ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua
0,2
про повернення позовної заяви
10.07.2015Справа № 910/17416/15
Суддя Гумега О.В., розглянувши
позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "ОРТ Медіа"
до Приватного акціонерного товариства "Українська незалежна телерадіокомпанія "ЗАГРАВА"
про зобов'язання виконати умови договору
Вивчивши подані матеріали, суд дійшов висновку, що позовна заява № б/н від 07.07.2015 (вх. № 17416/15 від 08.07.2015) і додані до неї документи підлягають поверненню позивачеві без розгляду на підставі п. 3 ч. 1 ст. 63 ГПК України.
Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 63 Господарського процесуального кодексу України суддя повертає позовну заяву і додані до неї документи без розгляду, якщо у позовній заяві не вказано обставин, на яких ґрунтується позовна вимога, доказів, що підтверджують викладені в заяві обставини, обґрунтований розрахунок стягуваної суми.
Пунктом 5 ч. 2 ст. 54 ГПК України передбачено, що позовна заява повинна містити, зокрема, виклад обставин, на яких ґрунтуються позовні вимоги.
В абз. 4, 6 стор. 2 позовної заяви зазначено, що "від замовиника Відповідача" 03.11.2014 надійшла претензія щодо неналежного виконання умов договору, а 03.12.2014 надійшли зауваження до акту надання послуг за листопад 2014 р. В абз. 7 стор. 2 позовної заяви також зазначено, що "на підставі претензії замовника Відповідача від 03.12.2014 р. було ... складено Акт комісії". Водночас, позивач визначив відповідачем Приватне акціонерне товариство "Українська незалежна телерадіокомпанія "ЗАГРАВА" (стор. 1 позовної заяви), а тому вищенаведені зазначення в абз. 4, 6, 7 стор. 2 позовної заяви щодо "замовника Відповідача" є такими, що не відповідають іншим обставинам та доказам, на які посилається позивач у позовній заяві. Зокрема, зауваження до акту надання послуг по Договору від 03.12.2014, на які наявні посилання в абз. 6 стор. 2 позовної заяви фактично адресовані Товариству з обмеженою відповідальністю "ОРТ Медіа", т.т. позивачу, а не відповідачу.
Крім того, в абз. 5, 7 стор. 2 позовної заяви позивач зазначив, що "Відповідач скликав і затвердив комісію для службового розслідування,. 01 грудня 2014 року Актом № 1 комісії було виявлено...", "06.01.2015 року Відповідачем отримано зауваження до акту надання послуг за грудень 2014 р. та відмова від його підписання". Проте і вказані зазначення щодо "Відповідача" є такими, що не відповідають іншим обставинам та доказам, на які посилається позивач у позовній заяві. Зокрема, відповідно до наказу № 0511/14 від 05.11.2014 комісію скликало та затвердило Товариство з обмеженою відповідальністю "ОРТ Медіа", т.т. позивач, а не відповідач. Зауваження до акту надання послуг за грудень 2014 р. від 06.01.2015 фактично адресовані Товариству з обмеженою відповідальністю "ОРТ Медіа", т.т. позивачу, а не відповідачу.
Наведене, в свою чергу, свідчить про відсутність у позовній заяві викладу обставин, на яких грунтуються позовні вимоги, які б узгоджувались вцілому з викладеним у позовній заяві та з доказами, на які посилається позивач та додає їх в якості додатків до позовної заяви.
Згідно абз. 5 п. 3.5 п. 3 постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 18 від 26.12.2011 "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" підставою для повернення позовної заяви є відсутність викладу обставин, на яких грунтується позовна вимога.
Відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 57 ГПУ України визначено, що до позовної заяви додаються документи, які підтверджують обставини, на яких грунтуються позовні вимоги.
Відповідно ч.ч. 1, 2 ст. 36 ГПК України письмовими доказами є документи і матеріали, які містять дані про обставини, що мають значення для правильного вирішення спору. Письмові докази подаються в оригіналі, або в належним чином засвідченій копії.
Згідно із абз. 2 п. 2.2. постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 18 від 26.12.2011 "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції", копії, які видаються органами державної влади України, органами місцевого самоврядування, підприємствами, установами, організаціями та їх об'єднаннями усіх форм власності, повинні бути засвідчені з додержанням вимог пункту 5.27 Національного стандарту України "Державна уніфікована система організаційно-розпорядчої документації. Вимоги до оформлення документів. ДСТУ 4163-2003", затвердженого наказом Державного комітету України з питань технічного регулювання та споживчої політики № 55 від 07.04.2003 р., а в разі якщо інструкціями з діловодства, які діють у відповідних органах, підприємствах, установах і організаціях установлено додаткові вимоги щодо оформлення копій, - також і цих вимог.
Так, відповідно до пункту 5.27 Національного стандарту України "Державна уніфікована система організаційно-розпорядчої документації. Вимоги до оформлення документів. ДСТУ 4163-2003" відмітку про засвідчення копії документа складають зі слів "Згідно з оригіналом", назви посади, особистого підпису особи, яка засвідчує копію, її ініціалів та прізвища, дати засвідчення копії проставляють нижче реквізиту "підпис". Така відмітка проставляється на кожному аркуші засвідченої копії документа.
Додані до матеріалів позовної заяви копії документів, в порушення вищезазначеного, належним чином не засвідчені, оскільки не містять зазначення назви посади, ініціалів та прізвища особи, яка засвідчувала копії, та дати засвідчення копій.
В абз. 4 п. 2.2 вищенаведеної постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 18 від 26.12.2011 визначено, що у разі невідповідності наданих суду копій документів згаданим вимогам вони не вважаються належними і допустимими доказами, якими позивач обґрунтовує заявлені позовні вимоги.
За таких обставин, позовна заява не містить викладу обставин, на яких ґрунтуються позовні вимоги, а додані до позовної заяви копії документів, з огляду на їх невідповідність вимогам про засвідчення копій, не вважаються належними і допустимими доказами, що, в свою чергу, є підставою для повернення позову без розгляду на підставі п. 3 ч. 1 ст. 63 Господарського процесуального кодексу України.
Відповідно до ч. 3 ст. 63 Господарського процесуального кодексу України, повернення позовної заяви не перешкоджає повторному зверненню з нею до господарського суду в загальному порядку після усунення допущеного порушення.
Керуючись п. 3 ч. 1 ст. 63 Господарського процесуального кодексу України, -
Позовні матеріали повернути позивачеві без розгляду.
Суддя О.В.Гумега