10.2.3
Іменем України
06 липня 2015 рокуСєвєродонецькСправа № 812/483/15
Луганський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді: Ковальової Т.І.
при секретарі судового засідання: Олійник О.А.
за участю:
позивача: ОСОБА_1
представника відповідача: Відякіної Х.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Старобільського районного центру зайнятості про зобов'язання вчинити певні дії, -
11 червня 2015 року ОСОБА_1 звернулася до Луганського окружного адміністративного суду з позовними вимогами до Старобільського районного центру зайнятості про зобов'язання вчинити певні дії .
В обґрунтування своїх позовних вимог вказала, що 2013 року було ліквідовано КБП «Проміт», на якому вона працювала головним бухгалтером.
22 грудня 2013 року, після оформлення в установленому законом порядку, її було взято на облік у центрі зайнятості міста Алчевська Луганської області.
22 липня 2014 року місто Алчевськ Луганської області було захоплено незаконними збройними формуваннями, а діяльність Алчевського центру зайнятості зупинено.
У цей же день вона покинула місто Алчевськ і прибула у місто Дніпропетровськ. 06.08.2014 р. у неї була запланована явка до Алчевського центру зайнятості, відмітку про явку, у цей день, зробив Лівобережний районний центр зайнятості міста Дніпропетровська.
З 02.09.2014 р. вона стала на облік у Лівобережному районному центрі зайнятості міста Дніпропетровська.
По 15.07.2014р. допомогу по безробіттю їй нараховано Алчевським центром зайнятості, а з 15.07.2014р. по 02.09.2014р. допомога не нараховувалась.
Алчевський міський центр зайнятості також не міг їй провести нарахування допомоги з причини, що діяльність центру, зі слів директора, у той період було зупинено і це повинен зробити Лівобережний районний центр зайнятості міста Дніпропетровська, до якого вона звернулась і який фіксував її явку 06.08.2014р.
27.02.2015р. вона письмово звернулась до Лівобережного районного центру зайнятості міста Дніпропетровська з того ж питання, а 03.03.2015р. отримала письмову відповідь з відмовою у нарахуванні.
10.03.2015р. вона подала письмову заяву на ім'я директору Алчевського міського центру зайнятості з проханням нарахувати допомогу по безробіттю з 15.07.2014р. по 02.09.2014р., на що отримала письмову відмову.
Окрім іншого 05.05.2015 року по телефону вона зверталась до директора Алчевського міського центру зайнятості також з питанням щодо необхідності зробити відмітку про зняття її з обліку в Алчевському міському центрі зайнятості з 28 серпня 2014 року. З телефонної розмови вона зрозуміла, що Алчевський міський центр зайнятості передає свої повноваження Старобільському районному центру зайнятості і ніякої відмітки робити не буде.
07 травня 2015 року вона письмово звернулась до директора Старобільського районного центру зайнятості, як керівника державного органу, що є правонаступником Алчевського МЦЗ з питанням роз'яснити їй, яким чином можна зробити відмітку у трудовій книжці. Виходячи з листа-відповіді ніякої відмітки у Старобільському РЦЗ робити не будуть.
Наявним є факт того, що з обліку в Алчевському міському центрі зайнятості її зняли, про що свідчить запис у інформаційно-аналітичній системі України «Яснет», а відповідну відмітку у трудовій книжці ставити відмовляються.
Просила суд зобов'язати Старобільський районний центр зайнятості здійснити нарахування їй, ОСОБА_1 допомоги по безробіттю, за період з 15 липні 2014 року по 02 вересня 2014 року.
Зобов'язати Старобільський районний центр зайнятості зробити в трудовій книжці відмітку про зняття її з обліку в Алчевському міському центрі зайнятості, 28 серпня 2014 року.
Представник відповідача позовні вимоги не визнала та вказала, що Старобільський РЦЗ позов не визнає та проти позову заперечує, вважаючи його безпідставним, необґрунтованим, необ'єктивним, невідображаючим всіх дійсних обставин справи та позивач вводить в оману суд, що підтверджується наступними доводами.
02.12.2013р. гр. ОСОБА_1 звернулася до Алчевського міського центру зайнятості для реєстрації особи як безробітної. 17.12.2013р. особі надали статус безробітної.
