02.2015 р. №0003731701.
3. Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Броварської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби у Київській області від 02.02.2015 р. №0003721701.
4. Стягнути з Державного бюджету України на користь Фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 сплачений судовий збір у сумі 255 (двісті п'ятдесят п'ять) грн. 78 коп.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо скаргу не було подано в установлені строки. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.
Апеляційна скарга на постанову суду подається до Київського апеляційного адміністративного суду через Київський окружний адміністративний суд протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.
Суддя Щавінський В.Р.
Дата виготовлення і підписання повного тексту постанови - 26 червня 2015 р.