Дата документу 02.07.2015
Справа № 320/3276/15-ц
02 липня 2015 року Мелітопольський міськрайонний суд Запорізької області у складі:
головуючого - судді Купавської Н.М.
при секретарі - ОСОБА_1
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Мелітополі цивільну справу за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про розірвання шлюбу та визначення місця проживання дитини,
Позивач звернувся до суду з позовом, в якому просить розірвати шлюб між ним та відповідачкою, зареєстрований 23 жовтня 2010 року Стокопанівською сільською радою Генічеського району Херсонської області, актовий запис № 4, та визначити місце проживання їхнього малолітнього сина ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, разом з ним.
В судовому засіданні позивач та його представник позовні вимоги підтримали, зазначивши, що шлюбні відносини з відповідачкою припинені з причини різних характерів та відсутністю взаємоповаги, що призводило до сварок. Від даного шлюбу вони мають малолітнього сина ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1. З жовтня 2014 року вони проживають окремо один від одного, спільне господарство не ведуть, син проживає разом з позивачем. Оскільки житло відповідачки не може забезпечити належні умови для проживання дитини, на даний час вона проживає у своєї подруги, її робота пов'язана з частини від'їздами за кордон, тоді як у нього в квартирі проведений ремонт, для сина є кімната, в якій є дитяче ліжечко, стіл, шафа, іграшки. Кімната обладнана всім необхідним для повноцінного розвитку дитини. Крім того, дитина з батьком дуже прив'язані один до одного. Також позивач офіційно працює, отримує постійний дохід.
Відповідачка в судове засідання повторно не з'явилася, однак від неї надійшла заява з проханням слухати справу у її відсутність, позов визнає повністю та просить після розірвання шлюбу залишити їй прізвище «Романчук».
Представник органу опіки та піклування виконавчого комітету Мелітопольської міської ради в судовому засіданні позов підтримала повністю та надала висновок про доцільність визначення місця проживання дитини разом з батьком.
Суд, вислухавши пояснення позивача, представників позивача та третьої особи, дослідивши матеріали справи, вважає, що позов слід задовольнити повністю з наступних підстав.
Сторони перебувають у шлюбі з 23 жовтня 2010 року, який був зареєстрований Стокопанівською сільською радою Генічеського району Херсонської області, актовий запис №4, про що свідчить копія свідоцтва про шлюб /а.с.7/.
Від даного шлюбу сторони мають малолітнього сина ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, що підтверджується копією свідоцтва про народження /а.с.8/.
З жовтня 2014 року шлюбні відносини сторін припинені через відсутність взаємоповаги, взаєморозуміння, в результаті чого в родині постійно виникають сварки та скандали.
З цього часу сторони однією сім'єю не проживають, спільне господарство не ведуть.
Відповідно до вимог ч.2 ст.112 СК України суд постановляє рішення про розірвання шлюбу, якщо буде встановлено, що подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечило б інтересам одного з них, інтересам їхньої дитини, що мають істотне значення.
Судом встановлено, що подальше спільне життя сторін і збереження родини є неможливим, тому шлюб необхідно розірвати.
Відповідно ч.8 ст.235 ЦПК України у рішенні суду про розірвання шлюбу зазначається про вибір прізвища тим з подружжя, який змінив прізвище під час державної реєстрації шлюбу, що розривається.
Відповідачка в своїй письмові заяві просить після розірвання шлюбу її прізвище залишити без змін.
Суд вважає необхідним, прізвище ОСОБА_3 після розірвання шлюбу залишити без змін.
Вирішуючи питання щодо визначення місця проживання малолітньої дитини сторін, суд вважає, що дитина повинна проживати з батьком.
Відповідно до ч.1 ст.161 СК України під час вирішення спору щодо місця проживання малолітньої дитини беруться до уваги ставлення батьків до виконання своїх батьківських обов'язків, особиста прихильність дитини до кожного з них, вік дитини, стан її здоров'я та інші обставини, що мають істотне значення.
Судом встановлено, що малолітній ОСОБА_1 проживає разом з батьком ОСОБА_2
Відповідно довідки директора КП «Житломасив» малолітній ОСОБА_5 проживає ІНФОРМАЦІЯ_2 разом з ОСОБА_2 /а.с.9/.
Судом встановлено, що відповідачка не приймає участі у вихованні дитини, часто від'їжджає за кордон, тому не заперечує, щоб син проживав разом з батьком, про що нею подана відповідна письмова заява /а.с.37/ .
Відповідно характеристики ОСОБА_2, що надана директором КП «Житломасив», останній із сином проживає з 2012 року за адресою: м.Мелітополь, пр.Б.Хмельницького, 71/16. Зарекомендував себе як порядна людина, яка виховує сама малолітнього сина, нарікань зі сторони сусідів не надходило /а.с.10/.
В квартирі позивача створено всі умови для проживання та виховання малолітньої дитини, тоді як відповідачка відмовила комісії в обстеженні житлово-побутових умов її проживання, оскільки не має постійного місця проживання, офіційно не працевлаштована, тому не може створити належні умови для виховання та розвитку свого малолітнього сина, про що зазначено у висновку, наданому органом опіки та піклування виконавчого комітету Мелітопольської міської ради Запорізької області /а.с. 48-49/.
На даний час дитина відвідує дошкільний заклад №17 «Дюймовочка» Мелітопольської міської ради.
Сам позивач працює адміністратором ТОВ «Єдина служба», де отримує заробітну плату /а.с.13/.
Отже, позивач має постійне місце роботи та стабільну заробітну плату, а тому може у повному обсязі створити всі необхідні умови для проживання та нормального розвитку дитини, задовольнити гармонійний розвиток її особистості в атмосфері любові і моральної та матеріальної забезпеченості.
Ніяких нарікань чи зауважень від дошкільного закладу, медичних установ, громадськості щодо невиконання ОСОБА_2 батьківських обов'язків по відношенню до малолітнього сина не надходило.
Враховуючи вік дитини та специфіку визначення місця проживання дитину у віці до десяти років, згода самої дитини для вирішення цього питання не потребується.
Відповідно до письмового висновку орган опіки та піклування вважає, що в інтересах дитини місце проживання малолітнього ОСОБА_5 слід визначити з батьком.
Аналізуючи зібрані по справі докази, а також вік дитини, те, що батько має всі необхідні умови для нормального розвитку та виховання сина, сумлінно відноситься до своїх батьківських обов'язків, а також факт самоусунення матір'ю від своїх батьківських обов'язків по відношенню до дитини, суд приходить до висновку, що в інтересах дитини її місце проживання слід визначити з батьком.
На підставі вищевикладеного та керуючись ст.ст.10, 11, 60, 197, 212, 214, 215, 235 ЦПК України, ст.ст.110-114, 161 СК України, суд
Позов ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про розірвання шлюбу та визначення місця проживання дитини задовольнити повністю.
Розірвати шлюб між ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_3, та ОСОБА_2 (до шлюбу Левенко) ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_4, зареєстрований 23 жовтня 2010 року Стокопанівською сільською радою Генічеського району Херсонської області, актовий запис № 4, що мають неповнолітнього сина ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_5.
Прізвище ОСОБА_3 після розірвання шлюбу залишити без змін.
Місце проживання малолітнього ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_1, визначити разом з батьком ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_6.
Рішення може бути оскаржене до апеляційного суду Запорізької області протягом 10 днів з дня його проголошення шляхом подання апеляційної скарги до Мелітопольського міськрайонного суду.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.