ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД 79018, м. Львів, вул. Чоловського, 2; e-mail: inbox@adm.lv.court.gov.ua; тел.: (032)-261-58-10
07 липня 2015 року 09 год. 43 хв. Справа № 2а-8410/11/1370
Львівський окружний адміністративний суд
у складі: головуючого - судді Сакалоша В.М.,
за участю секретаря судових засідань - Козак О.О.,
представника позивача - Лаврика А.Р.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом Державної податкової інспекції у Шевченківському районі м.Львова Головного управління Державної фіскальної служби у Львівській області до ОСОБА_3, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору - Львівський відділ реєстраційно-екзаменаційної роботи ДАІ при ГУ МВС України у Львівській області про стягнення податку з власників транспортних засобів та інших самохідних машин, -
У провадженні Львівського окружного адміністративного суду перебуває справа за позовом Державної податкової інспекції у Шевченківському районі м. Львова Головного управління Державної фіскальної служби у Львівській області (далі по тексту - ДПІ у Шевченківському районі м. Львова ГУ ДФС у Львівській області) до ОСОБА_3 (надалі - ОСОБА_3.), третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору - Львівський відділ реєстраційно-екзаменаційної роботи ДАІ при ГУ МВС України у Львівській області про стягнення податку з власників транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів в сумі 22 990,00 грн.
Хід розгляду справи відображений в ухвалах суду. В судовому засіданні 07.07.2015 року відповідно до вимог ч. 3 ст. 160 КАС України проголошено вступну та резолютивну частини постанови.
В ході судового розгляду справи судом здійснено замінено позивача Державну податкову інспекцію у Шевченківському районі м. Львова на правонаступника ДПІ у Шевченківському районі м. Львова ГУ ДФС у Львівській області.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що на ім'я ОСОБА_3 здійснено першу державну реєстрацію автомобіля марки MERCEDES-BENZ VITO 108D (державний номерний знак НОМЕР_1) 1998 року випуску та відповідно до Закону України «Про податок з власників транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів» не сплачено податок з власників транспортних засобів до бюджету Шевченківського району м. Львова на суму 22 990,00 грн. Доказів про зарахування вказаного податку в дохід державного бюджету відповідачем не надано, що є підставою для його стягнення податковим органом в примусовому порядку.
В судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав з мотивів, викладених у позовній заяві, просив позов задовольнити.
Відповідач в судове засідання не з'явився, про дату, час та місце розгляду справи повідомлявся належним чином.
Третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору - Львівський відділ реєстраційно-екзаменаційної роботи ДАІ при ГУ МВС України у Львівській області явку уповноваженого представника в судове засідання не забезпечила, хоча належним чином повідомлялась про дату, час і місце проведення судового засідання. Клопотань про розгляд справи без участі уповноваженого представника третьої особи до суду не надходило.
Заслухавши пояснення представника позивача, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини справи, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають до задоволення, виходячи з наступного.
Завданням адміністративного судочинства відповідно до ч. 1 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України (далі КАС України) є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень шляхом справедливого, неупередженого та своєчасного розгляду адміністративних справ.
Відповідно до п. 5 ч. 2 ст. 17 Кодексу адміністративного судочинства України (далі КАС України) юрисдикція адміністративних судів поширюється на публічно-правові спори за зверненням суб'єкта владних повноважень у випадках, встановлених Конституцією та законами України.
Згідно з ч. 2 ст. 18 КАС України, окружним адміністративним судам підсудні адміністративні справи, у яких однією зі сторін є орган державної влади, інший державний орган, орган влади Автономної Республіки Крим, обласна рада, Київська або Севастопольська міська рада, їх посадова чи службова особа, крім випадків, передбачених цим Кодексом, та крім справ з приводу їхніх рішень, дій чи бездіяльності у справах про адміністративні проступки та справ, які підсудні місцевим загальним судам як адміністративним судам.
Закріплений у ч. 1 ст. 11 КАС України принцип змагальності сторін передбачає, що розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюється на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
Відповідно до ч. 1 ст. 138 Кодексу адміністративного судочинства України, предметом доказування є обставини, якими обґрунтовуються позовні вимоги чи заперечення або які мають інше значення для вирішення справи (причини пропущення строку для звернення до суду тощо) та які належить встановити при ухваленні судового рішення у справі.
З огляду на зміст викладених норм процесуального права та зважаючи на те, що вимогами заявленого позову є стягнення несплаченого податку з власників транспортних засобів, предметом доказування у даній справі є обставини, які свідчать про наявність підстав, з якими закон пов'язує можливість стягнення податку з власників транспортних засобів у судовому порядку, обґрунтованість їх розміру, встановлення факту їх сплати у добровільному порядку або встановлення відсутності такого факту тощо.
