ун. № 2-а-6988/11
пр. № 2-а/2608/16607/11
12 грудня 2011 року суддя Святошинського районного суду м. Києва Петренко Н.О. розглянувши в порядку скороченого провадження справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Управління Пенсійного фонду України в Святошинському районі м. Києва про визнання дій протиправними, зобов'язання нарахувати несплачену державну соціальну допомогу, як дитині війни -
встановив:
Позивач звернувся до суду з позовом до Управління Пенсійного фонду України в Святошинському районі м. Києва про визнання дій протиправними та нарахування недоплаченої допомоги, як дитині війни з 19.04.2011 року. Позивач посилається на підстави, що згідно ст.6 ЗУ „Про соціальний захист дітей війни” він має право на щомісячну допомогу у вигляді надбавки до пенсії у розмірі 30% мінімальної пенсії. Разом з тим, позивачу дана допомога не виплачувалась. Оскільки рішенням Конституційного Суду України № 6-рп/2007 р. від 09 липня 2007 року були визнані такими, що не відповідають Конституції окремі положення Законів України про державні бюджети на 2006-2007 роки, якими було зупинено норми ЗУ „Про соціальний захист дітей війни”.
Представник відповідача надав суду заперечення проти адміністративного позову від 08.12.2011 року, в яких просить відмовити позивачу в задоволенні позовних вимог в повному обсязі.
Суд, оцінивши повідомлені позивачем та відповідачем обставини, дійшов висновку про задоволення позовних вимог з наступних підстав.
Судом встановлено, що позивач народився 25 вересня 1937 року і згідно ст.1 Закону України „Про соціальний захист дітей війни” має право на отримання передбачених цим Законом пільг та державної соціальної допомоги.
Статтею 6 Закону України „Про соціальний захист дітей війни” передбачено право таких громадян на отримання державної соціальної підтримки, а саме підвищення пенсії на 30% мінімальної пенсії за віком.
Згідно ст.7 Закону України „Про соціальний захист дітей війни” фінансове забезпечення державних соціальних гарантій здійснюється за рахунок Державного бюджету України, а не за рахунок бюджету Пенсійного фонду України. За умови відсутності у державному бюджеті коштів на виплату щомісячних надбавок дітям війни це створює ситуацію правової невизначеності стосовно джерела коштів, з яких має виплачуватися зазначена надбавка.
У справі „Кечко проти України” Європейський Суд з прав людини констатував, що не приймає аргумент Уряду щодо бюджетних асигнувань, оскільки органи державної влади не можуть посилатись на відсутність коштів як причину невиконання своїх зобов'язань.
Суд вважає необхідним зазначити, що посилання органів державної влади на відсутність коштів, як на причину невиконання своїх зобов'язань, судом не приймається до уваги, оскільки реалізація особою права, яке пов'язане з отриманням бюджетних коштів і базується на спеціальних та чинних на час виникнення спірних правовідносин нормативно-правових актів національного законодавства, не може бути поставлено у залежність від бюджетних асигнувань, відсутність яких не може бути підставою для порушення прав громадян на соціальний захист, в тому числі й на отримання надбавки до пенсії, яка прямо передбачена законом.
На момент звернення до суду нарахування позивачу доплати до пенсії у розмірі 30% від мінімальної пенсії за віком відповідачем не здійснено.
Відповідно до ч.2 ст. 19 Конституції України органи державної влади, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Згідно зі ч.ч.1, 2 ст.8 КАС України суд при вирішенні справи керується принципом верховенства права, відповідно до якого зокрема людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави.
Відповідно до ст. 46 Конституції України громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.
Таким чином, щомісячна доплата до пенсії для дітей війни є формою соціального забезпечення громадян, які відповідно до спеціального закону, є дітьми війни. Тобто фактично ця щомісячна надбавка є формою реалізації конституційного права громадян, які є дітьми війни, на соціальний захист.
