Постанова від 01.07.2015 по справі 819/1692/15

ТЕРНОПІЛЬСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 819/1692/15

01 липня 2015 р.м.Тернопіль

Тернопільський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Ходачкевич Н.І. розглянувши в порядку письмового провадження в м.Тернополі адміністративну справу за позовом Кременецької об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Тернопільській області до фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 про стягнення заборгованості, -

ВСТАНОВИВ:

Кременецька об'єднана державна податкова інспекція Головного управління ДФС у Тернопільській області звернулась до суду з адміністративним позовом до фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 про стягнення заборгованості

Представник позивача в судове засідання не зявився, але подав заяву про розгляд справи без участі Кременецької об'єднаної державної податкової інспекції ГУ ДФС у Тернопільській області.З підстав викладених в позовній заяві просив позов задовольнити в повному обсязі.

Представник відповідача в судове засідання не з'явився , про дату, час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином, заяв чи клопотань про розгляд справи за його відсутності заперечень проти позову суду не надав.

Таким чином, з огляду на вжиття судом всіх залежних від нього заходів щодо повідомлення належним чином сторін про наявність судової справи з їх участю та можливість реалізації ними права захисту у судовому порядку їх прав та інтересів, зважаючи на відсутність потреби заслухати свідка чи експерта, а також враховуючи неявку в судове засідання відповідача, та відповідну заяву позивача про розгляд справи в письмовому провадженні, - суд, у відповідності до положень частини 6 статті 128 Кодексу адміністративного судочинства України, визнав за доцільне проводити розгляд справи в порядку письмового провадження.

Перевіривши матеріали справи, розглянувши доводи, викладені в позові, та надавши їм належну правову оцінку, проаналізувавши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, у їх сукупності, суд вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню, - з огляду на наступне.

Судом встановлено, що відповідач ОСОБА_1 зареєстрована органами державної реєстрації, як субєкт підприємницької діяльності - фізична особа 10.12.2007 року та знаходиться на обліку в ТОДПІ ГУ ДФС у Тернопільській області та відповідно до ст. 67 Конституції України. та підпункту16.1.4 пункту 16.1 ст. 16, пункту 36.1 статті 36 Податкого кодексу України на нього покладено обов'язок сплачувати належні суми податків і зборів (обов'язкових платежів) у встановлені законами терміни.

Виконання податкового обовязку згідно пункту 38.1 статті 38 Податкого кодексу України є сплата в повному обсязі платником відповідних сум податкових зобовязаннь у встановлений податковим законодавством строк.

Пунктом 6.1 ст.6 Податкового кодексу України, визначено, що податком є обов"язковий, безумовний платіж до відповідного бюджету, що справляється з платників податку відповідно до цього кодексу.

Як вбачається з матеріалів справи відповідач обрав спрощену систему оподаткування відповідно до глави 1 розділу ХІV ПК України, в звязку з чим Кременецькою ОДПІ ФОП ОСОБА_1 видано свідоцтво про сплату єдиного податку серії Б № 816570 від 10.06.2013р. За вказаний період ставка єдиного податку на обраний підприємцем вид діяльності становила 182,70 грн за місяць. Таким чином відповідач взяв на сеебе обовязок сплачувати щомісячно 182,70 грн єдиного податку.

Згідно п.п. 293.1. 293.2. Податкового кодексу України, ставки єдиного податку для платників першої - другої груп встановлюються у відсотках (фіксовані ставки) до розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня податкового (звітного) року (далі у цій главі - мінімальна заробітна плата), та третьої групи - у відсотках до доходу (відсоткові ставки).

Згідно п. 3 Підрозділу 8 Розділу ХХ Податкового кодексу України, єдиний податок або фіксований податок сплачується на рахунок відповідного бюджету в розмірі частини єдиного податку або фіксованого податку, що підлягають перерахуванню до цих бюджетів відповідно до норм Указу Президента України від 3 липня 1998 року N 727 "Про спрощену систему оподаткування, обліку та звітності суб'єктів малого підприємництва" (з наступними змінами).

