ун. № 759/7916/15-а
пр. № 2-а/759/248/15
06 липня 2015 року Святошинський районний суд м.Києва у складі:
головуючого судді - Борденюка В.В.,
при секретарі - Трегубенку М.В.,
розглянувши в порядку скороченого провадження справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до управління Пенсійного фонду України в Святошинському районі міста Києва про зобов'язання вчинити дії,
ОСОБА_1 звернувся до суду із адміністративним позовом до Управління Пенсійного фонду України в Святошинському районі міста Києва про визнання протиправними рішення, дії та бездіяльності, зобов'язання УПФУ в Святошинському районі міста Києва визнати позивача не працюючою особою з 24.09.2012 року, провести індексацію пенсії, відновити з 01.04.2015 року виплату у повному розмірі раніше призначеної пенсії та повернення утриманих коштів із урахуванням індексації, сплату інфляційних нарахувань на суму боргу, сплати пені за час прострочення та 3 % річних за весь час прострочення суми боргу, а саме з 01.04.2015 року. Просив постановити окрему ухвалу про притягнення до відповідачльності в.о. начальника УПФУ в Святошинському районі міста Києва. Також просив відшкодувати йому моральну шкоду у розмірі 1 800,00 гривень, понесені витрати на виготовлення матеріалів позовної заяви. Крім того, просив зобов'язати відповідача надати позивачу довідку про проведені донарахування нового розміру його пенсії з урахуванням проведеної індексації.
Свої вимоги обґрунтовує тим, що 22.04.2015 року він звернувся до управління Пенсійного фонду України в Святошинському районі м. Києва з заявою щодо проведення перерахунку його пенсії, яку він отримав у квітні 2015 року.
Згідно п. 2 ч. 5 ст. 183-2 КАС України справа повинна бути розглянута у порядку скороченого провадження протягом таких строків: не пізніше трьох днів з дня закінчення строку, передбаченого ч. З цієї статті, якщо до суду не було подано заперечення відповідача та за умови, що справа розглядається судом за місцезнаходженням відповідача.
Відповідно до ч. 4 ст. 183-2 КАС України суддя розглядає справу в порядку скороченого провадження одноособово, без проведення судового засідання та виклику осіб, які беруть участь у справі. За результатами розгляду справи у скороченому провадженні суддя, оцінивши повідомлені позивачем, відповідачем обставини, за наявності достатніх підстав приймає законне та обґрунтоване судове рішення. У разі недостатності повідомлених позивачем обставин або якщо за результатами розгляду поданого відповідачем заперечення суд прийде до висновку про неможливість ухвалення законного і обґрунтованого судового рішення без проведення судового засідання та виклику осіб, які беруть участь у справі, суд розглядає справу за загальними правилами цього Кодексу, про що постановляє ухвалу, яка не підлягає оскарженню.
02.07.2015 року відповідачем надіслані письмові заперечення щодо заявлених позовних вимог у яких представник відповідача посилається на те, що відповідачем були донараховані заявлені ОСОБА_1 кошти.
Оскільки розгляд справи відбувається в порядку скороченого провадження, судове засідання в справі не проводилось та особи, які беруть участь у справі не викликались.
Отже, оцінивши доводи позивача та представника відповідача, викладені у запереченнях, дослідивши матеріали справи, суд виходить із наступного.
Відповідно до частини 2 статті 19 Конституції України органи державної влади, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Згідно з частинами 1, 2 статті 8 КАС України суд при вирішенні справи керується принципом верховенства права, відповідно до якого зокрема людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави. Суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського Суду з питань захисту прав людини.
Встановлено, що ОСОБА_1 перебуває на обліку в управлінні Пенсійного фонду України в Святошинському районі м. Києва та отримує пенсію за віком відповідно до ЗУ «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» від 09.07.2003 року № 1058-ІV.
Станом на 01.04.2015 року позивач перебував на обліку у відповідача як працюючий пенсіонер, тому з квітня 2015 року розмір пенсії до виплати становив 1 685,86 гривень.
Відповідно до заяви, поданої позивачем до відповідача від 22.04.2015 року та 23.04.2015 року, УПФУ в Святошинському районі міста Києва здійснило перерахунок з 01.04.2014 року та переведено у категорію непрацюючих пенсіонерів і донараховано суму доплати у розмірі 1 888,56 гривень, яку було нараховано на червень 2015 року, що підтверджується копією розпорядження № 847189 від 06.05.2015 року.
Викладене свідчить про те, що відповідачем уже було донараховано позивачу вказану суму доплати до пенсії, що свідчить про те, що на час вирішення даного спору відсутній факт порушення пенсійних прав позивача, що стали підставою для подання даного позову, а тому суд відмовляє у задоволенні позовних вимог щодо зобов'язання УПФУ в Святошинському районі міста Києва визнати позивача не працюючою особою з 24.09.2012 року, провести індексацію пенсії, відновити з 01.04.2015 року виплату у повному розмірі раніше призначеної пенсії та повернення утриманих коштів із урахуванням індексації, сплату інфляційних нарахувань на суму боргу, сплати пені за час прострочення та 3 % річних за весь час прострочення суми боргу, а саме з 01.04.2015 року, як таких, що є безпідставними.
Так, у матеріалах справи відсуті письмові докази, які б свідчили те, що Управлінням за письмовою заявою позивача було відмовлено у проведенні індексації вказаних пенсійних виплат; крім того нараховані позивачем пеня і три відсотки річних не підялгають стягненню у межах вирішенні спору що виник із публічно-правових відосин сторін.
Щодо вимог про стягнення моральної шкоди, суд виходить із такого.
Право на відшкодування моральної шкоди виникає за наявності передбачених законом умов або підстав відповідальності за заподіяну шкоду.
З огляду на положення постанови Пленуму Верховного Суду України «Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди» від 31.03.1995 року № 4, зобов'язання відшкодувати моральну шкоду виникає за наявності: а) моральної шкоди як наслідку порушення особистих немайнових прав або посягання на інші нематеріальні блага; б)неправомірних рішень, дій чи бездіяльності заподіювача шкоди; в) причинного зв'язку між неправомірною поведінкою і моральною шкодою; г) вини заподіювача шкоди.
Позивачем не доведено того, що внаслідок дій відповідача він зазнав моральних та фізичних страждань, як і не обґрунтовано розмір моральної шкоди.
За таких обставин позовна вимога не підлягає задоволенню.
На підставі викладеного, керуючись ст. 195, 197, 198, 202, 205, 207, 211, 212, 254 КАС України, суд,
У задоволенні позову відмовити.
Постанова може бути оскаржена до Київського апеляційного адміністративного суду протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.
Суддя: