Київської області
01032, м. Київ - 32, вул. С.Петлюри, 16тел. 239-72-81
"07" липня 2015 р. Справа № 911/5351/14
За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Компанія «Ніко - Тайс»
до відповідачів Товариства з обмеженою відповідальністю «ПК Трейдсервісгруп»,
Дочірнього підприємства «Агрофірма Шахтар» Орендного підприємства «Шахта ім. О.Ф. Засядька»
про стягнення 142 407,70грн
Суддя А.Р. Ейвазова
Представники сторін:
від позивача - Грищенко О.М. (довіреність б/н від 02.06.2014);
від відповідача 1 - не з'явився;
від відповідача 2 - не з'явився;
від ДВС - не з'явився
Рішенням господарського суду Київської області від 13.02.2015 задоволено позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Компанія "Ніко-Тайс" (далі - ТОВ «Компанія «Ніко- Тайс») та вирішено стягнути на її користь:
- солідарно з Дочірнього підприємства "Агрофірма Шахтар" Орендного підприємства "Шахта ім. О.Ф. Засядька" та Товариства з обмеженою відповідальністю "ПК Трейдсервісгруп" 10 000,00грн пені, 3 000,00грн витрат на оплату послуг адвоката, 2848,15грн в рахунок відшкодування витрат, понесених на оплату позову судовим збором;
- з Дочірнього підприємства "Агрофірма Шахтар" Орендного підприємства "Шахта ім. О.Ф. Засядька" 131 625,25грн пені (а.с. 115-122).
05.03.2015 на виконання рішення у даній справі видані накази ( а.с. 123-125).
29.05.2015 до господарського суду Київської області надійшла скарга ТОВ «Компанія «Ніко - Тайс» на бездіяльність Відділу державної виконавчої служби Слов'янського міськрайонного управління юстиції Донецької області (далі - ВДВС Слов'янського МРУЮ Донецької області) щодо виконання рішення господарського суду Київської області у даній справі на підставі наказу від 05.03.2015 щодо солідарного стягнення з відповідачів пені, витрат на оплату послуг адвоката та відшкодування судового збору.
У поданій скарзі, ТОВ «Компанія «Ніко-Тайс» посилається на не здійснення у відповідному виконавчому провадженні дій, направлених на виконання рішення суду у даній справі та передчасному зупиненню виконавчого провадження.
Так, стягувач - ТОВ «Компанія «Ніко-Тайс» просить суд:
· визнати дії ВДВС Слов'янського МРУЮ Донецької області щодо винесення постанови ВДВС Слов'янського МРУЮ Донецької області від 27.05.2015 про зупинення виконавчого провадження №47230399 протиправними, передчасними та незаконними, визнати недійсною та скасувати відповідну постанову.
· визнати незаконною та протиправною бездіяльність ВДВС Слов'янського МРУЮДонецької області за період з 16.04.2015 по 27.05.2015 у виконавчому провадженні № 47230399 при примусовому виконанні наказу господарського суду Київської області від 05.03.2015 по справі №911/5351/14 в частині не вжиття належним та допустимих виконавчих дій щодо виявлення грошових коштів, зокрема:
- не виявлення усіх поточних рахунків, що відкриті у банківських та фінансових установах на ім'я боржника;
- не накладення арешту на грошові кошти, що знаходяться на поточних рахунках, що відкриті у банківських та фінансових установах на ім'я боржника, а також знаходяться у володінні чи користуванні інших осіб;
- не здійснення виїзду на місце розташування боржника, не виявлення та не встановлення наявності каси боржника;
- не накладення арешту на касу підприємства, а також заборонення руху коштів по ній;
- не накладення арешту на кошти, що перебувають у касі боржника або надходять до неї.
ВДВС Слов'янського МРУЮ Донецької області у своєму запереченні на скаргу просив відмовити у її задоволенні у повному обсязі, посилаючись на те, що дії державного виконавця при виконанні рішення на підставі виданого наказу вчинені відповідно до закону, у межах наданих йому повноважень.
При цьому, ВДВС Словянського МРУЮ Донецької області просив розглянути скаргу без участі його представника.
