печерський районний суд міста києва
Справа № 757/24324/15-к
14 липня 2015 року
Слідчий суддя Печерського районного суду м. Києва ОСОБА_1 , за участю секретаря ОСОБА_2 , сторін кримінального провадження - прокурора ОСОБА_3 , слідчого ОСОБА_4 , підозрюваного ОСОБА_5 , захисника ОСОБА_6 , розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду в м. Києві кримінальне провадження за клопотанням слідчого слідчого відділу Печерського РУ ГУМВС України в м. Києві ОСОБА_4 про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця міста Сєвєродонецька Луганської області, громадянина України, який неодружений, навчається на 4-му курсі КНУКіТ ім. Карпенка-Карого, зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , фактично проживає за адресою: АДРЕСА_2 , раніше не судимий, підозрюється у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 186 КК України,-
ОСОБА_7 підозрюється в тому, що 10.07.2015 року, приблизно о 12 год. 30 хв., за попередньою змовою із ОСОБА_8 та невстановленою досудовим розслідуванням особою, з метою відкритого викрадення чужого майна, знаходячись за адресою: АДРЕСА_3 , застосувавши відносно ОСОБА_9 насильство, яке не є небезпечним для життя та здоров'я потерпілого, що виразилось у нанесенні ударів кулаками обох рук по тулубу та голові останнього, внаслідок чого потерпілий втратив рівновагу та впав на сходи, заволоділи належними потерпілому мобільним телефоном «Дугі» чорного кольору та грошовими коштами в сумі 81000 грн., якими розпорядилися на власний розсуд.
Слідчий СВ Печерського РУ ГУМВС України в м. Києві ОСОБА_4 звернувся до слідчого судді Печерського районного суду м. Києва з клопотанням, погодженим із прокурором, про застосування до ОСОБА_7 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, посилаючись на те, що ОСОБА_7 підозрюється у вчиненні тяжкого злочину, за який передбачено основне покарання у виді позбавляння волі до 6 років, а аналіз матеріалів кримінального провадження та фактичних обставин справи свідчить про те, що він може знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення істини у справі, незаконно впливати на свідків та потерпілих в кримінальному провадженні, перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином або продовжити злочинну діяльність, а відтак застосування до нього більш м'якого запобіжного заходу, ніж тримання під вартою, є недоцільним.
Заслухавши пояснення слідчого та прокурора в обґрунтування внесеного клопотання, підозрюваного ОСОБА_7 та його захисника, які просили застосувати до ОСОБА_7 запобіжний захід не пов'язаний з ізоляцією від суспільства, посилаючись на позитивні дані про особу підозрюваного, який вперше притягується до кримінальної відповідальності, є студентом, має визначене місце проживання, характеризується позитивно, слідчий суддя, вивчивши клопотання та дослідивши долучені до нього документи, приходить до наступного висновку.
Судовим розглядом встановлено, що СВ Печерського РУ ГУМВС України в м. Києві здійснюється досудове розслідування в кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12015100060004579 від 10.06.2015 року, за ознаками злочину, передбаченого ч. 2 ст. 186 КК України.
11.07.2015 ОСОБА_7 повідомлено про підозру у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 186 КК України.
Не вирішуючи питання про доведеність вини та правильності кваліфікації дій ОСОБА_7 , а виходячи лише з фактичних даних, що в містяться в долучених до клопотання матеріалах кримінального провадження, слідчий суддя приходить до висновку про наявність обґрунтованої підозри про причетність ОСОБА_7 до вчинення злочину за викладених у клопотанні обставин.
Відтак, у кримінальному провадженні наявні обставини, з якими закон пов'язує можливість обрання особі одного із запобіжних заходів, передбачених ст. 176 КПК України.
У відповідності до положень ст. 177 КПК України, метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобіганням спробам: переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні, перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином, вчинити інше кримінальне правопорушення або продовжити злочину діяльність.
Згідно з ст. 178 КПК України, при вирішенні питання про обрання запобіжного заходу, крім наявності ризиків, зазначених у статті 177 КПК України, слідчий суддя на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріалів зобов'язаний в сукупності оцінити тяжкість покарання, що загрожує відповідній особі, дані про особу підозрюваного, розмір майнової шкоди, в заподіянні якого підозрюється особа.
Відповідно до п. 3 ст. 5 Європейської конвенції про захист прав та основоположних свобод людини, кожна заарештована або затримана особа має право на судовий розгляд справи на судовий розгляд упродовж розумного строку чи звільнення від судового розгляду. Таке звільнення має бути обґрунтоване гарантіями явки до суду.
