"08" липня 2015 р.Справа № 916/1736/15
За позовом: Публічного акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України";
до відповідача: Публічного акціонерного товариства "Одеська ТЕЦ";
про стягнення 14 730 748,38 грн.
Суддя Щавинська Ю.М.
Представники:
від позивача: Єгоров В.С. - довіреність № 14-137 від 13.05.2014р.
від відповідача: Бондаренко Н.В. - довіреність №13/24-7 від 19.01.2015р.
У судовому засіданні було оголошено перерву відповідно до ст.77 ГПК України.
СУТЬ СПОРУ: Публічне акціонерне товариство "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" звернулося до господарського суду Одеської області з позовною заявою до Публічного акціонерного товариства "Одеська ТЕЦ", в якій просить стягнути з останнього суму 3 % річних у сумі 1492795,91 грн., інфляційні втрати у розмірі 13237952,47 грн., а також витрати по сплаті судового збору у сумі 73080,00 грн.
В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на те, що рішенням господарського суду Одеської області від 12.06.2013 року у справі № 916/1168/13 за невиконання відповідачем умов договору купівлі-продажу природного газу №23/12-БО-23 від 26.01.2012 року було стягнуто з останнього основну заборгованість у сумі 36252196,12 грн., 3 % річних у сумі 1185844,20 грн.; та інфляційні втрати за період з 15.02.2012 року по 27.02.2013 року у розмірі 40318,90 грн. Крім того, рішенням господарського суду Одеської області від 15.04.2015 року у справі № 916/549/14 було стягнуто з відповідача 3 % річних за період з 28.03.2013 року по 01.11.2013 року у сумі 652539,53 грн.
Водночас, позивач зазначає про те, що з огляду на подальше прострочення відповідачем сплати за поставлений, зокрема, в грудні лютому - квітні 2012р., товар на підставі ст. 625 ЦК України, ним було донараховано 3% річних у сумі 1 492 795,91 грн. та інфляційні втрати у розмірі 13 237 952,47 грн., про стягнення яких він і звернувся до суду.
Ухвалою господарського суду Одеської області від 27.04.2015 року порушено провадження по справі № 916/1736/15 із призначенням розгляду у засіданні суду 27.05.2015 року.
Ухвалою суду від 27.05.2015 року з огляду на нез'явлення в судове засідання представника відповідача, від якого не надходило клопотання про розгляд справи за його відсутності, неподання витребуваних ухвалою суду доказів, розгляд справи було відкладено на 15.06.2015 року.
08.06.2015 року до канцелярії суду від відповідача надійшов відзив на позовну заяву (а.с.55-58), згідно якого останній проти заявленого позову заперечує частково, а саме зазначає, що позивачем неправильно розраховано індекс інфляції, оскільки не було враховано те, що з моменту прострочення грошового зобов'язання мала місце не тільки інфляція, а й дефляція, у зв'язку із чим надав власний розрахунок, згідно до якого розмір інфляційних втрат складає 12 883 807,91 грн.
При цьому, за твердженням позивача, початок нарахування індексу інфляції по акту №18 має братися з жовтня 2012 року, оскільки саме останню проплату по цьому акту було здійснено 25.09.2012р.
Крім того, оскільки відповідач вважає, що у розрахунку 3% річних позивачем було допущено помилку, він також надав контррозрахунок 3% річних, згідно з яким правильною є сума 1 489 312,72 грн.,
Крім того, відповідачем у поданому відзиві заявлено клопотання про відстрочку виконання рішення на 12 місяців з моменту набрання законної сили рішенням суду.
В обґрунтування вимог про надання відстрочки судового рішення відповідач посилається на неможливість негайного його виконання, що спричинене тяжким фінансовим становищем підприємства, акцентуючи увагу на його збитковості.
