Придніпровський районний суд м.Черкаси
Справа № 711/4134/15-ц
(заочне)
10 липня 2015 року м.Черкаси
Придніпровський районний суд м. Черкаси в складі:
головуючого: судді Смоляра А.О.
при секретарі : Бак М.А.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення грошових коштів, -
ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до ОСОБА_2, в якому просить стягнути з кошти в сумі 494200 грн. 81 коп. та витрати по сплаті судового збору 3654 грн. 00 коп., мотивуючи тим, що у 2013 році він вирішив придбати два нових автомобілі, для себе та для свого батька. На початку лютого місяця 2013 року він домовився з ОСОБА_2 про те, що останній прижене та розмитнить два автомобілі (мікроавтобуси) для мене за умови повної передоплати. Вони домовилися, що кошти він буде перераховувати частинами , а автомобілі будуть передані відразу після останньої проплати за них. На виконання їх домовленостей він у період часу з лютого місяця по вересень місяць 2013 року я перерахував ОСОБА_2 246 210.00 (двісті сорок шість тисяч двісті десять ) гривень на його карткові рахунки у ПАТ КБ «ПриватБанк» №4149437817486820 та №4149605901674507, що підтверджується копіями квитанцій .
Однак, після останнього перерахування коштів ОСОБА_2 а ні у вересні місяці, а ні пізніше, а ні до цього часу автомобілі йому не передав та постійно знаходив різні відмовки. Він неодноразово звертався до нього з вимогою повернути свої кошти як у телефонному режимі так і через соціальні мережі, а 26 листопада 2014 року він направив на адресу Відповідача рекомендованого з повідомленням листа, якого він отримав 01 грудня 2014 року, що підтверджується повідомленням. Однак усі його звернення залишилися без задоволення, тому він вимушений звернутися з даним позовом до суду за захистом своїх прав.
Представник позивача в судовому засіданні позов підтримав.
Відповідач про час і місце судового засідання повідомлявся належним чином, причину своєї неявки суду не повідомив. Зі згоди представника позивача суд ухвалює рішення при заочному розгляді справи, що відповідає положенням ст.224 ЦПК України.
Заслухавши пояснення представника позивача, вивчивши матеріали справи, суд вважає, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.
Відповідно до ч.1ст. 1212 ЦК України особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов'язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов'язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала.
Відповідно до ч.2 цієї ж статті, положення цієї глави застосовуються незалежно від того, чи безпідставне набуття або збереження майна було результатом поведінки набувача майна, потерпілого, інших осіб чи наслідком події.
Статтею 190 ЦК України визначено що майном, як особливим об'єктом, вважаються окрема річ, сукупність речей, а також майнові права та обов'язки.
Згідно до ч.1 ст.177 ЦК України, об'єктами цивільних прав є речі, у тому числі гроші та цінні папери, інше майно, майнові права, результати робіт, послуги, результати інтелектуальної, творчої діяльності, інформація, а також інші матеріальні і нематеріальні блага.
Відповідно до ч. 1 ст. 1213 ЦК України набувач зобов'язаний повернути потерпілому безпідставно набуте майно в натурі.
Статтею 1214 ЦК України ч. 2 передбачено, що у разі безпідставного одержання чи збереження грошей нараховуються проценти за користування ними (стаття 536 цього Кодексу).
Стаття 536 ЦК України вказує, що за користування чужими грошовими коштами боржник зобов'язаний сплачувати проценти, якщо інше не встановлено договором між фізичними особами.
Розмір процентів за користування чужими грошовими коштами встановлюється договором, законом або іншим актом цивільного законодавства.
Стаття 8 ЦК України вказує, що якщо цивільні відносини не врегульовані цим Кодексом, іншими актами цивільного законодавства або договором, вони регулюються тими правовими нормами цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, що регулюють подібні за змістом цивільні відносини (аналогія закону). У разі неможливості використати аналогію закону для регулювання цивільних відносин вони регулюються відповідно до загальних засад цивільного законодавства (аналогія права).
Судом достовірно встановлено, що ОСОБА_1 у період часу з лютого місяця по вересень місяць 2013 року в рахунок передоплати за два автомобілі було перераховано 246 210.00 (двісті сорок шість тисяч двісті десять ) гривень на карткові рахунки ОСОБА_2 у ПАТ КБ «ПриватБанк», що підтверджується копіями квитанцій та інформацією про рух коштів по рахункам №4149437817486820 та №4149605901674507, що надав суду ПАТ КБ «ПриватБанк», з якої вбачається, щосаме ОСОБА_2 отримував кошти, які йому перераховував позивач та витратив їх на свої потреби.
В свою чергу ОСОБА_2 не виконав свого зобов'язання, отже, набув та зберігав у себе без достатньої правової підстави майно позивача, а саме грошові кошти у сумі 246 210.00 гривень, оскільки не передав у власність позивача два автомобіля, а тому має повернути позивачу отримані від останнього кошти в сумі 246 210.00 гривень.
Також, виходячи з аналізу ст. ст. 1214, 536, 8 ЦК України, у даному конкретному випадку варто застосувати положення ст. 1048 ЦК України, де розмір процентів за користування коштами встановлюється на рівні облікової ставки Національного Банку України, тому ОСОБА_2 повинен сплатити проценти за користування коштами позивача у період з 01 жовтня 2013 року (тобто з моменту отримання коштів та не виконання взятих на себе зобов'язань) до 24 червня 2015 року (до моменту подачі заяви до суду), що становить 58 655,32 (п'ятдесят вісім тисяч шістсот п'ятдесят п'ять) гривень 32 копійки.
У зв'язку з тим, що після перерахування позивачем відповідачеві коштів, у країні пройшли певні зміни та інфляційні процеси, в результаті яких кошти знецінелись, а сума коштів на момент перерахування мала іншу купівельну спроможність ніж на даний час, то за той час, що кошти позивача перебували у відповідача, тому суд вважає, що з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 необхідно стягнути збитки у вигляді встановленого індексу інфляції, що становить 189 335,49 (сто вісімдесят дев'ять тисяч триста тридцять п'ять) гривень 49 копійок.
Відповідно до ч.3 ст. 88 ЦПК України, якщо, позивача, на користь якого ухвалено рішення, звільнено від сплати судового збору, він стягується з відповідача в дохід держави.
Керуючись ст.ст8,177,190,536,1048,1212-1214 ЦК України, , ст.ст. 88, 214-215, 224-226 ЦПК України, -
Позов ОСОБА_1 - задовольнити.
Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 грошові кошти в сумі 246 210.00 (двісті сорок шість тисяч двісті десять ) гривень.
Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 проценти за користування коштами в сумі 58 655,32 (п'ятдесят вісім тисяч шістсот п'ятдесят п'ять) гривень 32 копійки.
Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 збитки у вигляді встановленого індексу інфляції, що становить 189 335,49 (сто вісімдесят дев'ять тисяч триста тридцять п'ять) гривень 49 копійок.
Стягнути з ОСОБА_2 в дохід держави судовий збір в сумі 3654.00грн.
Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до апеляційного суду Черкаської області через суд першої інстанції шляхом подачі апеляційної скарги в 10-денний строк з дня проголошення рішення
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, протягом десяти днів з дня отримання його копії.
Головуючий: ОСОБА_3