ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА
01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua
06.07.2015
Справа № 910/13065/15
За позовом
Скадовської міжрайонної виконавчої дирекції Херсонського обласного відділення Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності
до
Публічного акціонерного товариства «Комерційний банк «Надра»
про
стягнення 14364 грн. 72 коп.
Представники сторін:
від позивача: не з'явився;
від відповідача: не з'явився
Суддя Отрош І.М.
21.05.2015 до Господарського суду міста Києва надійшла позовна заява Скадовської міжрайонної виконавчої дирекції Херсонського обласного відділення Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності з вимогами до Публічного акціонерного товариства «Комерційний банк «Надра» про стягнення 14364 грн. 72 коп.
Обгрунтовуючи позовні вимоги, позивач вказав на те, що 28.01.2015 він звернувся до відповідача із платіжними дорученнями № 114 на суму 2886 грн. 40 коп., № 116 на суму 352 грн. 12 коп. та 03.02.2015 із платіжними дорученнями № 26 на суму 360 грн. 00 коп., № 27 на суму 25 грн. 91 коп., № 28 на суму 51 грн. 03 коп., № 29 на суму 10689 грн. 26 коп. на перерахування грошових коштів у загальному розмірі 14364 грн. 72 коп. зі своїх рахунків, відкритих у Публічному акціонерному товаристві «Комерційний банк «Надра» на підставі Договору № 4/2112 банківського рахунку від 06.11.2012. Однак, відповідач не виконав подані позивачем платіжні доручення, у зв'язку з чим позивач просить суд стягнути з відповідача грошові кошти у загальному розмірі 14364 грн. 72 коп., які знаходяться на рахунках позивача № 25600084350001 та № 25609084350002, відкритих у відповідача, на рахунок № 25601016910866, відкритий позивачем у Публічному акціонерному товаристві «Державний експортно-імпортний банк України».
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 25.05.2015 порушено провадження у справі № 910/13065/15, розгляд справи призначено на 12.06.2015.
12.06.2015 до відділу діловодства Господарського суду міста Києва від відповідача надійшов відзив на позовну заяву, в якому відповідач заперечив проти задоволення позовних вимог з огляду на те, що з 06.02.2015 у Публічному акціонерному товаристві «Комерційний банк «Надра» було запроваджено тимчасову адміністрацію строком на три місяці до 06.05.2015, яку потім продовжено до 05.06.2015. При цьому, 05.06.2015 рішенням Виконавчої дирекції Фонду гарантування вкладів фізичних осіб №113 на підставі постанови Правління Національного банку України від 04.06.2015р. №356 «Про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію Публічного акціонерного товариства «Комерційний банк «Надра» розпочато ліквідацію відповідача, з огляду на що відповідач стверджує, що він в будь-якому випадку не має ані прав, ані можливості виконувати розрахункові документи, в тому числі по рахунках позивача.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 12.06.2015, відповідно до статті 77 Господарського процесуального кодексу України, розгляд справи відкладено на 06.07.2015.
У судове засідання 06.07.2015 представник позивача не з'явився, про причини неявки суд не повідомив, вимог ухвал суду не виконав, про призначене судове засідання був повідомлений належним чином.
Представник відповідача у судове засідання 06.07.2015 не з'явився, про призначене судове засідання був повідомлений належним чином, що підтверджується рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення № 103034155961, яке знаходиться в матеріалах справи.
Судом встановлено, що 06.11.2012 між Публічним акціонерним товариством «Комерційний банк «Надра» (банк) та Скадовською міжрайонною виконавчою дирекцією Херсонського обласного відділення Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності (клієнт) укладено Договір № 4/2112 банківського рахунку, відповідно до умов якого банк відкрив клієнту поточні рахунки № 25600084350001, № 25609084350002 та № 25608084350003 для зберігання коштів та здійснення розрахунково-касових операцій за допомогою платіжних інструментів відповідно до умов Договору та законодавства України, та зобов'язався приймати і зараховувати на рахунки грошові кошти, виконувати розпорядження клієнта про перерахування і видачу відповідних сум з рахунків та проведення інших операцій з рахунками, що передбачені чинним законодавством України.
Відповідно до п. 2.3.3 Договору, банк зобов'язаний своєчасно здійснювати розрахунково-касове обслуговування клієнта у відповідності з чинним законодавством України.
Згідно з п. 2.3.4 Договору, банк зобов'язаний забезпечувати своєчасне зарахування коштів на рахунки клієнта.
Згідно з п. 2.3.5 Договору, банк зобов'язаний здійснювати прийом та видачу готівки відповідно до чинного законодавства України та нормативно-правових актів Національного банку України, тарифів банку.
Відповідно до п. 8.1 Договору, Договір є укладеним на невизначений строк та набуває чинності з моменту його підписання уповноваженими представниками сторін та скріплення печатками.
Відповідно до частини 1 статті 1066 Цивільного кодексу України, за договором банківського рахунка банк зобов'язується приймати і зараховувати на рахунок, відкритий клієнтові (володільцеві рахунка), грошові кошти, що йому надходять, виконувати розпорядження клієнта про перерахування і видачу відповідних сум з рахунка та проведення інших операцій за рахунком.