Боржник у справі - ДП "Агрофірма Шахтар" ОП "Шахта ім. О.Ф. Засядька" та ТОВ «ПК Трейдсервісгруп» письмових пояснень по суті скарги не надали.
Розгляд поданої скарги здійснено за відсутності представників боржника - ДП "Агрофірма Шахтар" ОП "Шахта ім. О.Ф. Засядька" та відповідача - ТОВ «ПК Трейдсервісгруп», оскільки вказаним особам відомо про розгляд скарги, що вбачається з повідомлень про вручення поштових відправлень №0103248924350, №0103248924334, №0103248924644 (а.с.180-184) та вони належним чином повідомлені про час і місце засідання суду, а їх неявка, в силу ч.2 ст.1212 ГПК України, не є перешкодою для розгляду поданої скарги.
До початку розгляду поданої скарги по суті, скаржником - ТОВ «Компанія «Ніко-Тайс» подано клопотання про оголошення перерви в судовому засіданні з посиланням на зайнятість представника в іншому судовому процесі. Між тим, в судове засідання 07.07.2015 представник скаржника з'явився, клопотання не підтримав, у зв'язку з чим таке клопотання залишено без розгляду судом.
В судовому засіданні скаржник підтримав вимоги скарги.
Дослідивши матеріали справи, вислухавши пояснення представника скаржника, судом встановлені наступні обставини.
На виконання рішення у даній справі щодо солідарного стягнення з відповідача - ДП "Агрофірма Шахтар" ОП "Шахта ім. О.Ф. Засядька" та відповідача - ТОВ «ПК Трейдсервісгруп» на корить позивача видано наказ, за яким постановою ВДВС Слов'янського МРУЮ Донецької області від 16.04.2015 відкрито виконавче провадження №47230399 (а.с.165).
Постановою ВДВС Словянського МРУЮ Донецької області від 27.05.2015 виконавче провадження №47230399 приєднано до зведеного виконавчого провадження № 8606612 (а.с.166), а постановою від 27.05.2015 - зупинено виконавче провадження на підставі п.4. ч.1 ст.38, 39 Закону України «Про виконавче провадження», зважаючи на розшук транспортних засобів.
Скаржник вважає, що державний виконавець допустив бездіяльність, виконуючи відповідне рішення суду у вказаному виконавчому провадженні, оскільки не виконавши дій, направлених на виконання рішення, передчасно зупинив виконавче провадження.
Заявлені у відповідній скарзі вимоги суд вважає обґрунтованими в частині з наступних підстав.
Так, рішення господарського суду, що набрали законної сили, є обов'язковими на всій території України і виконуються у порядку, встановленому Законом України "Про виконавче провадження", що визначено ст.115 ГПК України.
В силу ст.116 ГПК України виконання рішення господарського суду провадиться на підставі виданого ним наказу, який є виконавчим документом.
Відповідно до ч.1 ст.11 Закону України "Про виконавче провадження ", державний виконавець зобов'язаний вживати передбачених Законом заходів примусового виконання рішень, неупереджено, своєчасно і у повному обсязі вчиняти виконавчі дії.
Згідно ч.2 цієї норми, державний виконавець здійснює заходи, необхідні для своєчасного і в повному обсязі виконання рішення, зазначеного в документі на примусове виконання рішення, у спосіб та в порядку, встановленому виконавчим документом і цим Законом.
Відповідно до ч. 2 ст. 25 Закону державний виконавець протягом трьох робочих днів з дня надходження до нього виконавчого документа виносить постанову про відкриття виконавчого провадження; у постанові державний виконавець вказує про необхідність боржнику самостійно виконати рішення у строк до семи днів з моменту винесення постанови (у разі виконання рішення про примусове виселення боржника - у строк до п'ятнадцяти днів) та зазначає, що у разі ненадання боржником документального підтвердження виконання рішення буде розпочате примусове виконання цього рішення із стягненням з боржника виконавчого збору і витрат, пов'язаних з організацією та проведенням виконавчих дій, передбачених цим Законом; за заявою стягувача державний виконавець одночасно з винесенням постанови про відкриття виконавчого провадження може накласти арешт на майно та кошти боржника, про що виноситься відповідна постанова.
