Номер провадження 2/754/3055/15
Справа №754/5650/15-ц
Іменем України
07 липня 2015 року Деснянський районний суд міста Києва в складі:
головуючого судді : Галась І.А.
за участі секретаря - Фацул М.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до ОСОБА_2, 3-тя особа - ОСОБА_3 про стягнення боргу,
Позивач ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом про стягнення боргу за договором позики, посилаючись на те, що 26 березня 2015 року відповідач отримала в позику грошові кошти в сумі 79550 доларів США, які повинна була повернути в строк до 11 квітня 2015 року, про що свідчить розписка, але відповідач ухиляється від виконання свого обов'язку, гроші не повернула, тому просить стягнути суму боргу, проценти за користування грошовими коштами, а також 3% річних від простроченої суми за весь час прострочення та сплачений судовий збір.
Представник позивача в судовому засіданні підтримав позовні вимоги, просив задовольнити.
Відповідач в судове засідання не з'явилася, хоча про час та місце розгляду справи повідомлена належним чином, проте про причини неявки суду не повідомила та не надала заяви про слухання справи у її відсутність.
Представник 3-ї особи в судовому засіданні вирішення спору залишив на розсуд суду, додатково просив розглянути заяву про скасування заходів забезпечення позову.
Враховуючи, що в матеріалах справи достатньо даних про права та взаємовідносини сторін, враховуючи інтереси позивача, даючи оцінку діям відповідача, які суд оцінює, як такі, що направлені на затягування розгляду справи по суті, суд вважає за можливим вирішити справу за відсутності відповідача на підставі наявних матеріалів справи та постановити заочне рішення, проти чого не заперечує позивач, що відповідає положенням ч.4 ст. 169 ЦПК України.
Суд, вислухавши пояснення учасників процесу, дослідивши зібрані по справі докази в їх сукупності, вивчивши матеріали справи, вважає що позов підлягає задоволенню в повному обсязі.
Судом встановлено, що дійсно позивач ОСОБА_1 позичив відповідачу ОСОБА_2 79550 доларів США в вона зобов'язана їх повернути в строк до 11.04.2015 року, що підтверджується розпискою від 26.03.2015 року, однак в оговорений сторонами строк борг не повернула.
Відповідно до ст. 1046 ЦК України, за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов'язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики) або таку ж кількість речей того ж роду такої ж якості. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.
Відповідно ч. 2 ст.1047 ЦК України, зазначено, що на підтвердження укладення договору позики та його умов може бути представлена розписка позичальника або інший документ, який посвідчує передання йому позикодавцем визначеної грошової суми або визначеної кількості речей.
Згідно ст. 526 ЦК України, зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору.
Відповідно до ст. 1049 та ст. 1950 ЦК України, позичальник зобов'язаний повернути позику та якщо він своєчасно не повернув суму позики, він зобов'язаний сплатити грошову суму відповідно до ст. 625 ЦК України.
Як зазначено у ст. 625 ЦК України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Відповідно до ст. 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України.
Відповідно до ст. 35 Закону України "Про Національний банк України" гривня (банкноти і монети) як національна валюта є єдиним законним платіжним засобом на території України, приймається усіма фізичними і юридичними особами без будь-яких обмежень на всій території України за всіма видами платежів, а також для зарахування на рахунки, вклади, акредитиви та для переказів.
Зважаючи на те, що позика була отримана відповідачем в іноземній валюті - доларах США, а національною валютою України є гривня сума боргу підлягає перерахуванню в національній валюті.
За таких обставин, суд приходить до висновку, що вимоги позивача про стягнення на його користь з відповідача суми боргу 1732599 гривень, проценти за користування грошовими коштами у розмірі 29905,13 гривень, три відсотки річних від суми боргу, що складає 712,03 гривень, а всього 1763216,16 гривень засновані на законі та підлягають задоволенню.
На підставі ст. 88 ЦПК України стягненню з відповідача на користь позивача підлягають судові витрати, понесені позивачем при зверненні до суду.
На підставі приведеного вище, керуючись ст.ст. 526, 625,1049,1050 ЦК України, ст.ст. 10, 11, 60, 88, 169, 212-215, 224 ЦПК України, суд
Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2, 3-тя особа - ОСОБА_3 про стягнення боргу задовольнити.
Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 борг в сумі 1763216 гривень 16 копійок.
Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 судовий збір в розмірі 3654 гривні.
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом десяти днів з дня отримання його копії.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом десяти днів з дня його проголошення.
У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене відповідачем в апеляційному порядку. У цьому разі строк на апеляційне оскарження рішення починає відраховуватися з дати постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення.
Суддя