Останнє відвідування Алчевського МЦЗ позивачем було 15.07.2014р., у цей день їй було підібрано підходящу роботу та видано направлення на працевлаштування, наступне відвідування призначили на 06.08.2014р., але гр. ОСОБА_1 не з'явилася на нього та про те що вона зверталась до Лівобережного РЦЗ м. Дніпропетровська не повідомила.
При зверненні до Лівобережного РЦЗ м. Дніпропетровська даний центр зайнятості відкрив нову карточку безробітної, тому про те, що вона відвідала інший центр зайнятості Алчевський МЦЗ не знав та у карточці безробітної Алчевського РЦЗ про відвідання іншого центру, зайнятості не було зроблено відмітки.
Відповідно до роз'яснень Державного центру зайнятості від 05.12.2014р. № ДЦ-04-8341/0/6-14, у випадку неможливості особистого відвідування центру зайнятості, яким була нарахована допомога, особа може звернутися до центру зайнятості за місцем свого фактичного перебування. В свою чергу, такий центр зайнятості пересилає заяву особи та завірену в установленому порядку копію довідки до центру зайнятості, яким була нарахована допомога, для здійснення ним виплати.
Алчевським МЦЗ 03.03.2015р. було виплачено всю нараховану допомогу по безробіттю за період з 05.07.2014р. по 15.07.2014р. включно, тобто по останньому дню явки до центру зайнятості.
Відповідно до п.31-1 Постанови Кабінету Міністрів України № 198 від 20.03.2013р. «Про затвердження Порядку реєстрації, перереєстрації безробітних та ведення обліку осіб, які шукають роботу», зареєстровані безробітні, які переселилися з районів проведення антитерористичної операції, мають право отримувати соціальні послуги та виплату матеріального забезпечення центром зайнятості до якого вони звернулися, без припинення реєстрації.
Враховуючи те що гр. ОСОБА_1 06.08.2014р. звернулася до Лівобережного РЦЗ м. Дніпропетровська, допомогу по безробіттю з 06.08.2014р. повинен нарахувати та виплатити той центр зайнятості до якого вона звернулася.
Крім того, позивачка просить суд зобов'язати Старобільський РЦЗ виплатити допомогу з 15.07.2014р. по 02.09.2014р., але, Алчевський МЦЗ виплатив допомогу до 15.07.2014р., позивачка була знята з обліку в Алчевському МЦЗ 29.08.2014р.
Що стосується запису у трудовій книжці про зняття з обліку в Алчевському міському центрі зайнятості 29.08.2014р., то відповідно до Наказу Луганського обласного центру зайнятості № 53 від 15.04.2015р. «Щодо роботи Алчевського міського центру зайнятості» Старобільський РЦЗ було визначено правонаступником лише у частині кредиторської заборгованості, тому підстав для запису Старобільським РЦЗ до трудової книжки гр. ОСОБА_1 замість Алчевського МЦЗ немає.
Просила суд у задоволенні позову ОСОБА_1 до Старобільського районного центру зайнятості про зобов'язання вчинити певні дії відмовити повністю.
Заслухавши пояснення позивача, представника відповідача, дослідивши матеріали справи, розглянувши справу в межах заявлених позовних вимог і наданих сторонами доказів, оцінивши докази відповідно до вимог ст.ст.69-72 КАС України, суд прийшов до висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню з огляду на наступне.
Судом встановлено, що 02.12.2013р. гр. ОСОБА_1 звернулася до Алчевського міського центру зайнятості для реєстрації особи як безробітної.
17.12.2013р. особі надали статус безробітної.
22 липня 2014 року місто Алчевськ Луганської області було захоплено незаконними збройними формуваннями, а діяльність Алчевського центру зайнятості зупинено, позивач покинула місто Алчевськ і прибула у місто Дніпропетровськ, що не заперечують сторони по справі.
06.08.2014 р. у ОСОБА_1 була запланована явка до Алчевського центру зайнятості, відмітку про явку, у цей день, зробив Лівобережний районний центр зайнятості міста Дніпропетровська. З 02.09.2014 р. ОСОБА_1 стала на облік у Лівобережному районному центрі зайнятості міста Дніпропетровська. (а.с.8-9).
Допомогу по безробіттю ОСОБА_1 нараховано Алчевським центром зайнятості по 15.07.2014р.