Судом встановлено, що листом управління Державтоінспекції Львівського відділу реєстраційно - екзаменаційної роботи №9/552зп від 23.03.2011 року повідомлено, що ОСОБА_3 11.08.2009 року зареєстрував автомобіль марки MERCEDES-BENZ VITO 108D (державний номерний знак НОМЕР_1) 1998 року випуску, який ввезений в Україну і вперше зареєстрований в Україні на ОСОБА_3 у Львівському ВРЕВ ДАІ при ГУ МВС України у Львівській області. Проте кошти із сплати податку при реєстрації автомобіля до місцевого бюджету не поступали.
Обставини реєстрації транспортного засобу виходять за межі предмета доказування у даній справі, відтак суд не може в межах заявленого позову про стягнення здійснювати дослідження правомірності реєстрації за відповідачем транспортного засобу.
Згідно із ст. 67 Конституції України, кожен зобов'язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.
Законом України "Про систему оподаткування" від 25.06.1991 р. № 1251-XII у редакції чинній на час виникнення спірних відносин (далі - Закон № 1251-XII) визначено, що ставки, механізм справляння податків і зборів (обов'язкових платежів), за винятком особливих видів мита та збору у вигляді цільової надбавки до діючого тарифу на електричну та теплову енергію, збору у вигляді цільової надбавки до затвердженого тарифу на природний газ для споживачів усіх форм власності, і пільги щодо оподаткування не можуть встановлюватися або змінюватися іншими законами України, крім законів про оподаткування.
Відповідно до ст. 2 Закону № 1251-XII, під податком і збором (обов'язковим платежем) до бюджетів та до державних цільових фондів слід розуміти обов'язковий внесок до бюджету відповідного рівня або державного цільового фонду, здійснюваний платниками у порядку і на умовах, що визначаються законами України про оподаткування.
Податок з власників транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів є, відповідно до п. 10. ч. 1 ст. 14 Закону № 1251-XII, загальнодержавним податком.
Правове регулювання податку з власників транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів здійснюється у відповідності до Закону України "Про податок з власників транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів" від 11.12.1991р. N 1963-XII у редакції чинній на час виникнення спірних відносин (далі - Закон № 1963-XII).
Статтею 20 Закону України "Про систему оподаткування" передбачено, що контроль за правильністю та своєчасністю справляння податків і зборів (обов'язкових платежів) здійснюється державними податковими органами та іншими державними органами в межах повноважень, визначених законами.
Аналогічними за змістом є завдання, функції та права органів державної податкової служби, встановлені Законом України "Про державну податкову службу" № 509-XII вiд 04.12.1990 р. (у редакції чинній на час виникнення спірних правовідносин).
Таким чином, ДПІ у Шевченківському районі м. Львова звернулась до суду з вимогою про стягнення даного виду податку з фізичної особи в межах наданих законом повноважень.
Відповідно до ст. 1 Закону № 1963-XII, платниками податку з власників транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів є підприємства, установи та організації, які є юридичними особами, іноземні юридичні особи (далі - юридичні особи), а також громадяни України, іноземні громадяни та особи без громадянства (далі - фізичні особи), які здійснюють першу реєстрацію в Україні, реєстрацію, перереєстрацію транспортних засобів та/або мають зареєстровані в Україні згідно з чинним законодавством власні транспортні засоби, які відповідно до статті 2 цього Закону є об'єктами оподаткування.
Об'єктами оподаткування відповідно до ст. 2 Закону № 1963-XI є, зокрема, автомобілі, призначені для перевезення не менше 10 осіб, включаючи водія, - код 8702; автомобілі легкові - код 8703; автомобілі вантажні - код 8704.
Перша реєстрація в Україні - це реєстрація транспортного засобу в Україні, яка здійснюється уповноваженими державними органами України вперше щодо цього транспортного засобу (ст. 3 Закону № 1963-XI).
Оскільки за відповідачем 11.08.2009 року зареєстровано автомобіль марки MERCEDES-BENZ VITO 108D (державний номерний знак НОМЕР_1) 1998 року випуску, відповідач є платником податку з власників транспортних засобів.
Суд встановив, що ОСОБА_3 оскаржував в судовому порядку дії управління Державної автомобільної інспекції при Головному управлінні Міністерства внутрішніх справ України у Львівській області щодо державної реєстрації за ОСОБА_3 транспортного засобу марки MERCEDES-BENZ VITO 108D (державний номерний знак НОМЕР_1) 1998 року випуску.
Проте, ухвалою Львівського окружного адміністративного суду від 03.12.2013 року у справі № 2а-10800/11/1370 позовну заяву ОСОБА_3 до УДАІ ГУ МВС України у Львівській області, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог, на стороні відповідача - ДПІ у Шевченківському районі м. Львова про визнання дій незаконними - залишено без розгляду. Вказана ухвала 08.01.2014 року набрала законної сили.
Відповідно до ч. 1 ст. 5 Закону № 1963-XI, податок з власників транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів сплачується фізичними особами - перед проведенням першої реєстрації в Україні, реєстрацією, перереєстрацією транспортних засобів, а також перед технічним оглядом транспортних засобів щорічно або один раз за два роки, але не пізніше першого півріччя року, в якому провадиться технічний огляд.
Фізичні особи - платники податку, відповідно до ч. 6 цієї ж статті, зобов'язані пред'являти органам, що здійснюють першу реєстрацію в Україні, реєстрацію, перереєстрацію, зняття з обліку або технічний огляд транспортних засобів, квитанції або платіжні доручення про сплату податку за попередній (у разі здійснення сплати) та за поточний роки, а платники, звільнені від сплати цього податку, - відповідний документ, що дає право на користування цими пільгами.
Відповідно до ч. 5-8 ст. 6 Закону № 1963-XI, сума податку з власників транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів, що сплачується фізичними особами, обчислюється за ставками, визначеними у статті 3 цього Закону. У разі виявлення юридичних чи фізичних осіб, які не сплачували податок з власників транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів, вони зобов'язані сплатити податок не більш як за три попередні роки. Перерахування неправильно сплаченого податку допускається не більш як за три попередні роки. Органи, що здійснюють державну реєстрацію транспортних засобів, зобов'язані щомісячно повідомляти податкові органи про транспортні засоби, зареєстровані або зняті з реєстрації протягом попереднього місяця, за формою, затвердженою центральним податковим органом України, та їх власників.
У разі приховування (заниження) об'єктів оподаткування, з власників транспортних засобів відповідно до ст. 7 Закону № 1963-XI, стягуються сума несплаченого податку, а також пеня або штраф у порядку, передбаченому законом.
На час реєстрації відповідачем автомобіля, податок з визначених цим Законом власників наземних транспортних засобів сплачувався юридичними та фізичними особами за місцем реєстрації таких транспортних засобів та зараховувався згідно ч.3 ст.3 Закону №1963-XI (в редакції станом на 08.07.2010 року), до місцевих бюджетів у порядку, визначеному Бюджетним кодексом України.
Відповідно до ч. 5 ст. 50 Бюджетного кодексу України від 21.06.2001 року податки, збори (обов'язкові платежі) та інші доходи державного бюджету визнаються зарахованими в доход державного бюджету з моменту зарахування на єдиний казначейський рахунок державного бюджету.
Згідно довідки заступника начальника ДПІ у Шевченківському районі м. Львова від 03.06.2011 року, кошти по податку з власників транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів в сумі 22 990,00 грн. від ОСОБА_3 до місцевого бюджету Шевченківського району не надходили.
Оскільки сума податку з власників транспортних засобів, яка мала бути сплачена відповідачем під час первинної реєстрації не зарахована до місцевого бюджету, суд вважає, що відповідач не виконав обов'язку із сплати податку. При цьому та обставина, що транспортний засіб зареєстровано, не є доказом того, що податок відповідачем сплачено, як і не є підставою для звільнення відповідача від конституційного обов'язку такий податок сплатити.
Згідно наведених вище положень Закону України "Про податок з власників транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів", сума податку з власників транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів, що сплачується фізичними особами, розраховується саме фізичною особою за ставками встановленими цим Законом.
Законом України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" від 21.12.2000 року, № 2181-III, а саме п.4.2 ст. 4, визначено в яких випадках контролюючий орган зобов'язаний самостійно визначити суму податкового зобов'язання, а саме у разі якщо: а) платник податків не подає у встановлені строки податкову декларацію; б) дані документальних перевірок результатів діяльності платника податків свідчать про заниження або завищення суми його податкових зобов'язань, заявлених у податкових деклараціях; в) контролюючий орган внаслідок проведення камеральної перевірки виявляє арифметичні або методологічні помилки у поданій платником податків податковій декларації, які призвели до заниження або завищення суми податкового зобов'язання; г) згідно з законами з питань оподаткування особою, відповідальною за нарахування окремого податку або збору (обов'язкового платежу), є контролюючий орган.
Оскільки у спірних правовідносинах на податковий орган не покладено обов'язку самостійно здійснювати нарахування податку з власників транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів, що підлягає сплаті, то податкове повідомлення рішення і податкові вимоги, відповідно до ст. 6 Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами", з приводу сплати даного виду податку не виносяться.
Разом з тим, як зазначалось вище, податковий орган не позбавлений права щодо стягнення податків, в тому числі податку з власників транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів.