Відповідно до статті 1067 Цивільного кодексу України, Договір банківського рахунка укладається для відкриття клієнтові або визначеній ним особі рахунка у банку на умовах, погоджених сторонами. Банк зобов'язаний укласти договір банківського рахунка з клієнтом, який звернувся з пропозицією відкрити рахунок на оголошених банком умовах, що відповідають закону та банківським правилам. Банк не має права відмовити у відкритті рахунка, вчинення відповідних операцій за яким передбачено законом, установчими документами банку та наданою йому ліцензією, крім випадків, коли банк не має можливості прийняти на банківське обслуговування або якщо така відмова допускається законом або банківськими правилами. У разі необґрунтованого ухилення банку від укладення договору банківського рахунка клієнт має право на захист відповідно до цього Кодексу.
Згідно зі статтею 1068 Цивільного кодексу України, банк зобов'язаний вчиняти для клієнта операції, які передбачені для рахунків даного виду законом, банківськими правилами та звичаями ділового обороту, якщо інше не встановлено договором банківського рахунка. Банк зобов'язаний зарахувати грошові кошти, що надійшли на рахунок клієнта, в день надходження до банку відповідного розрахункового документа, якщо інший строк не встановлений договором банківського рахунка або законом. Банк зобов'язаний за розпорядженням клієнта видати або перерахувати з його рахунка грошові кошти в день надходження до банку відповідного розрахункового документа, якщо інший строк не передбачений договором банківського рахунка або законом.
Спір у справі виник внаслідок невиконання банком умов Договору № 4/2112 банківського рахунку від 06.11.2012, а саме щодо невиконання поданих позивачем платіжних доручень на перерахування грошових коштів у загальному розмірі 14364 грн. 72 коп.
Згідно з частиною 1 статті 32 Господарського процесуального України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.
Відповідно до статті 34 Господарського процесуального кодексу України обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.
Відповідно до пункту 5 частини 1 статті 81 Господарського процесуального кодексу України господарський суд залишає позов без розгляду, якщо позивач без поважних причин не подав витребувані господарським судом матеріали, необхідні для вирішення спору, або представник позивача не з'явився на виклик у засідання господарського суду і його нез'явлення перешкоджає вирішенню спору.
За змістом п.п. 2.3, 3.9.3 Постанови № 18 від 26.12.2011 Пленуму Вищого господарського суду України «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції», неподання позивачем витребуваних господарським судом матеріалів, необхідних для вирішення спору, може тягнути за собою правові наслідки у вигляді залишення позову без розгляду на підставі пункту 5 частини першої статті 81 Господарського процесуального кодексу України.
У п. 4.9 постанови Пленуму Вищого господарського суду України «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції» № 18 від 26.12.2011 викладено правову позицію про те, що при вирішенні питання щодо залишення позову без розгляду господарським судам слід мати на увазі, що застосування пункту 5 частини першої цієї статті можливо лише за наявності таких умов: додаткові документи вважаються витребуваними, тільки якщо про це зазначено у відповідному процесуальному документі або, в разі оголошення перерви в судовому засіданні, - в протоколі такого засідання; витребувані документи чи явка представника позивача дійсно необхідні для вирішення спору, тобто за їх відсутності суд позбавлений можливості вирішити спір по суті; позивач не подав документи, витребувані судом при підготовці справи до розгляду або в порядку статті 38 названого Кодексу, чи не направив свого представника в засідання господарського суду без поважних причин.
Поважними, з урахуванням конкретних обставин справи, вважаються причини, які за об'єктивних, тобто, незалежних від позивача обставин унеможливлювали або істотно утруднювали вчинення ним відповідних процесуальних дій; при цьому береться до уваги й те, чи вживав позивач заходів до усунення цих обставин або послаблення їх негативного впливу на виконання позивачем процесуальних обов'язків, покладених на нього судом. Відповідні докази подаються позивачем і оцінюються господарським судом за загальними правилами статті 43 Господарського процесуального кодексу України.
У разі неповідомлення позивачем таких причин суд вправі, в залежності від конкретних обставин справи, в тому числі, залишити позов без розгляду.
Як встановлено судом, позовна заява про стягнення з Публічного акціонерного товариства «Комерційний банк «Надра» грошових коштів у розмірі 14364 грн. 72 коп. подана Скадовською міжрайонною виконавчою дирекцією Херсонського обласного відділення Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності.
При цьому, у позовній заяві позивач зазначив, що ідентифікаційним номером Скадовської міжрайонної виконавчої дирекції Херсонського обласного відділення Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності є 38387303.
Крім того, додані до матеріалів позовної заяви документи засвідчені печаткою Скадовської міжрайонної виконавчої дирекції Херсонського обласного відділення Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності із зазначенням ідентифікаційним номером - 38387303.
