Копія
08 липня 2015 р. Справа № 818/1244/15
Сумський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді - Шаповала М.М.
за участю секретаря судового засідання - А.Г.Вольської,
представника позивача - ОСОБА_1,
представника відповідача - ОСОБА_2,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в м. Суми адміністративну справу № 818/1244/15
за позовом Фізичної особи-підприємця ОСОБА_3
до Сумської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Сумській області
про скасування податкового повідомлення-рішення,-
Позивач просив скасувати податкове повідомлення - рішення форми "Р" № НОМЕР_1 від 22 січня 2015 року про збільшення суми грошового зобов'язання з податку на додану вартість в загальному розмірі 13750,5 грн., стягнути судовий збір та витрати на правову допомогу.
Свої вимоги мотивує тим, що відповідачем прийнято оскаржуване рішення, яким йому збільшено суму грошового зобов'язання з ПДВ на 13750,5 грн. без врахування фактичних обставин справи та вимог податкового законодавства. Позивач зазначив, що на виконання умов укладеного 10.06.2014 р. між ним та ТОВ "Славія-АКБ" договір підряду на виготовлення оснастки № 003, за яким позивач зобов'язувався виготовити та передати ТОВ "Славія-АКБ" оснастку опалубка для виробництва залізобетонних кілець позивач у вересні 2014 р. придбав у ПП "Свентовіт" складові матеріали оснастки-опалубка для виробництва залізобетонних кілець, - кутник прокатний та лист металопрокатний, що підтверджується належним чином оформленою видатковою накладною № 112 від 24.089.2014 р. В подальшому придбані у ПП "Свентовіт" товари були використані позивачем у будівництві оснастки-опалубка для виробництва залізобетонних кілець на замовлення ТОВ "Славія-АКБ". Відсутність документів на транспортування товару, згідно з діючим цивільним законодавством, не тягне за собою недійсності (фіктивності) правочину з його придбання, тим більше не є підставою для позбавлення покупця права на податковий кредит та віднесення сум з його придбання на витрати операційної діяльності. Не проведення позивачем оплати товарів придбаних у ПП "Свентовіт", відповідно до вимог чинного ПК України, не є підставою для позбавлення позивача права на податковий кредит на підставі виписаної ПП "Свентовіт" податкової накладної № 191 від 21.09.2014 р., а тому вважає, що ним правомірно віднесено до податкового кредиту сум ПДВ на підставі податкової накладної наданої ПП "Свентовіт" у зв'язку з постачанням товарів на користь позивача, та просить вищевказане податкове повідомлення - рішення скасувати.
Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримав у повному обсязі.
Відповідач позов не визнав, свої доводи виклав у письмових запереченнях на позов, які представник відповідача підтримав в судовому засіданні та пояснив, що відповідно до пункту 1.3 договору підряду № 003 від 10.06.2014 р. ТОВ "Славія-АКБ" зобов'язувалась надати ФОП ОСОБА_3 необхідні витрачені матеріали, обладнання сплатити вартість виконаних робіт у порядку і в розмірах, передбачених цим договором, однак, для перевірки позивачем не надано документи, якими підтверджуються транспортування товарів та документи, які підтверджують виконання договору (акти приймання - передачі товарів, довіреності на отримання товару). Крім того, перевіркою, результати якої занесені в акт від 31.10.2014 р., №619/10-13-22-03/38857655 встановлено, що операції по взаємовідносинах ПП "Свентовіт" із контрагентами не мали реального товарного характеру, тому, ПП "Свентовіт" безпідставно віднесено до складу податкових зобов'язань по податку на додану вартість по операціях з реалізації товарно-матеріальних цінностей. Вважає, що позивачу правомірно донарахувано грошове зобов'язання з податку на додану вартість в сумі 13750,5 грн.
Вислухавши пояснення представників сторін, перевіривши матеріали справи, суд визнає, що позовні вимоги необґрунтовані та не підлягають задоволенню, виходячи з наступного.
В судовому засіданні встановлено, що з 25.12.2014 р. по 29.12.2014 р. Сумською ОДПІ проведено документальну позапланову невиїзну перевірку ФОП ОСОБА_3 щодо достовірності формування податкового кредиту з податку на додану вартість та відображення показників в податковій звітності за вересень 2014 р., за результатами якої 31.12.2014 р. складено акт перевірки № 174/1700/НОМЕР_2 (а.с.7-14).
В акті перевірки податковим органом зроблений висновок про порушення позивачем вимог п. 198.2, п. 198.3, п. 198.6 ст. 198, п. 200.1 ст. 200 ПК України, в результаті чого ним завищено податковий кредит по придбанню товарів (робіт, послуг) від ТОВ "Свентовіт" за вересень 2014 р. в сумі 9167 грн.
За результатами перевірки Сумською ОДПІ 22.01.2015 р. було прийнято податкове повідомлення - рішення НОМЕР_1, яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість в розмірі 13750,5 грн., з яких: 9167 грн. - за основним платежем, 4583,5 грн. - за штрафні (фінансові) санкції (а.с. 6).
Відповідно до підпункту 14.1.181 пункту 14.1 статті 14 ПК України, податковий кредит - сума, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов'язання звітного (податкового) періоду, визначена згідно з розділом V цього Кодексу.
