Заводський районний суд м. Запоріжжя
69009 Україна м. Запоріжжя вул. Лізи Чайкіної 65 тел.(061) 236-59-98
Справа № 332/2417/15-п
Провадження №: 3/332/559/15
14 липня 2015 р.
14.07.2015 року суддя Заводського районного суду м. Запоріжжя Шалпегіна О.Л., розглянув справу про притягнення до адміністративної відповідальності
ОСОБА_1,
яка народилася 15.06.1976 року у м. Запоріжжі,
громадянки України, працюючої начальником податкового відділу ВАТ «Запоріжсталь», зареєстрована та проживає за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_1, б. 3, кв. 333
за ч. 1 ст. 163-1 КпАП України, -
До суду надійшла справа про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 за ч. 1 ст. 163-1 КпАП України. У протоколі про адміністративне правопорушення зазначено, що начальником податкового відділу ВАТ «Запоріжсталь» ОСОБА_1 порушено п. 201.10 ст. 201 Податкового кодексу України, пункти 2, 3 Порядку ведення Єдиного реєстру податкових накладних, затвердженого постановою КМУ від 29.12.2010 р. № 1246, не зареєстровано податкові накладні та/або розрахунки коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних протягом п'ятнадцяти календарних днів, наступних за датою їх виписки. Вказане порушення виявлено актом перевірки від 20.05.2015 р. № 134/28-04-46-00/00191230.
ОСОБА_1 до судового засідання не з'явилась, про слухання справи була повідомлена, є дані про своєчасне її сповіщення про дату, час та місце розгляду справи. Клопотання про відкладення розгляду справи до суду не надійшло. На підставі викладеного та з урахуванням вимог ч. 1 ст. 268 КпАП України, розгляд справи за відсутністю ОСОБА_1 є можливим.
30.06.2015 р. до суду надійшли заперечення на протокол про адміністративне правопорушення та клопотання про відкладення розгляду справи, підписані від імені ОСОБА_1 її представником на підставі нотаріально посвідченої довіреності.
Вказані заперечення та клопотання суд не приймає до уваги через те, що провадження у справах про адміністративні правопорушення не передбачає участь представника особи, яка притягається до адміністративної відповідальності. Зокрема, статтями 270, 271 КпАП України серед осіб, які беруть участь у провадженні в справі про адміністративне правопорушення, не зазначено про участь представника особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, який діє на підставі довіреності, посвідченої нотаріусом. Вимогами ч. 1 ст. 271 КпАП України передбачено, що у розгляді справи про адміністративне правопорушення можуть брати участь адвокат, інший фахівець у галузі права, який за законом має право на надання правової допомоги особисто чи за дорученням юридичної особи.
Таким чином, представник на підставі нотаріально посвідченої довіреності не має повноважень на участь у розгляді справи про адміністративне правопорушення в якості представника особи, яка притягається до адміністративної відповідальності.
Перевіривши матеріали справи, суд встановив наступне.
Частиною 1 статті 163-1 КпАП України передбачена відповідальність за відсутність податкового обліку, порушення керівниками та іншими посадовими особами підприємств, установ, організацій встановленого законом порядку ведення податкового обліку, у тому числі неподання або несвоєчасне подання аудиторських висновків, подання яких передбачено законами України.
Зі змісту диспозиції вказаної норми вбачається, що об'єктивною стороною зазначеного правопорушення є відсутність податкового обліку; порушення керівниками та іншими посадовими особами підприємств, установ, організацій встановленого законом порядку ведення податкового обліку.
З акту від 20.05.2015 р. № 134/28-04-46-00/00191230 про результати камеральної перевірки ВАТ «Запоріжсталь» вбачається, що перевіркою встановлено порушення п. 201.10 ст. 201 Податкового кодексу України, пунктів 2, 3 Порядку ведення Єдиного реєстру податкових накладних, затвердженого постановою КМУ від 29.12.2010 р. № 1246, а саме - несвоєчасно зареєстровано розрахунки коригування з ПДВ.
