ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua
09.07.2015Справа №910/12098/15
За позовом Антимонопольного комітету України
до Публічного акціонерного товариства «КРЕДІ АГРІКОЛЬ БАНК»
про стягнення штрафу та пені
Суддя Бондарчук В.В.
Представники:
від позивача: Новицький М.З.;
від відповідача: Максименко В.О.
Антимонопольний комітет України (далі-позивач або Комітет) звернувся до господарського суду міста Києва з позовом до Публічного акціонерного товариства «КРЕДІ АГРІКОЛЬ БАНК» (далі-відповідач) про стягнення штрафу у розмірі 15 000, 00 грн. та пені у сумі 8 100, 00 грн.
Позовні вимоги обґрунтовані несплатою відповідачем у добровільному порядку та у передбачені законодавством строки штрафу, накладеного рішенням Комітету № 688-р від 29.12.2014 р.
Ухвалою господарського суду міста Києва від 13.05.2015 р. порушено провадження у даній справі, призначено її до розгляду у судовому засіданні на 15.06.2015 р. за участю представників сторін, яких зобов'язано надати суду певні документи.
28.05.2015 р. через загальний відділ діловодства суду представник відповідача подав відзив на позовну заяву, в якому просив суд відмовити у задоволенні позовних вимог, оскільки відповідачем 30.01.2015 р. було сплачено у повному обсязі штраф у розмірі 15 000, 00 грн., що підтверджується платіжним дорученням № 1 від 30.01.2015 р.
15.06.2015 р. представник позивача через загальний відділ діловодства суду подав клопотання про відкладення розгляду справи, в якому повідомляє суд, що з метою підтвердження зарахування суми штрафу за вказаними у платіжному дорученні реквізитами, Комітет листом від 12.06.2015 р. № 300-20.3/04-6149 звернувся до Міжрегіонального головного управління ДФС - Центральний офіс з обслуговування великих платників, що відповідно потребує часу для надання суду відповіді.
У судовому засіданні 15.06.2015 р. оголошувалась перерва до 09.07.2015 р.
08.07.2015 р. через загальний відділ діловодства суду представник позивача подав клопотання, в якому просить суд припинити провадження у справі № 910/12098/15 у зв'язку з відсутністю предмету спору, оскільки під час розгляду даної справи, Комітету стало відомо про сплату Публічним акціонерним товариством «КРЕДІ АГРІКОЛЬ БАНК», накладеного штрафу.
У даному судовому засіданні представник позивача підтримав подане клопотання про припинення провадження у справі.
Представник відповідача поклався на розсуд суду щодо задоволення клопотання про припинення провадження у справі.
Розглянувши подане клопотання, суд відзначає наступне.
Частиною 1 ст. 80 ГПК України передбачено, що господарський суд припиняє провадження у справі, якщо:
1) спір не підлягає вирішенню в господарських судах України;
1-1) відсутній предмет спору;
2) є рішення господарського суду або іншого органу, який в межах своєї компетенції вирішив господарський спір між тими ж сторонами, про той же предмет і з тих же підстав;
4) позивач відмовився від позову і відмову прийнято господарським судом;
5) сторони уклали угоду про передачу даного спору на вирішення третейського суду;
6) настала смерть фізичної особи або оголошено її померлою чи припинено діяльність суб'єкта господарювання, які були однією із сторін у справі, якщо спірні правовідносини не допускають правонаступництва;
7) сторони уклали мирову угоду і вона затверджена господарським судом.
Враховуючи наведене, оскільки відповідач сплатив суму штрафу у добровільному порядку до порушення провадження у справі, а предметом спору є стягнення як суми штрафу так і пені, суд визнає подане клопотання необґрунтованим, та таким, що не підлягає задоволенню.
Представник відповідача заперечив проти задоволення позовних вимог.
Відповідно до ст. 82 Господарського процесуального кодексу України, рішення у даній справі прийнято у нарадчій кімнаті за результатами оцінки доказів, поданих позивачем та витребуваних судом.
У судовому засіданні 09.07.2015 р. відповідно до ст. 85 Господарського процесуального кодексу України судом проголошено вступну та резолютивну частини рішення.
Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, господарський суд міста Києва, -
Антимонопольний комітет України, розглянувши справу № 20-26.13/236-14 про порушення законодавства про захист економічної конкуренції та накладення штрафу, 29.12.2014 р. прийняв рішення № 688-р, яким визнано, що Публічне акціонерне товариство «КРЕДІ АГРІКОЛЬ БАНК» вчинило порушення, передбачене пунктом 14 статті 50 Закону України «Про захист економічної конкуренції», у вигляді подання інформації у неповному обсязі Антимонопольному комітету України на вимогу в.о. Голови Комітету - державного уповноваженого Антимонопольного комітету України від 20.06.2014 р. № 20-29.3/09/-5558 у встановлений ним строк.
У зв'язку із вказаним вище порушенням, рішенням Антимонопольного комітету України від 29.12.2014 р. № 688-р накладено штраф на Публічне акціонерне товариство «КРЕДІ АГРІКОЛЬ БАНК» у розмірі 15 000,00 грн.
Отже, відповідно до ч. 1 ст. 56 Закону України "Про захист економічної конкуренції", рішення, розпорядження органів Антимонопольного комітету України, голів його територіальних відділень надається для виконання шляхом надсилання або вручення під розписку чи доведення до відома в інший спосіб.
У разі, якщо вручити рішення, розпорядження, немає можливості, зокрема внаслідок: - відсутності фізичної особи за останнім відомим місцем проживання (місцем реєстрації); - відсутності посадових осіб чи уповноважених представників суб'єкта господарювання, органу адміністративно-господарського управління та контролю за відповідною юридичною адресою, - рішення, розпорядження органів Антимонопольного комітету України вважається таким, що вручене відповідачу, через десять днів з дня оприлюднення інформації про прийняте рішення, розпорядження в офіційному друкованому органі (газета Верховної Ради України "Голос України", газета Кабінету Міністрів України "Урядовий кур'єр", "Офіційний вісник України", друковані видання відповідної обласної ради за останнім відомим місцем проживання чи місцем реєстрації, юридичної адреси відповідача).
Рішення Комітету було надіслано відповідачеві супровідним листом від 26.01.2015 р. № 20-26.3/05-683 та отримано останнім 29.01.2015 р., що підтверджується повідомленням про вручення поштового відправлення.
Як стверджує позивач у позовній заяві, відповідачем штраф сплачений не був, у зв'язку із чим Комітет звернувся до господарського суду міста Києва з вимогою про стягнення з Публічного акціонерного товариства «КРЕДІ АГРІКОЛЬ БАНК» суми штрафу.
Крім суми штрафу, позивач нарахував пеню за кожен день прострочення сплати штрафу у розмірі півтора відсотки від суми штрафу за період з 31.03.2015 р. по 05.05.2015 р., що відповідно до розрахунку позивача складає 8 100,00 грн.
Оцінюючи подані докази та наведені обґрунтування за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, суд вважає, що позовні вимоги не підлягають задоволенню, виходячи з наступного.
Відповідно до ст. 238 ГК України, за порушення встановлених законодавчими актами правил здійснення господарської діяльності до суб'єктів господарювання можуть бути застосовані уповноваженими органами державної влади або органами місцевого самоврядування адміністративно-господарські санкції, тобто заходи організаційно-правового або майнового характеру, спрямовані на припинення правопорушення суб'єкта господарювання та ліквідацію його наслідків. Види адміністративно-господарських санкцій, умови та порядок їх застосування визначаються цим Кодексом, іншими законодавчими актами. Адміністративно-господарські санкції можуть бути встановлені виключно законами.
Статтею 239 ГК України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування відповідно до своїх повноважень та у порядку, встановленому законом, можуть застосовувати до суб'єктів господарювання такі адміністративно-господарські санкції: вилучення прибутку (доходу); адміністративно-господарський штраф; стягнення зборів (обов'язкових платежів); застосування антидемпінгових заходів; припинення експортно-імпортних операцій; застосування індивідуального режиму ліцензування; зупинення дії ліцензії (патенту) на здійснення суб'єктом господарювання певних видів господарської діяльності; анулювання ліцензії (патенту) на здійснення суб'єктом господарювання окремих видів господарської діяльності; обмеження або зупинення діяльності суб'єкта господарювання; скасування державної реєстрації та ліквідація суб'єкта господарювання; інші адміністративно-господарські санкції, встановлені цим Кодексом та іншими законами.
