Провадження № 4с/712/41/15
Справа №712/4795/15-ц
09 липня 2015 року Соснівський районний суд м. Черкаси в складі:
головуючого судді - ПИРОЖЕНКО С.А.
при секретарі - ТІТОВА О.І.
розглянувши в відкритому судовому засіданні в залі суду м. Черкаси цивільну справу за скаргою ОСОБА_1, ОСОБА_2 на дії, рішення та бездіяльність державного виконавця Соснівського відділу державної виконавчої служби Черкаського міського управління юстиції,
Скаржники звернулись до суду з скаргою на дії, рішення та бездіяльність державного виконавця Соснівського відділу державної виконавчої служби Черкаського міського управління юстиції, посилаючись на те, що 14 квітня 2015 року державний виконавець Надточій А.В., виніс постанову про відкриття виконавчого провадження по виконанню рішення про стягнення з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_3 боргу в сумі 311 816,87 грн.
В своїй скарзі, скаржники вказують, що рік назад уже було відкрито виконавче провадження з даного приводу, перевірявся майновий стан боржника, та виконавчий лист був направлений за місцем відбування покарання боржника. В даний час боржник не працює та відбуває покарання, а державний виконавець знову перевіряє майновий стан, та вимагає з ОСОБА_1 погасити борг за ОСОБА_2
На думку скаржників дана постанова являється не законною та винесена з порушенням норм чинного законодавства, а тому звернулись до суду за захистом своїх прав.
В судовому засіданні ОСОБА_2 та ОСОБА_1, скаргу свою підтримали та просили визнати дії державного виконавця неправомірними та скачувати постанову про відкриття виконавчого провадження.
Представник Соснівського відділу ДВС в судовому засіданні скаргу не визнала та пояснила, що виконавче провадження відкрито відповідно до Закону України «Про виконавче провадження» та проводяться виконавчі дії за адресою яка вказана у виконавчому листі.
Суд, заслухавши пояснення сторін, дослідивши матеріали справи, виконавче провадження № 808/7, встановив наступні факти та відповідні їм правовідносини, які регулюються нормами цивільно-процесуального законодавства та Законом України «Про виконавче провадження».
Статтею 82 ч.ч.1,2,4 Закону України “Про виконавче провадження” визначено, що рішення, дії або бездіяльність державного виконавця та інших посадових осіб ДВС можуть бути оскаржені стягувачем та іншими учасниками виконавчого провадження (крім боржника) до начальника відділу, якому безпосередньо підпорядкований державний виконавець, або керівника відповідного органу ДВС вищого рівня чи до суду.
Боржник має право оскаржувати рішення, дії або бездіяльність державного виконавця та інших посадових осіб ДВС виключно в судовому порядку.
Рішення, дії чи бездіяльність державного виконавця або іншої посадової особи ДВС щодо виконання судового рішення можуть бути оскаржені сторонами до суду, який видав виконавчий документ, а іншими учасниками виконавчого провадження та особами, які залучаються до проведення виконавчих дій - до відповідного адміністративного суду в порядку, передбаченому законом.
У відповідності до ч. 1 ст. 383 ЦПК України сторони виконавчого провадження мають право звернутися до суду зі скаргою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи державної виконавчої служби під час виконання судового рішення, ухваленого відповідно до цього Кодексу, порушено їх права чи свободи.
В судовому засіданні встановлено, що відповідно до рішення Соснівського районного суду м. Черкаси від 17 липня 2012 року, стягнуто з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_3 в рахунок відшкодування матеріальної та моральної шкоди 311 816 грн. 87 коп., та 04 червня 2013 року виданий виконавчий лист з даного приводу.
З огляду самого виконавчого листв, вбачається, що останній перебував на виконанні спочатку в Соснівському ВДВС, потім в ВДВС Могилів-Подільського міського управління юстиції, Центральному відділі ДВС та в даний час перебуває в Соснівському ВДВС Черкаського міського управління юстиції. Передача виконавчого листа проводилась відповідно до Закону України «Про виконавче провадження», а саме п. 10 ст. 49, в зв'язку з направлення його до належного відділу ДВС.
Постановою державного виконавця від 14 квітня 2015 року відкрито виконавче провадження та проводяться виконавчі дії спрямовані на виконання рішення суду.