Із заперечень ВАТ «Запоріжсталь» на акт перевірки випливає, що підприємство не згодне з висновками перевірки через те, що Податковим кодексом України обов'язок реєстрації податкових накладних та/або розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних покладений виключно на продавця/постачальника робіт або послуг. Натомість, ВАТ «Запоріжсталь» у відносинах, які перевірялися податковим органом, виступало в якості покупця, що підтверджується відомостями, зазначеними в акті перевірки від 20.05.2015 р. Тобто, зазначені в акті перевірки податкові накладні видані контрагентами ВАТ «Запоріжсталь».
За приписами п. 201.10 ст. 201 Податкового кодексу України при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов'язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних та надати покупцю за його вимогою.
Податкова накладна, складена та зареєстрована в Єдиному реєстрі податкових накладних платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.
Податкові накладні, які не надаються покупцю, а також податкові накладні, складені за операціями з постачання товарів/послуг, які звільнені від оподаткування, підлягають реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних.
Підтвердженням продавцю про прийняття його податкової накладної та/або розрахунку коригування до Єдиного реєстру податкових накладних є квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі, яка надсилається протягом операційного дня.
З метою отримання податкової накладної/розрахунку коригування, зареєстрованих в Єдиному реєстрі податкових накладних, покупець надсилає в електронному вигляді запит до Єдиного реєстру податкових накладних, за яким отримує в електронному вигляді повідомлення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних та податкову накладну/розрахунок коригування в електронному вигляді. Такі податкова накладна/розрахунок коригування вважаються зареєстрованими в Єдиному реєстрі податкових накладних та отриманими покупцем.
З метою отримання продавцем зареєстрованого в Єдиному реєстрі податкових накладних розрахунку коригування, що підлягає реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних покупцем, такий продавець надсилає в електронному вигляді запит до Єдиного реєстру податкових накладних, за яким отримує в електронному вигляді повідомлення про реєстрацію розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних та розрахунок коригування в електронному вигляді. Такий розрахунок коригування вважається зареєстрованим в Єдиному реєстрі податкових накладних та отриманими продавцем.
Датою та часом надання податкової накладної та/або розрахунку коригування в електронному вигляді до центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику, є дата та час, зафіксовані у квитанції.
Якщо надіслані податкові накладні та/або розрахунки коригування сформовано з порушенням вимог, передбачених відповідно пунктом 201.1 статті 201 та/або пунктом 192.1 статті 192 цього Кодексу, протягом операційного дня продавцю/покупцю надсилається квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі про неприйняття їх в електронному вигляді із зазначенням причин.
Якщо протягом операційного дня не надіслано квитанції про прийняття або неприйняття, така податкова накладна вважається зареєстрованою в Єдиному реєстрі податкових накладних.
Реєстрація податкових накладних та/або розрахунків коригування до податкових накладних у Єдиному реєстрі податкових накладних здійснюється не пізніше п'ятнадцяти календарних днів, наступних за датою їх складання.
Платник податку має право зареєструвати податкову накладну та/або розрахунок коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, в якій загальна сума податку не перевищує суму, обчислену відповідно до пункту 200-1.3 статті 200-1 цього Кодексу.
Якщо сума, визначена відповідно до пункту 200-1.3 статті 200-1 цього Кодексу, є меншою, ніж сума податку в податковій накладній та/або розрахунок коригування, які платник повинен зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних, то платник зобов'язаний перерахувати потрібну суму коштів із свого поточного рахунку на свій рахунок в системі електронного адміністрування податку на додану вартість.
Порядок ведення Єдиного реєстру податкових накладних встановлюється Кабінетом Міністрів України. Покупець має право звіряти дані отриманої податкової накладної на відповідність із даними Єдиного реєстру податкових накладних.
Відсутність факту реєстрації платником податку - продавцем товарів/послуг податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних та/або порушення порядку заповнення податкової накладної не дає права покупцю на включення сум податку на додану вартість до податкового кредиту та не звільняє продавця від обов'язку включення суми податку на додану вартість, вказаної в податковій накладній, до суми податкових зобов'язань за відповідний звітний період.
Виявлення розбіжностей даних податкової декларації та даних Єдиного реєстру податкових накладних є підставою для проведення контролюючими органами документальної позапланової виїзної перевірки продавця та у відповідних випадках покупця товарів/послуг.
