Справа № 2а-5388/09/1570
про залишення позовної заяви без розгляду
09 липня 2015 року
Одеський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді - Токмілової Л.М.,
за участю: секретаря - Мороз А.П.,
позивача - не прибув,
представник відповідача - не прибув,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Одесі матеріали адміністративної справи за позовом Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до Державної податкової інспекції у Приморському районі м. Одеси про скасування рішення № НОМЕР_1 від 29.05.2006р., -
До Одеського окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до Державної податкової інспекції у Приморському районі м. Одеси про скасування рішення № НОМЕР_1 від 29.05.2006р. про застосування штрафних (фінансових) санкцій на загальну суму 15259,68 грн.
Постановою Одеського адміністративного суду від 28 квітня 2010 року адміністративний позов Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до Державної податкової інспекції у Приморському районі м. Одеси про скасування рішення № НОМЕР_1 від 29.05.2006р. задоволено та постановлено скасувати рішення ДПІ у Приморському районі № НОМЕР_1 від 29.05.2006р.
Не погоджуючись із зазначеною постановою, Державна податкова інспекція у Приморському районі м. Одеси звернулась із апеляційною скаргою до Одеського апеляційного адміністративного суду. Ухвалою якого від 05 вересня 2015 року постанову Одеського адміністративного суду від 28 квітня 2010 року залишено без змін.
Зазначену ухвалу від 05 вересня 2015 року Державною податковою інспекцією у Приморському районі м. Одеси оскаржено до Вищого адміністративного суду України. Згідно ухвали Вищого адміністративного суду України від 20 травня 2015 року касаційну скаргу Державної податкової інспекції у Приморському районі м. Одеси задоволено частково. Постанову Одеського кружного суду від 28.04.2010р. та ухвалу Одеського апеляційного адміністративного суду від 05.09.2012р. скасовано, а справу направлено на новий розгляд до суду першої інстанції.
У судове засідання призначене на 23 квітня 2015 року позивач не прибув. Ухвалу про прийняття справи до провадження та призначення судового розгляду позивач отримав особисто, про що свідчить наявне в матеріалах справи рекомендоване повідомлення про вручення поштового відправлення. Жодних заяв, клопотань про неможливість прибути до суду від позивача не надходило.
Крім того, позивач також не прибув у судове засідання, призначене на 09.07.2015р. Судова кореспонденція, яка направлялась на адресу Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1, повернута з відміткою на конверті рекомендованого листа за закінченням терміну зберігання.
Згідно з ч. 11 ст. 35 КАС України у разі повернення поштового відправлення із повісткою, яка не вручена адресату з незалежних від суду причин, вважається, що така повістка вручена належним чином. Тому суд вважає, що вжив усіх заходів для належного сповіщення позивача та реалізації ним права на cудовий розгляд.
Відповідно до положень, передбачених ч. 1, 2 ст. 49 КАС України особи, які беруть участь у справі, мають рівні процесуальні права і обов'язки та зобов'язані добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами і неухильно виконувати процесуальні обов'язки.
Крім наявних прав особи, що беруть участь у справі, наділені також певними обов'язками, що кореспондують процесуальним правам інших осіб, та дають змогу здійснювати ефективний розгляд справи судом. При цьому процесуальні права і обов'язки будь-якої особи, яка бере участь у справі, не можуть визнаватися більш або менш важливими ніж права і обов'язки другої особи, яка бере участь у справі.
Згідно до ч.2 ст.40 КАС України, особи, які беруть участь у справі, які не можуть з поважних причин прибути до суду, зобов'язані завчасно повідомити про це суд.
Згідно ч.3 ст.128 КАС України у разі повторного неприбуття позивача, належним чином повідомленого про дату, час та місце судового розгляду, без поважних причин або без повідомлення ним про причини неприбуття, якщо від нього не надійшло заяви про розгляд справи за його відсутності, суд залишає позовну заяву без розгляду.
Неприбуття в судове засідання позивача, належним чином повідомленого про дату, час та місце судового розгляду, є повторним, коли ні позивач, ні його представник вдруге не прибули на розгляд справи і в суду є достовірні докази про те, що обидва рази позивача було належним чином повідомлено.
“Повторність” означає вчинення знову, тобто основною ознакою повторності є здійснення аналогічного, тотожного. При цьому черговість та порядок вчинення дій не впливає на факт їх повторності. А тому “повторне неприбуття”, як підстава для залишення позовної заяви без розгляду, означає неявку у судове засідання два чи більше разів без поважних причин або без повідомлення про причини неприбуття протягом усього розгляду справи (та не обов'язкове двічі підряд).
Таку ж саму позицію висловив Вищий адміністративний суд України в ухвалі від 26 травня 2011 року по справі №К/9991/15646/11.
Суд зазначає, що ч.1 ст.122 КАС України встановлено, що адміністративна справа має бути розглянута і вирішена протягом розумного строку, але не більше місяця з дня відкриття провадження у справі, якщо інше не встановлено цим Кодексом.
При цьому, необґрунтоване затягування розгляду справи суперечить також вимогам ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, учасником якої є Україна, стосовно права кожного на розгляд його справи судом упродовж розумного строку.
Вжиття заходів для прискорення процедури розгляду справ є обов'язком не тільки держави, а й осіб, які беруть участь у справі. Так, Європейський суд з прав людини в рішенні від 7 липня 1989 року у справі “Юніон Аліментаріа ОСОБА_2 проти Іспанії” зазначив, що заявник зобов'язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосуються безпосередньо його, утримуватися від використання прийомів, які пов'язані із зволіканням у розгляді справи, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання.
Крім того, суд вважає за необхідне наголосити, на тому, що саме національним судам належить функція керування провадженнями таким чином, щоб вони були швидкими та ефективними (рішення Європейського суду з прав людини від 21 грудня 2006 року справа “Мороз та інші проти України”, в якому Європейський суд зазначив, що розумність строку проваджень повинна оцінюватись у світлі обставин справи та з урахуванням наступних критеріїв: складність справи, поведінка заявників і відповідних органів державної влади та того, яку важливість для заявників мало питання, що розглядалося).
Така функція знайшла своє відображення і в Законі України “Про судоустрій і статус суддів”, який встановлює обов'язок судді вживати заходи щодо розгляду справи протягом строку, встановленого Законом.
Відповідно до вимог ч.1 п.4 ст.155 КАС України суд постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без розгляду, якщо позивач повторно не прибув у судове засідання без поважних причин або без повідомлення ним про причини неприбуття , якщо від нього не надійшло заява про розгляд справи за його відсутності.
За таких обставин суд дійшов висновку, адміністративний позов Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до Державної податкової інспекції у Приморському районі м. Одеси про скасування рішення № НОМЕР_1 від 29.05.2006р. слід залишити без розгляду.
На підставі вимог частини 7 статті 160 КАС України, в судовому засіданні 09 липня 2015 року проголошено вступну та резолютивну частини ухвали.
Керуючись ст. ст. 2, 17, 18, 99, 100, 155, 160, 165 КАС України, суд,-
Адміністративний позов Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до Державної податкової інспекції у Приморському районі м. Одеси про скасування рішення № НОМЕР_1 від 29.05.2006р.- залишити без розгляду.
Ухвала може бути оскаржена до Одеського апеляційного адміністративного суду через суд першої інстанції шляхом подачі апеляційної скарги в 5-денний строк з дня отримання копії ухвали.
Повний текст ухвали виготовлено та підписано судом 13 липня 2015 року.
Суддя Л.М. Токмілова