Пунктом 198.1 статті 198 ПК України визначено, що право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає, зокрема, у разі здійснення операцій з придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг.
Згідно пункту 198.2. статті 198 ПК України, датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше;
- дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг;
- дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.
Пунктом 198.3. статті 198 ПК України визначено, що податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з, зокрема, придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.
З викладеної норми слідує, що існує декілька підстав для формування податкового кредиту з ПДВ, а саме: наявність у платника податку - покупця належно оформленої податкової накладної, використання придбаного товару (послуги) у власній господарській діяльності, а також фактичне виконання господарської операції за наслідками якої виникає право на податковий кредит з ПДВ.
З копії договору (а.с.15) слідує, що 01.03.2014 року між ВАТ "Комбінат будіндустрії" та ФОП ОСОБА_3 був укладений договір оренди нежитлового приміщення площею 4 м 2, що розташоване за адресою: м. Київ, вул. Будіндустрії, 7.
З копії договору підряду № 003 (а.с.16-17) слідує, що 10.06.2014року між ТОВ "Славія-АКБ" та ФОП ОСОБА_3 був укладений договір підряду на виготовлення оснастки, за яким останній зобов'язувався виконати роботи по опалубки для виробництва каналізаційних кілець.
В судовому засіданні встановлено, що позивач з метою виконання умов договору підряду № 003 від 10.06.2014 р. придбав у ПП "Свентовіт" складові матеріали оснастки-опалубки для виробництва залізобетонних кілець, а саме: кутник прокатний та лист металопрокатний, що оформлено видатковою накладною № 112 від 24.09.2014 р. та податковою накладною № 191 від 24.09.2014 р.(а.с.18, 19).
В акті перевірки (а.с.11) контролюючий орган посилається на відсутність копії договору поставки, на підставі якого здійснювалась поставка товару зазначеного у податковій та видаткові накладній, при цьому, під час перевірки позивачем не надано документи, що підтверджують транспортування товарів та документи, які підтверджують виконання договору (акти приймання-передачі товарів, довіреності на отримання товару).
Відповідно до частини 2 статті 3 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні", підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарських операцій, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення.
Згідно пункту 85.2 статті 85 ПК України платник податків зобов'язаний надати посадовим (службовим) особам органів державної податкової служби у повному обсязі всі документи що належать до предмета перевірки або пов'язані з ним. Такий обов'язок виникає у платника податків після початку перевірки.
За приписами пункту 44.6 статті 44 ПК України у разі якщо до закінчення перевірки або у терміни, визначені в абзаці другому пункту 44.7 цієї статті платник податків не надає посадовим особам органу державної податкової служби, які проводять перевірку, документи (незалежно від причин такого ненадання, крім випадків виїмки документів або іншого вилучення правоохоронними органами), що підтверджують показники, відображені таким платником-податків у податковій звітності, вважається, що такі документи були відсутні у такого платника податків на час складення такої звітності.
Відсутність документів на транспортування товару позивач пояснює тим, що товар було перевезено без залучення вантажного транспорту на власному легковому автомобілі.
Відсутність документів на оплату за товар також спростовує доводи представника позивача про реальність господарської операції з придання позивачем у ПП "Свентовіт" металопрокату.
Крім того, згідно умов договору підряду № 003 від 10.06.2014 р., укладеного між ФОП ОСОБА_3 та ТОВ "Славія-АКБ" на виготовлення оснастки (а.с.16-17), замовник (ТОВ "Славія-АКБ") зобов'язується надати виконавцю (ФОП ОСОБА_3П.) необхідні витратні матеріали, обладнання, сплатити вартість виконаних робіт у порядку і в розмірах, передбачених цим договором (п. 1.3 договору).
Тобто, договором передбачалася поставка позивачу витратних матеріалів та обладнання товариством "Славія-АКБ", а тому у позивача не було необхідності придбавати витратні матеріали та обладнання за власні кошти на виконання цього договору.
Отже, в судовому засіданні не було підтверджено фактичне здійснення господарської операції з придбання позивачем товару у ПП "Свентовіт", а тому у ФОП ОСОБА_3 не було підстав для віднесення до податкового кредиту у вересні 2014 року суми 9167 грн. згідно податкової накладної отриманої від ТОВ "Свентовіт" .
Таким чином, суд вважає, позивачем не надано достатньо підстав для скасування оскаржуваного ним рішення, а податковий орган виніс податкове повідомлення - рішення від 22.01.2015 року № НОМЕР_1 у відповідності з вимогами чинного законодавства.
Керуючись ст. ст. 86, 94, 98, 158-163, 167, 186, 254 КАС України, суд, -
В задоволенні адміністративного позову фізичної особи - підприємця ОСОБА_3 до Сумської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Сумській області про скасування податкового повідомлення-рішення форми "Р" № НОМЕР_1 від 22 січня 2015 року про збільшення суми грошового зобов'язання з податку на додану вартість в загальному розмірі 13750,5 грн. - відмовити.
Постанова може бути оскаржена до Харківського апеляційного адміністративного суду через Сумський окружний адміністративний суд шляхом подачі апеляційної скарги на постанову суду протягом десяти днів з дня отримання копії повного тексту постанови.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.
Повний текст постанови складено 13 липня 2015 року.
Суддя (підпис) М.М. Шаповал
З оригіналом згідно
Суддя М.М. Шаповал