5.4
08 липня 2015 року СєвєродонецькСправа № 812/83/15
Луганський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді: Басової Н.М.
при секретарі судового засідання: Ждановій Г.Є.,
за участю:
представника прокуратури Луганської області: Жовміра І.І.,
представника позивача Луганської обласної державної адміністрації: Кравчука А.М.,
представника відповідача виконавчого комітету Лисичанської міської ради: Бондарєвої В.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за адміністративним позовом заступника прокурора Луганської області в інтересах держави в особі Луганської обласної державної адміністрації до виконавчого комітету Лисичанської міської ради про визнання протиправним та скасування рішення №397 від 19.05.2009,-
До Луганського окружного адміністративного суду надійшов позов заступника прокурора Луганської області в інтересах держави в особі Луганської обласної державної адміністрації до виконавчого комітету Лисичанської міської ради про визнання протиправним та скасування рішення №397 від 19.05.2009.
В обґрунтування вимог прокурор зазначив, що підставою звернення до суду є захист інтересів держави у галузі цінової політики, спрямованої на регулювання державою цін і тарифів у сфері надання закладами охорони здоров'я платних медичних послуг.
Рішенням виконавчого комітету Лисичанської міської ради від 19.05.2009 №397 затверджено тарифи на медичні послуги, які надаються населенню Центральною міською лікарнею імені Тітова, 2-ю міською поліклінікою та ортопедичним відділенням стоматологічної поліклініки міста Лисичанськ.
Вказаним рішенням встановлено тарифи на наступні медичні послуги: проведення медичних оглядів працівників певних категорій при прийнятті на роботу, проведення обов'язкових профілактичних медичних оглядів працівників окремих професій, виробництв і організацій, діяльність яких пов'язана з обслуговуванням населення і може призвести до поширення інфекційних хвороб, проведення попереднього медичного огляду кандидатів у водії та періодичних медичних оглядів водіїв транспортних засобів з видачею медичної довідки щодо придатності до керування транспортним засобом, медичний огляд для отримання дозволу (ліцензії) на об'єкти дозвільної системи (на право отримання та носіння зброї громадянами), обов'язковий попередній та періодичний психіатричний огляд з видачею сертифікату, проведення медичної підготовки водіїв і водіїв транспортних засобів тощо.
Дане рішення прокурор вважає незаконним, оскільки до компетенції виконавчих органів місцевого самоврядування не належить повноваження щодо встановлення тарифів на платні медичні послуги у закладах охорони здоров'я, оскільки законодавством ці повноваження закріплені за обласними державними адміністраціями.
Крім того, відповідно до п.6 ст.59 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» рішення виконавчого комітету приймаються на його засіданнях більшістю голосів від загального складу виконавчого комітету і підписуються міським головою.
Водночас, всупереч цих вимог рішення виконавчого комітету Лисичанської міської ради від 19.05.2009 №397 підписано секретарем міської ради. Поряд з цим, у протоколі засідання виконавчого комітету №9 від 19.05.2009 не визначені результати голосування членів виконавчого комітету при прийнятті вказаного рішення.
На підставі викладеного, прокурор просив задовольнити вимоги в повному обсязі.
Позов заявлений з підстав ст.ст.19,121 Конституції України, ст.36-1 Закону України «Про прокуратуру», ст.ст.2,10 Закону України «Про місцеві державні адміністрації», ст.32 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні», п.12 Постанови КМУ №1548 від 25.12.1996 «Про встановлення повноважень органів виконавчої влади та виконавчих органів міських рад щодо регулювання цін (тарифів)».
В судовому засіданні представник Луганської обласної прокуратури підтримав заявлені вимоги в повному обсязі і просив їх задовольнити.
Представник Луганської обласної державної адміністрації позов підтримав в повному обсязі, просив його задовольнити. З цього приводу надав письмові пояснення та зазначив, що рішення виконкому Лисичанської міської ради від 19.05.2009 №397 прийнято з перевищенням повноважень та в порушення Закону України «Про місцеві державні адміністрації», Постанови КМУ від 25.12.1996 №1548 «Про встановлення повноважень органів виконавчої влади та виконавчих органів міських рад щодо регулювання цін (тарифів)».
