13.07.2015 р. Справа№ 914/2287/15
за позовною заявою: Первинної профспілкової організації Державного підприємства „Аргентум" Професійної спілки машинобудівників та приладобудівників України, с.Горішній Пустомитівського району Львівської області
до відповідача: Львівського закритого акціонерного товариства Торговий дім „Львів", м.Львів
про визнання неправомірною біздіяльність щодо невиконання рішення-вимоги
Суддя Щигельська О.І.
На розгляд господарського суду Львівської області надійшла позовна заява Первинної профспілкової організації Державного підприємства „Аргентум" Професійної спілки машинобудівників та приладобудівників України, с.Горішній Пустомитівського району Львівської області до Львівського закритого акціонерного товариства Торговий дім „Львів", м.Львів про визнання неправомірною бездіяльності Львівського закритого акціонерного товариства Торговий дім „Львів" щодо невиконання рішення-вимоги Первинної профспілкової організації Державного підприємства „Аргентум" Професійної спілки машинобудівників та приладобудівників від 13.05.2015р. про дострокове розірвання трудового договору (контракту) з Т.В.О. керівника підприємства „Аргентум" Оленчиним Ростиславом Богдановичем.
Відповідно до ч.ч.1, 2 ГПК України, підприємства, установи, організації, інші юридичні особи (у тому числі іноземні), громадяни, які здійснюють підприємницьку діяльність без створення юридичної особи і в установленому порядку набули статусу суб'єкта підприємницької діяльності (далі - підприємства та організації), мають право звертатися до господарського суду згідно з встановленою підвідомчістю господарських справ за захистом своїх порушених або оспорюваних прав і охоронюваних законом інтересів, а також для вжиття передбачених цим Кодексом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням. У випадках, передбачених законодавчими актами України, до господарського суду мають право також звертатися державні та інші органи, фізичні особи, що не є суб'єктами підприємницької діяльності.
Як визначено ч.1 ст.12 ГПК України, господарським судам підвідомчі:
1) справи у спорах, що виникають при укладанні, зміні, розірванні і виконанні господарських договорів, у тому числі щодо приватизації майна, та з інших підстав, крім спорів про приватизацію державного житлового фонду; спорів, що виникають при погодженні стандартів та технічних умов; спорів про встановлення цін на продукцію (товари), а також тарифів на послуги (виконання робіт), якщо ці ціни і тарифи відповідно до законодавства не можуть бути встановлені за угодою сторін; спорів, що виникають із публічно-правових відносин та віднесені до компетенції Конституційного Суду України та адміністративних судів; інших спорів, вирішення яких відповідно до законів України та міжнародних договорів України віднесено до відання інших органів;
2) справи про банкрутство;
3) справи за заявами органів Антимонопольного комітету України, Рахункової палати з питань, віднесених законодавчими актами до їх компетенції;
4) справи, що виникають з корпоративних відносин у спорах між господарським товариством та його учасником (засновниками, акціонерами, членами), у тому числі учасником, який вибув, а також між учасниками (засновниками, акціонерами, членами) юридичної особи, пов'язаними із створенням, діяльністю, управлінням та припиненням діяльності такої особи, крім трудових спорів;
5) справи у спорах щодо обліку прав на цінні папери;
6) справи у спорах, що виникають із земельних відносин, в яких беруть участь суб'єкти господарської діяльності, за винятком тих, що віднесено до компетенції адміністративних судів;
7) справи у спорах з майновими вимогами до боржника, стосовно якого порушено справу про банкрутство, у тому числі справи у спорах про визнання недійсними будь-яких правочинів (договорів), укладених боржником; стягнення заробітної плати; поновлення на роботі посадових та службових осіб боржника, за винятком спорів, пов'язаних із визначенням та сплатою (стягненням) грошових зобов'язань (податкового боргу), визначених відповідно до Податкового кодексу України, а також справ у спорах про визнання недійсними правочинів (договорів), якщо з відповідним позовом звертається на виконання своїх повноважень контролюючий орган, визначений Податковим кодексом України;
8) справи за заявами про затвердження планів санації боржника до порушення справи про банкрутство.
Згідно з ст.61 ГПК України, питання про прийняття позовної заяви вирішується суддею, якому вона була передана у порядку, встановленому ч.3 ст.2-1 цього Кодексу.
Відповідно до п.1 ч.1 ст.62 ГПК України, суддя відмовляє у прийнятті позовної заяви, якщо заява не підлягає розгляду в господарських судах України.
У п.3.2 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України №18 від 26.12.2011р. зазначено, що на підставі п.1 ч.1 ст.62 ГПК України суддя відмовляє у прийнятті позовної заяви, якщо спір непідвідомчий господарському суду, зокрема, коли його вирішення законодавством України віднесено до компетенції іншого органу.
Як вбачається з поданої позовної заяви, даний спір виник з трудових правовідносин між сторонами.
Згідно з п.1 ч.1 ст.15 ЦПК України, суди розглядають у порядку цивільного судочинства справи щодо захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів, що виникають із цивільних, житлових, земельних, сімейних, трудових відносин.
У п.12 Постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних спорів №3 від 01.03.2013р. зазначено, що колективні трудові спори, на відміну від індивідуальних, - це спори непозовного провадження між найманими працівниками, трудовим колективом (профспілкою) і власником чи уповноваженим ним органом, в яких йдеться про зіткнення інтересів сторін трудових правовідносин. До таких спорів застосовується примирно-третейський порядок вирішення, правовий механізм якого визначено Законом України від 3 березня 1998 року № 137/98-ВР «Про порядок вирішення колективних трудових спорів (конфліктів)». У зв'язку із цим безпосереднє вирішення в судовому порядку колективних трудових спорів законодавством не передбачено, крім випадків, зазначених у статтях 23 і 25 зазначеного Закону, та у статтях 20, 42 Закону України від 15 вересня 1999 року № 1045-XIV «Про професійні спілки, їх права та гарантії діяльності». Оскільки ці вимоги спрямовані на захист трудових прав працівників, виникають із трудових правовідносин, то вони підлягають розгляду в порядку цивільного судочинства, незалежно від того, що сторонами у справі є юридичні особи.
За таких обставин суд прийшов до висновку, що у прийнятті позовної заяви слід відмовити у зв'язку з непідвідомчістю спору господарському суду.
Суд також звертає увагу позивача на можливість подання вказаної позовної заяви в порядку передбаченому нормами ЦПК України.
Враховуючи наведене і керуючись ст.1, ч.1 ст.12, ст.61, п.1 ч.1 ст.62, ст.86 ГПК України, суд -
1. У прийнятті позовної заяви відмовити.
2. Повернути Первинній профспілковій організації Державного підприємства „Аргентум" Професійної спілки машинобудівників та приладобудівників України позовну заяву №01/07 від 01.07.2015р. та додані до неї документи.
Додаток: позовні матеріали на 14 аркушах (включно з конвертом).
Суддя Щигельська О.І.