ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД 79018, м. Львів, вул. Чоловського, 2
21 листопада 2011 р. № 2а-10877/11/1370
у складі: головуючого -судді Кузьмича С. М.
при секретарі Залуцькій І. І.
за участю представника позивача - ОСОБА_1
представника відповідача - ОСОБА_2
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Львові адміністративну справу за позовом Комунального підприємства «Сокальжитлокомунсервіс»до Державної податкової інспекції в Сокальському районі Львівської області про визнання неправомірним та скасування податкового повідомлення-рішення,
Комунальне підприємство «Сокальжитлокомунсервіс»звернулось в суд із позовом до Державної податкової інспекції в Сокальському районі Львівської області про визнання неправомірним та скасування податкового повідомлення-рішення № НОМЕР_1 від 28.09.2011 року.
Позовні вимоги обґрунтовує тим, що податковим органом проведено невиїзну документальну перевірку Комунального підприємства «Сокальжитлокомунсервіс»з питань своєчасності сплати погоджених сум податкових зобов'язань по ПДВ за період 04.01.2008 року по 09.09.2011 року, результати якої оформлено актом від 21.09.2011 р. № 325\160\31963156. На підставі даного акту перевірки відповідачем винесено податкове повідомлення-рішення від 21.09.2011 р. № НОМЕР_1, яким позивача у зв'язку з порушенням граничного строку сплати узгодженого податкового зобов'язання з ПДВ передбаченого п.57.1 ст.57, та ст. 126 Податкового кодексу України за затримку на 1431 календарних днів граничного строку сплати узгодженої суми податкового зобов'язання, зобов'язано сплатити траф у розмірі 20%, тобто 14766,44 грн. Відповідно до 102.1. ст. 102 Податкового кодексу України контролюючий орган, має право самостійно визначити суму грошових зобов'язань платника податків не пізніше закінчення 1095 дня, наступного за останнім днем граничного строку подання податкової декларації, а якщо така податкова декларація була надана пізніше - за днем її фактичного подання. Якщо протягом зазначеного строку контролюючий орган не визначає суму грошових зобов'язань, платник податків вважається вільним від такого грошового зобов'язання, а спір стосовно такої декларації не підлягає розгляду в адміністративному або судовому порядку. Зазначає , що з податкового повідомлення-рішення вбачається, що відповідачем не було протягом зазначеного строку визначено суму податкових зобов'язань, а тому КП «Сокальжитлокомунсервіс»вважається вільним від такого податкового зобов'язання. Пояснює, що Державна податкова інспекція у Сокальському районі неправильно застосувала нарахування штрафних санкцій та прийняла рішення що суперечить законодавству і виходить за межі повноважень встановлених Податковим кодексом України.
В судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримала з мотивів, зазначених у позовній заяві та дала аналогічні пояснення і просить суд позов задовольнити.
Представник відповідача в судовому засіданні проти позову заперечив та просить в позові відмовити, з підстав, викладених у письмовому запереченні. Зазначив, що Закон України „Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами", чинний на момент подачі позивачем податкових декларацій з ПДВ, чітко встановлює обов'язок платника податків сплатити узгоджену суму податкового зобов'язання та терміни її сплати. Зокрема, Законом передбачений обов'язок платника податків сплатити узгоджену суму податкового зобов'язання протягом десяти календарних днів, наступних за останнім днем відповідного граничного терміну, або у терміни, визначені у законі з відповідного податку, а за їх відсутності - протягом десяти календарних днів від дня отримання податкового повідомлення про їх нарахування; у випадках апеляційного узгодження суми податкового зобов'язання протягом десяти календарних днів, наступних за днем такого узгодження. При здійсненні контролю за своєчасністю розрахунків з бюджетом по податку на додану вартість винесено оспорюване податкове повідомлення-рішення Ф „Ш" від 28.09.11 № НОМЕР_1 на суму 14766,44 грн., оскільки інспекцією було встановлено, що позивачем були подані декларації по ПДВ від 20.12.07 року (до сплати визначено податкове зобов'язання в сумі 34 211,00 грн., граничний термін сплати - 04.01.2008 року), від 21.01.08 (до сплати визначено податкове зобов'язання в сумі 62430,00 грн., граничний термін сплати - 30.01.2008 року). Однак, узгоджені суми податкового зобов'язання в граничні терміни не сплачені. Враховуючи наведене, зазначає, що до платників податків за результатами перевірок за податкові періоди до 2011 року повинна застосовуватись відповідальність у порядку та розмірах, передбачених Податковим кодексом України.
Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши докази, суд даючи правову оцінку спірним правовідносинам, виходив з наступного.
Відповідно до ст.16 Податкового кодексу України платники податків зобов'язані сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи.
Відповідно до ст.41 Податкового кодексу України контролюючими органами щодо податків, які справляються до бюджетів та державних цільових фондів, є органи державної податкової служби.
За результатами проведеної ДПІ у Сокальському районі Львівської області невиїзної документальної перевірки Комунального підприємства «Сокальжитлокомунсервіс»щодо дотримання вимог підпункту п.57.1 ст.57 Податкового кодексу України складено Акт від від 21.09.2011 р. № 325\160\31963156, якими встановлено порушення КП «Сокальжитлокомунсервіс»граничних строків сплати сум узгоджених податкових зобов'язаннь з податку на додану вартість.
На підставі вищевказаного Акту перевірки відповідачем винесено податкове повідомлення-рішення № НОМЕР_1 від 28.09.2011 року, яким КП «Сокальжитлокомунсервіс»зобов'язано сплатити штраф у розмірі 14766,44 грн. (20% від суми узгодженого податкового зобов'язання) на підставі п.57.1 ст.57, та ст. 126 Податкового кодексу України за затримку на 1326 календарних днів сплати суми грошового зобов'язання.
Пункт 54.1 ст. 54 Податкового кодексу України передбачає, що платник податків самостійно обчислює суму податкового та/або грошового зобов'язання та/або пені, крім випадків, передбачених податковим законодавством, яку зазначає у податковій (митній) декларації або уточнюючому розрахунку, що подається контролюючому органу у строки, встановлені цим Кодексом.
Порядок та строки подання податкової декларації до органів державної податкової служби визначаються ст. 49 Податкового кодексу України.
Згідно п.57.1. ст. 57 Податкового кодексу України платник податків зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого цим Кодексом для подання податкової декларації, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
На момент виникнення спірних правовідносин (подачі позивачем податкових декларацій по ПДВ) спеціальним законом з питань оподаткування, який установлював порядок погашення зобов'язань юридичних або фізичних осіб перед бюджетами та державними цільовими фондами з податків і зборів (обов'язкових платежів), нарахування і сплати пені та штрафних санкцій, що застосовуються до платників податків контролюючими органами, у тому числі за порушення у сфері зовнішньоекономічної діяльності, та визначив процедуру оскарження дій органів стягнення був Закон України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетними та державними цільовими фондами»№ 2181-ІІІ від 21 грудня 2000 року, з наступними змінами і доповненнями (далі Закон № 2181-ІІІ).
Відповідно до підпункту 4.1.1 пункту 4.1 статті 4 Закону України № 2181 -ІІІ платник податків самостійно обчислює суму податкового зобов'язання, яку зазначає у податковій декларації, крім випадків, передбачених підпунктом «г»підпункту 4.2.2 пункту 4.2, а також пунктом 4.3 цієї статті.
Згідно пункту 5.1 статті 5 згаданого Закону, податкове зобов'язання, самостійно визначене платником податків у податковій декларації, вважається узгодженим з дня подання такої податкової декларації. Платник податків, як передбачено першим абзацом підпункту 5.3.1 пункту 5.3 статті 5 цього ж Закону, зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначеного у поданій ним податковій декларації, протягом десяти календарних днів, наступних за останнім днем відповідного граничного строку.
Податкове зобов'язання самостійно визначене платником податків у поданій ним податковій декларації вважається узгодженим і в цьому випадку податковий орган лише накладає штраф за порушення термінів сплати узгодженої суми зобов'язання.
Судом встановлено, що в порушення вимог пункт 54.1 ст. 54 Податкового кодексу України КП «Сокальжитлокомунсервіс» поза межами граничних строків сплати податкового зобов'язання не сплатило узгоджену суму податкового зобов'язання з податку на додану вартість за Декларацією з податку на додану вартість:
- від 20.12.07 року (до сплати визначено податкове зобов'язання в сумі 34 211,00 грн., граничний термін сплати - 04.01.2008 року);
- від 21.00108 року (до сплати визначено податкове зобов'язання в сумі 62430,00 грн., граничний термін сплати - 30.01.2008 року).
Відповідно до пункту 126.1 статті 126 Кодексу у разі якщо платник податків не сплачує суми самостійно визначеного грошового зобов'язання протягом строків, визначених цим Кодексом, такий платник податків притягується до відповідальності у вигляді штрафу у таких розмірах:
- при затримці до 30 календарних днів включно, наступних за останнім днем строку сплати суми грошового зобов'язання, - у розмірі 10 відсотків погашеної суми податкового боргу;
- при затримці більше 30 календарних днів, наступних за останнім днем строку сплати суми грошового зобов'язання, - у розмірі 20 відсотків погашеної суми податкового боргу.
Відповідно до пункту 102.1. статті 102 Податкового кодексу України контролюючий орган, крім випадків, визначених пунктом 102.2 цієї статті, має право самостійно визначити суму грошових зобов'язань платника податків у випадках, визначених цим Кодексом, не пізніше закінчення 1095 дня, що настає за останнім днем граничного строку подання податкової декларації та/або граничного строку сплати грошових зобов'язань, нарахованих контролюючим органом, а якщо така податкова декларація була надана пізніше, - за днем її фактичного подання. Якщо протягом зазначеного строку контролюючий орган не визначає суму грошових зобов'язань, платник податків вважається вільним від такого грошового зобов'язання, а спір стосовно такої декларації та/або податкового повідомлення не підлягає розгляду в адміністративному або судовому порядку.
Щодо посилання позивача на звернення до податкового органу з вимогою про списання податкового боргу відповідно до ст.101 Податкового Кодексу України, то судом встановлено та підтверджується матеріалами справи, що ухвалою Львівського апеляційного адміністративного суду від 13.09.11 по адміністративній справі № 39841/09/9104 апеляційну скаргу Комунального підприємства „Сокальжитлокомунсервіс" залишено без задоволення, а постанову Львівського окружного адміністративного суду від 01.04.09 у справі №2а-2063/08/1370 за позовом ДПІ у Сокальському районі до Комунального підприємства „Сокальжитлокомунсервіс" про стягнення податкового боргу з ПДВ самостійно визначеного в деклараціях за липень 2005-червень 2008 року в сумі 1 251 466,00 грн. залишено без змін.
Таким чином, суд приходить до переконання, що суми податкових зобов'язань Комунального підприємства „Сокальжитлокомунсервіс" з податку на додану вартість за податкові періоди 2005-2008 років, стягнення яких здійснюється в судовому порядку не підлягають списанню податковим органом.
Статтею 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
З вказаного вище виходить, що відповідач при прийнятті спірних податкових повідомлень-рішень діяв на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Враховуючи те, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд приходить до висновку про недоведеність позивачем позовних вимог.
З урахуванням викладених обставин, суд відмовляє у задоволені позову у повному обсязі.
Керуючись ст. ст. 7 - 14, 18, 19, 70, 71, 86, 158, 159, 160, 161, 162, 163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
В позові відмовити повністю.
Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови. Апеляційна скарга подається до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішення за наслідками апеляційного провадження.
Повний текст постанови виготовлено 26.11.2011 року.
Головуючий /підпис/ ОСОБА_3
Постанова не набрала законної сили
З оригіналом згідно
Суддя С. М. Кузьмич