Представники виконавчого комітету Лисичанської міської ради заперечували проти задоволення позовних вимог. При цьому зазначили, що права та інтереси держави в особі Луганської обласної державної адміністрації ніяким чином не порушені, а при затвердженні вказаних вище тарифів на медичні послуги виконавчий комітет діяв в рамках п.п.2 п.«а» ч.1 ст.28 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні».
Вказана норма передбачає повноваження виконавчого комітету в області бюджету, фінансів і цін, а саме: встановлення в порядку та в межах визначених законодавством тарифів по оплаті комунальних, побутових, транспортних та інших послуг, які надаються підприємствами і організаціями комунальної власності відповідної територіальної громади.
Крім того, починаючи з 2008 року, управління охорони здоров'я Лисичанської міської ради неодноразово зверталось до Луганської обласної державної адміністрації з питанням щодо прейскурантів для надання платних медичних послуг населенню та організаціям міста, але офіційних відповідей не отримало.
З урахуванням викладеного, просили відмовити у задоволенні позивних вимог.
Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи, оцінивши докази в їх сукупності, суд вважає, що адміністративний позов підлягає залишенню без розгляду, виходячи з наступного.
За змістом ч.ч.1, 2 ст.99 КАС України адміністративний позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами. Для звернення до адміністративного суду суб'єкта владних повноважень встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня виникнення підстав, що дають суб'єкту владних повноважень право на пред'явлення передбачених законом вимог.
Статтею 100 КАС України передбачені наслідки пропущення строків звернення до суду, а саме: адміністративний позов, поданий після закінчення строків, установлених законом, залишається без розгляду, якщо суд на підставі позовної заяви та доданих до неї матеріалів не знайде підстав для визнання причин пропуску строку звернення до адміністративного суду поважними, про що постановляється ухвала. Позовна заява може бути залишена без розгляду як на стадії вирішення питання про відкриття провадження в адміністративній справі без проведення судового засідання, так і в ході підготовчого провадження чи судового розгляду справи.
Строк звернення до суду - це строк, протягом якого особа може реалізувати належне їй право на отримання судового захисту порушеного права чи інтересу шляхом пред'явлення в належному порядку нею чи іншою уповноваженою особою позову до суду.
За загальним правилом перебіг строку звернення до суду починається від дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила.
Враховуючи викладене, суд приходить до висновку про те, що строк звернення до суду є строком звернення як безпосередньо особою, право якої порушене, так і тими суб'єктами, які уповноважені законом звертатися до суду з позовом в інтересах іншої особи - носія порушеного права (інтересу).
При цьому як у випадку звернення до суду самою особою, право якої порушене, так і в разі звернення до суду з позовом в інтересах цієї особи іншою уповноваженою на це особою, відлік строку звернення обчислюється з одного й того самого моменту: коли особа довідалася або могла довідатися про порушення її права або про особу, яка його порушила.
Статтею 36-1 Закону України "Про прокуратуру" та частиною другою статті 60 КАС України передбачено право прокурора з метою представництва інтересів громадянина або держави в адміністративному суді в межах повноважень, визначених законом, звертатися до суду з адміністративним позовом, брати участь у розгляді справ за його позовом тощо.
Прокурор, який звертається до адміністративного суду в інтересах держави, в позовній заяві (поданні) самостійно визначає, в чому полягає порушення інтересів держави, та обґрунтовує необхідність їх захисту, а також зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах. У разі відсутності такого органу або відсутності у нього повноважень щодо звернення до адміністративного суду прокурор зазначає про це в позовній заяві і в такому разі прокурор набуває статусу позивача (абзац 2 частини другої статті 60 КАС України).
Процесуальні права прокурора як особи, якій надано право захищати права, свободи та інтереси інших осіб, визначені у статті 61 КАС України.
Згідно із частиною першою статті 61 КАС України органи та інші особи, які визначені у статті 60 цього Кодексу і звертаються до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів інших осіб, не можуть закінчувати справу примиренням.
Прокурор, який бере участь у справі, має обов'язки і користується правами сторони, інтереси якої він представляє.