Однак, з огляду на те, що позивачем не долучено до позовної заяви будь-яких відомостей, що підтверджують факт, що Скадовська міжрайонна виконавча дирекція Херсонського обласного відділення Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності є юридичною особою (спеціального витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, положення про Скадовську міжрайонну виконавчу дирекцію Херсонського обласного відділення Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності, тощо), при підготовці до судових засідань суд здійснив запит до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців (за назвою позивача) та встановив, що вказана юридична особа є припиненою (копія витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців знаходиться в матеріалах справи).
При цьому, ідентифікаційним кодом вказаної припиненої юридичної особи зазначено - 26083153.
Більш того, в Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців відсутні будь-які відомості про юридичну особу з ідентифікаційним кодом - 38387303.
За таких обставин, з метою встановлення фактичних обставин справи, суд ухвалами від 25.05.2015 та 12.06.2015 зобов'язав позивача надати копію Положення про Скадовську міжрайонну виконавчу дирекцію Херсонського обласного відділення Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності; витяг (виписку) з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, що підтверджує статус юридичної особи позивача; копію статуту позивача та будь-які інші документи, що підтверджують статус юридичної особи Скадовської міжрайонної виконавчої дирекції Херсонського обласного відділення Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності.
Однак, позивач вимог ухвал суду не виконав, витребовуваних судом доказів на підтвердження статусу юридичної особи Скадовської міжрайонної виконавчої дирекції Херсонського обласного відділення Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності не надав.
Згідно із ч. 1 ст. 33 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців", юридична особа припиняється в результаті передання всього свого майна, прав та обов'язків іншим юридичним особам - правонаступникам у результаті злиття, приєднання, поділу, перетворення (реорганізації) або в результаті ліквідації за рішенням, прийнятим засновниками (учасниками) юридичної особи або уповноваженим ними органом, за судовим рішенням або за рішенням державного органу, прийнятим у випадках, передбачених законом.
Відповідно до ч. 2 ст. 33 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців" юридична особа є такою, що припинилася, з дати внесення до Єдиного державного реєстру запису про державну реєстрацію припинення юридичної особи.
Відповідно до ч. 1 ст. 104 Цивільного кодексу України, юридична особа припиняється в результаті реорганізації (злиття, приєднання, поділу, перетворення) або ліквідації. У разі реорганізації юридичних осіб майно, права та обов'язки переходять до правонаступників.
Частина 2 ст. 104 Цивільного кодексу України встановлює, що юридична особа є такою, що припинилася, з дня внесення до єдиного державного реєстру запису про її припинення.
Таким чином, враховуючи наявність відомостей про припинення Скадовської міжрайонної виконавчої дирекції Херсонського обласного відділення Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності (відповідно до витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців), однак зважаючи на відсутність у суду (у зв'язку з неподанням такої інформації позивачем) відомостей, яким саме чином припинена вказана юридична особа - шляхом реорганізації (що передбачає наявність правонаступників) чи ліквідації, суд дійшов висновку, що подальший розгляд справи за відсутності необхідних доказів є неможливим, оскільки це перешкоджає всебічному та повному розгляду справи та унеможливлює вирішення спору по суті з огляду на те, що наявні у справі докази є недостатніми для прийняття об'єктивного, мотивованого судового рішення, що є підставою для залишення позову без розгляду.
Зокрема, у випадку встановлення факту ліквідації юридичної особи позивача, суд повинен припинити провадження у справі на підставі п. 6 ч. 1 ст. 80 Господарського процесуального кодексу України, а у випадку встановлення факту правонаступництва - залучити до участі у справі правонаступника та розглянути спір по суті.
При цьому, позивачем не надано суду будь-яких пояснень з приводу наявності поважних причин неподання витребовуваних судом доказів.
Крім того, ухвалами від 25.05.2015 та від 12.06.2015, а також у судовому засіданні 12.06.2015, суд зобов'язував позивача надати суду належним чином засвідчені копії платіжних доручень, невиконання яких є підставою позову, та які є необхідними для вирішення спору по суті та встановлення факту порушення прав позивача відповідачем.
Однак, позивач копій платіжних доручень, невиконання яких відповідачем є підставою позову у даній справі, суду не надав, так само як і будь-яких пояснень з приводу наявності поважних причин неподання витребовуваних судом доказів.
Відповідно до п. 4.8 постанови Пленуму Вищого господарського суду України «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції» від 26.12.2011 № 18, залишення позову без розгляду - це форма закінчення розгляду господарським судом справи без прийняття рішення суду в зв'язку з виявленням обставин, які перешкоджають розглядові справи, але можуть бути усунуті в майбутньому.
Відповідно до ч. 4 ст. 81 Господарського процесуального кодексу України, після усунення обставин, що зумовили залишення позову без розгляду, позивач має право знову звернутися з ним до господарського суду в загальному порядку.
Керуючись ст. ст. 32, 34, 43, п. 5 ч. 1 ст. 81, ст. 86 Господарського процесуального кодексу України, суд
Позов Скадовської міжрайонної виконавчої дирекції Херсонського обласного відділення Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності до Публічного акціонерного товариства «Комерційний банк «Надра» про стягнення 14364 грн. 72 коп. залишити без розгляду.
Суддя І.М. Отрош