Як вказує відповідач, неможливість проведення розрахунків з позивачем обумовлена незалежними від відповідача обставинами-тривалими процедурами судового розгляду позовів про стягнення дебіторської заборгованості, а також недостатністю коштів у основного дебітора ПАТ «Одеська ТЕЦ» - КП «Теплопостачання міста Одеси, борг якого перед відповідачем у справі становить 365 085 161,26 грн. та має тенденцію до щомісячного зростання.
Крім того, відповідач вказує про наявність постанов про відкриття виконавчого провадження щодо стягнення з КП «Теплопостачання міста Одеси» на його користь грошових коштів, які в подальшому будуть використані на погашення заборгованості.
Ухвалою суду від 15.06.2015 року строк розгляду справи за клопотанням представника позивача було продовжено на п'ятнадцять днів, а у засіданні суду оголошено перерву до 08.07.2015 року.
У судовому засіданні 08.07.2015 року представником позивача було надано письмові заперечення на заяву про відстрочку виконання рішення суду (а.с.95-97), згідно яких останній вказує на тривале невиконання відповідачем рішень господарського суду Одеської області у справах № 916/1168/13 та №916/549/14. Щодо посилань відповідача на тяжкий фінансовий стан позивач зазначає про те, що такий стан не є підставою надання судом відстрочки виконання рішення та посилається на правову позицію Верховного суду України, викладену у постанові Пленуму ВСУ від 26.12.2003 року № 14 «Про практику розгляду судами скарг на рішення, дії або бездіяльність органів і посадових осіб державної виконавчої служби та звернень учасників виконавчого провадження», а також на певну судову практику Вищого господарського суду України.
Між тим, акцентує увагу на тому, що відповідач є підприємством, яке здійснює підприємницьку діяльність та володіє обіговими коштами та активами, з огляду на що має право оформити кредит на погашення існуючого боргу або вчинити інші дії для погашення заборгованості ним особисто та іншими особами.
Одночасно, позивач, наводячи аргументацію, спрямовану на відмову у задоволенні клопотання про надання відстрочки виконання рішення, звертає увагу на те, що ПАТ «Нафтогаз України» є також збитковим підприємством, сума збитків якого складає 85044810000,00 грн.
Крім того, зазначає про те, що фінансовим планом компанії, який затверджений Кабінетом міністрів України, не передбачені фінансові можливості для кредитування споживачів природного газу та про те, що позивач є об'єктом стратегічного значення для економіки і безпеки держави, яке забезпечує галузь національної економіки і населення природнім газом.
Водночас, вказує на те, що позивач закуповує природний газ за зовнішньоекономічними контрактами, якими встановлені чіткі строки розрахунків за поставлений газ, а також жорсткі санкції за порушення цих строків, навіть до припинення постачання природного газу на територію України, що мало місце 01.01.2006 року та 01.01.2009 року.
У засіданні суду 08.07.2015 року представник позивача підтримав заявлені позовні вимоги в повному обсязі, наполягав на їх задоволенні з підстав, викладених безпосередньо у позовній заяві. Щодо поданого відповідачем клопотання про надання відстрочки виконання судового рішення просив суд відмовити у його задоволенні з підстав, викладених у поданих письмових запереченнях.
Представник відповідача підтримав позицію, викладену у відзиві, просив суд прийняти законне та обґрунтоване рішення і надати відстрочку його виконання строком на 12 місяців.
Дослідивши матеріали справи та заслухавши пояснення представників сторін, суд встановив наступне:
Як вбачається з матеріалів справи, 26.01.2012р. між Національною акціонерною компанією "Нафтогаз України" (Продавець) та Публічним акціонерним товариством "ОДЕСЬКА ТЕЦ" (Покупець) укладено договір про закупівлю природного газу №23/12-БО-23, згідно умов якого продавець зобов'язується поставити покупцеві імпортований природний газ, а покупець зобов'язався прийняти і оплатити природний газ в обсязі, зазначеному у п. 1.2. договору.
Відповідно до п. 1.2. продавець передає покупцю в період з 01 січня 2012р. по 31 грудня 2012р. природний газ в обсязі до 34500 тис. куб.м.