Як зазначено в п.3.2 Рішення Конституційного Суду України від 09.07.2007 року, утверджуючи і забезпечуючи права і свободи громадян, держава окремими законами України встановила певні соціальні пільги, компенсації і гарантії, що є складовою конституційного права на соціальний захист, а тому відповідно до ч.2 ст.6, ч.2 ст.19, ч.1 ст.68 Конституції України вони є загальнообов'язковими, однаковою мірою мають додержуватися органами державної влади, місцевого самоврядування, їх посадовими особами.
Таким чином, громадянин у відповідності до чинного законодавства очікує на отримання від держави гарантованого матеріального забезпечення, складовою якого є встановлене ст.6 Закону України „Про соціальний захист дітей війни” підвищення пенсії, тобто має „законні сподівання” на отримання майна.
Згідно ч.2 ст.11 КАС України суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, і не може виходити за межі позовних вимог для повного захисту прав, свобод та інтересів сторін чи третіх осіб, про захист яких вони просять. Оскільки позивач посилається на неправомірність не нарахування та невиплати відповідачем передбаченої законом соціальної допомоги, а відповідач не надав суду достатніх беззаперечних доказів в обгрунтування правомірності своєї бездіяльності, суд вважає за необхідне з метою повного захисту прав та інтересів позивача визнати бездіяльність відповідача щодо невиплати позивачу підвищення пенсії відповідно до ст. 6 Закону України „Про соціальний захист дітей війни” протиправною та зобов'язати відповідача провести відповідні виплати.
При цьому, позовні вимоги підлягають задоволенню з 19 квітня 2011 року по 22 липня 2011 року (включно), оскільки пунктом 7 Закону України вiд 14.06.2011 року № 3491-VI «Про внесення змін до Закону України «Про Державний бюджет України на 2011 рік» доповнено пункт 4 Прикінцевих положень Закону України «Про Державний бюджет України на 2011 рік», наступного змісту: "4. Установити, що у 2011 році норми і положення статей 39, 50, 51, 52, 54 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" (796-12) (Відомості Верховної Ради України, 1992 р., № 13, ст. 178 з наступними змінами), статті 6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни" (2195-15) (Відомості Верховної Ради України, 2005 р., № 4, ст. 94 з наступними змінами), статей 14, 22, 37 та частини третьої статті 43 Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" (2262-12) (Відомості Верховної Ради України, 1992 р., № 29, ст. 399 з наступними змінами) застосовуються у порядку та розмірах, встановлених Кабінетом Міністрів України виходячи з наявного фінансового ресурсу бюджету Пенсійного фонду України на 2011 рік".
06 липня 2011 року Кабінетом Міністрів України була прийнята постанова «Про встановлення деяких розмірів виплат, що фінансуються за рахунок коштів державного бюджету» (яка набрала законної сили 22 липня 2011 року) відповідно до п. 6 якої, дітям війни (крім тих, на яких поширюється дія Законів України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» та «Про жертви нацистських переслідувань») до пенсії або щомісячного довічного грошового утримання чи державної соціальної допомоги, що виплачується замість пенсії, підвищення проводиться у розмірі 49 грн. 80 коп.
Дослідивши обставини справи, проаналізувавши вищезазначені правові норми, суд приходить до висновку, що викладені в позовній заяві вимоги позивача є обгрунтованими та підлягають задоволенню.
Керуючись вимогами ч.2 ст. 3, ст.6 Закону України ”Про соціальний захист дітей війни” та ст.ст. 7-11, 69-71, 160-163, 183-2 Кодексу адміністративного судочинства України, суд-
постановив:
Позов ОСОБА_1 до Управління Пенсійного фонду України в Святошинському районі м. Києва про визнання дій протиправними, зобов'язання нарахувати несплачену державну соціальну допомогу, як дитині війни задовольнити.
Визнати дії Управління Пенсійного фонду України в Святошинському районі м. Києва протиправними.
Зобов'язати Управління Пенсійного фонду України в Святошинському районі м. Києва перерахувати та виплатити ОСОБА_1 підвищення до пенсії в розмірі 30 % мінімальної пенсії за віком за період з 19 квітня 2011 року по 22 липня 2011 року (включно) відповідно до ст. 6 Закону України „Про соціальний захист дітей війни” з урахуванням проведених виплат.
Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом ч. 3 ст. 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.
Суддя: