ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД 79018, м. Львів, вул. Чоловського, 2; e-mail: inbox@adm.lv.court.gov.ua; тел.: (032)-261-58-10
07 липня 2015 року Справа № 813/2640/15
15 год. 19 хв.
Львівський окружний адміністративний суд в складі:
головуючий суддя Кравців О.Р.,
секретар судового засідання Небесна М.В.,
від позивача Ледчак Т.Я.,
представник відповідача не прибув,
розглянув у судовому засіданні адміністративну справу за позовом Головного управління Державної фіскальної служби у Львівській області про стягнення штрафних санкцій з Фізичної особи-підприємця ОСОБА_2.
Суть справи.
До Львівського окружного адміністративного суду звернулося Головне управління Державної фіскальної служби у Львівській області (далі - позивач, ГУ ДФС) з адміністративним позовом до Фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 (далі - відповідач, ФОП ОСОБА_2.), в якому просить стягнути з відповідача штрафні санкції в сумі 5000,00 грн.
Позовні вимоги мотивовані тим, що за результатами проведеної перевірки відповідача встановлено, що в магазині за адресою: м. Львів, вул. Виговського, 5 зафіксовано факт реалізації алкогольних напоїв за цінами, нижчими за встановлені мінімальні роздрібні ціни на такі напої, на підставі чого, позивачем прийняте рішення про застосування до ФОП ОСОБА_2. фінансових санкцій в сумі 5000,00 грн. Оскільки такі відповідачем добровільно у встановлені строки не сплачено, позивач звернувся із позовом до суду.
Представник позивача позовні вимоги підтримав у повному обсязі з підстав, викладених у позовній заяві, просив позов задовольнити.
Відповідач явки уповноваженого представника у судове засідання не забезпечив, про дату, час і місце судового засідання відповідно до ч. 11 ст. 35 КАС України вважається повідомленим належним чином, оскільки на його зареєстроване місце проживання (згідно з витягом з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців таким зазначено: АДРЕСА_1) надіслано кореспонденцію, яка повернулася на адресу суду з відміткою відділення поштового зв'язку: «за закінченням терміну зберігання» /а.с.34, 35/. Клопотань про відкладення розгляду справи чи іншого змісту не подавав.
Заслухавши думку представника позивача щодо можливості розгляду справи за даною явкою, з врахуванням строків розгляду справи, визначених ст. 122 КАС України, відповідно до ч. 4 ст. 128 та ч. 6 ст. 71 КАС України, суд продовжив розгляд справи за відсутності відповідачів на основі наявних доказів.
Суд заслухав пояснення представника позивача, з'ясував обставини, якими обґрунтовуються позовні вимоги, а також ті, які мають інше значення для вирішення справи, повно, всебічно та об'єктивно дослідив докази у справі, та -
ФОП ОСОБА_2 зареєстрований як суб'єкт підприємницької діяльності 18.05.2012 року, код ДРФО НОМЕР_1 та взятий на податковий облік 21.05.2012 року /а.с.36-39/.
Завданням адміністративного судочинства відповідно до ч. 1 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів фізичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень шляхом справедливого, неупередженого та своєчасного розгляду адміністративних справ.
Згідно з ч. 3 ст. 6 КАС України суб'єкти владних повноважень мають право звернутися до адміністративного суду у випадках, передбачених Конституцією та законами України.
Основні засади державної політики щодо регулювання виробництва, експорту, імпорту, оптової і роздрібної торгівлі спиртом етиловим, коньячним і плодовим, спиртом етиловим ректифікованим виноградним, спиртом етиловим ректифікованим плодовим, спиртом-сирцем виноградним, спиртом-сирцем плодовим, алкогольними напоями та тютюновими виробами, забезпечення їх високої якості та захисту здоров'я громадян, а також посилення боротьби з незаконним виробництвом та обігом алкогольних напоїв і тютюнових виробів на території України визначаються Законом України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів» № 481/95-ВР від 19.12.1995 року (зі змінами та доповненнями).
За порушення норм цього Закону щодо виробництва і торгівлі спиртом етиловим, коньячним і плодовим, спиртом етиловим ректифікованим виноградним, спиртом етиловим ректифікованим плодовим, спиртом-сирцем виноградним, спиртом-сирцем плодовим, алкогольними напоями та тютюновими виробами посадові особи і громадяни притягаються до відповідальності згідно з чинним законодавством (ч. 1 ст. 17 Закону 3 481/95-ВР)
Відповідно до ч. 2 ст. 17 Закону № 481/95-ВР (в редакції чинній на момент виникнення спірних правовідносин), до суб'єктів господарювання застосовуються фінансові санкції у вигляді штрафу, зокрема, за оптову або роздрібну торгівлю коньяком, алкогольними напоями, горілкою, лікеро-горілчаними виробами та вином за цінами, нижчими за встановлені мінімальні оптово-відпускні або роздрібні ціни на такі напої, до суб'єктів господарювання застосовуються фінансові санкції у вигляді штрафів в розмірі 100 відсотків вартості отриманої партії товару, розрахованої виходячи з мінімальних оптово-відпускних або роздрібних цін, але не менше 5000,00 грн.
Зазначені штрафи спрямовуються до бюджету згідно з чинним законодавством (ч. 3 ст. 17 Закону № 481/95-ВР).
Закріплений у ч. 1 ст. 11 КАС України принцип змагальності сторін передбачає, що розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюється на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
Відповідно до ч. 1 ст. 69 КАС України, доказами в адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються судом на підставі пояснень сторін, третіх осіб та їхніх представників, показань свідків, письмових і речових доказів, висновків експертів.
Відповідно до ч. 1 ст. 138 КАС України предметом доказування є обставини, якими обґрунтовуються позовні вимоги чи заперечення або які мають інше значення для вирішення справи (причини пропущення строку для звернення до суду тощо) та які належить встановити при ухваленні судового рішення у справі.
25.07.2014 року проведено фактичну перевірку з питань додержання суб'єктом господарювання вимог, встановлених законодавством України, які є обов'язковими до виконання при здійсненні оптової і роздрібної торгівлі алкогольними напоями та/або тютюновими виробами, про що складено акт № 13/99/2100/3274104278 /а.с.7-10/.
Вказаним актом зафіксовано: «Перевіркою встановлено, що термін дії попередніх ліцензій на право роздрібної торгівлі алкогольними напоями серії АЕ 220225 та тютюновими виробами серії АЕ 220459 закінчився 02.07.2014 року. Термін дії ліцензії, що описані в п.21 та п.2.2 цього акту розпочався 14.07.2014 року. Згідно представленої до перевірки книги обліку розрахункових операцій встановлено, що у період з 93.07.2014 року по 13.07.2014 року реалізація алкогольних напоїв та тютюнових виробів в магазині не здійснювалась. Згідно представленої до перевірки книги обліку розрахункових операцій та контрольних стрічок реєстратора розрахункових операцій встановлено, що в магазині здійснюється реалізації горілки «Слава» 0,375 л, 40% об. За ціною 26,00 грн., що підтверджується фіскальними чеками від 27.04.2014 року №№ 3823, № 3843, 3846, 3849, 3850 від 23.07.2014 року; №№ 3823, 3827, 3828, 3831, 3837 від 22.07.2014 року; №№ 3815, 3816, 3820. Тим самим підприємцем порушено вимоги Постанови Кабінету Міністрів України № 957 від 30.10.2008 року «Про встановлення розміру мінімальних оптово-відпускних роздрібних цін на окремі види алкогольних напоїв», а саме: здійснювалась роздрібна торгівля алкогольними напоями за цінами, нижчими від встановлених мінімальних роздрібних цін на такі напої. Горілка «Слава» 0, 375 л, 40% об. Отримана підприємцем згідно з накладною № 157694 від 17.07.2014 року, копія якої додається до акту. Перевірка наявності марок акцизного податку на алкогольних напоях та тютюнових виробах, дотримання встановлених максимальних роздрібних цін на тютюнові вироби порушень не виявлено».
На підтвердження вказаного до матеріалів справи долучено описані копію товарно-транспортної накладної № 157694 від 17.11.2014 року та копії вказаних вище контрольних стрічок /а.с.11, 12-14/.
Слід зазначити, що відповідач був присутнім при проведенні перевірки, застережень щодо акту перевірки не висловив /а.с.8/.
За результатами виявлених порушень, на підставі акту перевірки контролюючим органом прийнято рішення про застосування штрафних санкцій № 75/2100/НОМЕР_1 від 05.07.2014 року /а.с.5/ та застосовано до ФОП ОСОБА_2 фінансові санкції у вигляді штрафу в розмірі: «роздрібна торгівля коньяком, алкогольними напоями, горілкою, лікеро-горілчаними виробами та вином за цінами, нижчими за встановлені мінімальні роздрібні ціни на такі напої - 100% вартості отриманої партії товару розрахованої виходячи з мінімальних роздрібних цін, але не менше 5000,00 грн.» - 5000,00 грн.
Вказане рішення надіслане відповідачу 06.08.2014 року та одержане ним 14.08.2014 року.
Доказів оскарження вказаного рішення до матеріалів справи не долучено.
Відповідно до ч. 5 ст. 17 Закону № 481/95-ВР, у разі невиконання суб'єктом господарювання рішення органів, зазначених у частині третій цієї статті, сума штрафу стягується на підставі рішення суду.