Статтею 11 Закону України «Про виконавче провадження» передбачено, що державний виконавець зобов'язаний вживати передбачених цим Законом заходів примусового виконання рішень, неупереджено, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії. Крім того державний виконавець, здійснює заходи, необхідні для своєчасного і в повному обсязі виконання рішення, зазначеного в документі на примусове виконання рішення (далі - виконавчий документ), у спосіб та в порядку, встановленому виконавчим документом і цим Законом; надає сторонам виконавчого провадження та їх представникам можливість ознайомитися з матеріалами виконавчого провадження; розглядає заяви сторін та інших учасників виконавчого провадження і їхні клопотання; заявляє в установленому порядку про самовідвід за наявності обставин, передбачених цим Законом; роз'яснює сторонам їхні права і обов'язки.
Статтею 12 вище зазначеного Закону визначені права та обов'язки сторін виконавчого провадження, а саме, що сторони мають право ознайомлюватися з матеріалами виконавчого провадження, робити з них виписки, знімати копії, оскаржувати рішення, дії або бездіяльність державного виконавця з питань виконавчого провадження у порядку встановленому цим Законом, подавати додаткові матеріали, заявляти клопотання, брати участь у провадженні виконавчих дій, давати усні та письмові пояснення, висловлювати свої доводи та міркування з усіх питань, що виникають у ході виконавчого провадження, у тому числі під час проведення експертизи, заперечувати проти клопотань, доводів та міркувань інших учасників виконавчого провадження та користуватися іншими правами, наданими законом.
Крім того, сторони зобов'язані протягом трьох робочих днів письмово повідомити державного виконавця про повне чи часткове самостійне виконання рішення боржником, а також письмово повідомляти державного виконавця про виникнення обставин, що зумовлюють обов'язкове зупинення виконавчого провадження, про встановлення відстрочки або розстрочки виконання, зміну способу і порядку виконання рішення.
Статтею 25 Закону України «Про виконавче провадження» передбачено, що державний виконавець зобов'язаний прийняти до виконання виконавчий документ і відкрити виконавче провадження, якщо не закінчився строк пред'явлення такого документа до виконання, він відповідає вимогам, передбаченим цим Законом, і пред'явлений до виконання до відповідного органу державної виконавчої служби.
Державний виконавець протягом трьох робочих днів з дня надходження до нього виконавчого документа виносить постанову про відкриття виконавчого провадження. У постанові державний виконавець вказує про необхідність боржнику самостійно виконати рішення у строк до семи днів з моменту винесення постанови (у разі виконання рішення про примусове виселення боржника - у строк до п'ятнадцяти днів) та зазначає, що у разі ненадання боржником документального підтвердження виконання рішення буде розпочате примусове виконання цього рішення із стягненням з боржника виконавчого збору і витрат, пов'язаних з організацією та проведенням виконавчих дій, передбачених цим Законом. За заявою стягувача державний виконавець одночасно з винесенням постанови про відкриття виконавчого провадження може накласти арешт на майно та кошти боржника, про що виноситься відповідна постанова.
Відповідно до ч. 1 ст. 60 ЦПК України, кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених статтею 61 цього Кодексу.
Частиною 3 ст. 383 ЦПК України передбачено, що якщо оскаржувані рішення, дії чи бездіяльність були прийняті або вчинені відповідно до закону, в межах повноважень державного виконавця або іншої посадової особи державної виконавчої служби і права чи свободи заявника не було порушено, суд постановляє ухвалу про відмову в задоволенні скарги.
Посилання скаржників на те, що держаний виконавець намагається стягнути з ОСОБА_1, борг за вище значеним рішенням суду замість належного боржника ОСОБА_2, шляхом примусового відчуження квартири або повернення грошових коштів, не знайшли свого підтвердження під час розгляду справи.
Таким чином, в судовому засіданні факту неправомірності дій та бездіяльності державного виконавця судом не встановлено, а тому права скаржника не були порушені. За таких обставин, суд приходить до висновку, що вимоги скаржників задоволенню не підлягають.
Керуючись ст.ст.10,11,209,212,214-215,218, 383 - 387 ЦПК України, ст.ст. 11 - 12, 25 Закону України «Про виконавче провадження», суд -
ОСОБА_1 та ОСОБА_2 в задоволенні скарги - відмовити.
Ухвала може бути оскаржена до Черкаського апеляційного суду протягом п'яти днів з дня її проголошення. У разі якщо ухвалу було постановлено без участі особи, яка її оскаржує, апеляційна скарга подається протягом п'яти днів з дня отримання копії ухвали.