Позивач скаржиться на неправомірне та незаконне винесення державним виконавцем постанови про зупинення виконавчого провадження від 24.05.2015, вказуючи на те, що державний виконавець не вжив всіх заходів щодо виявлення коштів боржника.
Так, як вбачається з матеріалів справи, до зупинення виконавчого провадження, ВДВС Словянського МРУЮ Донецької області отримано від стягувача - ТОВ «Компанія «Ніко-Тайс» клопотання про вчинення виконавчий дій у відповідному виконавчому провадженні (т.1 а.с.137-138,139). Відповідне клопотання отримано органом ДВС 29.04.2015, про що свідчить повідомлення про вручення рекомендованого поштового відправлення №0103246205012 (а.с.140).
У поданому клопотанні стягувач просив вчинити ряд дій, зокрема, щодо виявлення рахунків та накладення на них арешту, виявлення готівки, майна, техніки, земельних ділянок, тварин тощо.
ВДВС Слов'янського МРУЮ Донецької області, заперечуючи проти доводів скаржника, посилається на те, що ним вжито заходів щодо виконання рішення у даній справі.
Так, постановою від 23.04.2015 накладено арешт на нерухоме майно боржника (а.с.177); винесено постанову від 26.05.2015 про розшук майна боржника, а саме - автомобільної техніки; у межах зведеного виконавчого провадження № 8606612 винесено постанову від 26.05.2015 про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження.
Разом з тим, відповідні дії державного виконавця не можна вважати достатніми для виконання наказу, виданого на виконання рішення у даній справі і який передбачає стягнення грошових коштів з юридичною особи.
Порядок примусового виконання визначений Законом України «Про виконавче провадження», ч.2 ст.52 якого встановлено, що стягнення за виконавчими документами звертається в першу чергу на кошти боржника у гривнях та іноземній валюті, інші цінності, у тому числі кошти на рахунках і вкладах боржника у банках та інших фінансових установах, на рахунки в цінних паперах у депозитарних установах.
При цьому, в силу ч.1,3 ст.52 Закону, звернення стягнення на майно боржника полягає в його арешті, вилученні та примусовій реалізації; готівкові кошти, виявлені у боржника, вилучаються. В силу ч.5 вказаної норми, у разі відсутності у боржника коштів та інших цінностей, достатніх для задоволення вимог стягувача, стягнення звертається також на належне боржнику інше майно, за винятком майна, на яке згідно із законом не може бути накладено стягнення (у редакції, чинній на момент відкриття виконавчого провадження).
Отже, відповідно до вказаної норми, звернення стягнення на інше майно здійснюється після виявлення відсутності коштів.
Аналогічний порядок містить і ст.65 Закону, яка визначає особливості звернення стягнення на кошти боржника - юридичної особи.
Так, відповідно до вказаної норми виявляється готівка та звертається стягнення на кошти юридичної особи - боржника, що перебувають у банках та фінансових установах,
При цьому, в силу ст. 66 Закону, у разі відсутності у боржника - юридичної особи коштів у обсязі, достатньому для покриття заборгованості, стягнення звертається на інше майно, належне такому боржникові або закріплене за ним, у тому числі на майно, що обліковується на окремому балансі філії, представництва та іншого відокремленого підрозділу боржника - юридичної особи (крім майна, вилученого з обороту або обмежуваного в обороті) незалежно від того, хто фактично використовує це майно.
У даній справі державним виконавцем не надано доказів вжиття заходів до виявлення готівкових коштів та коштів на рахунках боржника, а також накладення на них арешту з метою виконання саме рішення у даній справі на підставі виданого виконавчого документу.
Фактично надано докази лише вжиття заходів для виконання наказу, за яким порушено ВП №47230399, щодо виявлення рухомого та нерухомого майна, що здійснюється після виявлення готівкових коштів та коштів на рахунках; не надано доказів накладення арешту на кошти на рахунках боржника у обсязі, який достатній для виконання наказу, виданого на виконання рішення у даній справі.
Так, доказів щодо вчинення відповідних дій щодо пошуку та виявлення поточних рахунків, що відкриті в банківських та фінансових установах на ім'я боржникам, накладення на них арешту та щодо виявлення та встановлення каси боржника з метою виконання ВП №47230399, яке приєднано до зведеного, державним виконавцем не надано.