Відповідно до положень п. 299.4 ст. 299 Податкового кодексу України, платникам єдиного податку першої і другої груп, які провадять кілька видів господарської діяльності, на які встановлено різні ставки єдиного податку, видається одне свідоцтво платника єдиного податку.

Відповідно до п.295.1 ст.295.Податкового кодексу суб'єкт підприємницької діяльності - фізична особа сплачує єдиний податок шляхом здійснення авансового внеску не пізніше 20 числа (включно) поточного місяця.

Згідно з п.295.2 ст.295 Податкового кодексу України нарахування авансових внесків для платників єдиного податку першої та другої груп здійснюється органами державної податкової служби на підставі заяви такого платника єдиного податку щодо розміру обраної ставки єдиного податку, заяви щодо періоду щорічної відпустки та/або заяви щодо терміну тимчасової втрати працездатності.

У відповідності з п.295.4 ст.295 Податкового кодексу України сплата єдиного податку здійснюється за місцем податкової адреси.

Пунктом 300.1 ст. 300 Податкового кодексу України визначено, що платники єдиного податку несуть відповідальність відповідно до цього Кодексу за правильність обчислення, своєчасність та повноту сплати сум єдиного податку, а також за своєчасність подання податкових декларацій.

Однак, відповідач в порушення не сплачував єдиний податок своєчасно та в повному обсязі, внаслідок чого утворилась заборгованість перед бюджетами та державними цільовими фондами за платежем єдиний податок з фізичних осіб в сумі 365,40 грн. Згідно довідки про наявність податкового боргу станом на 04.06.2015р. за ОСОБА_1 Андрієвною рахується заборгованість по платежу "Єдиний податок з фізичних осіб" по терміну сплати з 20.02.2015 р. по 20.03.2015 р. в сумі 365,40 грн

З матеріалів справи вбачається, що позивачем на виконання вимог п.59.1 ст.59 ПК України, надіслано відповідачу податковоу вимогу № 67-17 від 20.06.2014р. Вказана вимога не призвела до погашення податкового боргу та в установленому порядку не оскаржувалась.

Відповідно до п.87.11 ст.87 Податкового кодексу України орган стягнення звертається до суду з позовом про стягнення суми податкового боргу платника податку - фізичної особи. Згідно ст.69 КАС доказами в адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, які мають значення для правильного вирішення справи. При цьому належними є докази, які містять інформацію щодо предмету доказування.

Виходячи з вищенаведеного, вимоги позивача є обґрунтованими, відповідають дійсним обставинам та матеріалам справи, ґрунтуються на вимогах чинного законодавства, а отже підлягають до задоволення.

Керуючись ст.ст. 94, 158-167 КАС України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

1. Позов задовольнити.

2. Стягнути з фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 ( с.Жолобки, Шумський район, Тернопільська область, рнокпп НОМЕР_1) заборгавоність перед бюджетами та державними цільовими фондами в сумі 365,40 грн.

Постанова суду може бути оскаржена до Львівського апеляційного адміністративного суду через Тернопільський окружний адміністративний суд в порядку і строки, передбачені ст. 186 Кодексу адміністративного судочинства України та набирає законної сили в порядку, визначеному ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий суддя Ходачкевич Н.І.

копія вірна

Суддя Ходачкевич Н.І.

Попередній документ
46730482
Наступний документ
46730485
Інформація про рішення:
№ рішення: 46730484
№ справи: 819/1692/15
Дата рішення: 01.07.2015
Дата публікації: 20.07.2015
Форма документу: Постанова
Форма судочинства: Адміністративне
Суд: Тернопільський окружний адміністративний суд
Категорія справи: Адміністративні справи (до 01.01.2019); Старі категорії (адм); Справи зі спорів фіз. чи юр. осіб із суб’єктами владних повноважень, у тому числі їх органів на місцях, щодо оскарження їх правових актів індивідуальної дії, дій або бездіяльності (крім тих, що пов’язані з публічною службою), (усього), у тому числі:; Державної податкової адміністрації України та її органів (усього); погашення податкового боргу, у тому числі: