ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД 79018, м. Львів, вул. Чоловського, 2; e-mail: inbox@adm.lv.court.gov.ua; тел.: (032)-261-58-10
10 липня 2015 року м. Львів № 813/2710/15
16 год. 35 хв.
Львівський окружний адміністративний суд у складі судді Клименко О.М. за участю секретаря судового засідання Рехліцької Ю.Р. та сторін і інших осіб, які беруть участь у справі:
позивача: представник не прибув;
відповідача: представник не прибув;
розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом Дрогобицького міськрайонного центру зайнятості до ОСОБА_1 про стягнення коштів, -
Дрогобицький міськрайонний центр зайнятості (далі - Дрогобицький МЦЗ) звернувся до суду з позовом до ОСОБА_1 (далі - ОСОБА_1.) про стягнення коштів в сумі 1860,14 грн. Позивач свої вимоги обґрунтовує тим, що відповідач з 30.09.2014 року перебував на обліку у Дрогобицькому МЦЗ, отримував матеріальне забезпечення - допомогу по безробіттю. Однак, 01.10.2014 року відповідач уклав із ДП «Дрогобицький лісгосп» договори цивільно-правового характеру №122 та №157 від 31.12.2014 року, про що не повідомив центр зайнятості. В результаті відповідачу безпідставно виплачено допомогу по безробіттю у сумі 1860,14 грн.
Представник позивача в судове засідання не прибув, подав до суду клопотання від 08.07.2015 року №1192/07, в якому просить розглядати справу без участі представника Дрогобицького МЦЗ, позовні вимоги підтримує у повному обсязі.
Відповідач в судове засідання не прибув, конверт з ухвалою повернувся до суду з відміткою пошти «за закінченням терміну зберігання».
Згідно з ч. 11 ст. 35 КАС України, у разі повернення поштового відправлення із повісткою, яка не вручена адресату з незалежних від суду причин, вважається, що така повістка вручена належним чином.
Заперечень чи пояснень відповідача щодо даного адміністративного позову до суду не надходило.
Відповідно до ч. 6 ст. 12 та ч. 4 ст. 128 КАС України, у зв'язку з неприбуттям сторін у судове засідання, фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.
Суд дослідив долучені до матеріалів справи письмові докази, оцінив їх в сукупності та вважає позовні вимоги обґрунтованими, враховуючи наступне.
Судом встановлено, що ОСОБА_1 на підставі його заяви від 20.09.2014 року було надано статус безробітного та призначено виплату допомоги по безробіттю. За час перебування на обліку в центрі зайнятості, відповідач за період з 01.10.2014 року по 28.01.2015 року отримав допомогу по безробіттю на загальну суму 1860,14 грн., що підтверджується довідкою Дрогобицького МЦЗ (а.с. 16).
Актом розслідування страхових випадків та обґрунтованості виплат матеріального забезпечення відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття» №91 від 15.04.2015 року встановлено, що ОСОБА_1 прийнятий на роботу 01.10.2014 року на період до 31.10.2014 року згідно договору про надання послуг від 01.10.2014 року №122; повторно прийнятий на роботу 01.01.2015 року на період до 31.03.2015 року згідно договору про надання послуг від 31.12.2014 року №157.
Даний факт підтверджується долученими до матеріалів справи наступними документами: договорами про надання послуг №122 від 01.10.2014 року та №157 від 31.12.2014 року; актами від 31.10.2014 року, від 30.11.2014 року, від 31.01.2015 року, від 31.12.2014 року, від 28.02.2015 року; податковим розрахунком сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податку, і сум утриманого з них податку ДП «Дрогобицький лісгосп».
Отже, під час перебування на обліку у центрі зайнятості відповідач належав до категорії зайнятого населення, тому не мав права отримувати допомогу по безробіттю.
15.04.2015 року Дрогобицький МЦЗ надіслав ОСОБА_1 лист про необхідність повернення безпідставно отриманих коштів у зв'язку з безробіттям. Втім, відповідач зазначену вимогу позивача не виконав і у зв'язку з цим останній звернувся до суду.
Надаючи правову оцінку правовідносинам, що виникли між сторонами, суд виходить з наступного.
Згідно із ч. 3 ст. 3 Закону України «Про зайнятість населення» №5067-VI від 05.07.2012 року (далі - Закон України №5067-VI), зайнятість населення забезпечується шляхом встановлення відносин, що регламентуються трудовими договорами (контрактами), провадження підприємницької та інших видів діяльності, не заборонених законом.
Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 1 Закону України №5067-VI, зареєстрований безробітний - особа працездатного віку, яка зареєстрована в територіальному органі центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері зайнятості населення та трудової міграції, як безробітна і готова та здатна приступити до роботи.
Згідно ч. 1 ст. 4 вищезазначеного Закону до зайнятого населення належать особи, які працюють за наймом на умовах трудового договору (контракту) або на інших умовах, передбачених законодавством, особи, які забезпечують себе роботою самостійно (у тому числі члени особистих селянських господарств), проходять військову чи альтернативну (невійськову) службу, на законних підставах працюють за кордоном та які мають доходи від такої зайнятості, а також особи, що навчаються за денною формою у загальноосвітніх, професійно-технічних та вищих навчальних закладах та поєднують навчання з роботою.
Статтею 7 Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття» (далі - Закон України №1533-III) встановлено, що одним з видів забезпечення за цим Законом є допомога по безробіттю, у тому числі одноразова її виплата для організації безробітним підприємницької діяльності.
Відповідно до вимог ч. ч. 2, 3 ст. 36 вищезазначеного Закону, застраховані особи, зареєстровані в установленому порядку як безробітні, зобов'язані своєчасно подавати відомості про обставини, що впливають на умови виплати їм забезпечення та надання соціальних послуг. Сума виплаченого забезпечення та вартості наданих соціальних послуг застрахованій особі внаслідок умисного невиконання нею своїх обов'язків та зловживання ними стягується з цієї особи відповідно до законодавства України з моменту виникнення обставин, що впливають на умови виплати їй забезпечення та надання соціальних послуг.
Відповідно ч. 1 ст. 34 Закону України №1533-III Фонд загальнообов'язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття має право стягувати відповідно до закону кошти Фонду, виплачені особам, зареєстрованим як безробітні, у вигляді матеріального забезпечення на випадок безробіття та витрачені на надання соціальних послуг безробітним у разі встановлення факту їх отримання на підставі недостовірних відомостей, поданих особою.
Згідно п. 1 ч. 1 ст. 31 Закону України №1533-III від 02.03.2000 року, виплата допомоги по безробіттю припиняється, зокрема, у разі працевлаштування безробітного.
Підпунктом 14 пункту 6 Порядку надання допомоги по безробіттю, у тому числі одноразової її виплати для організації безробітними підприємницької діяльності затвердженого наказом Міністерства праці та соціальної політики України від 20 листопада 2000 року №307 (далі - Порядок №307) визначено, якщо під час одержання допомоги по безробіттю безробітний своєчасно не подав відомості про обставини, що впливають на умови її виплати, у тому числі встановлені під час розслідування страхових випадків та обґрунтованості виплати матеріального забезпечення, з безробітного стягується сума виплаченої допомоги по безробіттю з моменту виникнення цих обставин. Якщо безробітний відмовився добровільно повернути зазначені кошти, то питання щодо їх повернення вирішується у судовому порядку.
Оскільки станом на дату судового розгляду справи заборгованість відповідача в сумі 1860,14 грн. не погашена, позовні вимоги Дрогобицького МЦЗ є обґрунтованими, документально підтвердженими, тому підлягають до задоволення.
З урахуванням положень ст. 94 КАС України судові витрати у формі судового збору у даній справі з відповідача не стягуються.
Керуючись ст.ст. 17-19, 94, 112,122, 128, 136, 160-163 КАС України, суд,-
Адміністративний позов задовольнити повністю.
Стягнути з ОСОБА_1 (АДРЕСА_1, ідентифікаційний номер НОМЕР_1) на користь Дрогобицького міськрайонного центру зайнятості кошти в сумі 1860 (одна тисяча вісімсот шістдесят) грн. 14 коп. на р/р 37173301900109 в ГУДКСУ у Львівській області, МФО 825014, ЗКПО 22408552.
Судовий збір зі сторін стягувати не слід.
Постанова суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.
Апеляційна скарга подається до Львівського апеляційного адміністративного суду через Львівський окружний адміністративний суд. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до Львівського апеляційного адміністративного суду.
Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 КАС України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.
Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 КАС України, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.
Повний текст постанови складено та підписано 13.07.2015 року.
Суддя Клименко О.М.