ун. № 759/7837/15-ц
пр. № 2/759/3966/15
14 липня 2015 року Святошинський районний суд м. Києва
в складі: головуючого Морозова М.О.
при секретарі Захарчук Ю.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в м. Києві цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів на утримання дитини,
ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до ОСОБА_2 про стягнення аліментів на її користь на утримання неповнолітнього сина ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, в розмірі 1/3 частки заробітку щомісяця до повноліття дитини, з дня пред'явлення позову.
При цьому, посилається на те, що з ОСОБА_3 перебуває в зареєстрованому шлюбі, під час якого народилася вищевказана дитина. Син залишився проживати з нею після того, як в січні 2015 р. вони припинили з відповідачем сімейно-шлюбні відносини, і син перебуває на її утриманні. Відповідач матеріальної допомоги сину з січня 2015 р. у достатньому розмірі не надає й дитина знаходиться на повному її утриманні, що є дуже важко. Відповідач може сплачувати кошти на утримання сина, може матеріальну допомогу надавати, бо працює, хоча не оприлюднює місце своєї роботи та постійний заробіток.
В судовому засіданні ОСОБА_1 позов підтримала.
Відповідач позов визнав частково, пояснивши, що вимоги подавача позову є завищеними, згоден на виплату аліментів на дитину в мінімальних розмірах шомісячно, бо не працює, постійного заробітку не має, в міру можливостей надає кошти для дитини.
Суд, вислухавши пояснення сторін, з'ясувавши обставини справи, дослідивши письмові докази по справі, прийшов до висновку, що позов підлягає частковому задоволенню з слідуючих підстав.
Судом встановлено, що ОСОБА_1 і ОСОБА_2 перебували у зареєстрованому шлюбі з 04.08.2012 р. по 27.06.2015 р., від якого мають малолітнього сина ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1. Сторони проживають окремо один від одного по різним адресам. Як вбачається з позовної заяви, пояснень сторін, письмових доказів по справі, малолітня дитина проживає разом з позивачем ОСОБА_2 Між сторонами склалися відчужені взаємовідносини, між ними відсутнє взаємопорозуміння щодо матеріального утримання їх дитини (а.с.2-5).
Ст.ст. 180,181 СК України передбачають, що батьки зобов'язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття і за рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері, батька і (або) у твердій грошовій сумі.
Згідно ст.182 СК України при визначенні розміру аліментів суд враховує:1) стан здоров'я та матеріальне становище дитини, 2) стан здоров'я та матеріальне становище платника аліментів, 3) наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина, 4) інші обставини, що мають істотне значення, і розмір аліментів на одну дитину за жодних обставин не може бути меншим ніж 30 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку.
Згідно ст. 184 СК України якщо платник аліментів має нерегулярний, мінливий дохід, частину доходу одержує в натурі, а також за наявності інших обставин, що мають істотне значення, суд за заявою платника або одержувача може визначити розмір аліментів у твердій грошовій сумі.
Розмір аліментів, визначений судом у твердій грошовій сумі, підлягає індексації відповідно до закону.
Згідно ст.191 СК України аліменти на дитину присуджуються за рішенням суду від дня пред'явлення позову.
В даному випадку норми закону передбачають обов'язковість батьків утримувати своїх неповнолітніх дітей. Неповнолітня дитина проживає з позивачем, перебуває на її утриманні, відповідач проживає окремо, між сторонами існують суперечки щодо спільного утримання дитини, тому, з метою вирішення спірних питань, з відповідача повинні стягуватися аліменти в судовому порядку, і в розмірі по 1000 грн. щомісячно на утримання сина, до його повноліття, виходячи з конкретних обставин справи, особи відповідача, який не працює, не має постійного доходу, та враховуючи прожитковий мінімум на одну особу - дитину віком до 6 років в розрахунку на місяць у 2015 р., встановленого Законом України «Про Державний бюджет України на 2015 рік», та починаючи з 18.05.2015 р., з дати подачі позову. Визначаючи вказаний розмір аліментів, суд виходить з того, що відповідач не працює, даних про отримання ним доходу не має і з боку позивача не представлено, і вказаний розмір аліментів, визначений для неповнолітньої дитини, відповідає вимогам закону щодо прожиткового мінімуму для дітей відповідного віку, який дорівнює в 1032 грн. в 2015 році, буде найбільш справедливим для вирішення спору, коли позивач не працює та знаходиться у декретній відпустці по догляду за дитиною по досягненню нею трирічного віку.
Не можуть бути прийняті до уваги посилання позивача щодо стягнення аліментів у розмірі 1/3 частини усіх видів заробітку щомісячно, бо підтверджень відповідного заробітку чи доходу відповідача по справі не представлено і вони відсутні в матеріалах справи, суд діє відповідно до вимог ст.ст. 10, 60 ЦПК України. На батьків покладаються рівні обов'язки щодо матеріального утримання неповнолітніх дітей.
В силу ст.367 ЦПК України рішення суду про стягнення аліментів у межах за один місяць підлягає негайному виконанню.
Відповідно до ст.88 ЦПК України з відповідача на користь держави підлягають стягненню витрати по справі у вигляді судового збору в розмірі 243 грн. 60 коп., виходячи з вимог Закону України «Про судовий збір», понесені судом по предмету спору про стягнення аліментів, бо ОСОБА_1 при подачі позову до суду по закону була звільнена від сплати судового збору.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст.180-182, 184, 191 СК України,ст.ст. 10, 60, 88, 212, 214, 215, 367 ЦПК України, суд-
Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів на утримання дитини задовольнити частково.
Стягнути з ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_2, уродженця м. Києва, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1, на користь ОСОБА_1 аліменти на утримання неповнолітнього сина ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_5, в твердій грошовій сумі в розмірі 1000 гривень щомісячно, починаючи з 18 травня 2015 року і до досягнення дитиною повноліття.
Стягнення аліментів з ОСОБА_2 на утримання дитини у межах суми платежу за один місяць в розмірі 1000 гривень підлягає негайному виконанню.
В іншій частині позову відмовити.
Стягнути з ОСОБА_2 на користь держави судові витрати по справі в розмірі 243 гривні 60 копійок.
Рішення може бути оскаржено до Апеляційного суду міста Києва через районний суд шляхом подачі апеляційної скарги протягом десяти днів з дня проголошення рішення.
Суддя