Відповідно до ч. 2 ст. 56 Закону України "Про захист економічної конкуренції", рішення та розпорядження органів Антимонопольного комітету України, голів його територіальних відділень є обов'язковими до виконання.
Згідно ч. 3 ст. 56 зазначеного Закону особа, на яку накладено штраф за рішенням органу Антимонопольного комітету України, сплачує його у двомісячний строк з дня одержання рішення про накладення штрафу.
Тому кінцевим терміном сплати відповідачем штрафу є саме 30.03.2015 р.
Частина 1 ст. 33 ГПК України передбачає, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
Разом з тим, як вбачається з матеріалів справи, на виконання рішення Антимонопольного комітету України від 29.12.2014 р. № 688-р, відповідачем 30.01.2015 р. сплачено штраф у розмірі 15 000, 00 грн., що підтверджується платіжним дорученням № 1 від 30.01.2015 р.
Згідно п. 8 ст. 56 цього ж Закону, протягом п'яти днів з дня сплати штрафу суб'єкт господарювання зобов'язаний надіслати відповідно до Антимонопольного комітету України або його територіального відділення документи, що підтверджують сплату штрафу.
Як стверджує позивач, останній отримав копію платіжного доручення № 1 від 30.01.2015 р. тільки після ознайомлення з матеріалами справи № 910/12098/15, у зв'язку з чим, для підтвердження зарахування суми штрафу за вказаними у платіжному документі реквізитами Комітет листом від 12.06.2015 р. № 300-20.3/04-6149 звернувся до Міжрегіонального головного управління Державної фіскальної служби України - Центральний офіс з обслуговування великих платників.
Так, листом від 23.06.2015 р. № 2805/9/28-10-20-3-10 Міжрегіональне головне управління Державної фіскальної служби України - Центральний офіс з обслуговування великих платників підтвердило, що кошти в сумі 15 000, 00 грн., згідно платіжного доручення № 1 від 30.01.2015 р., зараховані до загального фонду державного бюджету України по коду бюджетної класифікації 21081100 «Адміністративні штрафи та інші санкції» на розрахунковий рахунок 31117106799011 до УДКСУ у Шевченківському районі м. Києва, ідентифікаційний код 37995466.
Отже, станом на день розгляду спору штраф у розмірі 15 000, 00 грн. відповідачем сплачений у повному обсязі, що підтверджується наявними в матеріалах справи доказами.
Щодо стягнення з відповідача пені у розмірі 8 100, 00 грн. за період з 31.03.2015 р. по 05.05.2015 р., суд відзначає наступне.
Так, господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання у ГК України визнаються штрафними санкціями (частина 1 статті 230 ГК України).
Відповідно до п. 1 ст. 231 ГК України, законом щодо окремих видів зобов'язань може бути визначений розмір штрафних санкцій, зміна якого за погодженням сторін не допускається.
У відповідності до частини 5 статті 56 Закону України "Про захист економічної конкуренції", за кожний день прострочення сплати штрафу стягується пеня у розмірі півтора відсотка від суми штрафу. Розмір пені не може перевищувати розміру штрафу, накладеного відповідним рішенням органу Антимонопольного комітету України.
Згідно з частиною 7 статті 56 Закону України «Про захист економічної конкуренції», у разі несплати штрафу у строки, передбачені рішенням, та пені, органи Антимонопольного комітету України стягують штраф та пеню в судовому порядку.
Таким чином, враховуючи те, що відповідач сплатив суму штрафу у передбачені законодавством строки, а саме 30.01.2015 р., тобто у двомісячний строк з дня одержання рішення про накладення штрафу, суд приходить до висновку, що вимога в цій частині також не підлягає задоволенню.
Відповідно до ст. ст. 33, 34 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.
За таких обставин, суд відмовляє у задоволенні позову з підстав його необґрунтованості.
Згідно з п. 4.5. постанови пленуму Вищого господарського суду України від 21 лютого 2013 року N 7 «Про деякі питання практики застосування розділу VI Господарського процесуального кодексу України», у випадках коли позивач звільнений від сплати судового збору, якщо позов залишено без задоволення - судовий збір не стягується;
Керуючись ст. ст. 32, 33, 49, 75, 82-85 ГПК України, господарський суд, -
У задоволенні позову відмовити.
Відповідно до ст. 85 Господарського процесуального кодексу України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.
Повний текст рішення складено: 13.07.2015 р.
Суддя Бондарчук В.В.