Як встановлено судом з матеріалів справи, за відповідачем 11.08.2009 року зареєстровано автомобіль марки MERCEDES-BENZ VITO 108D (державний номерний знак НОМЕР_1) 1998 року випуску. Наведене підтверджується листом Управління Державтоінспекції Головного управління Міністерства внутрішніх справ України у Львівській області.
З урахуванням положень Закону України "Про податок з власників транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів" сума податку складає 22 990,00 грн.
Суд звертає увагу на те, що проведення державної реєстрації транспортного засобу не може слугувати беззаперечним фактом сплати всіх податків та обов'язкових платежів власником транспортних засобів; обов'язок органів ДАІ проводити таку реєстрацію лише за умови сплати всіх податків і обов'язкових зборів не спростовує наведеного висновку, а недотримання вказаного обов'язку з боку цього органу і не поступлення коштів до бюджету не звільняє власника транспортних засобів від сплати податку.
У матеріалах справи відсутні і відповідачем не надано доказів скасування в судовому порядку проведеної першої реєстрації транспортного засобу, чи доказів визнання у судовому порядку недійсними договору купівлі-продажу автомобіля (тобто, не спростовано факту придбання автомобіля), чи доказів оскарження протиправних дій працівників ДАІ щодо проведення реєстрації автомобіля (тобто, не спростовано факт оформлення права власності на вказані автомобілі) тощо.
Крім цього слід зазначити, що платник самостійно зобов'язаний виконати свій обов'язок зі сплати податку, крім законодавчо визначених випадків покладення цього обов'язку на третіх осіб. Зокрема, податковим законодавством допускається у чітко визначених випадках виконання дій, спрямованих на перерахування податку до бюджету, третіми особами (зокрема, у разі сплати податку податковим агентом, спадкоємцем, правонаступником). В інших випадках сам платник зобов'язаний сплатити податок до бюджету та є відповідальним за таку сплату.
Зазначене вище кореспондується з висновками Вищого адміністративного суду викладеними в ухвалі від 04.06.2014 року (ЄДРСР № 39198607).
За правилами, встановленими ст. 71 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.
Відповідно до ч. 1 ст.69 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються судом на підставі пояснень сторін, третіх осіб та їхніх представників, показань свідків, письмових і речових доказів, висновків експертів.
Згідно з ч. 1 ст. 70 КАС України, належними є докази, які містять інформацію щодо предмету доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмету доказування. Обставини, відповідно до ч. 4 цієї ж статті, які за законом повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися ніякими іншими засобами доказування, крім випадків, коли щодо таких обставин не виникає спору.
З урахуванням викладеного, суд не може брати до уваги як доказ сплати податку факт реєстрації транспортного засобу, оскільки в матеріалах справи є докази ненадходження податку до бюджету, а будь-які докази сплати відповідачем вказаної суми податку (дублікат банківської квитанції, платіжного доручення, квитанція банківського терміналу тощо), або ж докази неможливості такі надати, відповідачем не подано.
Відповідно до ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Згідно із ст. 67 Конституції України кожен зобов'язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.
З огляду на наведене, оскільки іншого не було встановлено у визначеному законом порядку, позов заявлено у порядку та з підстав передбачених законом, розмір заявленого до стягнення податку з власників транспортних засобів, несплаченого відповідачем, відповідає визначеному Законом № 1963-XI, доказів сплати відповідачем податку з власників транспортного засобу в сумі 22 990,00 грн., як при реєстрації транспортного засобу, так і на час прийняття судом рішення, у матеріалах справи немає, відповідачем податок і надалі добровільно не сплачений, доказів які б спростовували вищенаведені фактичні обставини справи, встановлені судом, відповідачем суду не надано.
Відтак суд дійшов висновку, що позовні вимоги законні, обґрунтовані та підлягають задоволенню.
У відповідності до вимог ст. 94 КАС України, судові витрати у формі судового збору, з відповідача не належить стягувати.
Керуючись ст. ст. 7-14, 50, 71, 86, 143, 158, 160-163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -
1.Адміністративний позов задовольнити повністю.
2.Стягнути з ОСОБА_3 (місце проживання: АДРЕСА_1) на користь Державного бюджету України податок з власників транспортних засобів та інших самохідних машин та механізмів в сумі 22 990,00 грн. (двадцять дві тисячі дев'ятсот дев'яносто гривень нуль копійок).
Постанова суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.
Апеляційна скарга подається до Львівського апеляційного адміністративного суду через Львівський окружний адміністративний суд. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до Львівського апеляційного адміністративного суду.
Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 КАС України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.
Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 КАС України, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.
Повний текст постанови виготовлено 13 липня 2015 року.
Суддя Сакалош В.М.