Пунктом 3.1 договору встановлено, що ціна за 1000 куб.м. природного газу становить 3 509,00 грн. без урахування податку на додану вартість, збору у вигляді цільової надбавки до затвердженого тарифу на природний газ, тарифів на транспортування, розподіл і постачання природного газу, крім того: збір у вигляді цільової надбавки до затвердженого тарифу на природний газ - 2%; податок на додану вартість за ставкою - 0%. Крім того, тариф на транспортування природного газу магістральними та розподільними трубопроводами - 305,60 грн., крім того ПДВ - 61,12 грн., всього з ПДВ - 366,72 грн. (триста шістдесят шість гривень 72 коп.). До сплати за 1000 куб.м. природного газу - 3884,78 грн., крім того ПДВ - 61,12 грн., всього з ПДВ - 3 945,90 (три тисячі дев'ятсот сорок п'ять гривень, 90 коп.) грн. Загальна вартість цього Договору на дату його укладення становить 134 024 910,00 грн., крім того ПДВ- 2 108 640,00 грн., разом з ПДВ - 136 133 550,00.
Умовами п. 4.1, п. 4.2 договору передбачено, що оплата за газ здійснюється покупцем виключно грошовими коштами шляхом 100% поточної оплати протягом місяця поставки газу.
Остаточний розрахунок за фактично переданий газ здійснюється до 14-го числа місяця наступного за місяцем поставки газу. При невиконанні покупцем вимог, передбачених у п. 4.1 цього договору, продавець має право обмежити або припинити постачання газу покупцеві.
Відповідно до п.6.1.1 та п. 6.1.2 договору, покупець зобов'язаний своєчасно та в повному обсязі сплачувати за поставлений газ, підписувати акт приймання-передачі газу, поставленого продавцем покупцеві у відповідному місяці поставки.
Положеннями розділу 7 договору передбачено, що у разі невиконання або неналежного виконання своїх зобов'язань за договором сторони несуть відповідальність, передбачену законами України та цим договором. У разі невиконання або несвоєчасного виконання зобов'язань щодо поставки обсягів газу за умови належного виконання покупцем п. 4.1. договору та відсутності заборгованості за цим договором, продавець сплачує покупцю штраф у розмірі 1% (один відсоток) від вартості газу, недопоставленого у відповідний період. Положення цього пункту не застосовуються у разі припинення/обмеження газопостачання відповідно до чинного законодавства України та умов цього договору, а також за відсутності у продавця необхідних обсягів газу по незалежних від нього причинах (зниження обсягу поставок газу зі сторони Російської Федерації тощо). У разі порушення покупцем умов п. 4.1 цього договору, покупець зобов'язується (крім суми заборгованості) сплатити пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла в період, за який сплачується пеня, від суми простроченого платежу за кожен день прострочення платежу, а за прострочення понад 30 (тридцять) днів додатково сплатити штраф у розмірі 7 (семи) відсотків від суми простроченого платежу.
Згідно з п.10.1 договору, цей договір набирає чинності з дати підписання та скріплення печатками сторін, але не раніше ніж через 14 днів (п'ять робочих днів у разі застосування процедури закупівлі з підстав, визначених пунктом 3 частини другої статті 39 Закону України «Про здійснення державних закупівель») з дня опублікування у державному офіційному друкованому виданні з питань державних закупівель повідомлення про акцепт пропозиції за результатами застосування процедури закупівлі в одного учасника, поширює дію на відносини, що фактично склались між сторонами з 01 січня 2012 року, і діє у частині поставки газу до 31 грудня 2012 року включно, а у частині розрахунків - до їх повного здійснення.
Відповідно до ч.3 ст. 35 ГПК України, обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, крім встановлених рішенням третейського суду, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.