Згідно з підп. 54.3.3 п. 54.3 ст. 54 Податкового кодексу України (далі - ПК України) контролюючий орган зобов'язаний самостійно визначити суму грошових зобов'язань, зменшення (збільшення) суми бюджетного відшкодування та/або зменшення (збільшення) від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток або від'ємного значення суми податку на додану вартість платника податків, передбачених цим Кодексом або іншим законодавством, зокрема якщо згідно з податковим та іншим законодавством особою, відповідальною за нарахування сум податкових зобов'язань з окремого податку або збору, застосування штрафних (фінансових) санкцій та пені, у тому числі за порушення у сфері зовнішньоекономічної діяльності, є контролюючий орган.
Статтею 113 ПК України передбачено, що штрафні (фінансові) санкції застосовуються також і за порушення вимог іншого, крім податкового, законодавства, якщо контроль за дотриманням відповідних норм покладено на контролюючі органи.
Відповідно до підп. 14.1.39 п. 14.1. ст.14 ПК України грошове зобов'язання платника податків - сума коштів, яку платник податків повинен сплатити до відповідного бюджету як податкове зобов'язання та/або штрафну (фінансову) санкцію, що справляється з платника податків у зв'язку з порушенням ним вимог податкового законодавства та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, а також санкції за порушення законодавства у сфері зовнішньоекономічної діяльності.
Згідно з підп. 14.1.175 п. 14.1 ст. 14 ПК України податковий борг - сума узгодженого грошового зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), але не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов'язання.
Згідно з п. 57.3 ст. 57 ПК України, у разі визначення грошового зобов'язання контролюючим органом за підставами, зазначеними у підпунктах 54.3.1-54.3.6 пункту 54.3 статті 54 цього Кодексу, платник податків зобов'язаний сплатити нараховану суму грошового зобов'язання протягом 10 календарних днів, що настають за днем отримання податкового повідомлення-рішення, крім випадків, коли протягом такого строку такий платник податків розпочинає процедуру оскарження рішення контролюючого органу.
Відтак, передбачені відповідними рішеннями суми грошових зобов'язань підлягають узгодженню в порядку встановленому Податковим кодексом України для узгодження грошових зобов'язань, визначених контролюючим органом, а також повинні стягуватися в порядку передбаченому для стягнення податкового боргу, в тому числі з обов'язковим направленням платникові податків податкових вимог.
Слід зазначити, що контролюючим органом на виконання вимог ст. 59 ПК України виставлено відповідачу податкову вимогу форми «Ф» № 3733-25 від 26.09.2014 року на суму 5000,00 грн. /а.с.26/ Доказів оскарження такої до матеріалів справи не надано.
Безспірними вимогами органів стягнення слід вважати узгоджену суму податкового зобов'язання, не сплачену платником податків у строки, визначені ст. 57 Податкового кодексу України.
Згідно з п. 87.11 ст. 87 ПК України орган стягнення звертається до суду з позовом про стягнення суми податкового боргу платника податку - фізичної особи. Стягнення податкового боргу за рішенням суду здійснюється державною виконавчою службою відповідно до закону про виконавче провадження.
За правилами, встановленими ч. 1 ст. 71 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.
Відповідно до ст. 86 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.
Оскільки рішення про застосування фінансових санкцій № 75/2100/НОМЕР_1 від 05.08.2014 року прийнято з дотриманням вимог чинного законодавства України та у встановленому порядку не скасоване, відповідач добровільно фінансові санкції не сплатив, письмових заперечень проти позову не подав, суд дійшов висновку, що позовні вимоги про стягнення з відповідача на користь Державного бюджету України штрафних санкцій у розмірі 5000,00 грн. слід задовольнити.
Відповідно до ч. 4 ст. 94 КАС України у справах, в яких позивачем є суб'єкт владних повноважень, а відповідачем - фізична чи юридична особа, судові витрати, здійснені позивачем, з відповідача не стягуються.
Керуючись ст. ст. 2, 6-14, 17-20, 69-71, 86, 94, 160-163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
1. Адміністративний позов задовольнити повністю.
2. Стягнути з фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 (АДРЕСА_1; код ДРФО НОМЕР_1) на користь бюджету штрафні санкції в сумі 5000 (п'ять тисяч) грн. 00 коп.
3. Судові витрати зі сторін не стягувати.
Постанову може бути оскаржено, згідно зі ст. 186 КАС України, протягом 10 днів з дня її проголошення чи отримання копії постанови, шляхом подання апеляційної скарги до Львівського апеляційного адміністративного суду через Львівський окружний адміністративний суд. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом 10 днів з дня отримання копії постанови.
Постанова набирає законної сили, згідно зі ст. 254 КАС України, після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку не було подано. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження. Якщо строк апеляційного оскарження буде поновлено, то вважається, що постанова суду не набрала законної сили.
У судовому засіданні проголошено вступну та резолютивну частини постанови.
Повний текст постанови складено та підписано 13.07.2015 року.
Суддя Кравців О.Р.