З 15.07.2014р. по 02.09.2014р. допомога не нараховувалась (а.с.26-27).
10.03.2015р. ОСОБА_1 звернулася з письмовою заявою на ім'я директора Алчевського міського центру зайнятості з проханням нарахувати допомогу по безробіттю з 15.07.2014р. по 02.09.2014р., на що отримала письмову відмову (а.с.12)
ОСОБА_1 була знята з обліку в Алчевському МЦЗ 29.08.2014 р., що не заперечують сторони по справі (а.с.28).
07 травня 2015 року ОСОБА_1 письмово звернулась до директора Старобільського районного центру зайнятості, як керівника державного органу, що є правонаступником Алчевського МЦЗ з питанням зробити відмітку у трудовій книжці про зняття її з обліку по Алчевському МЦЗ. Старобільський РЦЗ такий запис в трудовій книжці відмовився робити (а.с.15).
Відповідно до Наказу Луганського обласного центру зайнятості № 53 від 15.04.2015р. «Щодо роботи Алчевського міського центру зайнятості» надано директору Старобільського районного центру зайнятості право, у тому числі: п. 5.1. - внесення відповідних записів до трудових книжок осіб, зареєстрованих в Алчевському міському центрі зайнятості безробітних осіб.
Старобільський РЦЗ визнано правонаступником на випадок безробіття і в іншій частині боргових зобов'язань - п.10 (а.с.25).
Згідно ст. 2, 6 Кодексу адміністративного судочинства завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень шляхом справедливого, неупередженого та своєчасного розгляду адміністративних справ.
Кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права, свободи або інтереси.
Відповідно до п. 31-1 «Порядку реєстрації, перереєстрації безробітних та ведення обліку осіб, які шукають роботу» затвердженого Постановою Кабінет Міністрів України N 198 від 20.03.2013 вимоги щодо подання заяви до центру зайнятості, визначені в абзаці першому пункту 30 та пункті 31, не поширюються на зареєстрованих безробітних, які переселилися з районів проведення антитерористичної операції. Реєстрація таких осіб не припиняється, надання соціальних послуг та виплата матеріального забезпечення здійснюються центром зайнятості, до якого вони звертаються.
На підставі вищенаведеного, суд прийшов до висновку, що позовні вимоги цілком є обґрунтованими, оскільки всі повноваження Алчевського міського центру зайнятості передані Старобільському РЦЗ. Позивач добросовісно виконувала всі свої обов'язки і їй безпідставно відмовляли у донарахуванні та здійсненні запису у трудовій книжці.
Згідно ст. 94. Кодексу адміністративного судочинства України якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України.
Враховуючи вищенаведену норму та те, що судове рішення ухвалене на користь позивача, який не є суб'єктом владних повноважень, суд вважає за необхідне повернути позивачу сплачений судовий збір у розмірі 73,08 грн. за подання даного адміністративного позову, відповідно до квитанції № 6 від 05.06.2015.
Керуючись ст. ст. 2, 6, 17, 18, 94, 158-163 Кодексу адміністративного судочинства України суд, -
Позовні вимоги ОСОБА_1 за адміністративним позовом до Старобільського районного центру зайнятості про зобов'язання вчинити певні дії, - задовольнити.
Зобов'язати Старобільський районний центр зайнятості здійснити нарахування ОСОБА_1 допомоги по безробіттю за період з 15 липні 2014 року по 01 вересня 2014 року.
Зобов'язати Старобільський районний центр зайнятості зробити в трудовій книжці відмітку про зняття ОСОБА_1 з обліку в Алчевському міському центрі зайнятості 28 серпня 2014 року.
Стягнути з Державного бюджету України на користь ОСОБА_1 судові витрати у сумі 73,08 грн. (сімдесят три гривні 08 коп.).
Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Донецького апеляційного адміністративного суду.
Апеляційна скарга подається до Донецького апеляційного адміністративного суду через Луганський окружний адміністративний суд. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.
Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 КАС України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого статтею 186 КАС України, якщо таку скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.
Якщо строк апеляційного оскарження буде поновлено, то вважається, що постанова суду не набрала законної сили.
Повний текст постанови складено та підписано 13 липня 2015 року.
Суддя Т.І. Ковальова