Як встановлено судом, рішенням господарського суду Одеської області від 12.06.2013 року у справі №916/1168/13 позов Національної акціонерної компанії "Нафтогаз України" задоволено частково, стягнуто з ПАТ „Одеська ТЕЦ" 36 252 196 (тридцять шість мільйонів двісті п'ятдесят дві тисячі сто дев'яносто шість) грн. 12 коп. - основної заборгованості, 1 185 844 (один мільйон сто вісімдесят пять тисяч вісімсот сорок чотири) грн. 20 коп. - 3% річних, 40 318 (сорок тисяч триста вісімнадцять) грн. 90 коп. - інфляційних нарахувань та 68 820 (шістдесят вісім тисяч вісімсот двадцять) грн. - витрат по сплаті судового збору. В решті позову відмовлено (а.с.10-11).
Постановою Одеського апеляційного господарського суду від 16.07.2013 року (а.с.67-70), вказане рішення скасовано, резолютивну частину викладено в наступній редакції:
„Позовні вимоги Публічного акціонерного товариства „Національна акціонерна компанія „Нафтогаз України" задовольнити частково.
Стягнути з Публічного акціонерного товариства "Одеська ТЕЦ" на користь Публічного акціонерного товариства „Національна акціонерна компанія „Нафтогаз України", (01001, м. Київ, вул. Б.Хмельницького, 6 (р/р 26009304921 у ГОУ АТ „Ощадбанк", код банку 300465, код ЄДРПОУ 20077720) :
36 252 196 (тридцять шість мільйонів двісті п'ятдесят дві тисячі сто дев'яносто шість) грн. 12 коп.,
1 185 844 (один мільйон сто вісімдесят п'ять тисяч вісімсот сорок чотири тисячі) грн. 20 коп. -3% річних;
68 820 (шістдесят вісім тисяч вісімсот двадцять) грн. - відшкодування понесених витрат по сплаті судового збору за розгляд позову.
В решті частині позову відмовити."
Стягнуто з ПАТ„Національна акціонерна компанія „Нафтогаз України", на користь ПАТ "Одеська ТЕЦ" 860 (вісімсот шістдесят грн.) 25 коп. відшкодування витрат по сплаті судового забору за розгляд апеляційної скарги.
В подальшому з огляду на невиконання відповідачем вказаного рішення позивач звернувся з черговим позовом до відповідача про стягнення 3 % річних, нарахованих за період з 28.03.2013 року по 01.11.2013 року у сумі 652539,53 грн., який був розглянутий в рамках господарської справи №916/549/14. Відповідним рішенням господарського суду Одеської області від 15.04.2014 року (а.с.12-13) позов задоволено, з ПАТ «Одеська ТЕЦ» стягнуто 3 % річних у сумі 652539,53 грн., а також витрати по сплаті судового збору у розмірі 13050,79 грн.
При цьому, вимоги про стягнення інфляційних нарахувань в даній справі не заявлялися.
У зв'язку з простроченням відповідачем сплати вартості отриманого газу, позивачем було нараховано відповідачу 3 % річних у сумі 1 492 795,91 грн. за період з 2.11.2013р. по 17.03.2015р. та інфляційні втрати у розмірі 13 237 952,47 грн. за період з листопада 2013р. по лютий 2015р.
Суд, розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, проаналізувавши норми чинного законодавства, дійшов наступних висновків.
Згідно ч.2 ст. 625 Цивільного кодексу України передбачено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Відповідно до постанови Верховного суду України № 10/25 від 20.12.2010 року, яка в силу ст. 111-28 ГПК України є обов'язковою для застосування, наявність судового рішення про задоволення вимог кредитора, яке не виконано боржником, не припиняє зобов'язальних правовідносин сторін договору, не звільняє останнього від відповідальності за невиконання грошового зобов'язання та не позбавляє кредитора права на отримання сум, передбачених ч. 2 ст. 625 ЦК України.
Як встановлено судом та не спростовано сторонами, основний борг по договору у сумі 36252196,2 грн. відповідачем не сплачений.