Аналіз наведених правових норм дає підстави для висновку про те, що положення закону про початок перебігу строку звернення до суду поширюється й на звернення прокурора до суду із заявою про захист державних інтересів.
Така ж правова позиція закріплена в постанові Верховного Суду України від 01.07.2015 у справі №6-178цс15, яка згідно абзацу другого ч.1 ст.244-2 КАС України має враховуватися іншими судами загальної юрисдикції при застосуванні таких норм права.
Під час судового розгляду справи по суті судом встановлено, що розділом V Регламенту виконавчого комітету Лисичанської міської ради, затвердженого рішенням виконавчого комітету Лисичанської міської ради від 16.09.2008р. №663, передбачено підготовка та проведення засідання виконкому.
Згідно п.5.6 Регламенту за 3 робочі дні до засідання виконкому організаційний відділ уточнює повістку дня, яка підписується заступником міського голови - керуючий справами, і передається до загального відділу.
Пунктом 5.10 передбачено, що на засідання виконавчого комітету запрошується прокурор міста (а.с.73-79).
Вказані вимоги Регламенту були виконані виконавчим комітетом, що підтверджується оглянутими судом архівними книгами «Документи до рішення виконкому Лисичанської міської ради від 19.05.2009 з №349 по №414», копії з яких залучені до матеріалів справи (а.с.165-167,168-170).
Як вбачається з протоколу №9 засідання виконавчого комітету Лисичанської міської ради від 19.05.2009, прокурор м.Лисичанськ не був присутнім на даному засіданні. Оригінал протоколу також був оглянутий судом в судовому засіданні та його копія залучена до матеріалів справи (а.с.142-153).
Безпосередньо під час засідання виконавчого комітету Лисичанської міської ради 19.05.2009 було прийнято Рішення №397 «Про затвердження тарифів вартості платних медичних послуг, які надаються населенню лікувально-профілактичними установами (ЛПУ) міста Лисичанська».
Згідно тексту вказаного рішення в резолютивній частині затверджені тарифи на платні медичні послуги, які надаються Центральною міською лікарнею імені Тітова, 2-ю міською поліклінікою (Додаток 1) та ортопедичним відділенням стоматологічної поліклініки (Додаток 2); рішення виконавчого комітету від 16.12.2008 №956 вважається таким, що втратило силу з моменту введення тарифів, затверджених даним рішенням, у встановлені законом строки; начальнику управління охорони здоров'я Лисичанської міської ради Старченко Г.М. опублікувати дане рішення в газеті «Новий путь»; контроль за виконанням даного рішення покладено на заступника міського голови Голованєва М.С. та начальника управління охорони здоров'я Лисичанської міської ради Старченко Г.М.
Оригінал рішення також був оглянутий судом в судовому засіданні, а його копія разом з додатками залучені до матеріалів справи (а.с.155-161).
Тарифи, затверджені оскаржуваним рішенням, були надруковані в газеті «Новий путь», випуск №63(14096) від 29.05.2009.
Оригінал вказаного випуску газети був також оглянутий судом в судовому засіданні, копія сторінки залучена до матеріалів справи (а.с.122).
Саме з дослідження архівної книги «Документи до рішення виконкому Лисичанської міської ради від 19.05.2009 з №349 по №414», протоколу №9 засідання виконавчого комітету Лисичанської міської ради від 19.05.2009, газети «Новий путь», випуск №63(14096) від 29.05.2009, суд дійшов висновку, що саме з часу опублікування тарифів, затверджених оскаржуваним рішенням виконавчого комітету Лисичанського міської ради №397 від 19.05.2009 «Про затвердження тарифів вартості платних медичних послуг, які надаються населенню лікувально-профілактичними установами (ЛПУ) міста Лисичанська», позивач - Луганська обласна державна адміністрація та органи прокуратури повинні були дізнатися про порушення прав.
Враховуючи все вищезазначене, суд приходить до висновку про те, що починаючи з 29.05.2009 і Луганська обласна державна адміністрація, і органи прокуратури (прокуратура м.Лисичанська, прокуратура Луганської області) довідалися або могли довідатися про порушення права. І саме з цього часу починає спливати 6-тимісячний строк звернення до суду.