При цьому, відповідно до практики Європейського суду з прав людини, висновки про ступінь ризиків та неможливість запобігання їм більш м'яких запобіжних заходів, мають бути зроблені за результатами сукупного аналізу обставин злочину та особистості підозрюваного (його характеру, моральних якостей, способу життя, сімейних зв'язків, постійного місця роботи, утриманців), поведінки підозрюваного під час розслідування злочину (наявність або відсутність спроб ухилення від органів влади) поведінки підозрюваного під час попередніх розслідувань (способу життя взагалі, способу самозабезпечення, системності злочинної діяльності, наявності злочинних зв'язків).
Сама лише тяжкість вчиненого злочину, хоча і є визначаючим елементом при оцінці ризику ухилення від органу досудового розслідування та/або суду, однак не може бути достатньою підставою для законності тримання особи під вартою.
Органом досудового розслідування шляхом внесення відповідного клопотання ініційовано питання про застосування до підозрюваного ОСОБА_7 найсуворішого запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.
Між тим, доводи клопотання, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим п.п. 1, 2, 3, 4, 5 ст. 177 КПК України, на наявність яких міститься посилання в клопотанні, не підтвердженні належними та об'єктивними даними і прокурором в судовому засіданні не доведені.
Незважаючи на те, що ОСОБА_7 підозрюється у вчиненні тяжкого злочину, за який передбачено основне покарання у виді позбавлення волі на строк до 06 років, він вперше притягується до кримінальної відповідальності, навчається у Вищих навчальних закладах, займається суспільно корисною працею, хоча і не офіційно, володіє високими моральними якостями і має міцні соціальні зв'язки, визначене місце реєстрації та проживання, що підтверджується представленими захистом доказами.
Враховуючи характер висунутої підозри, позитивні дані про особу підозрюваного ОСОБА_7 , а також відсутність даних про наявність з його сторони спроб ухилитися від органу досудового розслідування та перешкоджати встановленню істини в кримінальному провадженні, слідчий суддя приходить до висновку, що застосування до ОСОБА_7 виняткового запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою не викликано об'єктивною необхідністю і не виправдовує такий ступінь втручання у права і свободи ОСОБА_7 , про який йдеться в клопотанні слідчого, а відтак відмовляє в задоволенні клопотання.
Оцінивши в сукупності всі вищезгадані обставини, слідчий суддя приходить до висновку, що запобіжний захід у вигляді домашнього арешту в певний час доби, оскільки ОСОБА_7 потребує необхідності проходження лікування та навчання, буде співмірним з існуючими ризиками, відповідає особі підозрюваного ОСОБА_7 та тяжкості висунутої йому підозри і зможе забезпечити належне виконання ним процесуальних обов'язків, передбачених ч. 5 ст. 194 КПК України.
Керуючись ст.ст. 177, 178, 181, 183, 193, 194, 376 КПК України, слідчий суддя,-
В задоволенні клопотання слідчого слідчого відділу Печерського РУ ГУМВС України в м. Києві ОСОБА_4 - відмовити.
Застосувати до ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, який підозрюється у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 186 КК України, запобіжний захід у вигляді домашнього арешту в певний час доби, заборонивши йому залишати місце свого проживання за адресою: АДРЕСА_2 , в період з 21.00 год. по 07.00 год. наступного дня.
Покласти на підозрюваного ОСОБА_7 обов'язки, передбачені ч.5 ст. 194 КПК України, а саме:
- прибувати до слідчого, в провадженні якого знаходиться кримінальне провадження, зі встановленою періодичністю;
- не відлучатися із населеного пункту, в якому він проживає (м.Київ), без дозволу слідчого, прокурора, суду;
- повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання;
- здати на зберігання слідчому, який здійснює досудове розслідування у кримінальному провадженні, свій паспорт для виїзду за кордон та, у разі наявності, інші документи, що дають право на виїзд з України і в'їзд в Україну.
- утриматися від спілкування зі свідками, потерпілим та іншими підозрюваними в кримінальному провадженні.
Визначити строк дії ухвали в межах двохмісячного строку досудового розслідування - по 11 вересня 2015 року включно.
Ухвалу в частині застосування до ОСОБА_7 запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту направити для виконання органу внутрішніх справ за місцем проживання підозрюваного - начальнику Дарницького РУ ГУ МВС України в м. Києві.
Ухвала підлягає негайному виконанню в частині застосування запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту.
Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Апеляційного суду м. Києва протягом 5 днів з дня її оголошення.
Слідчий суддя ОСОБА_1