За таких обставин, вимоги про стягнення 3% річних, починаючи з 02.11.2013 року по 17.03.2015р., тобто за той період, що не був охоплений рішеннями у справах №916/1168/13 та № 916/549/14 підлягають задоволенню в повному обсязі.
При цьому, судом за допомогою системи "Ліга-Закон", перевірено розрахунок позивача (а.с.14-16), в результаті чого суд дійшов висновку про його арифметичну та методологічну правильність, у зв'язку із чим вимоги щодо стягнення з відповідача 3 % річних у сумі 1492795,91 грн. є цілком обґрунтованими.
Щодо вимог про стягнення з відповідача інфляційних нарахувань у сумі 13 237 952,47 грн. суд зазначає наступне.
Відповідно до п.3.2 Постанови Пленуму ВГСУ «Про деякі питання практики застосування законодавства про відповідальність за порушення грошових зобов'язань» від 17.12.2013 року № 14, розмір боргу з урахуванням індексу інфляції визначається виходячи з суми боргу, що існувала на останній день місяця, в якому платіж мав бути здійснений, помноженої на індекс інфляції, визначений названою Державною службою, за період прострочення починаючи з місяця, наступного за місяцем, у якому мав бути здійснений платіж, і за будь-який місяць (місяці), у якому (яких) мала місце інфляція.
При цьому в розрахунок мають включатися й періоди часу, в які індекс інфляції становив менше одиниці (тобто мала місце дефляція)
У застосуванні індексації можуть враховуватися рекомендації щодо порядку застосування індексів інфляції при розгляді судових справ, викладені в листі Верховного Суду України від 03.04.97 N 62-97р; цього листа вміщено в газеті "Бизнес" від 29.09.97 N 39, а також в інформаційно-пошукових системах "Законодавство" і "Ліга".
Таким чином, судом з огляду на момент прострочення виконання грошового зобов'язання відповідачем за лютий, березень, квітень 2012 року, з врахуванням п. 4.1 договору, відповідно до якого остаточний розрахунок за фактично переданий газ здійснюється до 14-го числа місяця, наступного за місяцем поставки газу, враховуючи у випадку квітня 2012 року останній строк припадав на вихідний день, було зроблено власний розрахунок, згідно до якого сума інфляційних нарахувань становить 12749923,72 грн.
Розрахунок суми боргу з урахуванням індексу інфляції
Період заборгованостіСума боргу (грн.)Сукупний індекс інфляції за періодІнфляційне збільшення суми боргуСума боргу з врахуванням індексу інфляції
15.03.2012-28.02.2015 14033279.11 1.354 4970351.84 19003630.95
16.04.2012-28.02.2015 17367077.83 1.350 6080783.79 23447861.62
15.05.2012-28.02.2015 4851839.18 1.350 1698788.09 6550627.27
12749923.72
Таким чином, розмір інфляційних нарахувань, який підлягає стягненню в межах даного позову, становить 12 749 923,72 грн.
Щодо клопотання відповідача про надання відстрочки виконання судового рішення суд зазначає наступне.
Пунктом 5 ч. 1 ст. 83 ГПК України передбачено право суду, приймаючи рішення, відстрочити або розстрочити виконання рішення.
При цьому, за змістом п. 7.1.1 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 17.10.2012 №9 "Про деякі питання практики виконання рішень, ухвал, постанов господарських судів України", відстрочка - це відкладення чи перенесення виконання рішення на новий строк, який визначається господарським судом. Наприклад, відстрочка може надаватись за рішенням, у якому господарським судом визначено певний строк звільнення приміщення, повернення майна тощо.
Згідно з п.7.2 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 17.10.2012 № 9 "Про деякі питання практики виконання рішень, ухвал, постанов господарських судів України" підставою для відстрочки можуть бути конкретні обставини, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим у визначений строк або встановленим господарським судом способом.
