Святошинський районний суд м. Києва
ун. № 759/9825/15-к
пр. № 1-кп/759/594/15
14 липня 2015 року м. Київ
Святошинський районний суд м. Києва в складі:
головуючого судді ОСОБА_1 ,
за участю секретаря ОСОБА_2 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Києві кримінальне провадження № 12015100080005402 по обвинуваченню ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Ворзель Ірпінського району Київської обл., українця, громадянина України, номер картки фізичної особи - платника податків невідомий, який здобув середню освіту, одружений, не працює, зареєстрований та проживає за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимий,
у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 185 КК України, -
сторони кримінального провадження: прокурор - ОСОБА_4 , обвинувачений - ОСОБА_3 , інші учасники кримінального провадження: потерпілий - ОСОБА_5 , -
Обвинувачений ОСОБА_3 в середині серпня 2014 року, у невстановлений час, працював у ангарному приміщенні, яке розташоване на території будівельного майданчику, що по АДРЕСА_2 , та побачив, що всередині вищевказаного ангарного приміщення, зберігається майно, яке належить ФОП « ОСОБА_5 ». В цей час, ОСОБА_3 вирішив викрасти чуже майно, яке належить ФОП « ОСОБА_5 ». З метою виконання свого злочинного умислу, направленого на незаконне заволодіння чужим майном, ОСОБА_3 , продовжуючи знаходитись всередині вищевказаного ангарного приміщення та переконавшись у відсутності сторонніх осіб, а також у тому, що за його діями ніхто не спостерігає, з метою обернення на свою користь та особистого збагачення, взяв з ангарного приміщення чуже майно, яке належить ФОП « ОСОБА_5 », а саме: змішувач для душ-кабіни «Atlantika «AVRORA 5», вартістю 800 грн 00 коп. Після чого, незаконно заволодівши чужим майном, ОСОБА_3 з місця вчинення кримінального правопорушення зник, а викраденим майном розпорядився на власний розсуд.
Допитаний у судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_3 свою вину в інкримінованому їй складі кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 185 КК України, визнав повністю, щиро розкаявся, підтвердив обставини вчинення ним кримінального правопорушення, вказавши на час, місце, спосіб і мету його вчинення та показав, що у серпні 2014 року він працював неофіційно на території будівельного майданчика, який розташований за адресою: м. Київ, бульв. Вернадського, 24. Його керівник сказав, що у ангарному приміщенні, яке розташоване на території даного будівельного майданчика, слід переставити меблі, тобто звільнити місце для речей ОСОБА_5 . Дане ангарне приміщення було замкнене. Ключ від замка був лише у керівника. Він, його напарник та керівник зайшли до ангарного приміщення та переставляли меблі. Через деякий час керівник пішов, а він, скориставшись тим, що за його діями ніхто не спостерігає, взяв змішувач, який належав ОСОБА_5 та переніс до роздягальні, яка знаходилася неподалік від ангарного приміщення. Після закінчення роботи він даний змішувач переніс до себе додому, де сховав на горищі будинку. Змішував він хотів поставити у себе вдома. Через деякий час до нього прийшли працівники міліції і він добровільно віддав їм змішувач.
У судове засідання потерпілий ОСОБА_5 , будучи належним чином повідомленим про дату, час і місце його проведення, не прибув. Через канцелярію суду подав заяву від 10.07.2015 про розгляд даного кримінального провадження за його відсутності. Претензій будь-якого характеру до обвинуваченого не має.
За таких обставин, суд, заслухавши думку учасників судового провадження (прокурора та обвинуваченого), які вважали за можливе за відсутності потерпілого з'ясувати всі обставини під час судового розгляду, приходить до висновку про можливість проведення судового розгляду за відсутності потерпілого ОСОБА_5 .
Враховуючи те, що обвинувачений ОСОБА_3 та інші учасники судового провадження - прокурор, не оспорюють всі обставини справи і судом встановлено, що вони правильно розуміють зміст цих обставин, відсутні будь-які сумніви у добровільності їх позиції, заслухавши думку учасників судового провадження та роз'яснивши їм положення ч. 3 ст. 349 КПК України, суд при визначенні обсягу доказів, що підлягають дослідженню, обмежився показаннями обвинуваченого, дослідженням матеріалів кримінального провадження, що характеризують його особу, визначивши відповідно до ч. 3 ст. 349 КПК України недоцільним дослідження доказів щодо тих обставин, які ніким не оспорюються.
Таким чином, допитавши обвинуваченого ОСОБА_3 , дослідивши матеріали кримінального провадження, що характеризують його особу, суд приходить до висновку, що вина обвинуваченого ОСОБА_3 у вчиненні інкримінованого йому складу кримінального правопорушення доведена повністю, а тому його дії кваліфікує за ч. 1 ст. 185 КК України як таємне викрадення чужого майна (крадіжка).
Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 66 КК України обставиною, яка пом'якшує покарання обвинуваченого, є щире каяття.
Відповідно до ст. 67 КК України обставин, які обтяжують покарання обвинуваченого, судом не встановлено.
При призначенні обвинуваченому ОСОБА_3 покарання, суд, згідно з вимогами ст. 65 КК України, враховує характер і ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, який згідно із ст. 12 КК України є кримінальним правопорушенням середньої тяжкості; обставину, яка пом'якшує його покарання, та відсутність обставин, які обтяжують його покарання; дані про особу обвинуваченого, а саме те, що він одружений, неофіційно працює столяром, за місцем проживання характеризується позитивно, за даними облікової документації під наркологічним диспансерно-динамічним наглядом не перебуває, також не перебуває на обліку у лікаря-психіатра, раніше не судимий, та вважає за необхідне призначити обвинуваченому ОСОБА_3 покарання за ч. 1 ст. 185 КК України в межах санкцій даної частини, а саме: у виді громадських робіт.
Саме таке покарання, на думку суду, є справедливим, а також необхідним та достатнім для його виправлення та попередження вчинення нових кримінальних правопорушень.
Питання про долю речових доказів слід вирішити у відповідності до ч. 9 ст. 100 КПК України.
Процесуальні витрати відсутні. Цивільний позов не пред'являвся.
Враховуючи викладене та керуючись ч. 9 ст. 100, ч. 3 ст. 349, ст.ст. 369-371, 373, 374, 376 КПК України, суд, -
ОСОБА_3 визнати винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 185 КК України, і призначити йому покарання у виді громадських робіт на строк 80 (вісімдесят) годин.
Речові докази: змішувач для душ-кабіни «Atlantika «AVRORA 5», який переданий під розписку на відповідальне зберігання ОСОБА_5 - залишити у власника (законного володільця) ОСОБА_5 .
Вирок може бути оскаржений в апеляційному порядку до Апеляційного суду м. Києва шляхом подачі апеляції через Святошинський районний суд м. Києва протягом тридцяти діб з дня його проголошення.
Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після прийняття рішення судом апеляційної інстанції.
Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку. Обвинуваченому та прокурору копія вироку вручається негайно після його проголошення. Учаснику судового провадження, який не був присутній в судовому засіданні, копія судового рішення надсилається не пізніше наступного дня після ухвалення.
Суддя: ОСОБА_1