Справа №705/3434/15-к
1-в/705/369/15
10 липня 2015 року
Уманський міськрайонний суд Черкаської області в складі:
головуючого - судді ОСОБА_1
з участю:
секретаря ОСОБА_2
прокурора ОСОБА_3
представника СВК № 92 ОСОБА_4
засудженого ОСОБА_5
розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Старобабанівської виправної колонії №92 м. Умань заяву про умовно - дострокове звільнення від відбування покарання засудженого ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця та мешканця до арешту: АДРЕСА_1 , українця, громадянина України, раніше судимого:
-18.10.1977 року Ковпаківським районним судом м. Суми за ст.81 ч.2 КК України до 3 років 6 місяців позбавлення волі. Був звільнений 17.11.1977 року на підставі ст.2 Указу ПВР СРСР «Про амністію» від 04.11.1977 року;
-23.05.1978 року Сумським районним судом Сумської області за ст.81 ч.2, 215-3 ч.1, 140 ч.1, 42 КК України до 4 років 6 місяців позбавлення волі;
-22.08.1980 року Роменським районним судом Сумської області за ст.206 ч.2, 43 КК України до 4 років 1 місяця позбавлення волі. Був звільнений 14.07.1984 року по відбуттю строку покарання;
-21.01.1985 року Ковпаківським районним судом м. Суми за ст. 141 ч.2, 206 ч.3, 42 КК України до 6 років позбавлення волі із конфіскацією майна;
-05.08.1991 року Ковпаківським районним судом м. Суми за ст.206 ч.2, 140 ч.2, 42 КК України до 5 років позбавлення волі із конфіскацією майна. Був звільнений 12.04.1996 року по відбуттю строку покарання;
-27.12.1996 року Ковпаківським районним судом м. Суми за ст.206 ч.2, 196-1 ч.1,42 КК України до 3 років позбавлення волі. Був звільнений 07.09.1999 року по відбуттю строку покарання. В силу ст.89 КК України раніше не судимого.
В червні 2015 року засуджений ОСОБА_5 звернувся до Уманського міськрайонного суду з заявою в якій вказав: « … Прошу Вас застосувати до мене умовно-дострокове звільнення від відбування покарання, так як я каюсь за наше «правосуддя» у мене помер молодший брат -13.12.2013 року, залишилась єдина мати- хвора дитина ОСОБА_6 …..».
Засуджений ОСОБА_5 від дачі пояснень з приводу наявності підстав для задоволення його заяви відмовився. При цьому він вказував, що засуджений незаконно і вданому випадку про каяття взагалі не йдеться. Він вказував, що незаконно засуджений і до дисциплінарної відповідальності його було притягнуто - теж незаконно.
В судовому засіданні прокурор заперечував проти задоволення заяви засудженого вказавши, що оскільки засуджений ОСОБА_5 за час відбуття покарання не має жодного заохочення, а лише стягнення, характеристика у нього негативна, вину увчиненому не визнає, то застосувати до нього умовно-дострокове звільнення від відбування покарання не можливо, оскільки немає підстав передбачених чинним КПК України, зокрема ст.81 КК України.
Представник СВК № 92 в судовому засіданні погодився з думкою прокурора, вказував на відсутність підстав для задоволення заяви засудженого.
Вислухавши думку прокурора, представника СВК, ознайомившись з заявою та додатками до неї, суд приходить до наступного.
ОСОБА_5 за даною справою засуджений вироком Ковпаківського районного суду м. Суми від 07 листопада 2008 року. Він засуджений за ч.3 ст. 152 , ч.2 ст.153, ч.2 ст.70 КК України до 10 років позбавлення волі. Йому було зарахувано в строк відбування покарання час знаходження під вартою з 20.04.2007 року по 23.10.2007 рік. Ухвалою Апеляційного суду Сумської області від 17.03.2009 року вирок Ковпаківського районного суду м. Суми від 07 листопада 2008 року було змінено та виключено з мотивувальної частини вироку кваліфікуючу ознаку «повторно» за ст.153 ч.2 КК України, в іншій частині вирок залишено без змін.
Початок строку відбування покарання : 14.02.2008 року. Кінець строку відбування покарання : 10.08.2017 року.
Відповідно до ст. 81 КК України до осіб, що відбувають покарання у виді позбавлення волі може бути застосоване умовно-дострокове звільнення від відбування покарання, якщо засуджений сумлінною поведінкою і ставленням до праці довів своє виправлення.
Сумлінна поведінка - це не тільки пасивна форма поведінки, яка полягає у стримуванні від порушень режиму відбування покарання, порушень правил внутрішнього розпорядку, а й активна форма його поведінки: активна участь у суспільному житті колективу і сумлінне ставлення до громадських доручень, підвищення свого загальноосвітнього рівня, сумлінне ставлення до навчання, праці, визнання вини у вчиненому злочині, тощо.
З матеріалів подання вбачається, що засуджений з ОСОБА_5 за час перебування в місцях позбавлення волі характеризується наступним чином :
- під час утримання в Сумському слідчому ізоляторі характеризується посередньо;
- з 05.02.2009 року відбуває покарання в Старобабанівській виправній колонії №92. За час відбування покарання характеризується негативно, має 8 стягнень правам начальника відділення та одне правами начальника установи, з яких 8 стягнень погашені, засуджений не дотримується норм, які визначають порядок, умови відбування покарання та розпорядок дня установи у відношенні до представників адміністрації колонії не завжди стриманий, на міри виховного впливу реагує, але належних висновків для себе не робить. Також засуджений не працевлаштований за відсутності його бажання, заохочень не має.
В заяві засудженого, яка не відповідає вимогам КПК України, не зазначено жодної підстави з посиланням на докази щодо наявності передбачених чинним законодавством підстав для застосування відносно нього умовно-дострокового звільнення від відбування покарання.
Таким чином, беручи до уваги викладене, суд вважає, що у задоволені заяви засудженого ОСОБА_5 необхідно відмоити.
Керуючись ст.ст. 537, 539 КПК України суд -
Відмовити у задоволенні заяви про умовно - дострокове звільнення від відбування покарання засудженого ОСОБА_5 .
Ухвала оскарженню не підлягає.
Суддя ОСОБА_1