При цьому, державним виконавцем зупинено виконавче провадження до розшуку відповідних транспортних засобів боржника без вчинення всього переліку дій, які мають передувати такій дії.
Між тим, в силу ч.4 ст.39 Закону, протягом строку, на який виконавче провадження зупинено, виконавчі дії не провадяться; накладений державним виконавцем арешт на майно боржника, у тому числі на кошти на рахунках і вкладах боржника у банках та інших фінансових установах, не знімається; у період зупинення виконавчого провадження державний виконавець має право звертатися до суду в порядку, встановленому цим Законом, а також вживати заходів щодо розшуку боржника (його майна) або перевірки його майнового стану.
Таким чином, із змісту відповідної норми вбачається, що вживати заходів до розшуку боржника та його майна або перевірки його майнового стану при зупиненому виконавчому провадженні можливо, однак, вказано про неможливість проведення виконавчих дій, які необхідно було вчинити до зупинення виконавчого провадження і які направлені на повне і своєчасне виконання рішення суду.
Відповідно до ч. 1 ст. 82 Закону рішення, дії або бездіяльність державного виконавця та інших посадових осіб державної виконавчої служби можуть бути оскаржені стягувачем та іншими учасниками виконавчого провадження (крім боржника) до начальника відділу, якому безпосередньо підпорядкований державний виконавець, або до керівника відповідного органу державної виконавчої служби вищого рівня чи до суду.
При цьому, відповідна скарга, як визначено ч.1 ст.1212 ГПК України, подається протягом десятиденного строку, який позивачем не пропущено і який обчислюється з дня вчинення оскаржуваної дії, або з дня, коли зазначеним особам стало про неї відомо, або з дня, коли дія мала бути вчинена.
Враховуючи те, що ВДВС Слов'янського МРУЮ Донецької області, в порушення вимог Закону України «Про виконавче провадження», не вчинено всіх передбачених законом заходів щодо примусового виконання наказу господарського суду Київської області від 05.03.2015 у справі № 911/5351/14, що не спростовано органом ДВС шляхом надання доказів зворотного, суд дійшов висновку, що вимоги скарги підлягають задоволенню в частині визнання недійсною та скасування постанови про зупинення виконавчого провадження від 27.05.2015, а також визнання незаконною бездіяльності в частині не вжиття заходів щодо виявлення рахунків та накладенню арешту на них, не встановлення наявності каси боржника.
Вимоги в частині визнання незаконною бездіяльності органу ДВС щодо не здійснення виїзду до місця розташування боржника, накладенню арешту на касу боржника, накладенню арешту на кошти у касі та заборони руху по ній суд вважає необґрунтованими, оскільки відповідно до ч.3 ст.52 Закону, у разі виявлення готівки у касі вона вилучається; положення відповідного Закону не передбачають накладенню арешту на касу або заборонення руху на ній, більш того надходження до каси грошових коштів може сприяти виконанню рішення у даній справі, оскільки Закон передбачає, що такі кошти одразу ж при їх виявленні вилучаються.
На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 86, 1212 Господарського процесуального кодексу України, суд
1. Скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Компанія «НІКО-ТАЙС» на бездіяльність Відділу державної виконавчої служби Слов'янського міжрайонного управління юстиції Донецької області задовольнити частково.
2. Визнати бездіяльність Відділу державної виконавчої служби Слов'янського міжрайонного управління юстиції Донецької області під час виконання наказу господарського суду Київської області від 05.03.2015 у справі № 911/5351/14 (ВП №47230399) незаконною в частині не вжиття заходів щодо виявлення рахунків та накладенню арешту на них, не встановлення наявності готівкових коштів у касі.
3. Визнати недійсною постанову Відділу державної виконавчої служби Слов'янського міськрайонного управління юстиції від 27.05.2015 щодо зупинення виконавчого провадження (ВП №47230399) та скасувати її.
4. В задоволенні вимог скарги у іншій частині відмовити.
5. Копію ухвали надіслати на адресу сторін та Відділу державної виконавчої служби Слов'янського міжрайонного управління юстиції Донецької області рекомендованою кореспонденцією.
Суддя А.Р. Ейвазова