У разі відмови продавця товарів/послуг надати податкову накладну або в разі порушення ним порядку її заповнення та/або порядку реєстрації в Єдиному реєстрі покупець таких товарів/послуг має право додати до податкової декларації за звітний податковий період заяву із скаргою на такого постачальника. Таке право зберігається за ним протягом 60 календарних днів, що настають за граничним терміном подання податкової декларації за звітний (податковий) період, у якому не надано податкову накладну або порушено порядок її заповнення та/або порядок реєстрації в Єдиному реєстрі. До заяви додаються копії товарних чеків або інших розрахункових документів, що засвідчують факт сплати податку у зв'язку з придбанням таких товарів/послуг або копії первинних документів, складених відповідно до Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні", що підтверджують факт отримання таких товарів/послуг.
Надходження такої заяви із скаргою є підставою для проведення документальної позапланової виїзної перевірки зазначеного продавця для з'ясування достовірності та повноти нарахування ним зобов'язань з податку за такою операцією.
Податковим органом у відповіді від 03.06.2015 р. на заперечення ВАТ «Запоріжсталь» зазначалося, що обов'язок реєстрації податкових накладних покупцем товарів чи послуг, передбачена наказом Мінфіну України від 22.03.2014 р. № 957.
Суд зазначає, що наказу від 22.03.2014 р. із вказаним номером Міністерством фінансів України не приймалося.
Водночас, наказом Міністерства фінансів України від 22.09.2014 р. № 957 у п. 22 передбачено, що розрахунок коригування, складений постачальником (продавцем) товарів (послуг) до податкової накладної, яка видана їх отримувачу - платнику податку, підлягає реєстрації в Реєстрі:
постачальником (продавцем) товарів/послуг, якщо передбачається збільшення суми компенсації їх вартості на користь такого постачальника (продавця) або якщо коригування кількісних та вартісних показників у підсумку не змінює суму компенсації;
отримувачем (покупцем) товарів/послуг, якщо передбачається зменшення суми компенсації вартості товарів/послуг їх постачальнику (продавцю), для чого постачальник (продавець) надсилає складений розрахунок коригування отримувачу (покупцю). З цією метою постачальник (продавець) складає у загальному порядку розрахунок коригування, у верхній лівій частині якого робить відповідну помітку „Х”, та надсилає його отримувачу (покупцю). Накладання електронних цифрових підписів посадових осіб постачальника (продавця) та отримувача (покупця) на такий розрахунок коригування здійснюється у порядку, визначеному законодавством.
З наведених норм вбачається, що чинним законодавством не передбачено відповідальності платника податків, який є отримувачем товарів чи послуг, за дотримання строку реєстрації розрахунку коригування з ПДВ в Єдиному реєстрі податкових накладних.
Таким чином, вказаний обов'язок не може бути покладений на відповідальних осіб платника податків.
Статтею 19 Конституції України встановлено, що правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством.
Згідно з положеннями ч. 1 ст. 9 КпАП України адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Відповідно до вимог п. 1 ч. 1 ст. 247 КпАП України провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю через відсутність події і складу адміністративного правопорушення.
Під час розгляду справи не встановлена наявність винної (умисної або необережної) дії чи бездіяльності ОСОБА_1, які б призвели до відсутності або порушення встановленого законом порядку ведення податкового обліку.
Враховуючи викладене, в діях або бездіяльності начальника податкового відділу ВАТ «Запоріжсталь» ОСОБА_1 не вбачається складу адміністративного правопорушення, передбаченого диспозицією частини 1 статті 163-1 КпАП України, а справа про адміністративне правопорушення підлягає закриттю.
На підставі викладеного, керуючись п.1 ч. 1 ст. 247, ст.ст. 283-285 КпАП України,-
Провадження по справі про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 163-1 КпАП України закрити у зв'язку з відсутністю в діях останньої складу адміністративного правопорушення.
Постанова може бути оскаржена протягом десяти днів з дня її винесення, шляхом подачі апеляційної скарги до апеляційного суду Запорізької області через Заводський районний суд м. Запоріжжя.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку оскарження в разі, якщо скарга не була подана.
Суддя О.Л.Шалпегіна