Крім того, Законом України «Про прокуратуру» у редакції на час прийняття виконавчим комітетом Лисичанської міської ради №397 від 19.05.2009, органам прокуратури було надано право здійснювати прокурорський нагляд щодо дотримання норм чинного законодавства органами місцевого самоврядування при прийнятті локально-нормативних актів.
Посилання представника органу прокуратури на те, що наказом Генерального прокурора України №3гн від 19.09.2005 «Про організацію прокурорського нагляду за додержанням і застосуванням законів щодо захисту прав і свобод громадян, державних та публічних інтересів» не було покладено обов'язок щодо щомісячного вивчення актів органів місцевого самоврядування та виконавчої влади, не заслуговує уваги, оскільки даний наказ визначає напрямки підвищення ефективності наглядової діяльності за додержанням і застосуванням законів відповідно до Конституції України та Закону України «Про прокуратуру», та ніяким чином не обмежувало обов'язок прокурорського нагляду.
Також, відповідно до п.1 ч.1 ст.28 Закону України «Про місцеві державні адміністрації» для реалізації наданих повноважень місцеві державні адміністрації мають право, зокрема, проводити перевірки стану додержання Конституції України та законів України, інших актів законодавства органами місцевого самоврядування та їх посадовими особами, керівниками підприємств, установ, організацій, їх філіалів та відділень незалежно від форм власності і підпорядкування по напрямах, визначених статтею 16 цього Закону. Таким чином, позивач також не був обмежений правом проводити перевірки стану додержання Конституції України та законів України, інших актів законодавства органами місцевого самоврядування - виконавчого комітету Лисичанської міської ради.
Саме з цих підстав суд не приймає до уваги посилання представника Луганської обласної державної адміністрації про те, що про існування спірного рішення їм стало відомо випадково лише в лютому 2015 року після того, як працівники в особистих справах самостійно звернулися до медичних установ за наданням медичної допомоги; а також доводи прокуратури Луганської області про те, що їм стало відомо 20.03.2015 з інформації Луганської обласної державної адміністрації від 25.02.2015 за №17/2-юр.
Дані обставини не можливо було з'ясувати під час розгляду питання про поновлення строку звернення до суду під час судового засідання 29.04.2015, а були встановлені лише під час судового розгляду справи по суті.
З урахуванням встановленого, суд не вбачає підстав для визнання причин пропуску строку звернення до адміністративного суду поважними, у зв'язку з чим адміністративний позов підлягає залишенню без розгляду згідно ч.2 ст.100 КАС України.
За наслідками розгляду, суд також вважає за необхідне постановити окрему ухвалу в адресу виконавчого комітету Лисичанської міської ради стосовно невиконання Закону України «Про прискорений перегляд регуляторних актів, прийнятих органами та посадовими особами місцевого самоврядування» №2784-VІ від 14.12.2010 відносно рішення виконавчого комітету Лисичанської міської ради №397 від 19.05.2009.
Керуючись ст.ст.100,158,ч.2 ст.161,ч.3 ст.162, ст.ст.165,254 КАС України, суд -
Адміністративний позов заступника прокурора Луганської області в інтересах держави в особі Луганської обласної державної адміністрації до виконавчого комітету Лисичанської міської ради про визнання протиправним та скасування рішення №397 від 19.05.2009 залишити без розгляду.
Ухвала суду може бути оскаржена в апеляційному порядку до Донецького апеляційного адміністративного суду.
Апеляційна скарга подається до Донецького апеляційного адміністративного суду через Луганський окружний адміністративний суд. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає до суду апеляційної інстанції.
Апеляційна скарга на ухвалу суду першої інстанції подається протягом п'яти днів з дня отримання копії ухвали. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, апеляційна скарга подається протягом п'яти днів з дня отримання копії ухвали.
Ухвала набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого статтею 186 КАС України, якщо таку скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги ухвала, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.
Якщо строк апеляційного оскарження буде поновлено, то вважається, що ухвала суду не набрала законної сили.
Повний текст ухвали складено та підписано 13 липня 2015 року.
СуддяН.М. Басова