При цьому, вирішуючи питання про відстрочку виконання рішення, господарський суд повинен враховувати матеріальні інтереси сторін, їх фінансовий стан, ступінь вини відповідача у виникненні спору, наявність інфляційних процесів у економіці держави та інші обставини справи, зокрема, щодо юридичної особи - наявну загрозу банкрутства, відсутність коштів на банківських рахунках і майна, на яке можливо було б звернути стягнення, щодо як фізичних, так і юридичних осіб - стихійне лихо, інші надзвичайні події тощо.
Таким чином, вирішуючи питання про відстрочку виконання рішення, суд повинен виходити із збалансованості інтересів сторін, не даючи при цьому перевагу жодній з ній.
Як встановлено судом, представником відповідача у поданому до суду відзиві на позовну заяву було заявлено клопотання про надання відстрочки виконання судового рішення терміном на 12 місяців з моменту набрання рішенням законної сили.
При цьому, заявляючи клопотання про відстрочку, відповідач повинен надати суду такі докази, що достеменно підтверджують той факт, що після закінчення строку відстрочки виконання судового рішення він зможе його виконати, задовольнивши вимоги кредитора.
Разом з тим, заявником, в порушення вимог ст. 33 ГПК України, не надано суду жодних доказів на підтвердження вищевикладеної позиції, а також, доказів щодо того, що саме через 12 місяців після набрання рішення законної сили він буде мати змогу в повному обсязі виконати таке рішення.
При цьому, посилання відповідача на наявність постанов про відкриття виконавчого провадження від 14.02.2014р. та 20.10.2014 року (а.с.71, 72) судом до уваги не приймається, оскільки, як було встановлено в судовому засіданні 8.07.2015р. з пояснень представника відповідача, кошти по зазначеним виконавчим провадженням поступово надходять на рахунок ПАТ «Одеська ТЕЦ», проте погашення відповідачем за рахунок цих коштів принаймні основного боргу матеріали справи не містять, натомість, як встановлено судом, основний борг, стягнутий рішенням суду у справі №916/1168/13 відповідачем не погашено.
За таких обставин, суд вважає, що надання додаткової відстрочки виконання рішення на 12 місяців буде суперечити принципу врахування матеріальних інтересів обох сторін, у зв'язку з чим у задоволенні клопотання про надання відстрочки виконання судового рішення слід відмовити з огляду на його необґрунтованість, що, водночас, не позбавляє відповідача можливості звернутися до суду із заявою про розстрочку виконання рішення в порядку ст. 121 ГПК України.
З урахуванням викладеного, позовні вимоги Публічного акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" підлягають частковому задоволенню, а судові витрати, згідно до ст.ст.44,49 Господарського процесуального кодексу України, покладаються на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Керуючись ст.ст. 44, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд -
1. Позов задовольнити частково.
2. Стягнути з Публічного акціонерного товариства "Одеська ТЕЦ" (65003, м. Одеса, Суворовський район, вул. Церковна, буд. 29, код ЄДРПОУ 05471158) на користь Публічного акціонерного товариства „Національна акціонерна компанія „Нафтогаз Україна" (01001, м. Київ, вул. Богдана Хмельницького, 6, код ЄДРПОУ 20077720) 3% річних у розмірі 1 492 795/один мільйон чотириста дев'яносто дві тисячі сімсот дев'яносто п'ять/ грн. 91 коп.; інфляційні втрати у сумі 12 749 923 /дванадцять мільйонів сімсот сорок дев'ять тисяч дев'ятсот двадцять три/ грн. 72 коп. та судовий збір у сумі 70662 /сімдесят тисяч шістсот шістдесят дві/ грн. 68 коп.
3. В решті позову відмовити.
4. У задоволенні клопотання про надання відстрочки виконання рішення господарського суду Одеської області від 08.07.2015 року по справі № 916/1736/15 відмовити.
Рішення суду набирає законної сили в порядку ст. 85 ГПК України.
Наказ видати після набрання рішенням законної сили.
Повне рішення складено 13 липня 2015 р.
Суддя Ю.М. Щавинська